Рішення

від 11.10.2024 по справі 398/3269/24

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 398/3269/24

провадження №: 2/398/2257/24

РІШЕННЯ

Іменем України

(повний текст)

"11" жовтня 2024 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Молонової Ю.В.,

при секретарі Борозні Л.М.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олександрія в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Олександрійської міської ради як органу опіки та піклування, третя особа Благодійна організація «Благодійний фонд «Центр соціальної допомоги та реабілітації «Джерело життя» для дітей, які залишились без батьківської опіки», про скасування усиновлення, -

ВСТАНОВИВ:

24.06.2024 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Виконавчого комітету Олександрійської міської ради як органу опіки та піклування, третя особа БО «Джерело життя», про скасування усиновлення.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17.12.2018 у справі №398/4021/18, було задоволено заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Олександрійської міської ради, Олександрійський Благодійний Фонд «Центру соціальної допомоги та реабілітації «Джерело життя», для дітей, які залишились без батьківської опіки», про усиновлення дитини. Дозволено усиновлення малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та внесено до актового запису відповідні зміни. Позивач у шлюбі не перебуває та виховує дитину одна. З моменту усиновлення нею створено усі необхідні умови для проживання дитини у комфортному середовищі та умовах. Вона постійно займалася його фізичним, інтелектуальним та духовним розвитком, влаштувала до школи м. Хмельницького, стежила за його здоров`ям, оточувала любов`ю, теплом та ласкою.

Проте, починаючи з 12-річного віку поведінка ОСОБА_4 стала негативною, він конфліктував з однолітками у навчальному закладі, самовільно залишав навчання та місце проживання без будь-яких пояснень, перестав поважати та фактично ігнорує її.

Згідно психолого-педагогічної характеристики, хлопчик не може адаптуватись до колективу, серед однокласників не знаходить порозуміння через девіантну поведінку, часто провокує дітей на конфлікт. ОСОБА_4 не завжди йде на діалог з однокласниками, тому друзів серед них у нього немає. Дружить з тими, ким йому вдається маніпулювати. Має постійні конфлікти із учителями, знову ж таки через поведінку: на уроки постійно запізнюється, не виконує поставлені вчителем завдання, часто займається своїми справами під час того, коли діти працюють над програмовим матеріалом. Були приклади, коли погрожував однокласникам гострими предметами - лезом від точилки, голкою від циркуля і т.д., інколи цими предметами наносить шкоду і собі (що свідчить про психологічні хвороби). Часто говорить неправду, оправдовуючи свої вчинки, були випадки розповсюдження ним цигарок серед однокласників. Поставлений па внутрішньошкільний облік через низку порушень правил поведінки. Бесіди, настанови класного керівника, спілкування з адміністрацією, заняття з психологом, на жаль, результатів не дають.

Мама ОСОБА_1 завжди реагує на зауваження школи, відвідує батьківські збори, індивідуальні бесіди, заняття з психологом, контролює відвідування школи ОСОБА_4 , його успішність. Також, у характеристиці зазначено, що на ОСОБА_4 практично неможливо повпливати шляхом переконань, роз`яснень, позитивним прикладом, партнерськими стосунками. Додатково звертає увагу, що відповідно до консультаційного висновку спеціаліста Комунального некомерційного підприємства Хмельницький обласний медичний центр психологічного здоров`я від 08.01.2024 року у ОСОБА_5 діагностовано - «Розлад соціальної поведінки».

Крім того, вона постійно отримує скарги та вимоги про компенсацію внаслідок крадіжок ОСОБА_4 у школі в однокласників, в магазині біля дому, а також ОСОБА_4 краде і в неї. При цьому, ОСОБА_4 завжди мав кишенькові кошти. Також, ОСОБА_4 неодноразово тікав з дому, в тому числі із викраденими речами. Були випадки, коли хлопчик навіть не ночував вдома, через що вона вимушена була повідомляти поліцію про зникнення усиновленої дитини та розшукувати його у нічний час, за що її притягли до відповідальності, як неналежне виконання своїх батьківських обов`язків.

Тому, звертає увагу суду, що при всьому її бажані налагодити відносини із усиновленою дитиною, ОСОБА_6 це не потрібно, він не йде їй на зустріч, не поважає, ігнорує, вона не користується у нього авторитетом. Загалом, ОСОБА_4 дуже агресивний та постійно із всіма конфліктує.

Ухвалою судді від 02.07.2024 по вищевказаній цивільній справі відкрито провадження, вирішено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання. Копія ухвали була направлена сторонам та відповідачам визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою судді від 13.09.2024 закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду.

Відповідачем відзив на позовну заяву не наданий.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Позивач та її представник у судовому засіданні підтримали позов із зазначених у ньому підстав, просили його задовольнити.

Представник відповідача подала до суду заяву про розгляд справи без участі їх представника, проти задоволення позову не заперечують.

Представник третьої особи подав до суду заяву про розгляд справи без участі їх представника, рішення по справі залишив на розсуд суду.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позов, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до копії рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17.12.2018, справа №398/4021/18, було задоволено заяву ОСОБА_1 , дозволено усиновлення малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та внесено до актового запису відповідні зміни. Рішення суду набрало законної сили 17.01.2019 (а.с.14-17).

Згідно з копією Акту про передачу дитини (дітей) у сім`ю усиновлювачів, 21.01.2019 року о 13:00 год. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , передано ОСОБА_1 (а.с.18).

Відповідно до копії повторно виданого свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис №164. Його батьками записані ОСОБА_7 та ОСОБА_1 (а.с.19).

Згідно з копіями звітів за 2020, 2021, 2022 роки про умови проживання та виховання усиновленої дитини, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає з матір`ю ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , умови проживання задовільні (а.с.20-22).

З характеристики ОСОБА_5 , учня 7Д класу загальноосвітньої школи № 24 м. Хмельницького вбачається, що хлопчик не може адаптуватись до колективу, серед однокласників не знаходить порозуміння через девіантну поведінку, часто провокує дітей на конфлікт. ОСОБА_4 не завжди йде на діалог з однокласниками, тому друзів серед них у нього немає. Дружить з тими, ким йому вдається маніпулювати. Має постійні конфлікти із учителями, знову ж таки через поведінку: на уроки постійно запізнюється, не виконує поставлені вчителем завдання, часто займається своїми справами під час того, коли діти працюють над програмовим матеріалом. Були приклади, коли погрожував однокласникам гострими предметами - лезом від точилки, голкою від циркуля і т.д., інколи цими предметами наносить шкоду і собі (що свідчить про психологічні хвороби). Часто говорить неправду, оправдовуючи свої вчинки, були випадки розповсюдження ним цигарок серед однокласників. Поставлений па внутрішньошкільний облік через низку порушень правил поведінки. Бесіди, настанови класного керівника, спілкування з адміністрацією, заняття з психологом, на жаль, результатів не дають. Рівень вихованості учня нижчий середнього, грубить одноліткам та вчителям. На ОСОБА_4 практично неможливо повпливати шляхом переконань, роз`яснень, позитивним прикладом, партнерськими стосунками (а.с.23).

Згідно з копією консультаційного висновку спеціаліста від 08.01.2024 КНП «Хмельницький обласний медичний центр психологічного здоров`я», ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має розлад соціальної поведінки (а.с.24).

Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитись від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд приймає визнання позову відповідачем, оскільки таке визнання відповідає вимогам цивільного законодавства, відповідає інтересам сторін по справі та не суперечить правам та інтересам інших осіб.

Законодавство про охорону дитинства ґрунтується на Конституції України, Конвенції ООН про права дитини, міжнародних договорах, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і складається із Закону України «Про охорону дитинства» від 21 червня 2001 року, а також інших нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини у цій сфері.

Відповідно до положень ст. 51 Конституції України, ст. 5 СК України держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, забезпечує охорону прав матері та батька, створює умови для зміцнення сім`ї. Ніхто не може зазнавати втручання в його сімейне життя, крім випадків, встановлених Конституцією України.

За змістом ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися із максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом і для цього використовують всі відповідні законодавчі й адміністративні заходи.

Призначенням концепції найкращих інтересів дитини є забезпечення ефективної реалізації всіх прав, проголошених у цій Конвенції, усебічний розвиток дитини, оцінка найкращих інтересів дитини в кожному окремому випадку при дотриманні балансу усіх елементів, необхідних для прийняття рішення в конкретній ситуації для конкретної дитини або групи дітей.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про охорону дитинства», забезпечення найкращих інтересів дитини передбачає дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності, та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку й рівня розвитку, що може її висловити.

За змістом ч. ч. 1, 2 та 6 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Статтею 14 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що діти та батьки не повинні розлучатись всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили. Під час вчинення дій, пов`язаних з розлученням дитини з одним або обома батьками, а також інших дій, що стосуються дитини, в порядку, встановленому законом, судом заслуховується думка та побажання дитини.

Статтею 207 СК України встановлено, що усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім`ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого ст. 282 цього Кодексу. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.

Згідно з ч.ч. 3-5 ст. 232 СК України з моменту усиновлення виникають взаємні особисті немайнові та майнові права і обов`язки між особою, яка усиновлена (а в майбутньому - між її дітьми, онуками), та усиновлювачем і його родичами за походженням, всиновлення надає усиновлювачеві права і накладає на нього обов`язки щодо дитини, яку він усиновив, у такому ж обсязі, який мають батьки щодо дитини. Усиновлення надає особі, яку усиновлено, права і накладає на неї обов`язки щодо усиновлювача у такому ж обсязі, який має дитина щодо своїх батьків.

У контексті положень про усиновлення та батьківство усиновитель робить свідомий та виважений вибір набути прав батька (матері) стосовно дитини, яка не є його кровною, та приймає на себе кореспондуючий цьому обов`язок стати рідною людиною цій дитині, вживати всіх можливих заходів та дій в інтересах дитини, займатися її вихованням та розвитком таким чином і в такому обсязі, які в мінімальному значенні закріплені у законодавстві та визначаються загальними уявленнями про батьківство. При цьому зовнішньо також має прослідковуватися те, що дитина відчуває, що вона перебуває в такому оточенні, яке забезпечить їй у необхідному випадку допомогу, зокрема і на її прохання у звичайних побутових обставинах.

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року у справі № 204/586/20 (провадження № 61-8871св21).

З метою недопущення порушення інтересів дитини ч. 1 ст. 238 СК України передбачено виключний перелік підстав, за наявності яких суд може скасувати усиновлення.

Так, у частині першій статті 238 СК України зазначено, що усиновлення може бути скасоване за рішенням суду, якщо: воно суперечить інтересам дитини, не забезпечує їй сімейного виховання; дитина страждає недоумством, на психічну чи іншу тяжку невиліковну хворобу, про що усиновлювач не знав і не міг знати на час усиновлення; між усиновлювачем і дитиною склалися, незалежно від волі усиновлювача, стосунки, які роблять неможливими їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачем своїх батьківських обов`язків.

Як роз`яснив Верховний Суд України в Постанові Пленуму № 3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і позбавлення та поновлення батьківських прав» основною причиною скасування усиновлення є невідповідність усиновлення інтересам усиновленої дитини, незабезпечення їй сімейного виховання. Цим поняттям охоплюються усі аспекти правовідношення із усиновлення, як винного, так і невинного характеру зі сторони усиновлювача. До таких обставин, зокрема, слід віднести відсутність взаємної злагоди в силу особистих якостей усиновлювача та (або) усиновленого, в результаті чого усиновлювач не користується авторитетом у дитини або дитина не відчуває себе членом сім`ї усиновлювача; виявлення після усиновлення розумової неповноцінності або спадкових відхилень у стані здоров`я дитини, які істотно утруднюють або унеможливлюють процес виховання, про наявність якого усиновлювач не був попереджений при усиновленні; поновлення у дієздатності батьків дитини, до яких він був дуже прив`язаний і не може забути про них після усиновлення, що негативно впливає на його емоційний стан, і т. п.

Порядок здійснення усиновлення (скасування усиновлення), здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей регулюється Порядком провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 № 905.

Отже одним із головних критеріїв щодо забезпечення усиновленої дитини духовним та фізичним розвитком є сім`я.

Завдання інституту усиновлення полягає у формуванні стабільних та гармонійних умов життя усиновленої дитини, тому, насамперед, стабільними, незмінними повинні бути самі відносини, які виникли внаслідок факту усиновлення. Припинення таких відносин може тяжко травмувати дитину та істотно відобразитися на її інтересах.

Відповідно до статті 14 Європейської конвенції про усиновлення дітей, ратифікованою Законом України «Про ратифікацію Європейської конвенції про усиновлення дітей» від 15 лютого 2011 року № 3017-VI, усиновлення може бути скасовано або визнано недійсним лише за рішенням компетентного органу. Найвищі інтереси дитини завжди мають перевагу. Усиновлення може бути скасовано до досягнення дитиною повноліття лише на підставі серйозних обставин, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Звертаючись із вказаним позовом до суду, позивач стверджує про те, що незалежно від її волі, стосунки які склалися між ними, роблять неможливим подальше виконання позивачем своїх батьківських обов`язків щодо усиновленої дитини.

Однією з неодмінних умов для скасування усиновлення на підставі п. 3 ч. 1 ст. 238 СК України є те, що між усиновлювачем і дитиною склалися, незалежно від волі усиновлювача, стосунки, які роблять неможливими їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачем своїх батьківських обов`язків.

Як вбачається з характеристики хлопчик має проблеми з поведінкою та адаптацією в новому середовищі. В той же час, згідно умов проживання, позивач створила всі необхідні умови для проживання, навчання та виховання усиновленої дитини.

Таким чином, обставини, які не залежать від волі позивача, унеможливлюють подальше виконання позивачем своїх батьківських обов`язків та проживання хлопчика з нею. Отже, встановлено, що тривалий час між усиновлювачем ОСОБА_1 та малолітньою дитиною ОСОБА_5 склалися, незалежно від волі усиновлювача стосунки, які роблять неможливими їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачем своїх батьківських обов`язків, що позбавляють усиновлювача можливості повноцінного виконання своїх батьківських обов`язків відповідно до вимог частини 2 статті 207 Сімейного кодексу України, крім того, таке усиновлення суперечить інтересам дитини та не забезпечує їй сімейного виховання.

Вирішуючи даний спір, суд враховує, що ключовим питанням при вирішенні справ про скасування усиновлення є невідповідність усиновлення інтересам дитини, тому першочергова увага у даній категорії справ повинна приділятися якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Усиновлення може бути скасоване, якщо: воно суперечить інтересам дитини, не забезпечує їй сімейного виховання; між усиновлювачем і дитиною незалежно від його волі склалися стосунки, які роблять неможливим виконання ним своїх батьківських обов`язків.

Основною причиною скасування усиновлення є невідповідність усиновлення інтересам усиновленої дитини, незабезпечення їй сімейного виховання. Цим поняттям охоплюються усі аспекти правовідношення із усиновлення, як винного, так і невинного характеру зі сторони усиновлювача. До таких обставин, зокрема, слід віднести відсутність взаємної злагоди між усиновлювачем та усиновленим в силу особистих якостей усиновлювача та (або) усиновленого, в результаті чого усиновлювач не користується авторитетом у дитини або дитина не відчуває себе членом сім`ї усиновлювача та інші обставини, що негативно впливають на емоційний стан дитини.

Суд, виходячи із суті та змісту заявлених позовних вимог, встановлених обставин справи, системного аналізу положень чинного законодавства, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, враховуючи визнання позову відповідачем та якнайкращі інтереси дитини, дійшов висновку, що позов слід задовольнити.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 239 СК України у разі скасування усиновлення припиняються на майбутнє права та обов`язки, що виникли у зв`язку з усиновленням між дитиною та усиновлювачем і його родичами, відновлюються права та обов`язки між дитиною та її батьками, іншими родичами за походженням.

Відповідно до ч. 5 ст. 239 СК України у разі скасування усиновлення дитина має право на збереження прізвища, імені та по батькові, які вона одержала у зв`язку з усиновленням. За бажанням дитини їй присвоюється прізвище, ім`я, по батькові, які вона мала до усиновлення.

В силу ст. 241 СК України після набрання чинності рішенням суду про визнання усиновлення недійсним або скасування усиновлення суд у місячний строк зобов`язаний надіслати копію рішення до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини. Орган державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про скасування усиновлення або визнання його недійсним вносить відповідні зміни до актового запису про народження дитини.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, враховуючи характер спірних правовідносин, суд вважає, що судові витрати необхідно залишити за позивачем.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 258, 259, 263 - 265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Олександрійської міської ради як органу опіки та піклування, третя особа Благодійна організація «Благодійний фонд «Центр соціальної допомоги та реабілітації «Джерело життя» для дітей, які залишились без батьківської опіки», про скасування усиновлення - задовольнити.

Скасувати усиновлення громадянкою України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (після усиновлення ОСОБА_5 ) відповідно Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17.12.2018 року в справі №398/4021/18.

Передати неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - органу опіки та піклування Виконавчого комітету Олександрійської міської ради, для здійснення соціального захисту дитини та вирішення питання щодо подальшого влаштування неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Внести зміни до актового запису №164 від 15.03.2010 року про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом поновлення відомостей, внесених до його усиновлення, виключивши з вказаного актового запису відомості про усиновлення, а саме: змінити прізвище дитини з « ІНФОРМАЦІЯ_6 » на « ІНФОРМАЦІЯ_6 »; ім`я дитини залишити « ІНФОРМАЦІЯ_6 »; по батькові дитини залишити « ІНФОРМАЦІЯ_6 »; вилучити запис з графи «мати» - ОСОБА_1 , громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_5 ; в графі батько змінити прізвище з « ОСОБА_8 » на ОСОБА_9Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 14.10.2024.

Суддя Ю.В. Молонова