Рішення

від 09.10.2024 по справі 727/10887/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІВ

Справа № 727/10887/24

Провадження № 2-о/727/500/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2024 року Шевченківський районний суд м.Чернівці в складі:

головуючого - судді: Танасійчук Н.М.

присяжних: Ткачука В.С., Филипчук О.Д.,

за участю секретаря: Бружа В.

прокурора: Герман К.В.

захисника Буряк О.І.

законного представника: ОСОБА_1

лікаря-психіатря-представника заявника: Семененка В.В.

особи, по відношенні до якої розглядається заява: ОСОБА_3 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м.Чернівці цивільну справу за заявою генерального директора ОКНП «Чернівецька обласна психіатрична лікарня» про примусову госпіталізацію до психіатричного закладу ОСОБА_3 ,-

ВСТАНОВИВ

Генеральний директор ОКНП «Чернівецька обласна психіатрична лікарня» ОСОБА_4 звернулася до суду із заявою про примусову госпіталізацію до психіатричного закладу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Посилається на те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: с.Чуньків, Заставнівського району, Чернівецької області.

07.10.2024 року ОСОБА_3 був госпіталізований до Чернівецької обласної психіатричної лікарні за направленням лікаря-психіатра БШМД.

Після огляду ОСОБА_3 , лікар-психіатр БШМД - Озеряк В.В. зробив висновок про необхідність його госпіталізації у психіатричний стаціонар для обстеження та лікування у зв`язку із наявністю у нього тяжкого психічного розладу у вигляді гострий поліморфний психотичний розлад з симптомами шизофренії та агресивними діями.

Згідно висновку комісії лікарів-психіатрів від 08.10.2023 року, комісія підтвердила наявність у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 важкого психічного розладу, у проявах гострого поліморфного психотичного розладу з симптомами шизофренії та агресивними діями, що на момент огляду проявлявся у вигляді параноїдного синдрому, агресії до оточуючих, висловлював маячні ідеї стосунку, відношення, впливу, переслідування.

Комісія лікарів-психіатрів прийшла до висновку, про наявність у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 важкого психічного розладу, як відповідає діагностичним критеріям F23.1 у зв`язку з чим обстеження і лікування ОСОБА_3 можливо лише в умовах психіатричного відділення.

Просить ухвалити рішення, яким задовольнити заяву про госпіталізацію ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до психіатричного закладу - Чернівецької обласної психіатричної лікарні у примусовому порядку.

У судовому засіданні представник Чернівецької обласної психіатричної лікарні лікар-психіатр вимоги заяви підтримав, просить ухвалити рішення, яким задовольнити заяву про госпіталізацію ОСОБА_3 до психіатричного закладу - Чернівецької обласної психіатричної лікарні у примусовому порядку для надання йому психіатричної допомоги з підстав, вказаних в заяві, повністю підтвердивши викладені в ній обставини.

Прокурор в судовому засіданні пояснила, що заява про госпіталізацію до психіатричного закладу у примусовому порядку ОСОБА_3 обґрунтована та підлягає задоволенню.

Законний представник мати ОСОБА_3 , допитана у судовому засіданні, пояснила, що син страждає на психічне захворювання та дійсно потребує психіатричного лікування. Не заперечувала проти задоволення заяви.

Заслухавши пояснення лікаря-психіатра Чернівецької обласної психіатричної лікарні , прокурора, законного представника, особи, стосовно якої подано заяву, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вимоги заяви обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що факти, викладені в заяві, знайшли своє повне підтвердження в судовому засіданні, при цьому суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Статтею 49 Конституції України передбачено, що кожен має право на охорону здоров`я, медичну допомогу та медичне страхування.

Відповідно до пункту 1 принципу 15 Принципів захисту психічно хворих осіб та покращення психіатричної допомоги (затверджені Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 17 грудня 1991 року № 46/119) коли особа потребує лікування в психіатричному закладі, необхідно докладати всіх зусиль, щоб уникнути примусової госпіталізації.

Відповідно до пункту 1 принципу 16 «Примусова госпіталізація» Принципів захисту психічно хворих осіб та покращення психіатричної допомоги, будь-яка особа може бути госпіталізована до психіатричного закладу як пацієнт в примусовому порядку або вже була госпіталізована як пацієнт у добровільному порядку можуть утримувати як пацієнта в психіатричному закладі в примусовому порядку, тоді і лише тоді, коли уповноважений для цієї мети відповідно до закону кваліфікований фахівець, що працює в області психіатрії, встановить відповідно до принципу 4 (діагноз про те, що особа страждає на психічне захворювання, встановлюється відповідно до міжнародних визнаних медичних стандартів), що дана особа страждає на психічне захворювання, і визначить:

а) що внаслідок цього психічного захворювання існує серйозна загроза заподіяння безпосередньої або неминучої шкоди цій особі або іншим особам; або

b) що в разі особа, чиє психічне захворювання є важким, а розумові здібності - ослабленими, відмова від госпіталізації або утримання даної особи в психіатричному закладі може привести до серйозного погіршення її здоров`я або унеможливить застосування належного лікування, яке може бути проведено за умови госпіталізації до психіатричного закладу у відповідності до принципу найменш обмежувальної альтернативи. У випадку, зазначеному в підпункті b), необхідно, по можливості, проконсультуватися з другим таким фахівцем, що працює в області психіатрії. У разі проведення такої консультації госпіталізація до психіатричного закладу або утримання в ньому у примусовому порядку можуть мати місце лише за згодою другого фахівця, який працює в області психіатрії.

Відповідно до пункту 2 принципу 16 «Примусова госпіталізація» Принципів захисту психічно хворих осіб та покращення психіатричної допомоги госпіталізація до психіатричного закладу або утримання у ньому у примусовому порядку здійснюється спочатку протягом нетривалого періоду, визначеного внутрішньодержавним законодавством, з метою спостереження та проведення попереднього лікування до розгляду питання про госпіталізацію або тримання пацієнта в психіатричному закладі наглядовим органом. Причини госпіталізації або змісту має бути негайно поінформовано пацієнту; про факт госпіталізації або змісту і їх причини також невідкладно і в докладному вигляді повідомляється наглядовому органу, особистому представнику пацієнта, якщо такий є, а також, якщо пацієнт не заперечує, сім`ї пацієнта.

Відповідно до частини шостої статті 284 Цивільного кодексу України надання фізичній особі психіатричної допомоги здійснюється відповідно до закону.

Частиною другою ст. 27 Закону України «Про психіатричну допомогу» передбачено, що виключно компетенцією лікаря-психіатра або комісії лікарів-психіатрів є встановлення діагнозу психічного розладу, прийняття рішення про необхідність надання психіатричної допомоги в примусовому порядку або надання висновку для розгляду питання, пов`язаного з наданням психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Згідно ст. 3 Закону України «Про психіатричну допомогу», кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону України «Про психіатричну допомогу», особа може бути госпіталізована до психіатричного закладу в примусовому порядку на підставах, передбачених статтею 14 цього Закону.

Згідно ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу», особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до закладу з надання психіатричної допомоги без її усвідомленої письмової згоди або без письмової згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.

Надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку шляхом її госпіталізації до психіатричного закладу повинно розглядатися як позбавлення свободи у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод з гарантіями, що передбачені цією статтею.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" - суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо застосування підпункту «е» пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод особа може бути позбавлена свободи як «психічно хвора», якщо дотримано трьох мінімальних умов: по-перше, має бути достовірно доведено, що особа є психічно хворою; по-друге, психічний розлад повинен бути такого виду або ступеня, що слугує підставою для примусового тримання у психіатричній лікарні; і по-третє, обґрунтованість тривалого тримання у психіатричній лікарні залежить від стійкості відповідного захворювання.

Перед тим як визначати, чи було достовірно доведено, що особа страждає на психічний розлад, вид і ступені якого можуть бути підставою для примусового тримання цієї особи у психіатричній лікарні, суди повинні встановити, чи було таке тримання законним у розумінні підпункту «е» пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, зокрема, чи була дотримана процедура, передбачена чинним законодавством України.

Недотримання вимог норм матеріального чи процесуального права при вирішенні питання про надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку призводить до порушення підпункту «е» пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод.

Відповідність такого позбавлення особи свободи національному законодавству є недостатньою умовою, оскільки воно також має бути необхідним за конкретних обставин, які повинен встановити суд, розглядаючи справу.

07.10.2024 року ОСОБА_3 був госпіталізований до Чернівецької обласної психіатричної лікарні з діагнозом гострий поліморфний психотичний розлад з симптомами шизофренії та агресивними діями.

Підставою госпіталізації став супровідний листок № 169 лікаря-психіатра БШМД - Озеряк В.В .

Після огляду 08.10.2024 року комісією лікарів-психіатрів в складі медичного директора Везденко О.Б. , завідуючого 6-им. відділенням Семененко В.В. , лікаря-психіатра Царюченко Д.С. , встановлено у ОСОБА_3 психічні розлади у проявах гострого поліморфного психотичного розладу з симптомами шизофренії та агресивними діями, що на момент огляду проявлявся у вигляді параноїдного синдрому, агресії до оточуючих, висловлював маячні ідеї стосунку, відношення, впливу, переслідування, що обумовлює його небезпеку для себе й оточуючих, суттєву шкоду його здоров`ю внаслідок погіршення психічного стану у разі, якщо особі не буде надана психіатрична допомога і лікування можливе тільки в умовах психіатричного відділення.

За вищенаведених обставин, керуючись нормами права, суд приходить довисновку, що заява про госпіталізацію до психіатричного закладу у примусовому порядку ОСОБА_3 для надання йому психіатричної допомоги підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.3, 13, 14, 19, 22 Закону України «Про психіатричну допомогу», ст.ст. 339-342 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву генерального директора ОКНП «Чернівецька обласна психіатрична лікарня» Левицької А.П. про примусову госпіталізацію до психіатричного закладу ОСОБА_3 - задовольнити.

Госпіталізувати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до психіатричного закладу - «Чернівецька обласна психіатрична лікарня» у примусовому порядку для надання йому психіатричної допомоги.

Рішення суду підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Танасійчук Н.М.

Присяжні: Ткачук В.С.,

Филипчук О.Д.