Рішення

від 11.10.2024 по справі 291/573/23

РУЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 291/573/23

Провадження №2-др/291/3/24

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(ДОДАТКОВЕ)

11 жовтня 2024 року селище Ружин

Ружинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Митюк О.В.,

з участю секретаря судових засідань - Герасимчук Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Ружин Житомирської області заяву представника відповідача ДП «Рогачівське» Шуляка В.І. про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат,-

ВСТАНОВИВ:

18 грудня 2023 року представник відповідача Шуляк В.І. звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі № 291/573/23 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , представник позивачів ОСОБА_6 до Дочірнього підприємства «Рогачівське» про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками.

В поданій заяві представник відповідача Шуляк В.І. просить ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з позивачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в рівних частках (по 6500,00 грн. з кожного) на користь ДП «Рогачівське» судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу всього в розмірі 26000,00 грн.

Позивачі та представник позивачів в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи були належним чином повідомлені, від представника позивачів надійшло до суду заперечення в якому він просив, відмовити у прийняття додаткового рішення про розподіл судових витрат.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Суд, вивчивши подану заяву та матеріали цивільної справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частинами другою п`ятою статті 270 ЦПК України визначено, що заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Рішенням Ружинського районного суду Житомирської області від 11 грудня 2023 року в справі № 291/573/23 відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , представник позивачів ОСОБА_6 до Дочірнього підприємства «Рогачівське» про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками.

З матеріалів цивільної справи та рішення суду, вбачається, що питання про розподіл судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката не вирішувалось, представник відповідача Шуляк В.І. в поданому 23 червня 2023 року відзиві на позовну заяву (а.с.97-100) вказував, що (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які очікує понести в звязку із розглядом даної справи є витрати на професійну правничу допомогу й становлять 10000,00 грн.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Пунктом 2 частини другої статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.

Згідно статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Пунктом 1, 2 частини другої статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (частина третя статті 137 ЦПК України).

Між адвокатом Карпович Андрійом Романовичем та клієнтом ДП «Рогачівське» в особі виконуючого обов`язки директора Шуляка Віктора Івановича було укладено 23 травня 2023 року Договір №28 про надання правової допомоги, предметом договору є надання адвокатом професійної правничої допомоги під час розгляду цивільної справи № 291/573/23 в суді першої інстанції ( а.с.186-187).

Відповідно до Акту про надання правової допомоги до договору про надання професійної правничої допомоги №28 від 23.05. 2023 року складеного 12.12. 2023 року, адвокат надав професійну правничу допомогу, а також здійснював представництво у Ружинському районному суді Житомирської області, а клієнт прийняв послуги з надання професійної правничої допомоги під час розгляду цивільної справи № 291/573/23 в суді першої інстанції на загальну суму 26000,00 гривень (а.с.188).

Як вбачається з платіжної інструкції №4518 від 15.12. 2023 року, сплачено Карповичу Андрію Романовичу за послуги згідно аг №18 від 14.12.2023 року та договору №28 від 23.05.2023 року від ДП «Рогачівське» кошти в розмірі 26000,00 гривень (а.с.189).

На підставі вищевикладеного, витрати на професійну правничу допомогу, здійснені відповідачем ДП «Рогачівське» є документально підтвердженими та пов`язаними з розглядом справи, оскільки в задоволенні позову відмовлено, а тому покладення на позивачів судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката є обґрунтованим.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у рішенні у справі «East/West Alliance Limited» v. Ukraine» («Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України) від 23 січня 2014 року в § 268 зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим, вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Частиною четвертою, п`ятою статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

В постанові Верховного Суду від 03 червня 2020 року у справі № 211/1674/19 визначено, що суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Представник позивачів скористався своїм правом та надав до суду заперечення, в якому просив відмовити у прийняття додаткового рішення про розподіл судових витрат за заявою ДП «Рогачівське».

Розподіляючи витрати, понесені на професійну правничу допомогу, суд визначає, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірах, заявлених стороною відповідача.

При цьому, враховуючи обставини справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з складності даної справи та виконаної адвокатом роботи, значимості таких дій у справі, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви відповідача про стягнення витрат на правову допомогу, зменшивши розмір відшкодування на правничу допомогу з 26000.00 гривень до 8000.00 гривень.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що резолютивну частину рішення у вказаній цивільній справі слід доповнити та вирішити питання про судові витрати, пов`язані з професійною правничою допомогою адвоката.

Керуючись статтями 133, 137, 141, 270, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву представника відповідача ДП «Рогачівське» Шуляка Віктора Івановича про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Доповнити рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 11 грудня 2023 року в цивільній справі № 291/573/23 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , представник позивачів ОСОБА_6 до Дочірнього підприємства «Рогачівське» про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками абзацом другим наступного змісту:

«Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 ) на користь ДП «Рогачівське» (ЄДРПОУ 31678020) судові витрати пов`язані з професійною правничою допомогою адвоката в розмірі 2000,00 гривень»;

«Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_2 ) на користь ДП «Рогачівське» (ЄДРПОУ 31678020) судові витрати пов`язані з професійною правничою допомогою адвоката в розмірі 2000,00 гривень»;

«Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , жителя АДРЕСА_3 ) на користь ДП «Рогачівське» (ЄДРПОУ 31678020) судові витрати пов`язані з професійною правничою допомогою адвоката в розмірі 2000,00 гривень»;

«Стягнути з ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , жительки АДРЕСА_4 ) на користь ДП «Рогачівське» (ЄДРПОУ 31678020) судові витрати пов`язані з професійною правничою допомогою адвоката в розмірі 2000,00 гривень».

В задоволенні решти заяви відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Ружинського районного суду

Житомирської області О. В. Митюк