Ухвала

від 07.10.2024 по справі 991/11584/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/11584/24

Провадження 1-кс/991/11640/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2024 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , старшого детектива ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду скаргу адвоката ОСОБА_3 , подану в інтересах ОСОБА_5 , на бездіяльність детектива, прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 КПК України,

установив:

До Вищого антикорупційного суду надійшла зазначена скарга, в якій адвокат просить зобов`язати прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури або детектива Національного антикорупційного бюро України, якими здійснюється процесуальне керівництво та проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000316 від 26.06.2024 відповідно, повернути тимчасово вилучене в ході проведення 29.08.2024 обшуку банківського сейфу № НОМЕР_1 у відділенні № 26 ПАТ «Банк Восток» за адресою: м. Одеса, вул. Грушевського Михайла, 39-И, майно особі, у якої його вилучено.

Скарга обґрунтована тим, що групою детективів Четвертого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52024000000000316 від 26.06.2024 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366-2, ст. 368-5 КК України. У вказаному кримінальному провадженні на підставі постанови детектива від 29.08.2024 проведено обшук банківського сейфу № НОМЕР_1 у відділенні № 26 ПАТ «Банк Восток» за адресою: м. Одеса, вул. Грушевського Михайла, 39-И , який знаходився у володінні ОСОБА_5 на підставі договору. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.08.2024 надано дозвіл на вже фактично проведений обшук банківського сейфу № НОМЕР_1 .

У подальшому, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03.09.2024 клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, вилученого в ході проведення 29.08.2024 обшуку банківського сейфу № 33, повернуто прокурору для усунення недоліків із встановленням процесуального строку для їх усунення - 72 години, а ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.09.2024 у задоволенні цього клопотання сторони обвинувачення про накладення арешту на вказане майно відмовлено.

Адвокат зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 169 КПК України він, діючи в інтересах ОСОБА_5 , 30.09.2024 звернувся до детектива Національного бюро та прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури з клопотанням про повернення раніше вилученого майна, у задоволенні якого постановою детектива Національного бюро від 03.10.2024 відмовлено. Аргументом для такої відмови стало посилання детектива на звернення прокурора з апеляційною скаргою на рішення слідчого судді від 26.09.2024.

Посилаючись на положення п. 2 ч. 1 ст. 169, ч. 2 ст. 400 КПК України, адвокат стверджує про наявність підстав для задоволення цієї скарги та зобов`язання детектива Національного антикорупційного бюро України та прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури повернути вилучене в ході проведення 29.08.2024 обшуку майно.

Також, посилаючись на п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України, адвокат стверджував, що ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна постановлена 26.09.2024, у судовому засіданні детектив Національного бюро був присутній, тому останній день строку на її оскарження припадав на 01.10.2024. Проте стороною обвинувачення апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подана 02.10.2024, тобто з порушенням встановленого строку, чим порушуються права ОСОБА_5 , визначені ч. 3 ст. 41 Конституції України, ч. 1 ст. 9, ч. 1,2 ст. 16, п. 2 ч. 1 ст. 169 КПК України.

Адвокат ОСОБА_3 у судовому засіданні скаргу підтримав, просив задовольнити з викладених підстав.

Старший детектив Національного бюро ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначив, що оскільки 02.10.2024 прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури подана апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.09.2024, якою відмовлено у задоволенні клопотання детектива про арешт майна, тому в силу ч. 2 ст. 532 КПК України відсутні підстави для повернення тимчасово вилученого майна. Також повідомив, що у апеляційній скарзі прокурор просив поновити строк на апеляційне оскарження вказаного судового рішення. У задоволенні скарги просив відмовити.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура явку представника у судове засідання не забезпечила, про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином.

Відсутність представників Спеціалізованої антикорупційної прокуратури не є перешкодою для розгляду скарги (ч. 3 ст. 306 КПК України).

Заслухавши пояснення учасників провадження, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні скарги належить відмовити з таких підстав.

На досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 КПК України (п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України).

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено, зокрема, за ухвалою слідчого судді у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна.

За частиною третьою цієї статті слідчий, прокурор після отримання судового рішення про відмову в задоволенні клопотання про арешт тимчасово вилученого майна повинні негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.

Тобто, обов`язок детектива або прокурора повернути майно, у задоволенні клопотання про арешт якого відмовлено, згідно з вимогами ст. 169 КПК України полягає у негайному вжитті заходів щодо виконання судового рішення.

Главою 17 Кримінального процесуального кодексу України визначений порядок арешту майна.

За результатом розгляду клопотання про арешт майна, слідчий суддя постановляє ухвалу про задоволення такого клопотання, відмову у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна (ст. 173 КПК України).

Так, відповідно до ч. 3 ст. 173 КПК України відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

Згідно із п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК України під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про арешт майна або відмову у ньому.

За ч. 2 ст. 400 КПК України подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом .

Кримінальний процесуальний кодекс України визначає, що негайно виконується слідчим, прокурором лише ухвала про арешт майна (ч. 1 ст. 175 КПК України).

У той же час, ухвала слідчого судді, яка є судовим рішенням в силу ч. 2 ст. 369 КПК України, яка набрала законної сили або яку належить виконати негайно, підлягає безумовному виконанню (ч. 2 ст. 534 КПК України).

Тобто, обов`язок негайного вжиття заходів щодо виконання судового рішення згідно з вимогами ст. 169 КПК України виникає у детектива або прокурора після отримання судового рішення, яке набрало законної сили.

У судовому засіданні встановлено, що детективами Четвертого Головного підрозділу детективів Національного бюро у складі слідчої групи здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені № 52024000000000316 від 26.06.2024 за ознаками ч. 2 ст. 366-2, ст. 368-5 КК України.

Учасники кримінального провадження не заперечували, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.09.2024 (справа 991/8643/24) клопотання детектива Національного бюро про арешт вказаного майна залишено без задоволення.

Встановлено, що адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 звернувся до детектива Четвертого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури із клопотанням про повернення раніше вилученого майна від 27.09.2024.

03.10.2024 старший детектив Другого підрозділу детективів Четвертого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 виніс постанову про відмову в задоволенні клопотання. В обґрунтування прийнятого рішення детектив зазначив, що 02.10.2024 процесуальним керівником у кримінальному провадженні подано апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.09.2024 у справі № 991/8643/24, остання в силу ст. 532 КПК України не набрала законної сили, тому клопотання адвоката ОСОБА_3 є передчасним, правові підстави для його задоволення відсутні.

Звертаю увагу, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зокрема, змагальності сторін та свободи в поданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексу (п. 15 ч. 1 ч. 7, ч. 1 ст. 22 КПК України).

Відомості про те, що ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.09.2024 про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна набрала законної сили, у матеріалах справи відсутні.

Оскільки на час звернення адвоката із клопотанням про повернення майна у детектива та прокурора не виник обов`язок вжиття заходів щодо виконання судового рішення шляхом повернення тимчасово вилученого майна, тому відсутні підстави для висновку про допущення детективом та прокурором бездіяльності, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 КПК України.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги.

Керуючись ст. 2, 7, 303-309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Відмовити у задоволенні скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1