Рішення

від 09.10.2024 по справі 197/1252/21

ІНГУЛЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 197/1252/21

Номер провадження 2/213/1640/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2024 року місто Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі судді Мазуренко В.В., розглянувши заочно в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс»</a>; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністб «Фінансова компанія "Верона", про захист прав споживачів, -

В С Т А Н О В И В:

05 серпня 2024 року до Інгулецького районного суду місті Кривого Рогу Дніпропетровської області від Широківського районного суду Дніпропетровської області надійшла вказана цивільна справа відповідно до Розпорядження №855 в.о. голови суду О.Шевченко

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що 22.12.2019 року він уклав кредитний договір про надання коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту №1515499 з ТОВ «Фінансова компанія «Верона». У відповідності до умов договору, кредит надається строком до 19.01.2020 року у розмірі 3600,00 грн. За користування позикою позичальник сплачує товариству 693,5% річних від суми позики з розрахунку 1,90% на добу. Тип процентної ставки фіксована. 05.03.2021 року згідно договору відступлення прав вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Верона» відступило право вимоги за договором ТОВ «Діджи Фінанс». Зазначає, що лише після підписання даного договору про надання фінансового кредиту позивач отримав від відповідача вказаний кредитний договір та інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій з метою прийняття ним обгрунтованого рішення. Оспорюваний договір позики за своїм змістом порушує принцип добросовісності, призводить до істотного дисбалансу договірних прав, оскільки платіжні зобов`язання позичальника щодо сплати відсотків є непомірно високими, бо річна відсоткова ставка складає 698,5%, що більше ніж у 6 разів перевищує суму наданої позики. Також зазначає, що відповідно до вимог ч.2 ст.9 Закону України «Про споживче кредитування», не надано позивачу паспорт споживчого кредиту. Тобто, відповідач ввів в оману позивача, оскільки не надав інформацію необхідну для здійснення свідомого вибору, у тому числі й щодо сплати штрафних санкцій за договором. Просить визнати недійсним договір про надання коштів у позику №1515499 від 22.12.2019 року, укладеного між ним та ТОВ «Фінансова компанія «Верона»; стягнути витрати по справі.

У судове засідання сторони не викликались.

Клопотання учасників провадження до суду про розгляд справи з викликом сторін до судового засідання не надходило.

У відповідності до вимог ст. ст. 280-281 ЦПК України, з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суд вважає за можливе вирішити справу в заочному порядку, з огляду на те, що відповідач повідомлявся про перебування в провадженні суду даної справи, однак у встановлений судом термін відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи з викликом сторін - не подав, крім того, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи.

Відповідно до ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

09 серпня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадженняу даній цивільній справі. Її розгляд призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає встановленими такі обставини та відповідні ним правовідносини.

Завданнямцивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч.1ст.2 ЦПК України).

Згідно з ч.1ст.4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК Українивизначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.

Вимогамист.10 ЦПК Українипередбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно доКонституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановленіКонституцієюта законами України. Суд застосовує при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.11ЦКУкраїни цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що згідно пропозиції від 22.12.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Верона» (ТМ «Гроші всім»), що є фінансовою установою згідно Свідоцтва про реєстрацію фінансових установ серії НОМЕР_1 від 05.12.2017, виданого на підставі рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 05.12.2017 №4425, реєстраційний номер 13103693, діє на підставі Ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг, а саме на надання коштів у позику, у тому числі в умовах фінансового кредиту, виданого на підставі розпорядження Найкомфінпослуг від 19.12.2017 №4561, код ЄДРПОУ: 41602157, в особі директора ОСОБА_3 , яка діє на підставі Статуту, надалі «Позикодавець», з однієї сторони, та фізичною особою ОСОБА_1 , паспорт НОМЕР_2 , Широківським РВУМВС, 10.05.2005, місце проживання зарестроване за адресою: Дніпропетровська область, Кривий Ріг, Алматинська,67,5. РНОКПП: НОМЕР_3 , надалі «Позичальник», який діїє особисто, з іншої сторонами, а разом іменовані «Сторони» уклали «Договір позики» (а.с.7-8).

Згідно п.1.1. Договору, Позикодавець зобов`язався надати Позичальнику грошові кошти у позику на умовах терміновості, повернення та платності, в національній валюті України гривні у розмірі та на умовах, встановлених договором, а Позичальник зобов`язується повернути таку ж суму грошових коштів та сплатити проценти за користування позикою у розмірі та порядку, встановлених Договором.

Згідно п.1.2 Договору, загальний розмір наданої позики, які позикодавець зобов`язується надати Позичальникові складає 3600 грн..

Згідно п.1.3 Договору строк, на який надається позика, складає 29 календарних днів з моменту підписання цього договору та перерахування коштів Позичальнику з 22.12.2019 року по 19.01.2020 року включно.

Згідно п.1.4 Договору, проценти за користування позикою нараховуються на суму позики, а у разі часткового погашення на непогашену частину, та встановлюються в розмірі 1,90% від суми позики в день, що на рік становить (реальна річна процентна ставка становить) 693,5% від суми позики.

Згідно п.9.1, Договір укладений дистанційно в електронній формі, з використанням інформаційно- телекомунікаційних систем шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно п.9.2 Договору, строк діє цього Договору складає 29 днів, починає свій перебіг у момент, визначений у п.9.1 Договору, та закінчується 19.01.2020 року Закінчення строку дії Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення.

Згідно п.10.1 Договору, Позичальник усвідомлює та підтверджує, що умови цього договору для нього зрозумілі, відповідають його інтересам та справедливості. Позичальник підтвердив, що він не знаходиться під впливом омани, обману, насильства, погрози, зловмисної угоди або збігу для нього обставин, також гарантує, що на момент укладення цього Договору він не є жодним чином обмеженим законом у своєму праві укладати Договір та виконувати усі умови, визначені в цьому Договорі.

Позичальником ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , підписано Акцепт (заява про прийняття пропозиції укласти договір про надання кощтів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту (оферти) №1515499) електронним підписом одноразовим ідентифікатором 7К4ТЗ (а.с.9-10).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Згідно з вимогами ч. 1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістомчастини2статті625ЦКУкраїниборжник,якийпрострочиввиконання грошовогозобов`язання,навимогукредитора зобов`язанийсплатитисумуборгу зурахуваннямустановленогоіндексу інфляціїзавесьчас прострочення,атакожтри проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів, не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. 2. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з ст.203 ЦК України загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину: 1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. 2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. 3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. 4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. 5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до вимог ч.ч. 1,5,6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК).

Відповідно до п.4 ч.3 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилався на те, що лише після підписання Договору №1515499 про надання коштів у позику, позивач отримав вказаний договір та інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обрунтованого рішення про укладання договору, у тому числі з урахуванням обраного певного типу кредиту.

Дана позиція позивача спростовується наступним. Як видно із умов укладеного між сторонами договору, сторони узгодили його умови тільки після надходження пропозиції позикодавцем та підписання позичальником (позивачем) Заяви про прийняття пропозиції.

Підписуючи договір позичальник (позивач) підтвердив, що договір складений при повному розумінні сторонами його умов та термінологією. Кожний примірник цього електронного договору, підписаний сторонами у порядку, передбаченому ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» (оферта позикодавця та акцепт позичальника), є оригіналом такого договору та разом із сукупними документами щодо його укладення невідкладно зберігається на особистій сторінці (особистому кабінеті) позичальника та на веб-сайті позикодавця (п.10.5 Договору).

Згідно п.10.6 Договору, позичальник підтвердив, що до укладання цього договору позичальник отримав від позикодавця інформацію, що визначена в частині другій статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг» та в частині другій статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно дост.9Закону України «Про споживче кредитування», кредитодавець розміщуєна своємуофіційному веб-сайтіінформацію,необхідну дляотримання споживчогокредиту споживачем.Така інформаціяповинна міститинаявні таможливі схемикредитування укредитодавця.

Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.

Отже, позичальник був обізнаний щодо умов договору, оскільки скористався послугами кредитора за допомогою інформаційно - телекомунікаційних систем, мав самостійно ознайомитись з інформацією для прийняття усвідомленого рішення.

Факт отримання грошових коштів у вказаній у договорі сумі позивач підтвердив, що є також наслідком прийняття ним умов Договору.

Договір був укладений на 29 днів. Позивач не виконав умови договору до встановлено строку 19.01.2020 року, що породило відповідальність за невиконання ним умов, визначених у договорі, з якими позичальник (позивач) був ознайомлений та йому були зрозумілі у момент укладання договору, що засвідчено його електронним підписом одноразовим ідентифікатором 7К4ТЗ.

Реальне настання правових наслідків, що обумовлені договором (ч.5 ст.203 ЦК України) було визначено та посвідчено сторонами договору.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що буде відповідати встановленому ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, принципу справедливості розгляду справи судом.

Суд вважає дії позивача недобросовісним користуванням своїми правами при укладанні договору (також і з огляду на інші численні звернення з позовами про захист його прав як споживача за договорами, де він є позичальником, та умови яких не виконувались).

Насильницьких дій щодо укладання договору судом не встановлені, оскільки надана позикодавцем грошова сума відповідала інтересам позичальника.

У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» судам роз`яснено, що ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину.

У постанові Верховного Суду України від 29 квітня 2014 року у справі № 3-11гс14 міститься висновок, що обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкоджати вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Виходячи із змісту зазначеної норми, правочин визнається вчиненим внаслідок обману у разі навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення. Суб`єктом введення в оману є сторона правочину як безпосередньо, так і через інших осіб за домовленістю.

Виходячи із презумпції правомірності правочину (стаття 204 ЦК України, частина третя статті 215 ЦК України) обов`язок доказування недійсності правочину покладається на сторону, яка його оспорює.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 643/17966/14-ц (провадження № 14-203цс19) зазначено: «стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню».

Таким чином, наявність умислу, нечесної підприємницької діяльності, порушення принципу добросовісності в діях відповідача, істотність значення обставин щодо яких особу введено в оману, як й сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки доводи позивача не підтверджені доказами.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

При розподілі судових витрат суд керується нормами ч.1 ст.141 ЦПК України. Під час звернення до суду позивач звільнений від сплати судових витрат на підставі ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Керуючись ст.ст.6, 526, 610, 612, 625, 638, 641, 644 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст.ст.7, 12, 13, 79-81, 89, 141, 247 ч.2, 258, 263-265, 274, 279, 353 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс»</a>; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністб «Фінансова компанія "Верона", про захист прав споживачів, - відмовити.

Копію рішення направити відповідачу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Роз`яснити у справі, що згідно з вимогами ч. 1ст.284 ЦПК України,заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб`єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленомуЦПК України.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем сторонам в апеляційному порядку.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ;

Представник позивача: адвокат Новак Артур Михайлович, адреса: 50027, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вул. Соборності, буд.35, оф.3; свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю №4585 від 29.11.2019 року;

Відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс»</a>, місцезнаходження: 04112, місто Київ, вул. Авілконструктора Ігоря Сікорського, буд.8, ЄДРПОУ:42649746;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю: «Фінансовакомпанія "Верона", місцезнаходження: 04073, місто Київ, пр. Степана Бандери, буд.8, корпус 6, ЄДРПОУ:41602157.

Дата складення повного тексту судового рішення - 09 жовтня2024 року.

Суддя В. В. Мазуренко