Постанова

від 02.10.2024 по справі 303/7890/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 303/7890/23

П О С Т А Н О В А

Іменем України

02 жовтня 2024 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В.

суддів: Джуги С.Д., Кожух О.А.

за участю секретаря судового засідання: Савинець В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Заставний Роман Андрійович, на ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 01 травня 2024 року про залишення позову без розгляду, постановлену суддею Монич В.О. в справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи

встановив:

У серпні 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Заставний Р. А.звернулася до суду з позовною заявою до АТ «Державний ощадний банк України» про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи.

Вказана справа неодноразово призначалася до судового розгляду, однак, позивач та представник позивача, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи в судові засідання не з`являлися.

Ухвалою Мукачівськогоміськрайонного судуЗакарпатської областівід 01травня 2024року клопотання представника АТ «Ощадбанк», адвоката Мірошнікова П.В. задоволено.

Позовну заяву ОСОБА_1 до АТ «Державний ощадний банк України» про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи залишено без розгляду.

Не погоджуючисьіз зазначеноюухвалою суду ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Заставний Р.А., оскаржила таку в апеляційному порядку.

У апеляційній скарзі просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Вважає, що суд першої інстанції безпідставно залишив позовну заяву без розгляду. Зазначає, що в позовній заяві позивачка клопотала про розгляд справи у її відсутності за наявними матеріалами справи, однак суд даного клопотання не врахував.

Вказує на те, що на основі поданих матеріалів суд міг вирішити даний спір, оскільки на її думку всі докази є достатніми та допустимими.

Також, на думку позивачки, суд міг визнати явку позивачки та її представника обов`язковою, але цього не зробив.

Тим більше, що ухвалою від 25.12.2023 було задоволено клопотання про проведення всіх судових засідань в режимі відео конференції для представника позивачки, однак цього в засіданні 01.05.2024 зроблено не було.

У відзиві на апеляційну скаргу від 18.06.2024 відповідач зазначає, що ухвала суду є законною та обґрунтованою, прийнята у відповідності до норм процесуального права.

Вважає, що оскільки позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, ніяких заяв чи клопотань від них щодо розгляду за їх відсутності чи відкладення розгляду не надходило, то судом було правомірно вирішено залишити позовну заяву без розгляду.

На думку відповідача, явка позивачки чи її представника є логічною, оскільки були деякі процесуальні питання, які без їх участі не можна було вирішити.

Зазначає, що визначення достатності доказів є виключною прерогативою суду і позивач не може робити висновки щодо достатності доказів самостійно і через це не з`являтися.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така підлягає задоволенню, виходячи з наступних доводів.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом і ухвалою суду від 04.09.2023 року відкрито провадження в справі та призначено розгляд підготовчого судового засідання на 03.10.2023 о 09 год. 30 хв.

27.10.2023 Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду було задоволено клопотання адвоката Заставного Р.А. щодо його участі в судових засіданнях у режимі відеоконференції було задоволено.

Повторно таке клопотання надсилалося 19.12.2023 і було задоволено ухвалою 25.12.2023 на всі судові засідання. Аналогічні клопотання подавав і представник відповідачки.

02.01.2024 ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Заставний Р.А. подав клопотання через підсистему «Електронний суд», де просив замінити неналежного відповідача АТ «Державний ощадний банк України» на ОСОБА_2 .

Ухвалою від 03.01.2024 клопотання було задоволено частково і залучено у справу як співвідповідача ОСОБА_2

20.03.2024 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив її до судового розгляду по суті на 10.04.2024 на 10 годину 00 хвилин.

Після цього судове засідання відкладалося ще два рази на 25.04.2024 та 01.05.2024. Проте у судове засідання 25.04.2024 сторони теж не з`явились не дивлячись на те, що були повідомлені про судове засідання.

У судове засідання 01.05.2024 позивачка та її представник не з`явилися. Адвокат Заставний Р.А. повідомлявся електронною поштою про що свідчить довідка про доставку електронного листа від 25.04.2024 (т.2 а.с.4).

Так, згідно п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, суд вправі залишити позов без розгляду лише у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача в судові засідання. Тобто в два судові засідання підряд.

Згідно ч. 3 ст. 128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Частинами 1, 2 ст. 130 ЦПК України передбачено, що у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.

Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду.

З аналізу даної норми слідує, що доказом належного повідомлення сторони про час і місце судового розгляду є розписка про одержання судової повістки.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав: неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Частиною п`ятою статті 223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Обов`язковими умовами для застосування передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України процесуальних наслідків повторної неявки позивача в судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи без його участі у судовому засіданні.

Правом на залишення позову без розгляду суд наділений лише у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу; заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

Так, в судове засідання, яке відбулося 01.05.2024 в режимі відеоконференції за допомогою системи «Easycon» підключився представник відповідача ОСОБА_3 . Позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 не з`явилися.

Та разом з цим в позовній заяві від 24.08.2023 позивачка просить суд: «Відтак, у випадку неявки в судове засідання позивача та його представника, прошу суд проводити розгляд справи за відсутності позивача та за наявними в матеріалах справи доказами. У випадку необхідності надання суду додаткових пояснень по справі, прошу суд повідомити про це представника позивача відповідним чином».

Суд, розглядаючи справу 01.05.2024 не бере до уваги заявлене нею клопотання в позовній заяві та залишає позовну заяву без розгляду, що суперечить статтям 211, 223, 257 ЦПК України.

Тим більше,що ухвалоювід 25.12.2023Мукачівський міськрайоннийсуд задовольнивклопотання ОСОБА_4 ,який дієв інтересах ОСОБА_1 як зазначенов ухвалі:«Клопотання представникапозивача ОСОБА_4 про участьу судовихзасіданнях по справі за позовом ОСОБА_1 інтереси якої представляє ОСОБА_4 до Акціонерного товариства «Державний ощадний Банк України», третя особа яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи по відеоконференцзв`язку задоволити».

Вищезазначеною ухвалою було задоволено клопотання представника позивачки на всі судові засідання, оскільки судом застосовано словосполучення у множині - «у судових засіданнях», тобто на всі судові засідання.

Враховуючи той факт, що представника позивачки ОСОБА_4 не підключали, а це також не зафіксовано у протоколі судового засідання від 01.05.2024, то апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала від 25.12.2023 не виконана належним чином.

Все вищеописане не дає підстав вважати, що позивачка втратила інтерес до вирішення справи, а також той факт, що представником ОСОБА_4 подавалось клопотання 19.12.2023 про його участь у всіх судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «Easycon».

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який, зокрема, вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Елементом права на справедливий судовий розгляд є право на доступ до суду.

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями - доступ до суду.

Судом не враховано пункт 36 рішення Європейського суду з прав людини «Голдер проти Сполученого Королівства», оскільки суд не здійснив остаточного вирішення справи через заявлений ним брак компетенції. Згідно пункту 25 рішення Європейського суду з прав людини «Кутіч проти Харватії» право на доступ до суду включає не тільки право ініціювати судове провадження, але й право одержати вирішення справи судом. Відсутність вирішення судом справи становить порушення права на доступ до суду (пункт 31 рішення у справі «Ганчі проти Італії»).

Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (Белле проти Франції, § 38). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (Белле проти Франції, § 36; Нун`єш Діаш проти Португалії).

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (Перес де Рада Каванил`ес проти Іспанії).

Беручи до уваги практику ЄСПЛ, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції було порушено право позивачки на доступ до правосуддя.

Отже, суд мав відкласти розгляд справи та повідомити належним чином позивачку та її представника, зокрема визнавши її явку до суду обов`язковою, або розглянути справу по суті, чого зроблено не було.

Оскільки суд першої інстанції порушив порядок встановлений для вирішення питання, залишив без розгляду позовну заяву без з`ясування належним чином усіх обставин, зокрема, не врахував заявлене позивачкою клопотання при поданні позовної заяви, що призвело до помилкового вирішення питання, то за таких обставин ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Виходячи з наведеного та керуючись нормами статей 367, 374, 379, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Заставний Роман Андрійович, задовольнити.

Ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 01 травня 2024 року про залишення позову без розгляду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови суду складено 10 жовтня 2024 року.

Головуючий:

Судді: