Рішення

від 11.10.2024 по справі 233/8121/23

КОСТЯНТИНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

233 № 233/8121/23

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2024 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Малінов О. С.

за участю секретаря судового засідання Вітюк К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (ЄДРПОУ 39767332) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про конфіскацію земельної ділянки, треті особи: Фермерське господарство «Веліс» (ЄДРПОУ 3974140), приватне акціонерне товариство «АПК - Інвест» (ЄДРПОУ 34626750), -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , треті особи: Фермерське господарство «Веліс», приватне акціонерне товариство «АПК - Інвест», про конфіскацію земельної ділянки з кадастровим номером 1422481500:16:000:0123 площею 3,8978 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Білокузьминівської сільської ради Краматорського району Донецької області, власником якої є громадянка російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка не виконала вимоги законодавства України щодо відчуження вказаної земельної ділянки, уклавши з Фермерським господарством «ВЕЛІС» Договір № 9 про надання (встановлення) права користування Земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 26.11.2021 р. на земельну ділянку з кадастровим номером 1422481500:16:000:0123, площею 3,8978 га. строком на 50 років, про що здійснено запис № 45834998 від 16.12.2021 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Також згідно відомостей в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вбачається, що Фермерським господарством «ВЕЛІС» укладено договір оренди землі від 20.12.2021р. з приватним акціонерним товариством «АПК-ІНВЕСТ» на земельну ділянку з кадастровим номером 1422481500:16:000:0123, площею 3,8978 га. строком на 12 років 2 місяці, про що здійснено запис № 46805051 від 16.02.2022 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Позивач вказує, що відповідач ОСОБА_1 до закінчення річного строку після державної реєстрації права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, як нерезидент України, повинен був виконати вимоги законодавства щодо відчуження спірної земельної ділянки, що ним, однак, самостійно в добровільному порядку вчинено не було, чим порушив статті 13,14,41 Конституції України та статті 80,81,145 ЗК України.

Про факт порушення земельного законодавства відповідачем ОСОБА_1 у вигляді не відчуження протягом законодавчо визначеного строку вищевказаної земельної ділянки, Головне управління дізналось на початку грудня 2023 року за результатами проведення моніторингу опрацювання відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме мано та їх обтяжень.

Саме із дати формування інформаційної довідки у вказаному Реєстрі (14.12.2023) і необхідно обчислювати початок перебігу строку позовної давності для Головного управління, яке з цього моменту має об`єктивну можливість дізнатись, що Відповідач є власником спірної земельної ділянки та досі всупереч вимогам статей 81, 145 Земельного кодексу України не виконав обов`язок щодо відчуження, а отже, така земельна ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду на користь держави.

Враховуючи вищезазначене, позивач просив конфіскувати на користь держави земельну ділянку сільськогосподарського призначення громадянки російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з кадастровим номером 1422481500:16:000:0123, загальною площею 3,8978 га, із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Білокузьминівської сільської ради Краматорського (колишнього - Костянтинівського) району Донецької області, відомості про яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 18.11.2020 за № 39315601, шляхом припинення права власності та визнання права власності за державою в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (вул. Уютна, 23, м. Полтава, Полтавська область, 36039, код ЄДРПОУ 39767332). Стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області витрати зі сплати судового збору сплаченого за пред`явлення цього позову у розмірі у сумі 4026,00 грн..

Представник позивача Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області Сивопляс І.С. у судове засідання не з"явилася, надла заяву в якій підтримала заявлені вимоги, надала пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Відповідач, у судове засідання не з`явився. Повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, третя особа у т.ч. у відповідності до ст.. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» за допомогою веб оголошення на офіційному сайті «Судова влада».

Представник третьої особи - ПрАТ «АПК - Інвест» у судове засідання не з"явився, надав пояснення, відповідно яких заперечувала проти задоволення позовних вимог, пояснила, що громадянка ОСОБА_1 , не могла отримати у власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення, не будучи громадянкою України. Так, відповідно рішення Білокузьминівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області № VII/59-23 від 02.09.2020 «Про надання ОСОБА_1 власниці земельного сертифікату КСП «Червона зірка», у власність земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж спірної земельної ділянки в натурі громадянці ОСОБА_1 .. До технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі ОСОБА_1 було додані копії документів, зокрема і паспорту. В зв`язку з чим, просить суд врахувати пояснення ПрАТ «АПК-Інвест», як третьої особи.

Враховуючи викладене, суд вважає можливим розглянути справу без участі відповідача, враховуючи належне сповіщення вказаної особи про дату, час та місце розгляду справи, оскільки його неявка не перешкоджає розгляду справи, у відповідності до положень ст.. 223 ЦПК України. У справі достатньо даних про права та взаємовідносини сторін на теперішній час.

Фактичні обставини, встановлені судом

Вислухавши пояснення представника позивача, третьої особи, дослідивши матеріали справи, судом фактично встановлено наступне.

Право власності на вказану земельну ділянку зареєстроване за ОСОБА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майно щодо об`єкта нерухомого майна 18.11.2020 за № 39315601 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2228403714224).

Земельна ділянка розташована на території Білокузьминівської сільської ради Краматорського району Донецької області.

В подальшому від імені відповідача ОСОБА_1 , громадянкою ОСОБА_3 укладено з Фермерським господарством «ВЕЛІС» (ЄДРПОУ 39749140) Договір № 9 про надання (встановлення) права користування Земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 26.11.2021 р. на земельну ділянку з кадастровим номером 1422481500:16:000:0123, площею 3,8978 га. строком на 50 років, про що здійснено запис № 45834998 від 16.12.2021 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Також згідно відомостей в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вбачається, що Фермерським господарством «ВЕЛІС» укладено договір оренди землі від 20.12.2021р. з Приватним акціонерним товариством «АПК-ІНВЕСТ» на земельну ділянку з кадастровим номером 1422481500:16:000:0123, площею 3,8978 га. Строком на 12 років 2 місяці, про що здійснено запис № 46805051 від 16.02.2022 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Також, на підтвердження позовних вимог позивачем надана копія довіреності 32 АБ 1863240 від 26.11.2021р. від імені ОСОБА_1 , яка посвідчена нотаріусом Почепського нотаріального округу Брянської області рф Кудряшовою Ганною Юріївною , 26.11.2021 р. та в які зазначено паспортні дані ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_1 , виданий УМВС росії по Брянській області 11 травня 2018 року, код підрозділу 320-024, вказаною довіреністю уповноважено ОСОБА_3 представляти інтереси ОСОБА_1 ..

Як вбачається з відповіді Головного управління державної міграційної служби України в Донецькій області від 17.06.2024 р., за наявними обліками громадянка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має паспорт громадянки України серії НОМЕР_2 від 16 грудня 1996 року.

Інші докази, надані позивачем, не мають правового значення для вирішення справи.

Мотиви, з яких виходить суд і застосовані норми права

Приписами ст.41 Конституції України, ст.ст.319, 321 Цивільного кодексу України, встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Особливості правових підстав набуття та припинення права власності на об`єкти нерухомого майна іноземцями (особами без громадянства) встановлені нормами розділу V Закону України «Про міжнародне приватне право», положеннями Цивільного та Земельного кодексів України.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.38 Закону України «Про міжнародне приватне право» право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.

Згідно ч.1 ст.39 Закону України «Про міжнародне приватне право» виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Таким чином, оскільки земельна ділянка належить до нерухомого майна в силу ч.1 ст.181 Цивільного кодексу України, знаходиться на території України, то на спірні правовідносини поширюється дія права України.

Відповідно до ст.ст.373, 374 Цивільного кодексу України, ст.80 Земельного кодексу України, право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Суб`єктами права приватної власності на землю, згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України, визначено громадян України та юридичних осіб. Проте з урахуванням змісту частини другої статті 81 та інших норм Земельного кодексу України суб`єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства.

Зокрема, іноземні громадяни та особи без громадянства відповідно до ч.2 ст.81 Земельного кодексу України можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

Згідно із ч. 3 ст.81 Земельного кодексу України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті, в тому числі, у разі прийняття спадщини.

Відповідно до ч.5 ст.22 Земельного кодексу України набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог статті 130 цього Кодексу, а саме: іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення.

Одночасно за змістом ч.4 ст.81 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Відповідно до частин першої, другої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У частині третій статті 12, частинах першій, п`ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України).

Згідно зі статтею 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У частинах другій, четвертій статті 83 ЦПК України зазначено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Відповідно до частин першої, другої, четвертої - шостої статті 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Аналізуючи надані суду докази, суд зазначає, що у судовому засіданні встановлено, що право власності на вказану земельну ділянку зареєстроване за ОСОБА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майно щодо об`єкта нерухомого майна 18.11.2020 за № 39315601 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2228403714224).

Проте, жодних достатніх, належних та допустимих доказів на встановлення факту її втрати громадянства України та отримання громадянства іншої держави суду не надано.

Єдиними доказами на підтвердження громадянства ОСОБА_1 , як громадянки російської федерації є копії договору оренди, підписаного іншою особою, та копія довіреності від імені ОСОБА_1 .. Оригінали або належним чином посвідчені копії даних доказів суду не надані, джерело їх отримання не встановлено.

Оцінюючи вказані докази не предмет їх належності, допустимості та достатності, суд зазначає наступне.

Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає у тому, що незалежно від категорії справ слід дотримувати вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування, з додержанням порядку збирання, подання та дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи забороні використання деяких із них для підтвердження конкретних обставин справи (Постанова ВП ВС від 7 грудня 2021 року у справі № 905/902/20 (пункт 6.27)).

Таким чином, враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що факт належності до громадянства іншої держави, факт припинення громадянства України, повинен доводитись у встановленому порядку, належними засобами доказування. За таких обставин, копії наданих суду довіреності та договору оренди землі на земельну ділянку, на підтвердження факту належності ОСОБА_1 до громадянства іншої держави, суд визнає недопустимими доказами по даному провадженню.

Висновки суду за результатами розгляду позову

Враховуючи вищенаведене, проаналізувавши та дослідивши надані суду докази у своїй сукупності та логічному взаємозв`язку, суд вважає, що позивачем не надано належні, достатні та допустимі докази на обґрунтування своїх вимог, зокрема факту наявності у ОСОБА_1 громадянства російської федерації. Отже, позивачем не доведено порушення відповідачем положень статей 80,81,145 Земельного кодексу України

Таким чином, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат

Згідно ч. 1ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд прийшов до висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову, з відповідача судовий збір не стягується.

Керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 19, 81, 133, 141, 223, 247, 259, 263-265, 273, ЦПК України, ЗУ «Про судовий збір» суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (ЄДРПОУ 39767332) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про конфіскацію земельної ділянки, треті особи: Фермерське господарство «Веліс» (ЄДРПОУ 3974140), приватне акціонерне товариство «АПК - Інвест» (ЄДРПОУ 34626750), відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення складено 11 жовтня 2024 року.

Суддя: