Постанова

від 11.10.2024 по справі 607/12608/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/12608/24Головуючий у 1-й інстанції Вийванко О.М. Провадження № 22-ц/817/948/24 Доповідач - Храпак Н.М.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2024 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Храпак Н.М.

суддів - Гірський Б. О., Костів О. З.,

за участі секретаря Панькевич Т.І.

учасників справи: представника ТзОВ Еверест - Тер - адвоката Карпи М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №607/12608/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03вересня 2024 року, постановлену суддею Вийванко О.М., у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Еверест Тер про зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

у червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ТзОВ Еверест-Тер про зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 вересня 2024 року залишено без розгляду позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Еверест Тер про зобов`язання вчинити певні дії.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 вересня 2024 року та постановити нове рішення, яким справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник зазначає, що судом першої інстанції не було направлено судових повісток, щодо розгляду справи на його поштову адресу.

В нього офіційно відсутній електронний кабінет та й не працює, у зв`язку із щоденними відключеннями електропостачання.

Представник ТзОВ Еверест Тер адвокат Карпа М.М. подала відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 у якому зазначила, що позивач не з`являвся у судові засідання, а також подавав безліч позовних заяв з різними формулюваннями але з одним і тими ж вимогами та підставами, тому суд першої інстанції залишаючи позовну заяву без розгляду не порушив права на справедливий судовий захист та не обмежив права позивача на доступ до суду.

ОСОБА_1 повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення судової повістки до електронного кабінету, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку електронного документа.

Представник ТзОВ Еверест Тер - адвокат Карпа М.М. у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 заперечила, ухвалу суду першої інстанції вважає законною та обґрунтованою.

Відповідно до п. 2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розгляд справи проводити у відсутності сторін, які належним чином повідомлені про дату, час і місце слухання справи.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

Як вбачається із матеріалів справи, 07.06.2024 року ОСОБА_1 через систему Електронний суд, де він є зареєстрованим, подав до суду позовну заяву до ТзОВ Еверест Тер про зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 червня 2024 року було відкрито провадження у даній цивільній справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 09 липня 2024 року. ОСОБА_1 повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення судової повістки до електронного кабінету позивача (а.с. 14).

У зв`язку із неявкою сторін по справі справа була відкладена на 30 липня 2024 року. ОСОБА_1 повторно була надіслана судова повістка до електронного кабінету (а.с. 17).

30 липня 2024 року справу відклали на 03 вересня 2024 року у зв`язку із неявкою сторін у справі. Як і попередні рази судова повістка була направлена в електронний кабінет ОСОБА_1 (зворот а.с. 19).

Залишаючи позовну заяву без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст 257 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що позивач будучи належним чином повідомленим про призначенні судові засідання у справі та про рух справи, повторно не з`явився у судове засідання, не повідомив про причини своєї неявки та не подав заяви про розгляд справи за його відсутності.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року зазначив, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду, за своєю природою, потребує регулювання з боку держави.

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії», заява № 11681/85, пункт 35, від 16 лютого 2017 року у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06).

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільних процесуальних правовідносин та гарантії їх реалізації.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Порядок повідомлення учасників справи про судове засідання та вручення судових повісток про виклик регулюється ст. 128 ЦПК України.

Згідно з вимогами ч. ч. 6, 7 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

У пункті 2 частини восьмої статті 128 ЦПК України передбачено, що днем вручення судової повістки є: день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.

Якщо повістку надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 ЦПК України у разі відсутності в адресата електронного кабінету судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.

Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його не з`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Залишення заяви без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Заява залишається без розгляду за наявності точно встановлених в законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена, та при повторній неявці сторін.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не заявився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його не з`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Отже, аналіз норм статей 223, 257 ЦПК України вказує на те, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду.

Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними.

Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не з`явився у суд.

Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21, провадження № 11-126заі22.

Водночас, правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13.

У рішенні від 06 вересня 2007 року у справі «Цихановський проти України», заява №3572/03, ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Залишення позову без розгляду не перешкоджає особі після усунення умов, що були підставою залишення позову без розгляду, звернутися до суду повторно.

Як видно з матеріалів справи, що позовна заява була подана позивачем ОСОБА_2 саме через систему Електронний суд, де він є зареєстрованим у встановленому порядку.

Усі судові повістки були завчасно, до судового розгляду, доставлені ОСОБА_1 в його електронний кабінет, що підтверджується довідками про доставку електронного документу «Судова повістка про виклик до суду» в електронний кабінет позивача від 13 червня 2024 року, 09 липня 2024 року та 19серпня 2024 року (а.с. 14, 17, 19).

Під час розгляду справи в суді першої інстанції, належними доказами вручення судової повістки, надісланої до електронного кабінету учасника справи є повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.

Тому не заслуговують на увагу доводи заявника про те, що він не був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, оскільки судові повістки йому не надсилалися на поштову адресу, а у нього відсутній електронний кабінет з огляду на те, що у пункті 2 частини восьмої статті 128 ЦПК України передбачено, що днем вручення судової повістки є: день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи і матеріалами справи не спростовано того, що у заявника відсутній, належним чином зареєстрований, електронний кабінет

Також матеріали справи не містять заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції встановивши, що позивач, будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду справи в суді першої інстанції, без повідомлення поважних причин не з`явився у судові засідання, які були призначені на 09.07.2024, 30.07.2024 та на 03.09.2024, не надіслав до суду заяви про розгляд справи за його відсутності, дійшов обґрунтованого висновку про залишення позову без розгляду, правильно застосувавши положення статей 223, 257 ЦПК України.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстави для висновку, що оскаржувану ухвалу постановлено з порушенням норм процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 257, 368, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 вересня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, та в частині зупинення провадження може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст судового рішення складено 14 жовтня 2024 року.

Головуюча Н.М. Храпак

Судді: Б.О. Гірський

О.З. Костів