Ухвала

від 14.10.2024 по справі 357/14685/24

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/14685/24

Провадження № 2-о/357/426/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" жовтня 2024 р. cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Бебешко М. М. , перевіривши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про факту належності правовстановлюючого документу,-

В С Т А Н О В И В:

10 жовтня 2024 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про факту належності правовстановлюючого документу.

Просить встановити факт належності правовстановлюючого документу ОСОБА_1 , а саме актовий запис № 17, серія НОМЕР_1 де помилково зазначено повне ім`я батька замість « ОСОБА_2 » зазначено « ОСОБА_2 » та внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_1 , зареєстрованого Виконавчим комітетом Поправської сільської ради Білоцерківського району Київської області, змінивши повне ім`я батька з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_2 ».

Згідно з частиною першою статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до частини другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно ч. 3 ст. 315 ЦПК України справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об`єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають

Як вказано в роз`ясненнях, наданих в другому абзаці п.12 ППВСУ «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» заяви про встановлення із зазначених підстав факту належності особі вироку або рішення суду, квитка про членство в об`єднанні громадян, військового квитка, посвідчення до ордена або медалі, паспорта, чи свідоцтв, що їх видають органи реєстрації актів громадянського стану, та інших документів, що посвідчують особу, не підлягають розгляду в порядку, передбаченому главою 37 ЦПК, оскільки ці питання вирішуються органом, який видав документ. Судами також не встановлюється тотожність особи. Разом з тим, на підставі п.6 ст. 273 ЦПК (наразі ст. 315 ЦПК України) суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі у зв`язку з пораненням, повідомлення військових частин, військкоматів і інших органів військового управління про загибель чи пропажу без вісті в зв`язку з обставинами військового часу, а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.

Заявник просить встановити факт належності їй документу, що видається органами державної реєстрації актів цивільного стану.

Отже, заявник має звернутись в позасудовому порядку до органів РАЦСу із заявою про внесення змін до актового запису про її народження з метою приведення у відповідність по батькові її батька згідно актового запису про його народження, а у випадку відмови органів РАЦСу оскаржити таку бездіяльність до окружного адміністративного суду в порядку адміністративного судочинства.

Отже, юридичний факт, що входить до предмета доказування у справі, не є фактом, що має юридичне значення та не підлягає окремому встановленню за правилами встановлення таких фактів в порядку окремого провадження.

Крім того, суд зазначає, що в разі наявності розбіжностей в написанні прізвища, імені чи по батькові одного з батьків в свідоцтві про народження, заявник має право звернутись до суду з заявою про встановлення родинних відносин.

Отже, юридичний факт, що входить до предмета доказування у справі, не є фактом, що має юридичне значення та не підлягає окремому встановленню за правилами встановлення таких фактів в порядку окремого провадження.

Відповідно до Постанови ВС від 05 грудня 2018 року в справі № 696/730/17 при вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність.

Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній.

Таким чином, оскільки заявник просить встановити факт належності їй свідоцтва про народження, що видається органами реєстрації актів цивільного стану, що згідно положень ч. 2 ст. 315 ЦПК судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають, суд відмовляє у відкритті провадження згідно п. 1 ч 1 ст. 186 ЦПК України.

Керуючись ст.186, 261, 293, 315 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про факту належності правовстановлюючого документу.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М. М. Бебешко