Рішення

від 19.09.2024 по справі 295/16847/23

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 295/16847/23

2/296/76/24

Р І Ш Е Н Н Я

І МЕ НЕ М УК РА ЇН И

(повний текст)

19 вересня 2024 року м.Житомир

Корольовський районний суд м.Житомира у складі:

головуючої судді - Петровської М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Дзюман О.І.,

позивачки - ОСОБА_1 ,

представника позивачки - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради про захист прав споживачів та зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до Богунського районного суду м.Житомира із позовною заявою, відповідно до змісту якої просить зобов`язати Комунальне підприємство "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради виключити з обліку по особовому рахунку № НОМЕР_1 на квартиру АДРЕСА_1 , заборгованість з оплати послуг постачання теплової енергії у розмірі 31 015,89 грн (тридцять одна тисяча п`ятнадцять гривень 89 копійок).

Ухвалою судді Богунського районного суду м.Житомира Стрілецької О.В. від 13 грудня 2023 року матеріали цивільної справи №295/16847/23 направлено за підсудністю до Корольовського районного суду м.Житомира.

В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що є одноособовим власником квартири АДРЕСА_1 , по якій відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 . Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на вищевказану квартиру нею було набуто: на 1/2 частку квартири - 27.08.2020 та на 1/2 частку квартири - 28.09.2022. З метою призначення субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, як непрацюючий пенсіонер, звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, однак у її призначенні було відмовлено у зв`язку із наявністю заборгованості по оплаті комунальних послуг на суму 40 157,86 грн. В кінці вересня 2023 року отримала від відповідача претензію від 14.09.2023 вих. № 6002/6, згідно якої на особовому рахунку кв. АДРЕСА_2 рахується заборгованість з оплати послуг постачання теплової енергії у сумі 41 368,53 грн. Із частиною нарахованої заборгованості у розмірі 31 015,89 грн не погоджувалась і зверталася з цього приводу до відповідача, однак у списанні заборгованості за оплату комунальних послуг відмовлено, оскільки це не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав.

З такою відмовою не погоджується з наступних підстав:

1) на розгляді у Корольовському районному суді м.Житомира перебувала справа № 296/4760/22 за позовом КП "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за надані послуги централізованого опалення у сумі 48 025,24 грн. 30.09.2022 КП «Житомиртеплокомуненерго» відмовилось від позову, оскільки відповідач сплатив заборгованість, яка утворилась за період з 01 липня 2017 року по 01 липня 2022 року.

Водночас, спірна частина заборгованості з оплати послуг постачання теплової енергії у розмірі 31 015,89 грн склалася до 01 липня 2017 року, та вона не була врахована у пред`явлений позов у справі № 296/4760/22. Вищевказані факти неодноразово визнавалися відповідачем, а саме у листі від 24.10.2023 вих. № 6704/6, а також у відповіді КП «Житомиртеплокомуненерго» ЖМР від 16.10.2023 вих. № 6606/6.

Попереднім власником вищевказаної квартири був ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Натомість, між позивачем та ОСОБА_6 було укладено договір спадкування №15 від 13.01.2017, за умовами якого обов`язків щодо сплати боргів ОСОБА_6 позивач на себе не брала.

У постановах Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 686/6276/19, від 14 вересня 2022 року у справі № 201/1807/21, від 12 жовтня 2022 року у справі № 312/44/20 зроблено висновок, що діючим законодавством не передбачено обов`язку покупця квартири сплачувати борги попередніх власників (наймачів) квартири за отримані ними раніше житлово-комунальні послуги, якщо це прямо не оговорено в договорі;

2) згідно відповіді Корольовського відділу ДВС у м. Житомирі Центрально - західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Хмельницький) від 07.09.2022, на виконанні відділу перебували: виконавче провадження № 45752777 з виконання виконавчого листа № 2/296/1914, виданого 02.12.2014 Корольовським районним судом м.Житомира про стягнення з ОСОБА_6 на користь КП «Житомиртеплокомуненерго» ЖМР заборгованості з оплати комунальних послуг та судового збору у розмірі 10929,61 грн. 25.09.2019 державним виконавцем завершено виконавче провадження в порядку п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» та виконавчий документ повернуто стягувачу; виконавче провадження № 61051515 з виконання виконавчого листа 2/296/1914, виданого 02.12.2014 Корольовським районним судом м.Житомира про стягнення з ОСОБА_6 на користь КП «Житомиртеплокомуненерго» ЖМР заборгованості з оплати комунальних послуг та судового збору у розмірі 10929,61 грн. 14.08.2020 державним виконавцем завершено виконавче провадження в порядку п.3 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку із смертю боржника; виконавче провадження № 56926544 з виконання виконавчого листа № 296/7139/17, виданого 20.06.2018 Корольовським районним судом м.Житомира про стягнення з ОСОБА_6 на користь КП «Житомиртеплокомуненерго» ЖМР заборгованості з оплати комунальних послуг та судового збору у розмірі 21 129,88 грн. 14.08.2020 державним виконавцем завершено виконавче провадження в порядку п.3 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку із смертю боржника.

Вищезазначені виконавчі провадження відкриті на підставі судових наказів щодо стягнення з ОСОБА_6 на користь КП «Житомиртеплокомуненерго» ЖМР боргу за надані послуги централізованого опалення, натомість сума даного боргу відповідачем включена до загального розміру заборгованості, яка обліковується по особовому рахунку № НОМЕР_1 , який на сьогоднішній день відкритий на ім`я позивача.

Проте, після смерті ОСОБА_6 спадщина не відкривалася, а спадкова справа не заводилася, а тому інших осіб, які б могли та повинні були виконати його зобов`язання відсутні. Відповідач, як сторона виконавчого провадження, мав право звернутися із заявою про заміну сторони її правонаступником, однак таких дій в рамках виконавчих проваджень № 45752777, № 61051515, № 56926544 вчинено не було;

3) враховуючи загальний строк позовної давності, заборгованість, що виникла за період до 01.07.2017 станом на день подачі позовної заяви не може бути стягнута, оскільки строк звернення до суду з такою вимогою закінчився ще 01.07.2021;

4) спірна частина заборгованості у розмірі 31 015,89 грн підпадає під визначення безнадійної дебіторської заборгованості та позовна давність по ній минула, а отже, для виключення з обліку (списання) по особовому рахунку № НОМЕР_1 цієї заборгованості, керівнику відповідача достатньо прийняти відповідне рішення, що і буде слугувати підставою для виключення з обліку (списання) даної заборгованості

Ухвалою судді Корольовського районного суду м.Житомира Петровської М.В. від 09 січня 2024 року у вищевказаній цивільній справі відкрито провадження, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін та призначено судове засідання.

05.02.2024 до Корольовського районного суду м.Житомира від представника відповідача ОСОБА_3 надійшов відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позову. Вказує, що станом на 01 липня 2017 року на особовому рахунку № НОМЕР_1 вже існувала заборгованість за попередній період на загальну суму 31 015 грн 89 коп. та вона продовжує перебувати на особовому рахунку № НОМЕР_1 , підстави для її зняття у КП "Житомиртеплокомуненерго відсутні.

Облік особових рахунків ведеться за конкретною, окремою адресою, тому усі розрахунки, нарахування, всі оплати здійснені власниками квартири зараховуються на один загальний особовий рахунок відкритий на квартиру. В зазначений період утвореного боргу з будь-якими заявами про розподілення особових рахунків між співвласниками квартири до КП «Житомиртеплокомуненерго» власники не зверталися. Крім того, листом Міністерства з питань ЖКГ України № 12/1-64 від 17.05.2007 зазначено, що «списання боргів за спожиті житлово-комунальні послуги чинним законодавством не передбачено». Зобов`язання споживача щодо списання заборгованості за оплату комунальних послуг не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав. До такого висновку прийшла колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ по справі № 6-3986св14 від 11.06.2014.

15.02.2024 від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, аргументована аналогічно позову. Крім того, зазначено, що позовна вимога зобов`язати Комунальне підприємство "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради виключити з обліку по особовому рахунку заборгованість повністю узгоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 200/14925/15-ц, а також постановах Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 686/6276/19, від 14 вересня 2022 року у справі № 201/1807/21, від 12 жовтня 2022 року у справі № 312/44/20. Також відповідач жодним чином не спростував твердження позивача, щодо того, що по заборгованості у сумі 31 015,89 грн пройшов строк позовної давності, а також, що дана сума заборгованості вже стягувалася відповідачем з ОСОБА_6 в рамках примусового виконання судових наказів по виконавчим провадженням № 45752777, № 61051515, № 56926544.

25.03.2024 від представника відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких зазначила, що позивач проживає у квартирі АДРЕСА_2 та користується послугами, а тому наявне зобов`язання позивача оплатити послуги на підставі закону з узгоджених дій постачальника і споживача послуг. Просила взяти до уваги, що насправді ОСОБА_1 набула право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_2 від 03.05.1995, що підтверджується інформаційною довідкою з реєстру нерухомості №5003618246827 від 02.02.2023. Інша 1/2 частина квартири перейшла у право власності не з 27.08.2020, як зазначає позивач, а саме починаючи з 13.01.2017, з моменту укладення спадкового договору №15.

В судовому засіданні позивачка та її представник просили задовольнити позов з підстав, заявлених у ньому та відповіді на відзив на позовну заяву.

Представник відповідача просила відмовити у задоволенні позову з мотивів, викладених у відзиві на позов та поясненнях.

Вислухавши пояснення представників сторін, позивачки, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що згідно інформаційної довідки №310616114 від 23.09.2022 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, та інформаційної довідки № 10383507364 (витяг № 5003618246827), копії спадкового договору № 15 від 13.01.2017, - ОСОБА_1 є власником 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 , з 1995 року на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_2 , виданого 03.05.1995 відділом приватизації державного житлового фонду Виконкому Житомирської міської ради народних депутатів (запис про реєстрацію права власності внесено в реєстр 28.09.2022) та з 27.08.2020 власником 1/2 частки вказаної квартири на підставі спадкового договору № 15 від 13.01.2017.

27.01.2023, 27.10.2023, 20.11.2023, 28.11.2023 ОСОБА_1 зверталась до Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради із заявами, в яких, зокрема, просила списати неліквідний борг в розмірі 31075,27 грн (32000 грн). Зазначала, що власником квартири АДРЕСА_1 , був ОСОБА_6 до моменту його смерті до 17.02.2020, а тому просила переоформити особовий рахунок по квартирі на неї, як нового власника з 27.08.2020, та встановити, що умови індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії виникли з 27.08.2020.

Згідно наданих відповідей від 16.10.2023, від 24.10.2023, від 16.11.2023, КП "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради повідомило ОСОБА_1 про те, що на особовому рахунку № НОМЕР_1 за адресою проїзд АДРЕСА_3 , існує заборгованість за теплопостачання за період з 01.10.2009 по 16.10.2023 на загальну суму 41398,81 грн. Станом на 01.07.2017 на вказаному особовому рахунку вже існувала заборгованість в сумі 31015,89 грн за період з 01.10.2009 по 01.07.2017. Зазначена сума не була врахована у пред`явлений підприємством позов до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за надані послуги централізованого опалення у сумі 48 025,24 грн (справа № 296/4760/22), оскільки власник ОСОБА_6 помер. Підстави для зняття заборгованості в сумі 31015,89 грн відсутні, оскільки списання боргів чинним законодавством не передбачено. Облік особових рахунків ведеться за конкретною, окремою адресою, тому усі розрахунки, нарахування, всі оплати здійснені власниками квартири зараховуються на один загальний особовий рахунок відкритий на квартиру.

У відповідності до оглянутих судом:

- матеріалів справи № 296/2792/14-ц (провадження 2/296/1914/14), заочним рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 26.06.2014 стягнуто з ОСОБА_6 на користь КП "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради заборгованість за послуги з опалення та гарячого водопостачання за період з 01.10.2009 по 01.11.2013 на суму 10686,01 грн та судовий збір в сумі 243, 60 грн;

- матеріалів справи № 296/7139/17 (провадження 2-н/296/132/17), судовим наказом Корольовського районного суду м.Житомира від 20.09.2017 стягнуто з ОСОБА_6 на користь КП "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради заборгованість за послуги з централізованого опалення за період з 01.11.2013 по 01.07.2017 на суму 20329,88 грн та судовий збір в сумі 800 грн.

Згідно відповіді Корольовського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) від 07.09.2022 № 19.22/32/2022/58227, від 03.07.2024 № 87924/23.12-24/10, від 19.08.2024 № 96677/23.12-24/10 на виконанні у відділі перебували:

1) виконавче провадження № 45752777 з виконання виконавчого листа № 2/296/1914, виданого 02.12.2014 Корольовським районним судом м.Житомира про стягнення з ОСОБА_6 на користь КП «Житомиртеплокомуненерго» ЖМР заборгованості з оплати комунальних послуг та судового збору у розмірі 10929,61 грн.

09.12.2014 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

25.09.2019 державним виконавцем завершено виконавче провадження в порядку п. 2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» та виконавчий документ повернуто стягувачу. За вищевказаним виконавчим документом стягнення з боржника не проводилось;

2) виконавче провадження № 61051515 з виконання виконавчого листа 2/296/1914, виданого 02.12.2014 Корольовським районним судом м.Житомира (повторне пред`явлення) про стягнення з ОСОБА_6 на користь КП «Житомиртеплокомуненерго» ЖМР заборгованості з оплати комунальних послуг та судового збору у розмірі 10929,61 грн.

24.01.2020 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

14.08.2020 державним виконавцем завершено виконавче провадження в порядку п.3 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку із смертю боржника, про що винесено постанову про закінчення виконавчого провадження;

3) виконавче провадження № 56926544 з виконання виконавчого листа № 296/7139/17, виданого 20.06.2018 Корольовським районним судом м. Житомира про стягнення з ОСОБА_6 на користь КП «Житомиртеплокомуненерго» ЖМР заборгованості з оплати комунальних послуг та судового збору у розмірі 21 129,88 грн.

08.08.2018 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. По даному виконавчому провадженню в період з 20.02.2019 по 15.02.2020 проводилися відрахування з пенсії боржника на загальну суму 9739,48 грн.

14.08.2020 державним виконавцем завершено виконавче провадження в порядку п.3 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку із смертю боржника.

Матеріали виконавчих проваджень № 45752777, № 61051515, № 56926544 знищено.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про захист прав споживачів» держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров`я і життєдіяльності.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавцем комунальної послуги є суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору, а споживачем - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Відповідно до частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року №1875-IV, частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року №2189-VIII споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Частиною першою статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статей 19, 25 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії теплопостачальної організації остання має право на стягнення заборгованості.

Згідно із ч.1 ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Із наданого 25.03.2024 представником відповідача розрахунку заборгованості по особовому рахунку № НОМЕР_1 вбачається, що борг на загальну суму 31015,89 грн за надані послуги за адресою проїзд АДРЕСА_3 утворився:

- в сумі 10686,01 грн за період з 01.10.2009 по 01.11.2013;

- в сумі 20329,88 грн за період з 01.11.2013 по 01.07.2017.

Разом з тим, заборгованість на суму 10686,01 грн була стягнута з ОСОБА_6 на користь КП "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради за період з 01.10.2009 по 01.11.2013 за рішенням суду від 26.06.2014 у справі № 296/2792/14-ц (провадження 2/296/1914/14), а заборгованість на суму 20329,88 грн була стягнута з ОСОБА_6 на користь КП "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради згідно судового наказу Корольовського районного суду м.Житомира від 20.09.2017 у справі № 296/7139/17 (провадження 2-н/296/132/17) за період з 01.11.2013 по 01.07.2017.

Отже, спірна заборгованість в сумі 31015,89 грн, яка перебуває на обліку на рахунку № 00542005007200 складається із сум, які вже стягнуті за рішеннями суду від 26.06.2014 у справі № 296/2792/14-ц (провадження 2/296/1914/14) та від 20.09.2017 у справі № 296/7139/17 (провадження 2-н/296/132/17).

При цьому, виконавчі провадження № 61051515 та № 56926544, в межах яких примусово виконувались наведені рішення, як встановлено із листів Корольовського відділу державної виконавчої служби у м.Житомирі Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) від 07.09.2022 № 19.22/32/2022/58227, від 03.07.2024 № 87924/23.12-24/10, від 19.08.2024 № 96677/23.12-24/10, завершено 14.08.2020 на підставі п.3 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку із смертю боржника (ВП № 61051515 відкрито у зв`язку із повторним пред`явленням виконавчого листа у справі №№ 296/2792/14-ц після повернення його стягувачу у межах ВП № 45752777).

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 21.02.2020 (видане повторно), ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За змістомп.3ч.1ст.39Закону України«Про виконавчепровадження» виконавчепровадження підлягаєзакінченню уразі: припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника.

Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом (абз.2 ч.1 ст.40 Закону)

У разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення (ч.1 ст.41 Закону).

Згідно ч.5 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Велика Палата Верховного Суду упостанові від 8 лютого 2022 року у справі №2-7763/10дійшла висновку, що у випадку закінчення виконавчого провадження заявник, що звертається із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, повинен поставити перед судом питання щодо відновлення виконавчого провадження (оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження).За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження немає й підстав для процесуального правонаступництва.

Матеріали справи не містять доказів скасування постанов державного виконавця про закінчення виконавчого провадження № 61051515 та № 56926544.

Отже, у зв`язку із закінченням виконавчих проваджень № 61051515 та № 56926544 на підставі п.3 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження», в межах яких примусово стягувався борг в сумі 31015,89 грн, постанови про закінчення яких від 14.08.2020 не оскаржувались, є чинними, відтак, КП "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради втратило право на стягнення такого боргу, а тому його облікування на особовому рахунку № НОМЕР_1 є безпідставним.

Також, КП "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради не має права на звернення до суду із позовом про стягнення такого боргу в сумі 31015,89 грн з ОСОБА_1 , оскільки рішення судів щодо його стягнення набули законної сили та пред`являлись до примусового виконання.

Інші аргументи сторін судом не досліджуються, оскільки не мають правового значення в світлі встановлених обставин цієї справи та природи походження боргу в сумі 31015,89 грн, не впливають на висновки суду у цій справі.

Стаття 12 ЦПК Українипередбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч.1ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу Українипередбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно висновків Великої Палати Верховного суду, викладених у постанові від 26.10.2021 у справі №766/20797/18 (провадження 14-137цс20), ефективним способом захисту прав споживача є вимога зобов`язати постачальника списати з особового рахунку споживача донараховану заборгованість, тобто про примусове виконання обов`язку в натурі. Її можна заявити як разом із вимогою про визнання боргу безпідставним, так і окремо. Задоволення цієї вимоги унеможливить виставлення постачальником рахунків на суму боргу, які споживач не визнає, за наявності невирішеного спору, або якщо суд визнав цей борг безпідставним.

Враховуючи наведене, позов ОСОБА_1 про зобов`язання Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради виключити з обліку по особовому рахунку № НОМЕР_1 заборгованість з оплати послуг постачання теплової енергії у розмірі 31 015,89 грн є обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн підлягають стягненню з Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради на користь держави.

Керуючись статтями 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 352 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (10014, м.Житомир, вул.Київська, 48, код ЄДРПОУ 35343771) про захист прав споживачів та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Зобов`язати Комунальне підприємство "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради виключити з обліку по особовому рахунку № НОМЕР_1 на квартиру АДРЕСА_1 , заборгованість з оплати послуг постачання теплової енергії у розмірі 31 015,89 грн (тридцять одна тисяча п`ятнадцять гривень 89 копійок).

Стягнути з Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради на користь держави судовий збір в розмірі 1 211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 26.09.2024.

Суддя М. В. Петровська