Вирок

від 14.10.2024 по справі 317/4833/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 317/4833/23

Провадження № 1-кп/317/146/2024

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2024 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спеціального судового провадження (in absentia) в залі суду кримінальне провадження №22023080000001292 від 09.08.2023 за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Менчикури Веселівського району Запорізької області, неодруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Згідно з Конституцією України Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, ІV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і РФ 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

Всупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права президент РФ ОСОБА_6 та інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади РФ, діючи всупереч вимогам п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 №36/103, від 16.12.1970 №2734 (XXV) від 21.12.1965 №2131 (XX), від 14.12.1974 №3314 (XXIX), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, та віддали відповідні накази на вторгнення підрозділів ЗС РФ на територію України з метою її незаконного збройного захоплення та подальшої військової окупації.

24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжено відповідними Указами Президента України, затвердженими Верховною Радою України, зокрема Указом Президента України від 26 липня 2023 року №451/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 18.08.2023 строком на 90 діб.

Так, 24.02.2022, на виконання вищевказаних наказів військово-політичного керівництва РФ, військовослужбовці ЗС РФ, шляхом збройної агресії із застосуванням зброї, військової техніки та артилерії, з нанесенням ракетних та авіаційно-бомбових ударів по військовій та цивільній інфраструктурі, незаконно вторглись на територію України через державні кордони України в Донецькій, Запорізькій, Житомирській, Київській, Луганській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях, та здійснили збройний напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти військової та цивільної інфраструктури, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, після чого здійснили військову окупацію частини території України, в тому числі і Веселівської селищної територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області, яка з 26.02.2022 є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України.

Відповідно до положень ч.1 ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 (в редакції від 07.05.2022 (далі за текстом - Закон №1207-VІІ), тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Тимчасова окупація Російською Федерацією територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для Російської Федерації жодних територіальних прав.

За державою Україна, територіальними громадами сіл, селищ, міст, розташованих на тимчасово окупованій території, органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими суб`єктами публічного права зберігається право власності, інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходяться на тимчасово окупованій території.

Тимчасово окупованою територією, відповідно до п.7 ч.1 ст.1-1 Закону №1207-VIІ, є частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.

Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 «Пpo затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» вся територія Веселівської селищної територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області внесена до вказаного переліку та з 26.02.2022 є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України.

Після остаточної військової окупації території Мелітопольського району Запорізької області, представниками збройних формувань Російської Федерації фактично було узурповано всі владні повноваження на тимчасово окупованій території громади шляхом збройного захоплення адміністративних будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, встановлення інституту військових комендатур, запровадження тотального контролю та жорсткого управління у всіх сферах життєдіяльності місцевих громад, фактичної ліквідації приватної власності, свободи слова, пересування та волевиявлення, а також шляхом повсякденного залякування населення, застосування фізичного і психологічного впливу до окремих категорій суспільства та верств населення, в тому числі шляхом незаконного позбавлення волі діючих представників органів державної влади України та місцевого самоврядування.

Разом із тим, у невстановлений досудовим розслідуванням та судовим розглядом час, але не пізніше ніж 01.04.2022, представниками збройних формувань Російської Федерації всупереч порядку, установленого Конституцією України, Законами України «Про місцеві державні адміністрації», «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими діючими нормативно-правовими актами, цілеспрямовано створено окупаційну адміністрацію Мелітопольського району Запорізької області - т.зв. «военно-гражданскую алминистрацию Мелитопольского района», з метою подальшого утримання адміністративно-політичного контролю на захопленій військовим шляхом території та безпосередньої реалізації всіх узурпованих владних повноважень діючої Мелітопольської районної ради Запорізької області та відповідної державної адміністрації.

Продовжуючи встановлення тотального контролю та розповсюджуючи свою владу на захоплених військовим шляхом територіях Мелітопольського району Запорізької області представники збройних формувань РФ разом із посадовими особами зазначеної окупаційної адміністрації Мелітопольського району Запорізької області, діючи за підтримки місцевих колаборантів та інших лояльних до держави-агресора верств місцевого населення, створили на території Веселівської селищної територіальної громади аналогічний незаконний орган влади у вигляді місцевої окупаційної адміністрації держави-агресора - т.зв. «Веселовскую поселковую администрацию Мелитопольского района», наділивши її всіма необхідними владними повноваженнями, узурпованими у діючої Веселівської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області, яка була евакуйована до м. Запоріжжя, де і продовжує свою законну діяльність.

У подальшому, приблизно у червні 2022 року (точна дата та час досудовим розслідуванням та судовим розглядом не встановлені), громадянин України ОСОБА_5 , перебуваючи на території Веселівської селищної територіальної громадиМелітопольського району Запорізької області, яка з 26.02.2022 та на час судового розгляду є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України, діючи умисно, із власних корисливих мотивів та з метою підтримання окупаційної влади, встановленої збройними формуваннями РФ, достовірно усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків, прийняв пропозицію невстановлених осіб із числа представників місцевої окупаційної адміністрації держави-агресора - т.зв. «Веселовской поселковой администрации Мелитопольского района», та добровільно зайняв посаду старости с. Менчикури від вказаної окупаційної адміністрації держави-агресора, створеної на тимчасово окупованій території Веселівської селищної територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області, яка пов`язана з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.

Виконуючи свої посадові обов`язки старости с. Менчикури, а також покладені на нього організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції ОСОБА_5 , діючи умисно та виконуючи вказівки і розпорядження керівництва окупаційних адміністрацій держави-агресора всіх ланок, створених на тимчасово окупованій території Запорізької області, бажаючи проявити себе та довести свою лояльність і відданість цій окупаційній владі та її представникам, здійснює загальне управління життєдіяльністю очолюваної ним громади, в тому числі: розпоряджається захопленим майном громади; надає безпосередню допомогу представникам держави-агресора у встановленні та підтриманні їх незаконної влади на тимчасово окупованій території громади; контролює та забезпечує виконання рішень окупаційних адміністрацій держави-агресора Запорізької області всіх ланок, видає згідно своїх повноважень розпорядження та інші акти управлінського характеру від імені окупаційної адміністрації, а також контролює їх виконання; організовує та приймає безпосередню участь у численних пропагандистських масових заходах, направлених на встановлення, підтримання та розповсюдження окупаційної влади держави-агресора і ї популяризацію серед місцевого населення тощо.

Окрім цього, протягом вересня 2022 року, ОСОБА_5 знаходячись на тимчасово окупованій території с. Менчикури та виконуючі свої функціональні обов`язки старости села, покладені на нього окупаційною владою, діючи умисно, достовірно усвідомлюючи протиправність своїх дій і передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, взяв безпосередню участь в проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території цієї громади, щодо незаконного входження Запорізької області до складу Російської Федерації, який проходив у період з 23 по 27 вересня 2022 року, як водій незаконної виборчої комісії - т.зв. «участковой избирательной комиссии №316», розташованої у захопленому ним приміщені Менчикурівської сільської ради, за адресою: Запорізька область Мелітопольський район, Веселівська селищна територіальна громада, с. Менчикури, вул. Лесі Українки, буд.8.

Дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 5 ст. 111-1 КК України, як добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.

Враховуючи ті обставини, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, знав про розпочате щодо нього кримінальне провадження, протягом тривалого часу переховувався від органів досудового розслідування, знаходиться на тимчасово окупованій території, і ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 15.08.2023 (справа №331/5223/23, провадження 1-кс/331/1602/2023) прийнято рішення про здійснення спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_5 у зв`язку із оголошенням його у розшук, ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 11.03.2024 постановлено здійснювати відносно обвинуваченого спеціальне судове провадження відповідно до ч. 3 ст. 323 КПК України.

Виклик обвинуваченого у судові засідання в ході судового розгляду кримінального провадження, здійснювався шляхом розміщення оголошень у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, у газеті «Урядовий кур`єр» та на веб-сайті «Судова влада України».

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.

Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України) суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.

Судом установлено, що в даному кримінальному провадженні стороною обвинувачення вжито всіх передбачених законом заходів щодо дотримання прав підозрюваної на захист, з урахуванням встановлених законом особливостей спеціального досудового розслідування. При здійсненні судового провадження судом також здійснені всі передбачені законом заходи щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя, з урахуванням установлених законом особливостей такого провадження.

Обвинувачений ОСОБА_5 , будучи обізнаним, що стосовно нього розпочато кримінальне провадження, складене повідомлення про підозру, та обвинувальний акт направлено до суду, в судові засідання не з`явився, незважаючи на те, що всі судові повістки (оголошення) були опубліковані у газеті «Урядовий кур`єр» та розміщені на офіційному веб-сайті суду, у зв`язку з чим обвинувачений ОСОБА_5 не був допитаний судом в якості обвинуваченого по суті пред`явленого йому обвинувачення.

Враховуючи відсутність обвинуваченого та особливості розгляду кримінального провадження, дане кримінальне провадження здійснювалось за обов`язковою участю захисника - адвоката ОСОБА_4 , який був забезпечений державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в у Донецькій та Запорізькій областях.

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_4 у судових засіданнях зазначав, що не мав можливості зв`язатися з обвинуваченим і з`ясувати в нього правову позицію щодо пред`явленого обвинувачення. Водночас, захисник належним чином приймав участь у реалізації права на захист обвинуваченого під час судового розгляду та висловив свою позицію з приводу всіх процесуальних питань, що відбулись в судових засіданнях. Крім того, зазначив про недоведеність провини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину, вважає недоведеним стороною обвинувачення факту добровільного зайняття ОСОБА_5 посади старости с. Менчикури створеної на тимчасово окупованій території Веселівської селищної територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області, яка пов`язана з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.

Разом із тим, винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення (злочину) знайшла своє підтвердження під час судового розгляду кримінального провадження та доводиться поза розумним сумнівом такими письмовими доказами, наданими стороною обвинувачення.

Даними з особової картки Державної міграційної служби України щодо ОСОБА_5 , згідно із якими останній народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Менчикури Веселівського району Запорізької області та є громадянином України (т. 1 а.с.135).

Протоколом огляду від 17.03.2023, згідно із яким була оглянута інформація, розміщена у мережі Інтернет, зокрема на офіційному сайті податкової служби РФ під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 виявлено відомості стосовно т.зв. «Веселовской поселковой алминистрации Мелитопольского района» та встановлено, що фактично українська Веселівська селищна рада (ЄДРПОУ 25677264), юридична адреса: АДРЕСА_2 , 07.09.2022 перереєстрована у т.зв « ІНФОРМАЦІЯ_5 », а 22.12.2022 її внесено до російського офіційного реєстру юридичних осіб - «ЕГРЮЛ», де зареєстровано за № НОМЕР_1 , за тією ж самою юридичною адресою та з реєстрацію у податковому органі т.зв. «Межрайонная инспекция Федеральной налоговой службы №1 по Запорожской области», а керівником якого зазначено « ОСОБА_7 », що свідчить про завідомо протиправну діяльність представників даної юридичної особи, які вочевидь співпрацюють із державою-агресором (т.2 а.с.161-167).

Протоколом за результатами негласної слідчої дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 07.03.2023, проведених відносно громадянки України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , а саме: зняття інформації з мобільного додатку «Telegram», який зареєстрований на абонентський номер НОМЕР_2 , під обліковим записом з ім`ям « ОСОБА_9 », яким виявлено, що « ОСОБА_9 » є учасником групи «ТГ Мелитопольского района», власником якого є особа, яка підписана як « ОСОБА_10 » та яка користується обліковим записом, зареєстрованим на абонентський номер НОМЕР_3 (т.1 а.с.176-182).

Протоколом огляду від 03.05.2023, згідно із яким було оглянуто інформацію, зафіксовану під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з облікового запису під ім`ям « ОСОБА_9 » У системі миттєвого обміну повідомленнями «Telegram», зареєстрованого на абонентський номер оператора мобільного зв`язку НОМЕР_2 , яким особисто користується громадянка України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 Оглядом та аналізом наявної інформації встановлено що обліковий запис « ОСОБА_9 » є учасником групи «ТГ Мелитопольского района», адміністратором якого є користувач під ім`ям « ОСОБА_10 », обліковий запис якого зареєстрований на абонентський номер НОМЕР_3 . У вказаному груповому чаті між користувачами міститься листування учасників чату з приводу діяльності окупаційних адміністрацій на тимчасово окупованій території Мелітопольського району Запорізької області, в тому числі і з приводу організації та проведення у вересні 2022 року на тимчасово окупованій території Запорізької області незаконного референдуму щодо нібито входження Запорізької області до складу держави-агресора Російської Федерації. Зокрема, серед іншого було виявлено інформацію щодо проведення зібрань керівництвом окупаційної адміністрації Мелітопольського району голів та старост сіл підконтрольних територіальних окупаційних адміністрацій Мелітопольського району, в тому числі окупаційної адміністрації Веселівської територіальної громади, з приводу проведення незаконного референдуму на якому також був присутній староста села ОСОБА_5 ..Відповідно до наявної у вказаному листуванні інформації, протягом липня- серпня 2022 року відповідні зібрання проходили систематично, в тому числі 27.07.2022 та 08.08.2022, де зазначені особи були присутні. Таким чином, проведеним оглядом вказаної інформації встановлено наявні відомості щодо діяльності на тимчасово окупованій території Веселівської територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області окупаційної адміністрації держави-агресора - т.зв. «Веселовской поселковой администрации», а також щодо зайняття громадянином України ОСОБА_5 посади староста села у цій окупаційній адміністрації, пов`язаної із виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій, а також його безпосередньої участі в організації та проведенні незаконного референдуму щодо приєднання тимчасово окупованої території Запорізької області до Російської Федерації, який проходив з 23 по 27 вересня 2022 року (т.1 а.с.187-198).

Протоколом за результатами негласної слідчої дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 29.01.2023, проведених відносно громадянки України ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , а саме: зняття інформації з програмного забезпечення «Telegram» за ідентифікатором - номером мобільного телефону НОМЕР_4 , яким особисто користується громадянка України ОСОБА_11 , в результаті якого було виявлено листування між ІНФОРМАЦІЯ_8 та особою, яка підписана як « ОСОБА_12 » та користується обліковим записом зареєстрованим на абонентський номер НОМЕР_5 (т.1 а.с.206-213).

Протоколом огляду від 29.03.2023, згідно із яким було оглянуто інформацію, зафіксовану під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем за ідентифікаційними ознаками: номер мобільного телефону НОМЕР_4 , месенджер «Telegram», облікове ім`я « ІНФОРМАЦІЯ_8 », який належить та якими користується громадянка України ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .. Так, проведеним оглядом та аналізом наявної у вказаному файловому масиві інформації встановлено, що у груповому чаті (листуванні) між користувачами піл назвою « ІНФОРМАЦІЯ_9 » міститься листування учасників чату з приводу організації та проведення у вересні 2022 році на тимчасово окупованій території Запорізької області незаконного референдуму щодо нібито входження Запорізької області до складу держави-агресора Російської Федерації. Відповідно до наявної у вказаному чаті інформації, відповідальною за організацію та проведення вказаного незаконного референдуму на території Веселівської селищної територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області була користувачка під ім`ям « ОСОБА_14 », яка безпосередньо спілкувалася з іншими користувачами з приводу підготовки організації та проведення референдуму, надавала відповідні відомості щодо членів виборчих комісій, створених та сформованих із місцевих мешканців на території Веселівської територіальної громади, водіїв, які їх обслуговували, зокрема як водія незаконної виборчої комісії - т.зв. «участковой избирательной комиссии №316» було залучено ОСОБА_5 (т.1 а.с.218-227)

Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 01.06.2023, згідно із яким свідок ОСОБА_15 впізнала на фото під №2 місцевого мешканця с. Менчикури ОСОБА_5 , який після окупації села пішов на співпрацю з окупаційної адміністрацією та був призначений старостою села Менчикури від них (т.1 а.с.228-229).

Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 01.06.2023, згідно із яким свідок ОСОБА_16 впізнала на фото під №2 місцевого мешканця с. Менчикури ОСОБА_5 , який після початку окупації добровільно та ініціативно зайняв посаду старости села Менчикури (т.1 а.с.230-231).

Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 01.06.2023, згідно із яким свідок ОСОБА_17 впізнала на фото під АДРЕСА_3 , який після початку добровільно зайняв посаду старости села Менчикури від окупаційної влади (т.1 а.с.232-233).

Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.06.2023, згідно із яким свідок ОСОБА_18 впізнала на фото під №2 мешканця с. Менчикури ОСОБА_5 , який після окупації зайняв посаду старости села Менчикури від окупаційної адміністрації (т.1 а.с.234-235).

Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.06.2023, згідно із яким свідок ОСОБА_19 впізнала на фото під №2 мешканця с. Менчикури ОСОБА_5 , який влітку 2022 року добровільно зайняв посаду старости села Менчикури від окупаційної влади (т.1 а.с.236-237).

Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.06.2023, згідно із яким свідок ОСОБА_20 впізнав на фото під АДРЕСА_3 , який після початку окупації повернувся із АР Крим та був призначений окупаційною владою старостою села Менчикури (т.1 а.с.238-239).

Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.06.2023, згідно із яким свідок ОСОБА_21 впізнав на фото під №2 ОСОБА_5 , який на початку літа 2022 року зайняв посаду старости села Менчикури від окупаційної влади, після чого розселяв разом зі своєю матір`ю російських військових у будинках мешканців села, які виїхали з окупації (т.1 а.с.240-241).

Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.06.2023, згідно із яким свідок ОСОБА_22 впізнав на фото під АДРЕСА_3 , який навесні 2022 року зайняв посаду старости села Менчикури від окупаційної влади та разом із своєю матір`ю ОСОБА_23 приймав участь у проведенні референдуму у вересні 2022 року (т.1 а.с.242-243).

Наданою інформацією селищного голови Веселівської селищної ради Запорізької області №02-16/066 від 22.05.2023, згідно із якою староста с. Менчикури, с. Ясна Поляна ОСОБА_24 працює дистанційно, знаходиться за кордоном (т.1 а.с.245).

Згідно із рішенням Веселівської селищної ради №89 від 28.01.2021 затверджено ОСОБА_24 старостою с. Менчикури, с. Ясна Поляна (т.1 а.с.246).

За клопотанням сторони обвинувачення судом було допитано свідків:

Свідок ОСОБА_25 , яка повідомила, що 25.09.2022 року її депортували із села Менчикури. Обвнуваченого ОСОБА_5 особисто до цих подій не знала, знала його батьків. Після початку окупації від інших мешканців села дізналася, що обинувачений з своєю матір`ю перейшов на бік ворога. ОСОБА_5 займав посаду - староста трьох сіл Менчикури, Піскошене, Ентузіаст, десь із літку 2022 року. У кінці серпня 2022 року до місця проживання свідка приїзжав обвинувачений разом із своєю матір`ю, ОСОБА_5 потребував ключі від центру відпочинку, там були фото АТОвців (які свідок сховала), вони посадили свідка в автомобіль, свідок взяла ключи від центру відпочинку та поїхала із ОСОБА_5 та його матір`ю, по дорозі останні раділи та посміхалися, зухвало оброворювали, що при РФ буде гарно, по приїзду у центр ОСОБА_5 задавав питання, потребував ключі, які свідок не віддала, вони вийшли, запропонували відвезти додому, на що свідок відмовилася. З чуток знає, про ОСОБА_5 був на зборах колоборантів, поселяв росіян у пусті будинки, влаштовував їм зручні умови життя, коли люди захотіли підпалити будинок обвинуваченого в селі, з осені 2023 року він позбувся посади та перестав бути старостою. Свідок впевнена, що обвинувачений добровільно зайняв цю посаду.

Свідок ОСОБА_16 , повідомила, що 27.09.2022 її було депортовано на підконтрольну Україні територію за відмову приймати участь у референдумі, вважає, що в її депортації приймав участь безпосередньо ОСОБА_5 .. Зазначила, що останній приїхав із Криму та сам запропонував свою кандидатуру на посаду старости у м. Мелітополі, його затвердили, він самостійно набирав штаб, приймав активну участь також в громадський діяльності, самостійно замальовував український прапор на стовбах у селі. ОСОБА_5 став старостою весною 2022 року. Спочатку пересувався по селу самостійно, потім з людьми в чорному, у балаклавах з метою охорони та залякування інших.

Свідок ОСОБА_17 повідомила, що була знайомою із ОСОБА_5 , бо їх діти ходили до однієї школи. Свідок виїхала з тимчасово окупованої території 24.08.2022 року. ОСОБА_5 став старостою села Менчикури десь у квітні-травні 2022 року. Підтримував ідею «руського миру». Бачила, як ОСОБА_5 здійснював громадську активність (збори, гуманітарна допомога). ОСОБА_5 ходив і сам, і з військовими, як охорона, попередження. Сприяв депортації місцевих жителів.

Свідок ОСОБА_20 повідомив суду, що виїхав із села Менчикури у квітні 2022 року, проте повертався. Остаточно виїхав 28.11.2022. ОСОБА_5 певний час проживав в Криму, приїзжав до матері у село. Знає, що після окупації спочатку був старостою села Прищепа, 1-2 місяці, потім ОСОБА_5 .. Це загальновідома інформація. Знає, що ОСОБА_5 перемальовував прапори на стовпах на російські, приїзжав до людей і пропонував паспорта. Знає, що після того, як свідок виїхав, військові вилучили всю його аграрну техніку, Робітники підприємства казали що ОСОБА_5 приїзжав і забрав шкільний паркан, який був у свідка на збереженні, це було десь весною 2023 року. Свідок зазначив, що село Менчикури невелике, всі один одного знають, населення приблизно 500 осіб. Зазначив, що ніякого примусу не було, були великі гроші за зайняття посади старости.

Свідок ОСОБА_18 повідомила суд, що працювала соціальним робітником та 02.10.2022 року виїхала з окупованої території. ОСОБА_5 мешканець села, до війни перебував у с. Менчикури за два роки, до того був в Криму, не працював. Після окупації зайняв посаду голови селищної ради. Приїзжав до місцевих, питав за їх потреби, про збори не відомо, особисто не спілкувалися, займав посаду в сільській раді, по вул. Лесі Українки. Особисто бачила, як перемальовував прапори на російські, разом з мамою та дружиною, влітку 2022 року, самостійно, без супроводу військових.

Свідок ОСОБА_22 повідомив суд, що проживав в с. Менчикури, виїхав 29.09.2022 року. ОСОБА_5 мешканець с. Менчикури, приїхав роки за 1,5-2, до цього був в Криму та приїзжав у село періодично. Після окупації ОСОБА_5 став старостою села. Знає, що ОСОБА_26 разом із матір`ю їздили по дворам з приводу референдума, три рази приїзжали до нього, але він не виходив. Зна , що ОСОБА_5 готував до референдуму банери, прапори змінював, тощо. На сільській раді був російський прапор. Бачив поруч із сільською радою машину ОСОБА_5 .. Особисто його не бачив. Документів щодо призначення ОСОБА_5 старостою свідок не бачив, але точно впевнений, що саме ОСОБА_5 зайняв посаду старости при окупаційній адміністрації.

Надані свідками показання є переконливими, узгоджуються із іншими письмовими доказами у справі, підстави для сумніву у достовірності наданих свідками показань у суду відсутні.

Під час судового розгляду, суд допитав всіх заявлених осіб та дослідив всі надані докази, після чого в кінці судового слідства учасники провадження повідомили суду, що будь-яких інших пояснень, клопотань та доповнень вони не мають, в зв`язку з чим можливо завершити судове слідство та постановити вирок на підставі досліджених доказів, наданих суду.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, адже ні підозра, ні обвинувачення не можуть відповідно до ч. 3 ст. 17 КПК України ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а сукупність зібраних доказів, суд оцінює з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Дослідивши у судовому засіданні надані сторонами провадження докази, суд дійшов висновку про те, що надані докази є належними, оскільки прямо та непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність та можливість чи неможливість використання інших доказів.

Крім того, суд також вважає, що надані державним обвинуваченням докази є допустимими, оскільки зібрані у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, та отримані без істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, чи завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Інші документи, які надані стороною обвинувачення є процесуальними рішеннями, відомостями, що характеризують особистість обвинуваченого чи інші рішення, які вирішують певні процедурні питання досудового розслідування, встановлюють чи визначають певні процесуальні статуси, або їх затверджують.

При цьому, суд також урахував, що сторона захисту не посилалась на порушення порядку проведення досудового розслідування, як і прийняття певних процесуальних рішень, а отже, у силу положень статей 22, 26 КПК України, суд також не вбачає підстав надавати оцінку цих документам.

Проведеним у судовому засіданні дослідженням доказів судом також встановлено, що надані державним обвинуваченням докази є достовірними та достатніми, оскільки не протирічать один одному, та у своїй сукупності надають можливість суду зробити висновок про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_5 поза розумним сумнівом у передбаченому законом порядку.

При доведеності винуватості ОСОБА_5 поза розумним сумнівом, суд відповідно до ст. 17 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 12.06.2018 у справі № 712/13361/15 (провадження № 51-1604км18, ЄДРСР № 74777387). Крім того, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 04.07.2018 у справі № 688/788/15-к (провадження № 51-597км17, ЄДРСР № 75286445). Зокрема, при вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами другою та четвертою статті 17 КПК.

Отже, надані стороною обвинувачення докази, які зібрані під час досудового розслідування, надані свідками покази у судовому засіданні доводять беззаперечно (поза розумним сумнівом), що ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 111-1 КК України, тобто будучи громадянином України добровільно зайняв посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.

У відповідності до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення передбачене ч.5 ст.111-1 КК України відноситься до тяжкого злочину.

Особі, яка вчинила кримінальні правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нового кримінального правопорушення.

Обираючи обвинуваченому ОСОБА_5 вид та розмір покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке віднесене до категорії тяжких злочинів, обставини його вчинення, характер діяння, форму й ступінь вини, мотив вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, та обставини, що пом`якшують та обтяжують її покарання.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому є вчинення кримінального правопорушення з використанням умов воєнного стану.

При визначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд також враховує особу обвинуваченого, те, що він є раніше не судимим, на обліках у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, неодружений, відомості про наявнсть у нього на утриманні малолітніх чи неповенолітніх дітей відсутні, є громадянином України, який під час війни добровільно співпрацював з окупантами, характер займаної ним посади в незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, а також те, що останній переховується на тимчасово окупованій території України.

Позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю є обов`язковим додатковим покаранням, передбаченим санкцією частини 5 статті 111-1 КК України.

Відповідно до ст. 59 КК України конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу. Санкцією частини 5 статті 111-1 КК України передбачена можливість застосування додаткового покарання у вигляді конфіскації майна.

За таких обставин, враховуючи особу винного та для досягнення цілей, встановлених ст. 50 КК України, суд вважає доцільним призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання в межах санкції ч. 5 ст. 111-1 КК України у вигляді позбавлення волі на певний строк з конфіскацією майна, яке є власністю засудженого, та з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Підстав для застосування статей 69 та 75 КК України в даному кримінальному провадженні не встановлено.

Оскільки суд дійшов висновку про призначення ОСОБА_5 покарання у вигляді позбавлення волі, то строк відбування ним покарання слід рахувати з часу його фактичного затримання.

Строк додаткового покарання слід обчислювати відповідно до ч. 3 ст. 55 КК України.

Враховуючи те, що ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 17 серпня 2023 року в порядку, визначеному ч. 6 ст. 193 КПК України обвинуваченому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, вказаний запобіжний захід до набрання вироком законної сили слід залишити незмінним.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся. Речові докази і процесуальні витрати по справі відсутні.

Керуючись ст.323, 369-376, 615 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України та призначити покарання у вигляді 8 (восьми) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати будь-які посади у органах державної влади, органах місцевого самоврядування та з позбавленням права займатися діяльністю, пов`язаною з організацією та проведення виборів та референдумів, строком на 15 (п`ятнадцять) років, з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві власності.

Строк відбування покарання обчислювати з моменту фактичного затримання ОСОБА_5 після набрання вироком законної сили.

Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати будь-які посади у органах державної влади, органах місцевого самоврядування та з позбавленням права займатися діяльністю, пов`язаною з організацією та проведенням виборів та референдумів, обчислювати з моменту відбуття ОСОБА_5 основного покарання у виді позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_5 , обраний ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 17 серпня 2023 року у вигляді тримання під вартою, залишити незмінним.

Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Запорізький районний суд Запорізької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду після його проголошення вручити учасникам кримінального провадження, які присутні у судовому засіданні, та не пізніше наступного дня надіслати учаснику судового провадження, який в судове засідання на проголошення вироку не прибув.

Копію вироку для вручення обвинуваченому видати захиснику.

Суддя ОСОБА_1