Рішення

від 11.10.2024 по справі 466/2912/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/2912/24

Провадження № 2/466/1376/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2024 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Єзерського Р.Б.

при секретарі Свиті А.І.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з постачання гарячої води, -

у с т а н о в и в:

15 березня 2024 ЛМКП «Львівтеплоенерго» звернулося до Шевченківського районного суду м. Львова з позовом до ОСОБА_3 , у якому з урахуванням усного клопотання сторони позивача, просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на користь ЛМКП «Львівтеплоенерго» заборгованість за послуги з постачання гарячої води за період з 01.09.2022 по 31.01.2024 у розмірі 91560,76 грн. та 3028,00 грн. витрат по сплаті судового збору, та перерахувати кошти на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 в АБ «Укргазбанк», МФО 320478, код ЄДРПОУ: 05506460.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ЛМКП «Львівтеплоенерго» надає послуги з централізованого опалення (постачання теплової енергії) та послуги з постачання гарячої води відповідачеві. Відповідач ОСОБА_3 кошти за отримані послуги не сплачує, що є порушенням Закону України «Про теплопостачання» та Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 та Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ від 21.08.2019 №830 (в редакції постанови КМУ від 08.09.2021 №1022).

Зазначає, що житловий будинок АДРЕСА_1 обладнано загальнобудинковим приладом обліку гарячої води. Відповідно, обсяг спожитої гарячої води у будівлі визначається за показами будинкового лічильника. Цей обсяг розподіляється між споживачами. Порядок розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі послуг визначено статтею 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», та Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, що затверджена наказом Мінрегіону України від 28.12.2018 № 315. Згідно обліку ЛМКП «Львівтеплоенерго», квартира АДРЕСА_2 не обладнана квартирним приладом обліку гарячої води. Враховуючи викладене, різниця між обсягом гарячої води, спожитим за показами загальнобудинкового приладу обліку і обсягом води, спожитим згідно показів квартирних приладів обліку гарячої води розподілялася на мешканців квартир, в яких були відсутні квартирні прилади обліку гарячого водопостачання. Вказаний принцип розподілу поширювався і на квартиру АДРЕСА_3 , яка згідно обліку ЛМКП «Львівтеплоенерго», не була обладнана квартирним приладом обліку гарячої води. Увесь обсяг води, який надійшов до будинку, обліковано показами комерційного (загальнобудинкового) вузла обліку та підлягає до сплати. На це безпосередньо вказують покази надані із усіх наявних вузлів розподільчого обліку та покази комерційного (загальнобудинкового) лічильника, згідно яких вбачається, відсутність отриманих від кв. АДРЕСА_4 показів, внаслідок відсутності лічильника. Відповідно до віднімання показів розподільчих приладів обліку від показів комерційного (загальнобудинкового) приладу обліку визначається різниця спожитої гарячої води вимірювана в куб.м., яка в свою чергу розподіляється між квартирами з відсутніми розподільчими обліковими приладами спожитої гарячої води.Таким чином до прикладу за грудень 2023р. обсяг спожитої ГВ згідно будинкового комерційного) лічильника будинка АДРЕСА_1 склав 453,00 куб.м., в свою чергу сумарні покази усіх розподільчих приладів обліку склали в об`ємі 209 куб.м., відповідно утворена різниця в розмірі 244,00 куб.м. була розподілена між квартирами з відсутніми приладами обліку спожитої гарячої води, а саме між квартирою АДРЕСА_4 (34,85714 куб.м.) власницею якої є ОСОБА_3 , квартирою АДРЕСА_5 (69,71429 куб.м.) та квартирою АДРЕСА_6 (139,42857 куб.м. Також, як приклад, за січень 2024р. обсяг спожитої гв згідно будинкового(комерційного) лічильника будинка АДРЕСА_1 склав 701,00 куб.м., в свою чергу сумарні покази усіх розподільчих приладів обліку склали в об`ємі 214,833 куб.м., відповідно утворена різниця в розмірі 486,167 куб.м. була розподілена між квартирами з відсутніми приладами обліку спожитої гарячої води, а саме між квартирок АДРЕСА_4 (69,45243 куб.м.), квартирою АДРЕСА_5 (138,90486 куб.м.) та квартирок АДРЕСА_6 (277,80971 куб.м.).

Таким чином, сума заборгованості відповідача за особовим рахунком № НОМЕР_2 : за період з 01.09.2022 по 31.01.2024 за послуги з постачання гарячої води становить суму у розмірі 91560,76 грн. Згідно довідки №1 з місця проживання про склад сім`ї і реєстрації, виданої ЛМКП «Львівтеплоенерго», ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_3 . У зв`язку із вищенаведеним представник позивача змушений звернутися до суду з даним позовом.

У судовому засіданні представник позивача ЛМКП «Львівтеплоенерго» Сапрун М.М. позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд позов задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні у задоволенні позову просив відмовити.

Заслухавши учасників справи, з`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.

Відповідно до положень, викладених у ст. ст. 13, 81 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У ст. 76 ЦПК України зазначено, що доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами статті 264 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження.

Відносини у сфері житлово-комунальних послуг врегульовані Цивільним кодексом України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про теплопостачання», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМ України від 21 липня 2005р. № 630 та рішеннями органів місцевого самоврядування.

Відповідно до Закону України «Про теплопостачання», Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» є теплопостачальною організацією - суб`єктом господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії.

Законом «Про житлово-комунальні послуги» визначено основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки.

9 листопада 2017 року Верховною Радою України був прийнятий Закон України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189, за яким виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності визначено суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальну організацію, у даному випадку Львівське міське комунальне підприємства «Львівтеплоенерго».

Відповідно до ч. 1 ст. 6 цього ж Закону, учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є споживачі.

Відповідно до пункту 8 правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення. затверджених постановою КМ України від 21 липня 2005р. № 630, послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 7 та п. 2 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про житло-комунальні послуги» від 09.11.2017р. обов`язком споживача є укладання договору про надання житлово- комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а обов`язком виконавця є готування та укладання із споживачем договору про надання комунальних послуг з визначенням відповідності за дотриманням умов їх виконання згідно з типовим договором.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 29 червня 2023 відмовлено Львівському міському комунальному підприємству "Львівтеплоенерго" у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води. Роз`яснено заявнику, що відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків. Роз`яснено заявнику, що відповідно до ч.2 ст.164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Згідно довідки №1 з місця проживання про склад сім`ї і реєстрації, виданої ЛМКП «Львівтеплоенерго», ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_3 , якій для здійснення оплати за надані послуги з централізованого постачання гарячої води був відкритий особовий рахунок № НОМЕР_2 , однак як встановлено судом ОСОБА_3 за вказаною адресою, згідно обліку ЛМКП «Львівтеплоенерго», не була обладнана квартирним приладом обліку гарячої води.

Відповідно до пункту 3, підпункту 4 ст. 10 ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та

водопостачання», у разі якщо частина приміщень у будівлі оснащена вузлами розподільного обліку гарячої, питної води, а частина - не оснащена, обсяг відповідної комунальної послуги, спожитий споживачами у приміщеннях, оснащених вузлами розподільного обліку, встановлюється у розмірі, визначеному за допомогою таких вузлів, а загальний обсяг спожитої у будівлі відповідно гарячої, питної води (крім обсягу, витраченого на загальнобудинкові потреби та споживачами у приміщеннях, оснащених вузлами розподільного обліку) розподіляється між споживачами, приміщення яких не оснащені вузлами розподільного обліку, пропорційно.

Таким чином, різниця між обсягом гарячої води, спожитим за показами загальнобудинкового приладу обліку і обсягом води, спожитим згідно показів квартирних приладів обліку гарячої води розподілялася на мешканців квартир, в яких були відсутні квартирні прилади обліку гарячого водопостачання.

З таблиці показників приладів обліку споживання ГВ за 12.2023 та 01.2024 рр. вбачається, що покази надані із усіх наявних вузлів розподільчого обліку та покази комерційного (загальнобудинкового) лічильника, відсутні отримання таких показів у кв. АДРЕСА_4 , внаслідок відсутності лічильника. Відповідно до віднімання показів розподільчих приладів обліку від показів комерційного (загальнобудинкового) приладу обліку визначається різниця спожитої гарячої води вимірювана в куб.м., яка в свою чергу розподіляється між квартирами з відсутніми розподільчими обліковими приладами спожитої гарячої води.

Відповідно, до 01.12.2021 нарахування кількості та вартості послуги з центрального опалення та гарячого водопостачання за даною адресою проводилися згідно показів загальнобудинкового приладу обліку теплової енергії на підставі Постанови КМУ від 21.07.2005 №630 "Про затвердження Правил надання послуг з постачання центрального опалення, холодної та гарячої води і водовідведення", а з 01.12.2021 - згідно показів загальнобудинкового приладу обліку теплової енергії відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ від 21.08.2019 №830 редакції постанови КМУ від 08.09.2021 №1022, Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою КМУ від 11.12.2019 №1182 - в редакції постанови КМУ від 08.09.2021 №1023, та відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 №315.

Частиною 1 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Нарахування вартості послуг з постачання теплової енергії та гарячої води проводиться згідно встановлених тарифів. Із грудня 2021р. для ЛМКП «Львівтеплоенерго» застосовуються тарифи, встановлені Рішенням Львівської міської Ради від 01.11.2021р. №972 (із змінами) «Про встановлення ЛМКП «Львівтеплоенерго» тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуг з постачання теплової енергії та гарячої води».

Відповідно до пункту 2.1 Договору приєднання, тарифи на послуги та їх загальна вартість встановлюється уповноваженим органом на момент надання таких послуг, тобто Національною комісією, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг.

Отже, у відповідача по квартирі АДРЕСА_3 за період з 01.09.2022р. по 31.01.2024 утворилася заборгованість за послуги з централізованого постачання гарячої воли в сумі 91560,76 грн., що підтверджується відповідними розрахунками, наданими позивачем в підтвердження своїх вимог.

У відповідності до вимог ст. 68, та ч.І ст. 162 ЖК України, наймач і власник житла зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплоенергію. електроенергію та інші послуги) за затвердженими в установленому порядку тарифами (ст. 67 ЖК України).

Відповідно до Закону України «Про житлового комунальні послуги» від 09.11.2017р. (№ 2189-VIII), індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово- комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017р. споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до п. 20 Правил, плата за послуги з теплопостачання вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку або затверджених норм споживання на підставі платіжного документу. Таким чином, згідно вказаних норм закону, споживач зобов`язаний оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними.

Отже, з огляду на вищенаведене, між відповідачем та позивачем встановилися фактичні договірні відносини з приводу надання послуг в сфері теплопостачання, а саме: виконавець надавав послуги відповідачеві, останній такими послугами користувався для задоволення своїх потреб, та не відмовлявся від них, усвідомлюючи, що за послуги треба платити, проте оплату не проводила, чим порушила ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017р. (№ 2189- VIII), ч. 1 п. 18 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення» № 630 від 21.07. 2005р., а також п. 3.1 Договору.

Таким чином, всупереч ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017р., ч.1 п.18 постанови КМУ № 630 від 21.07.2005р., а також п.3.1 Договору відповідач не виконала свого зобов`язання щодо сплати послуг з централізованого постачання гарячої води, а тому зобов`язана сплатити суму боргу.

Суд приймає до уваги розрахунки заборгованості, які вчинено з відніманням показів розподільчих приладів обліку від показів комерційного (загальнобудинкового) приладу обліку, та визначається різниця спожитої гарячої води, яка вимірюється в куб. м, та яка розподіляється між квартирами з відсутніми розподільчими обліковими приладами спожитої гарячої води, якою є квартира відповідача ОСОБА_3 .. Жодних обґрунтованих та допустимих доказів у спростування такого розрахунку позивача, відповідачем суду надано не було, відтак суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за послуги постачання гарячої води за період з 01.09.2022 по 31.01.2024 у сумі 91560,76 грн.

Таким чином, розглянувши справу в межах визначених предмету спору, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, суд вважає, що позовні вимоги доведені належними і допустимими доказами, а тому позов підлягає задоволенню.

У відповідності зі ст.141 ЦПК України з відповідача слід стягнути в користь позивача 3028,00 грн сплаченого судового збору за подання даного позову.

Крім того, позивачеві слід повернути з державного бюджету 268,40 грн., оскільки позивачем фактично було здійснено внесення судового збору у більшому розмірі, ніж встановлено законом, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Ухвалою судді від 29.06.2023 відмовлено Львівському міському комунальному підприємству "Львівтеплоенерго" у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, та роз`яснено заявнику, що відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків, а також роз`яснено заявнику, що відповідно до ч.2 ст.164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви. За подання даної заяви позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 268,40 грн., що стверджується платіжною інструкцією №9658 від 18.05.2023.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України, «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, оскільки позивачем було здійснено внесення судового збору у більшому розмірі, ніж встановлено законом, а саме у розмірі 268,40 грн., тому такий підлягає поверненню з державного бюджету на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 60, 81, 82, 263-265 ЦПК України, ст.162 ЖК України, ст. 257 ЦК України, суд,-

у х в а л и в:

позовні вимоги Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», ЄДРПОУ: 05506460, місцезнаходження: м. Львів, вул. Д. Апостола, 1 до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_7 про стягнення заборгованості за послуги з постачання гарячої води - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_7 в користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», ЄДРПОУ: 05506460, місцезнаходження: м. Львів, вул. Д. Апостола, 1 заборгованість за послуги з постачання гарячої води за період з 01.09.2022 по 31.01.2024 в сумі 91560 (дев`яносто одна тисяча п`ятсот шістдесят) грн., 76 коп. та 3028 ( три тисячі двадцять вісім) грн., 00 коп. витрат по сплаті судового збору, та перерахувати кошти на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 в АБ «Укргазбанк», МФО 320478, код ЄДРПОУ: 05506460.

Повернути Львівському міському комунальному підприємству «Львівтеплоенерго», ЄДРПОУ: 05506460, місцезнаходження: м. Львів, вул. Д. Апостола, 1 судовий збір в розмірі 268 (двісті шістдесят вісім) грн. 40 коп. на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 в АБ «Укргазбанк», МФО 320478, код ЄДРПОУ: 05506460, який було зараховано згідно платіжної інструкції №9658 від 18.05.2023 на розрахунковий рахунок UA888999980313181206000013955, отримувач ГУКЛьвів/Шевченківський р-н/22030101, ЄДРПОУ: 38008294

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 11.10.2024 року.

Суддя Р. Б. Єзерський