Постанова

від 11.10.2024 по справі 521/20671/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 33/813/2303/24

Номер справи місцевого суду: 521/20671/23

Головуючий у першій інстанції Тополева Ю. В.

Доповідач Кострицький В. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2024 року м. Одеса

Суддя Одеського апеляційного суду Кострицький В.В., за участю: секретаря судового засідання Булацевської Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Гришко Сергія Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 07.03.2024 року по адміністративному правопорушенню передбаченому ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 ,-

В С Т А Н О В И В:

Короткий виклад обставин справи

Оскаржуваною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір у розмірі 605,60 грн..

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 533024 від 14.08.2023 року вбачається, що 14.08.2024 року, о 21 годині 31 хвилин, за адресою: вул. Мельницька, 30а, м. Одеса, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Hyundai Accent, д.н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння, що зафіксовано на прилад «Драгер». Результат тесту 1,77% проміле, чим порушив п. 2.9 а «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306.

Короткий виклад вимог та доводів апеляційної скарги

Не погоджуючисьіз вказаноюпостановою адвокатГришко С.О.подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 07.03.2024 року, а провадження по справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Разом із апеляційною скаргою заявили клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження в обґрунтування якого зазначали, що постановою Одеського апеляційного суду від 04.07.2024 року апеляційну скаргу було повернуто, про яку дізнались лише 15.07.2024 року, якій було надано загальний доступ в ЄДРСР, а з апеляційною скаргою повторно звернулись 23.07.2024 року, що підтверджується штрих-кодом на конверті (а.с.79).

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що оскаржувана постанова винесена з порушенням вимог чинного законодавства так як недотримано вимог ч.2 ст.7 КУпАП, а саме суворого додержання законності положень ст.ст.280,251 КУпАП .

Зазначали, що поліцейськими було порушено вимоги Інструкції, щодо проведення процедури огляду на стан сп`яніння так як в протоколі ОСОБА_1 не зазначив свою згоду із результатами технічного приладу, а матеріали справи не містять жодних доказів того, що працівники поліції пропонували йому проїхати до медичного закладу для проведення огляду на стан алкогольного сп?яніння, а навпаки відмовляв від проходження огляду у медичному закладі, такий проведений огляд на стан алкогольного сп?яніння ОСОБА_1 здійснено з порушенням вимог законодавства, що в свою чергу свідчить про те, що результати такого огляду є недійсними, а тому протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 не може вважатись доказом його винуватості у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Вважали, що під час складання зазначеного протоколу працівники патрульної поліції жодного разу не роз?яснили водію суть його правопорушення, його права, передбачені ст.268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, що підтверджує відеозапис з нагрудних боді-камер №473680 та №473749, що є грубим порушення прав ОСОБА_1 у адміністративному проваджені.

Зазначав, що на відеозаписі з боді камер належним чином не зафіксовано пробування ОСОБА_1 трубки газоаналізатора, замість того чутно про неоднаразові спроби останнього продути драгер, який не як не міг видати результат, а також зазначали, що з відеозапису не вбачається, що ОСОБА_1 продував газоаналізатор драгер з новим мундштуком, який був запакований належним чином в індивідуальну упаковку, тому вважали, що суд першої інстанції не міг встановити наявності вини ОСОБА_1 ..

Також вважали, що ОСОБА_1 не повідомлялось судом першої інстанції належним чином про дату, час та місце судового засідання, тому вважали, що судом першої інстанції порушено права Цікорук на справедливий судовий захист, а рішення ухвалене на припущеннях, без належних обґрунтувань.

Явка в судове засідання

В судове засідання адвокат Гришко С.О. та ОСОБА_1 не з`явились. Про час, дату та місце судового засідання адвоката Гришко С.О. було повідомлено завчасно та належним чином, 11.10.2024 року від адвоката Гришко С.О. надійшла заява за змістом якої останній просив відкласти судове засідання з розгляду поданої ним апеляційної скарги через те, що останній приймає участь у допиті в кримінальному провадженні в місті Києві в ролі захисника Виноградова Д.В., про що надав копію повістки про виклик ОСОБА_2 , але ж апеляційний суд вважає таку заяву необгрунтованою належними доказами, так як долучені докази до заяви не містять відомостей, що саме адвокат Гришко С.О. виступає захисником Виноградова Д.В.. Враховуючи вищевикладені обставии та ту обставину що ОСОБА_3 другий раз просить про відкладення розгляду справи в суді апеляційної інстанції та чотири рази поспіль просив відкласти судові засідання з розгляду даної справи в суді першої інстанції, що на думку суду є ознакою затягування судового розгляду апеляційний суд на підставі ст. 294 КУпАП залишає заяву адвоката Гришко С.О. без задоволення та вирішує розглядати справу без участі сторін на підставі достатніх матеріалів справи.

Позиція апеляційного суду

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Щодо строку на апеляційне оскарження постанови суду.

Частиною 2 ст. 294 КУпАП встановлено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Відповідно до ст. 129 Конституції України основною засадою судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна особа має право на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Право на судовий захист є конституційним правом людини (ст. 55 Конституції України), яке не може бути обмежене, крім випадків, передбачених Конституцією України (ст. 64). Однією з гарантій реалізації цього права є апеляційне та касаційне оскарження судових рішень як одна з основних засад судочинства в Україні, що може бути обмежене лише законом (п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України).

Згідно зі ст. 289 КУпАП апеляційний суд має право поновити строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення в разі наявності поважних причин пропуску зазначеного строку з боку особи, яка оскаржує постанову суду першої інстанції.

Оскаржувана постанова Малиновського районного суду м. Одеси була ухвалена 07 березня 2024 року . Матеріали справи не містять відомостей про підтвердження отримання стороною захисту копії постанови Одеського апеляційного суду від 04.07.2024 року. З повним текстом постанови адвокат ознайомився після загального оприлюднення в ЄДРСР 15.07.2024 року. В подальшому адвокат поштою через суд першої інстанції 23 липня 2024 року звернувся з апеляційною скаргою.

Враховуючи, що у межах строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 , та його захиснику не була направлена копія постанови, з метою забезпечення права учасників справи на доступ до правосуддя та перегляд справи судом вищого рівня, що є складовою права на справедливий суд, апеляційний суд, вважає можливим поновити апелянту строк на апеляційне оскарження постанови від 07.03.2024 стосовно ОСОБА_1 ..

Щодо суті апеляційної скарги

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП України апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Пункт 2.9 а Правил дорожнього руху України забороняє водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Невиконання пункту 2.9 а Правил дорожньогоруху України має наслідком притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З огляду на визначену ст. 266 КУпАП процедуру особи, які керують транспортними засобами, тощо і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Такий огляд, за змістом частини другої вказаної норми, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засобі відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Частиною третьої статті 266 КУпАП визначено, що у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, тощо на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разу незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я (ч. 4 ст. 266 КУпАП).

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП зазначено, що керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, -тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно результатугазоаналізатору AlcotestDrager7510ARLM-0429 вбачається, що при перевірці водія ОСОБА_1 на вміст алкоголю в крові на час зупинки за управлінням транспортного засобу, у останнього було виявлено 1,77 % алкоголю в крові.

У матеріалах справи міститься роздруківка результату газоаналізатора приладу «Alcotest Drager 7510 ARLM-0429», з якої вбачається, що останнє калібрування було 07.09.2022 року.

Таким чином, враховуючи те, що газоаналізатор «Alcotest Drager 7510 ARLM-0410», своєчасно пройшов калібрування та повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, підстав не довіряти його показанням немає, як і немає підстав для визнання недійсним чи неправдивим результату проведеного за його допомогою тесту на стан сп`яніння ОСОБА_4 .

Чеком на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного приладу Alcotest Drager 7510ARLM-0429 вбачається, що результат огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння позитивний 1,77 проміле, з результатом якого останній погодився, що підтверджується його підписом в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.5). Що також фактично підтверджує його згоду з результатом проведеного огляду.

Як слідує з матеріалів справи, зокрема відеозапису з відеокамери поліцейського, незгоду з результатами огляду, проведеного поліцейським, та вимоги провести огляд в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення, відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 не заявляв.

Вина водія ОСОБА_1 підтверджується зібраними в справі доказами, а саме:

-протоколом про адміністративне правопорушення протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 533024 від 14.08.2023 року, зі змістом якого ознайомлено ОСОБА_1 , що підтверджується власноручним підписом останнього;

-чеком DRAGER ( результат 1,77 проміле);

-актом огляду на стан сп`яніння (результат 1,77 проміле), в якому є власноручний підпис ОСОБА_1 , про згоду із результатом тесту газоаналізатора Драгер, без жодних заперечень ;

-відеозаписом порушення з портативних відеореєстратоів вбачається, що транспортний засіб Hyundai Accent, д.н.з. НОМЕР_1 був зупинений поліцейськими 14.08.2023 року о 21:53 год. у м. Одеса по вул. Мельницька, 30а, також поліцейськими було повідомлено про те що ведеться відеофіксація, через відсутність підсвітки номерного знаку та безпідставного увімкнення протитуманного освітлення, про що вказувалось ОСОБА_1 як на підставу зупинки транспортного засобу під його керуванням. Під час спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 було повідомлено про те, що у нього вбачаються ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з ротової порожнини, після чого поліцейський запропонував ОСОБА_1 вийти з транспортного засобу, на що останній погодився та вийшов, надалі поліцейські запропонували пройти освідування за допомогою газоаналізатора Драгер, з чим ОСОБА_1 погодився та пояснював, що посиділи трошки з батьками. Надалі було проведено процедуру освідування за допомогою газоаналізатору драгер, перед цим ОСОБА_1 надано на огляд запакований мундштук, з метою підтвердження останнім цілісності пакування, з яким останній погодився, що пакування мундштука належне, жодних клопотань з цього приводу не заявляв, після чого ОСОБА_1 мав декілько спроб пройти процедуру освідування за допомогою газоаналізатору Драгер та в подальшому встановлено результат 1,77 проміле, що вбачає наявність алкогольного сп`яніння та роз`яснено права та обов`язки останньому, у зв`язку з чим складено відповідні процесуальні документи з якими в подальшому під особистий підпис ознайомлено. Незгоди з інкримінуємим правопорушенням ОСОБА_1 на місці не заявляв.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим, а вищезазначені вимоги закону судом першої інстанції виконані в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги, стосовно того, що оскаржувана постанова винесена з порушенням вимог чинного законодавства так як недотримано вимог ч.2 ст.7 КУпАП, а саме суворого додержання законності положень ст.ст.280,251 КУпАП, не є слушними, адже судом першої інстанції зроблено належні правові висновки на підставі належних та допустимих доказів у справі, а саме відеозапису, зміст якого викладено вище, результат тесту Драгер та акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів.

Стосовно доводів апеляційної скарги, що поліцейськими було порушено вимоги Інструкції, щодо проведення процедури огляду на стан сп`яніння так як в протоколі ОСОБА_1 не зазначив свою згоду із результатами технічного приладу, а матеріали справи не містять жодних доказів того, що працівники поліції пропонували йому проїхати до медичного закладу для проведення огляду на стан алкогольного сп?яніння, протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 вважали не належним доказом його винуватості у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, апеляційний суд вважає не слушними, адже відповідно досліженого відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 не повідомляв про його не згоду з результатом тесту газоаналізатору драгер, а в акті (а.с.5) власноручно поставив підпис про згоду із встановленим результатом, тому такі доводи задоволенню не підлягають

Щодо доводів, що під час складання зазначеного протоколу працівники патрульної поліції жодного разу не роз?яснили водію суть його правопорушення, його права, передбачені ст.268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, що підтверджує відеозапис з нагрудних боді-камер №473680 та №473749, що є грубим порушення прав ОСОБА_1 у адміністративному проваджені, є суперечливими, які не підлягають задоволенню, через те, що з дослідженого відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 було належним чином поліцейськими ознайомлено з його правами та обов`язками, про що свідчить і протокол про адміністративне правопорушення в якому ОСОБА_1 поставив власноручний підпис. При цьому апеляційний суд наголошує, що дії поліцейських у встановленому законом порядку не оскаржувались.

Доводи апеляційної скарги, що на відеозаписі з боді камер належним чином не зафіксовано пробування ОСОБА_1 трубки газоаналізатора, замість того чутно про неоднаразові спроби останнього продути драгер, який не як не міг видати результат, а також зазначали, що з відеозапису не вбачається, що ОСОБА_1 продував газоаналізатор драгер з новим мундштуком, який був запакований належним чином в індивідуальну упаковку, через що на думку сторони захисту не давало підстав суду першої інстанції встановити наявності вини ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає не спростованими належними та допустими доказами, а з відеозапису чітко вбачається, що о 21:35:32 год 14.08.2024 року ОСОБА_1 оглядає цілісність пакування мундштуку, жодних заперечень не висуває, що також із змісту відеозапису підтверджено належним чином, що мундштук новий, після чого декілька спроб поспіль о 21:42:59 год 14.08.2024 року приладом Драгер зроблено тест і встановлено результат 1,77% проміле.

Щодо доводів апеляційної скарги, що ОСОБА_1 не повідомлялось судом першої інстанції належним чином про дату, час та місце судового засідання, у зв`язку з чим судом першої інстанції порушено права ОСОБА_1 на справедливий судовий захист, а рішення ухвалене на припущеннях, без належних обґрунтувань, не є слушним, адже з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 зловживав своїми процесуальними правами, та чотири рази поспіль просив відкласти судові засідання з розгляду даної справи, що на думку апеляційного суду впливає на швидкий розгляд справи, у зв`язку із обмеженим строком для притягнення особи до відповідальності.

Отже, по справі не встановлено таких обставин, які б стали підставою для скасування судового рішення.

Аналізуючи досліджені докази, оцінюючи їх у сукупності, апеляційний суд доходить до переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена, є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом». Так, стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини. У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява № 10705\12) ЄСПЛ визначає: «Суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» не виключає будь-який сумнів взагалі, оскільки завжди можна припустити можливість існування навіть дуже маловірогідних обставин чи їх збігів. Проте, цей стандарт доказування означає, що особу необхідно виправдати не при наявності будь-якої «тіні» сумнівів, а при наявності лише «розумного сумніву». При цьому розумним є сумнів, який має під собою причину та здоровий глузд і випливає зі справедливого та розумного розгляду всіх доказів у справі або з відсутності доказів у справі. Цей сумнів не є ні смутним, ні гіпотетичним чи уявним або надуманим. А саме таким, який ґрунтується на конкретних обставинах або інших вагомих причинах, які б змусили розумну людину вагатися вдатися до певних дій у питаннях, що мають значення для неї.

Таким чином, порушень норм матеріального та процесуального права, які б були підставою для зміни чи скасування постанови суду при її перегляді, апеляційним судом не встановлено.

З огляду на вищенаведене, підстав для зміни постанови суду з наведених в апеляції мотивів апеляційний суд не вбачає, а тому вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання ОСОБА_3 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.

Поновити ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження постанови Приморського районного суду м. Одеси від 05 червня 2024 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 07.03.2024 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови виготовлений 11 жовтня 2024 року.

Суддя

Одеського апеляційного суду В.В. Кострицький