Рішення

від 10.09.2024 по справі 185/2195/24

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 185/2195/24

Провадження № 2/185/2193/24

З А О Ч Н Е

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2024 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Юдіної С.Г., за участю секретаря Мінарської О.А, розглянувши у судовому засіданні в м. Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Рубіжанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав, суд -

В С Т А Н О В И В:

Рубіжанська міська військова адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області звернулася до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 в якому просила суд: позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; стягнути з відповідачки аліменти на користь особи або установи, де буде виховуватися дитина, на утримання малолітньої дитини ОСОБА_2 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання позову до суду і до досягнення дитиною повноліття; передати малолітнього ОСОБА_2 органу опіки та піклування Рубіжанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області до вирішення питання подальшого влаштування дитини.

Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є матір`ю малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відомості про батька дитини записані відповідно до ст. 135 СК України. ОСОБА_1 перебувала на обліку в Рубіжанському центрі надання соціальних послуг Рубіжанської міської ради Луганської області, як сім`я що опинилася у складних життєвих обставинах та отримувала комплекс соціальних послуг. ОСОБА_1 разом з дитиною були влаштовані до спеціалізованого відділення підтримки осіб, постраждалих від домашнього насильства та насильства з ознакою статті - притулок. Під час перебування у притулку ОСОБА_1 неодноразово порушувала правила внутрішнього розпорядку, не виконувала рекомендації спеціалістів та проявляла ознаки безвідповідального батьківства. 14.12.2021 року на підставі заяви ОСОБА_1 її та дитину відраховано із закладу. У січні 2022 року ОСОБА_1 написала заяву на тимчасове влаштування ОСОБА_2 до Луганського обласного будинку дитини № 2 терміном на 6 місяців у зв`язку із складними життєвими обставинами. Рішенням виконавчого комітету Рубіжанської міської ради Луганської області 18.01.2022 року № 37 ОСОБА_2 тимчасово влаштовано до Луганського обласного будинку дитини № 2 терміном на 6 місяців. У зв`язку з повномасштабним вторгненням рф на території України вихованців Луганського обласного будинку дитини № 2 де перебував ОСОБА_2 було евакуйовано до КЗ Львівської обласної ради «Будинок дитини № 1» де він і перебуває на даний час. КЗ Львівської обласної ради «Будинок дитини № 1» рішенням Львівської обласної ради перетворено на комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради «Львівський обласний спеціалізований будинок дитини «Любисток». За інформацією КНП Львівської обласної ради «Львівський обласний спеціалізований будинок дитини «Любисток» мати ОСОБА_1 сина ОСОБА_2 не відвідувала і не цікавилась станом його здоров`я, матеріальної допомоги не надавала. ОСОБА_1 зареєстрована як внутрішньо переміщена особа в місті Козятин Вінницької області. У червні 2022 року ОСОБА_1 в усній формі зверталась до служби у справах дітей Козятинської міської ради Вінницької області щодо можливості повернення її малолітнього сина, остання пройшла медичний огляд та надала згоду від співмешканця ОСОБА_5 на проживання дитини у його квартирі. Працівниками будинку дитини було повідомлено що малолітній ОСОБА_2 потребує спеціалізованого лікування, після чого ОСОБА_1 більше до служби у справах дітей не зверталася. Станом на 20.11.2023 року ОСОБА_1 за адресою ВПО не проживає, в телефонній розмові з працівниками служби у справах дітей повідомила що на даний час мешкає у АДРЕСА_1 . Згідно з листом служби у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, спеціаліст служби відвідали адресу де проживає ОСОБА_1 . Під час відвідування двері квартири відчинила ОСОБА_1 , яка повідомила, що не хоче впускати спеціалістів служби для проведення перевірки умов проживання, оскільки не прибрано і вона не готувалася до їх приходу. ОСОБА_1 було запрошено до служби. Остання з`явилася до служби у справах дітей та сім`ї і повідомила що проживає в орендованій квартирі з цивільним чоловіком і поспілкується з ним щодо можливості забрати дитину, однак ОСОБА_1 перестала відповідати на телефонні дзвінки. На засіданні комісії з питань захисту прав дитини при Рубіжанській міській військовій адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області було встановлено факт свідомого та умисного невиконання матір`ю своїх батьківських обов`язків щодо малолітнього сина, відсутності з її боку будь-якої участі у вихованні дитини, не надання матеріальної допомоги, свідомого самоусунення від забезпечення морального та духовного розвитку дитини. ОСОБА_1 за весь час перебування дитини в будинку дитини жодного разу не виявила бажання побачити дитину чи повернути в свою сім`ю. Комісією було затверджено висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_1 відносно малолітньої дитини ОСОБА_2 .

Ухвалою від 12.03.2024 року провадження по даній цивільній справі відкрито за правилами загального позовного провадження.

У судове засідання представник позивача - начальник служби у справах дітей РМВ Олена Нічупієнко не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи без участі служби у справах дітей, позов підтримала в повному обсязі.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, була належним чином повідомлена про час, дату та місце розгляду справи. Про причини неявки суд не повідомлена, відзив на позов не надала.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Суд вислухав учасників справи, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Так, у судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є матір`ю малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відомості про батька дитини записані відповідно до ст. 135 Сімейного кодексу України.

Згідно інформації Рубіжанського центру надання соціальних послуг Рубіжанської міської ради Луганської області, Управлінням праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області 18.10.2021 року ОСОБА_1 було направлено до спеціалізованого відділення підтримки осіб, постраждалих від домашнього насильства та насильства за ознакою статті-притулок Рубіжанського ЦНСП. Під час перебування ОСОБА_1 неодноразово порушувала правила внутрішнього розпорядку, не виконувала рекомендації спеціалістів, проявляла ознаки безвідповідального батьківства. 14.12.2021 року за заявою ОСОБА_1 жінку разом з дитиною відраховано з притулку, про що повідомлено службу у справах дітей Рубіжанської міської ради Луганської області. ОСОБА_1 продовжувала перебувати на обліку, як сім`я, що опинилася у складних життєвих обставинах та отримувала комплекс соціального супроводу до спеціаліста. Під час соціального супроводу до спеціаліста, неодноразово звертався лікар-педіатр ОСОБА_6 , у якої на той час перебувала на обліку дитина ОСОБА_2 , щодо невиконання матір`ю рекомендацій лікаря та невідвідування за планових прийомів у лікаря. ОСОБА_1 під час соціальної роботи припинила без поважних причин виконувати рекомендації спеціаліста за планом соціального супроводу та відповідати на телефонні дзвінки, про що було повідомлення службу у справах дітей Рубіжанської міської ради Луганської області. (а.с. 15)

У січні 2022 року ОСОБА_1 написала заяву на тимчасове влаштування сина ОСОБА_2 до Луганського обласного будинку дитини № 2 терміном на 6 місяців до 28.07.2022 у зв`язку зі складними життєвими обставинами. У вказаній заяві матері роз`яснено, що у разі необґрунтованої відмови забрати дитину в зазначений строк, а також відмови від участі в її вихованні й утриманні без поважних причин, згідно з чинним законодавством адміністрація будинку дитини має право звернутися з позовом до суду про позбавлення її батьківських прав на дитину або передати дитину для усиновлення іншим особам без згоди батьків. (а.с. 11)

Рішенням виконавчого комітету Рубіжанської міської ради Луганської області від 18.01.2022 № 37 «Про тимчасове влаштування малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до Луганського обласного будинку дитини № 2» дитину ОСОБА_2 за заявою матері, ОСОБА_1 , було тимчасово влаштовано до Луганського обласного будинку дитини № 2 терміном на 6 місяців (а.с. 12)

У зв`язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України вихованців Луганського обласного будинку дитини № 2, де перебував ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було евакуйовано до комунального закладу Львівської обласної ради «Будинок дитини № 1» для дітей з ураженням центральної нервової системи та порушенням психіки».

Рішенням Львівської обласної ради від 14.06.2022 року № 362 «Про перетворення комунального закладу Львівської обласної ради «Будинок дитини № 1» для дітей з ураженням центральної нервової системи та порушенням психіки» у комунальне некомерційне підприємство» припинено діяльність комунального закладу Львівської обласної ради «Будинок дитини № 1» шляхом перетворення його в комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради «Львівський обласний спеціалізований будинок дитини «Любисток». (а.с. 20)

За інформацією комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівський обласний спеціалізований будинок дитини «Любисток» від 06.11.2023 року № 478, мати ОСОБА_1 сина ОСОБА_2 не відвідувала і не цікавилась станом його здоров`я ні в усній, ні в письмовій формі. В особовій справі дитини ОСОБА_2 відсутня будь-яка інформація щодо матері дитини. (а.с. 20)

Згідно інформації Луганського обласного будинку дитини № 2 від 28.11.2023 року № 150 за час перебування дитини ОСОБА_2 у закладі з 28.01.2022 року по теперішній час мати, ОСОБА_1 , сина не відвідувала, не телефонувала, станом розвитку та здоров`ям дитини не цікавилась, матеріальної допомоги не надавала. (а.с. 10)

За інформацією управління соціального захисту населення Рубіжанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, від 14.11.2023 року № 576/3, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на обліку з серпня 2021 року і по теперішній час як отримувач державної соціальної допомоги при народженні дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Згідно інформації Єдиної інформаційної системи соціальної сфери ОСОБА_1 зареєстрована як внутрішньо переміщена особа в місті Козятин Вінницької області. (а.с. 13)

Згідно з інформацією служби у справах дітей Козятинської міської ради Вінницької області від 20.11.2023 року № 218, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа з 20.04.2022 року, проживає за адресою: АДРЕСА_2 . У червні 2022 року ОСОБА_1 в усній формі зверталась до служби у справах дітей Козятинської міської ради Вінницької області з питанням щодо можливості повернення її малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Працівники служби у справах дітей встановили місце перебування малолітнього та рекомендували матері дитини пройти медичне обстеження. ОСОБА_1 пройшла медичне обстеження, що підтверджено висновком про стан здоров`я особи від 30.05.2022. Її співмешканець, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , надав письмову згоду на те, щоб ОСОБА_1 забрала малолітнього сина з будинку дитини та проживала разом з ним на житловій площі за місцем його реєстрації та фактичного місця проживання, а саме: АДРЕСА_2 . Після спілкування з представниками будинку дитини, матері було повідомлено, що її малолітній син потребує спеціалізованого лікування, після чого ОСОБА_1 більше не зверталась до служби у справах дітей Козятинської міської ради Вінницької області. Крім того, станом на 20.11.2023 ОСОБА_1 за адресою ВПО не проживає, в телефонній розмові повідомила спеціалістам служби у справах дітей Козятинської міської ради Вінницької області, що на даний час мешкає у АДРЕСА_1 , оскільки там працевлаштована. 21.11.2023 службою у справах дітей Рубіжанської міської військової адміністрації на адресу служби у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Київської міської ради направлено лист № 425 з проханням здійснити вихід за адресою перебування ОСОБА_1 (а.с. 17)

Згідно з листом служби у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації від 28.12.2023 року № 101/42-4982 спеціалісти служби у справах дітей спільно із залученими спеціалістами служби у справах дітей та сім`ї виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відвідали адресу, де проживає ОСОБА_1 . Під час відвідування двері квартири відчинила ОСОБА_1 , яка повідомила, що не хоче впускати спеціалістів служби для проведення перевірки умов проживання, оскільки не прибрано і вона не готувалась до їх приходу. Матір дитини було запрошено до служби для з`ясування усіх обставин та надання пояснення стосовно подальшого наміру щодо повернення малолітньої дитини ОСОБА_2 до матері з метою подальшого виховання та розвитку. ОСОБА_1 з`явилась у службі у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації та повідомила, що на сьогодні проживає у орендованій квартирі з цивільним чоловіком і поспілкується з ним щодо наміру забрати дитину до себе, та домовились про повторно відвідання службою у справах дітей для проведення перевірки умов проживання. Але після цього ОСОБА_1 припинила відповідати на неодноразові телефонні дзвінки, у зв`язку з чим провести перевірку умов проживання не вдалось можливим. (а.с. 22)

24.01.2024 року питання позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав було розглянуто на засіданні Комісії з питань захисту прав дитини при Рубіжанській міській військовій адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області за участі матері.

Комісією встановлено факт свідомого та умисного невиконання матір`ю своїх батьківських обов`язків щодо свого малолітнього сина, відсутності з її боку будьякої участі у вихованні дитини, не надання матеріальної допомоги, свідоме самоусунення від забезпечення морального та духовного розвитку дитини. Мати, ОСОБА_1 , за весь час перебування дитини в будинку дитини жодного разу не виявила бажання побачити дитину чи повернути її в свою сім`ю, незважаючи на те, що дитину було влаштовано до державного закладу за її заявою терміном на 6 місяців. Комісія вирішила затвердити висновок про доцільність позбавлення батьківських прав громадянки ОСОБА_1 відносно малолітньої дитини ОСОБА_2 . (а.с. 25-27)

Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно ст. 141, ч. ч. 2, 3 ст. 150 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, при цьому батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно положень Сімейного кодексу України до батьків, які ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків передбачено застосування правових санкцій, які можуть вважатися юридичною відповідальністю, і, зокрема, це позбавлення батьківських прав.

Статтею 164 СК України визначено виключний перелік підстав, за наявності яких, а також винної поведінки, - мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав.

До таких підстав закон відносить наступні: якщо мати, батько не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявили щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину проти дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини має місце, коли вони свідомо не піклуються про фізичний та духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, хоча мають реальну можливість для цього.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результату долі неповнолітнього.

Пунктом 15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30 березня 2007 року зазначено, що позбавлення батьківських прав (тобто права на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

В п. 16 вищевказаної постанови роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний та духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Вищевказані обставини свідчать про небажання відповідачки приймати участь у вихованні, розвитку дитини та утримувати її. Будь-яких спроб, щодо реалізації нею батьківських обов`язків не вживалося.

Приймаючи рішення, суд враховує висновок комісії з питань захисту прав дитини при Рубіжанській міській військовій адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про доцільність позбавлення відповідачки батьківських прав, оскільки він є обґрунтованим, вмотивованим, переконливим та не викликає сумнівів щодо викладених у ньому обставинах.

На вимогу ч. 3 ст. 166 Сімейного кодексу України, суд повинен прийняти рішення щодо стягнення аліментів на утримання дитини, а тому вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь особи або установи, де буде виховуватися дитина, аліменти в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 01 березня 2024 року до досягнення дитиною повноліття.

Зважаючи, що за даною справою позивач звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідачки на користь держави підлягають стягненню судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 12, 13, 263, 264, 265, 273 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Рубіжанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 аліменти на користь особи або установи, де буде виховуватися дитина, на утримання малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 01 березня 2024 року до досягнення дитиною повноліття.

Малолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 передати органу опіки та піклування Рубіжанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області до вирішення питання подальшого влаштування дитини.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб - адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Учасники справи

Позивач: Рубіжанська міська військова адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області, ЄДРПОУ 44779753, місцезнаходження: Луганська область, Сєвєродонецький район, м. Рубіжне, пл. Володимирська, 2.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована АДРЕСА_3 , місце проживання (ВПО) : АДРЕСА_2 .

Суддя С. Г. Юдіна