Постанова

від 24.09.2024 по справі 925/1766/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2024 р. Справа№ 925/1766/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сибіги О.М.

суддів: Мальченко А.О.

Вовка І.В.

секретар судового засідання: Король Д.А.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 24.09.2024

Розглянувши матеріали апеляційної скарги Управління соціального захисту населення Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області

на рішення Господарського суду Черкаської області від 17.04.2024

повний текст рішення складено 24.04.2024

та на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 30.04.2024

у справі № 925/1766/23 (суддя Васянович А.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Тальнівське АТП 17137"

до Управління соціального захисту населення Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

1) Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області

2) Тальнівської міської ради

3) Управління соціального захисту населення Звенигородської районної державної адміністрації Черкаської області

про стягнення 450 633 грн 81 коп

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Приватне акціонерне товариство «Тальнівське АТП 17137» (позивач) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Управління соціального захисту населення Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області (відповідач) про стягнення з відповідача 450 633,81 грн заборгованості за договором на пільгові (соціально-значущі) перевезення пасажирів автобусами загального користування.

Позовні вимоги мотивовано тим, що всупереч умов укладеного між сторонами договору відповідачем своїх зобов`язань з відшкодування витрат за надані послуги з перевезення пільгових категорій громадян автомобільним транспортом не виконано, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 450 633,81 грн.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 08.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, залучено Головне управління Державної казначейської служби України у Черкаській області та Тальнівську міську раду до участі у справі як третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 06.02.2024 року відкладено підготовче засідання та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Управління соціального захисту населення Звенигородської районної державної адміністрації Черкаської області.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 07.03.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 17.04.2024 по справі №925/1766/23 позов задоволено повністю. Стягнуто з Управління соціального захисту населення Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області на користь Приватного акціонерного товариства «Тальнівське АТП 17137» 450 633 грн 81 коп заборгованості та 6759 грн 51 коп судового збору.

В обґрунтування прийнятого рішення судом першої інстанції зазначено, що позивачем доведено факт надання послуг з перевезення пасажирам пільгових категорій, наявність боргу у заявленому розмірі та обов`язок відповідача сплатити вказану заборгованість.

Додатковим рішенням Господарського суду Черкаської області від 30.04.2024 заяву Приватного акціонерного товариства "Тальнівське АТП 17137" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з Управління соціального захисту населення Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області на користь Приватного акціонерного товариства "Тальнівське АТП 17137" 22 531,69 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування прийнятого додаткового рішення судом першої інстанції зазначено, що враховуючи обсяг виконаних робіт адвокатом, критерії обґрунтованості, пропорційності, співмірності та розумності розміру витрат, керуючись ч. 4 ст. 126 та ч. 5 ст. 129 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача та стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 22 531 грн 69 коп, що складає 50% від заявленої до стягнення суми.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги Управління соціального захисту населення Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Черкаської області від 17.04.2024 та додатковим рішенням Господарського суду Черкаської області від 30.04.2024 по справі №925/1766/23, 27.05.2024 Управління соціального захисту населення Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою № _4_/01-6 від 22.05.2024, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 17.04.2024 по справі №925/1766/23 ухваливши нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Скасувати додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 30.04.2024 по справі №925/1766/23 ухваливши нове, яким у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Тальнівське АТП 17137" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відмовити повністю.

Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що оскаржувані рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповно з`ясованих обставинах справи. Скаржник, зокрема, вказує, що заборгованість в розмірі 349 932,81 грн списана в установленому порядку, знята з обліку в органах Казначейства, рішення про списання не було оскаржено позивачем в установленому законом порядку. За вимогами про стягнення кредиторської заборгованості в сумі 100 701,00 грн відповідачем має бути Тальнівська міська рада.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2024 апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області по справі № 925/1766/23 передано для розгляду колегії суддів: головуючий суддя - Сибіга О.М., судді: Палій В.В., Шаптала Є. Ю.

03.06.2024 ухвалою Північного апеляційного господарського суду витребувано з Господарського суду Черкаської області матеріали справи № 925/1766/23.

13.06.2024 супровідним листом № 925/1766/23/7277/2024 від 10.06.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №925/1766/23.

01.07.2024 ухвалою Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області на рішення Господарського суду Черкаської області від 17.04.2024 у справі №925/1766/23 залишено без руху.

16.07.2024 Управління соціального захисту населення Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області (11.07.2024 згідно поштової накладної на конверті, в якому направлено заяву до суду), звернулось до Північного апеляційного господарського суду з заявою про усунення недоліків.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.07.2024 поновлено Управлінню соціального захисту населення Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Черкаської області від 17.04.2024 у справі № 925/1766/23, відкрито апеляційне провадження та призначено справу № 925/1766/23 до розгляду на 28.08.2024.

22.08.2024 до Північного апеляційного господарського суду від представника Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому доводи апеляційної скарги відповідача підтримано, просить апеляційну скаргу задовольнити.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.08.2024, в зв`язку з перебуванням суддів Палія В.В. та Шаптали Є.Ю. у відпустці, для розгляду справи № 925/1766/23 за апеляційною скаргою Управління соціального захисту населення Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області визначено новий склад колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Вовк І.В., Мальченко А.О.

28.08.2024 ухвалою Північного апеляційного господарського суду новоутвореною колегією суддів прийнято до свого провадження справу № 925/1766/23 за апеляційною скаргою Управління соціального захисту населення Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області на рішення Господарського суду Черкаської області від 17.04.2024.

В судовому засіданні 28.08.2024 оголошувалася перерва до 24.09.2024.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 17.04.2024 та додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 30.04.2024 у справі №925/1766/23 без змін, з наступних підстав.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вірно було встановлено Господарським судом Черкаської області та перевірено судом апеляційної інстанції, 27.01.2015 між Приватним акціонерним товариством «Тальнівське АТП 17137» (перевізник) та Управлінням соціального захисту населення Тальнівської районної державної адміністрації (замовник) укладено договір № 18 на пільгові (соціально-значущі) перевезення пасажирів автобусами загального користування (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого відповідно до протоколу конкурсного комітету з організації та проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міжміських та приміських автобусних маршрутах загального користування, який не виходить за межі Тальнівського району від 29.12.2014 №1/2014 уклали договори на перевезення пасажирів на приміському автобусному маршруті загального користування, який не виходить за межі території Тальнівського району №1/2014-1, №1/2014-2, №1/2014-3, №1/2014-4, №1/2014-5, №1/2014-6, №1/2014-7, №1/2014-8, №1/2014-9, №1/2014-10, №1/2014-11 з перевезення пасажирів на приміському автобусному маршруті загального користування, який не виходить за межі Тальнівського району та враховуючи договори №1, №2, №3, №4. №5, №6 від 17.01.2013 на перевезення пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування між Тальнівською міською радою та ПрАТ «Тальнівське АТП-17137» та договором №4/2010/2.35.2 від 10.01.2011 з Черкаською обласною державною адміністрацією та ПрАТ «АТП 17137» замовник відшкодовує суму компенсаційних витрат за перевезення пасажирів регулярними пасажирськими перевезеннями на маршрутах загального користування (перелік яких міститься у цьому договорі).

Згідно з пп. 2.1.4. п. 2.1. договору фінансування видатків на компенсаційні виплати на пільговий проїзд окремих категорій громадян проводиться замовником розпорядником бюджетних коштів з урахуванням фактично наданих послуг, передбачених тимчасовим кошторисом на І квартал 2015 року в сумі 315 314,00 грн.

До договору було укладено ряд додаткових угод, зокрема:

(1) 20.02.2015 додаткову угоду №1, якою п. 5.1. договору викладено у новій редакції;

(2) 31.03.2015 додаткову угоду №1/18, якою було внесено зміни до пп. 2.1.4. п. 2.1. договору, виклавши його в наступній редакції: Фінансування видатків на компенсаційні виплати на пільговий проїзд окремих категорій громадян проводиться замовником розпорядником бюджетних коштів з урахуванням фактично наданих послуг, передбачених кошторисом на 2015 року в сумі 1 274 700,00 грн.;

(3) 26.06.2015 додаткову угоду №3/18, якою було викладено додатки 1, 2 до договору в новій редакції;

(4) 17.12.2015 додаткову угоду №3/18, якою п. 2.1.4. викладено в новій редакції: Фінансування видатків на компенсаційні виплати на пільговий проїзд окремих категорій громадян проводиться замовником розпорядником бюджетних коштів з урахуванням фактично наданих послуг, передбачених кошторисом на 2015 року в сумі 1 404 700,00 грн.

Щомісяця сторони підписували акти звірки взаємних розрахунків.

Станом на 01.01.2016 та 01.02.2016 між сторонами було підписано акти звірки взаємних розрахунків, згідно яких замовником визнано заборгованість за надані послуги за договором № 18 від 27.01.2015 в сумі 349 932,81 грн.

У грудні 2020 року Управлінню соціального захисту населення Тальнівської райдержадміністрації були виділені кошти з районного бюджету не в повному обсязі та недофінансовано по даному виду виплати на суму 100 701,00 грн для відшкодування коштів перевізнику за грудень 2020 року, у зв`язку з чим виникла заборгованість перед позивачем в сумі 100 701,00 грн.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором на пільгові (соціально-значущі) перевезення пасажирів автобусами загального користування в сумі 450 633,81 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Законом України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» було змінено джерела фінансування соціальних програм.

Глава 14 Бюджетного кодексу України розмежовує видатки між бюджетами, а стаття 87 цієї глави чітко визначає, які видатки здійснюються з Державного бюджету України.

Підпунктом ґ пункту 3 ч. 1 ст. 91 Бюджетного кодексу України передбачено, що до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій.

Згідно приписів Закону України «Про Державний бюджет на 2015 рік» фінансування пільг на проїзд окремим категоріям громадян здійснюється з місцевих бюджетів. Про те, що заборгованість за фінансовими зобов`язаннями державного бюджету за 2015 рік має бути відшкодовано з місцевих бюджетів, на законодавчому рівні не вирішено.

Надходження державних коштів (дофінансування за 2015 рік) з 01.01.2016 за КФК 0813033 Компенсаційні виплати на пільговий проїзд автомобільним транспортом окремим категоріям громадян було припинено.

Рішенням сесії Тальнівської районної ради було внесено зміни в комплексну Програму «Турбота на 2015-2020 роки» щодо відшкодування вартості проїзду маршрутами в межах району перевізнику, який здійснював перевезення пільгових категорій громадян.

Рішенням Тальнівської районної ради від 21.04.2016 №5-2/VІІ затверджено Порядок забезпечення пільгових категорій населення Тальнівського району пільгами на проїзд в межах району та визначено категорії пільговиків, перевезення яких буде здійснюватися в межах району.

Тобто, у районному бюджеті передбачалися кошти по даній місцевій програмі, зокрема, надходження коштів для фінансування Програми «Турбота на 2015-2020 роки» здійснювалося на паритетних умовах відповідно до кількості пільговиків з міського, сільських бюджетів, також частково з районного бюджету.

В подальшому аналогічні договори на пільгові (соціально-значущі) перевезення пасажирів автобусами загального користування укладалися сторонами щороку з 2016 по 2020 рік включно, з урахуванням кошторисів на кожний рік (від 24.05.2016 № 1, від 25.01.2017 № 17 зі змінами, від 27.01.2018 № 47 зі змінами, від 17.01.2019 № 16 зі змінами, від 15.01.2020 № 1 зі змінами).

Даний факт також було встановлено судами першої та апеляційної інстанції під час розгляду справи № 925/91/22 за позовом Приватного акціонерного товариства «Тальнівське АТП 17137» до Управління соціального захисту населення Звенигородської районної державної адміністрації Черкаської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області, про стягнення 450 633,81 грн.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2023 рішення Господарського суду Черкаської області від 08.06.2023 у справі № 925/91/22 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду від 08.06.2023 у справі № 925/91/22 судом апеляційної інстанції зазначено, що Управління соціального захисту населення Звенигородської районної державної адміністрації Черкаської області є неналежним відповідачем у даній справі, оскільки договірні відносини між сторонами відсутні. Управління соціального захисту населення Звенигородської районної державної адміністрації Черкаської області не є правонаступником Управління соціального захисту населення Тальнівської районної державної адміністрації (ЄДРПОУ 03195783) в майнових приватних правовідносинах, оскільки зазначений орган соціального захисту населення перебуває в стані припинення з 15.01.2021, отже юридична особа не ліквідована.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що належним відповідачем у даній справі є Управління соціального захисту населення Тальнівської районної державної адміністрації.

У вересні 2017 року рішенням Тальнівської районної ради № 17-8/VІІ були внесені зміни до районної програми «Турбота на 2015-2020 роки» та викладений п. 6.5. в такій редакції: Передбачити в районному бюджеті кошти для забезпечення пільгових категорій населення Тальнівського району пільгами на проїзд в межах району по роках: 2017 рік - 1 500 000 грн., 2018 рік - 1 650 000 грн., 2019 рік - 1 750 000 грн., 2020 рік - 1 900 000 грн.

На підставі укладених вищезазначених договорів та виділених коштів з міського, сільського бюджетів, а також частково з районного бюджету проводилося відшкодування фактично наданих послуг по перевезенню пільгових категорій громадян по місту та в межах району позивачу на підставі поданих ним розрахунків.

Листом Казначейства від 13.03.2023 № 01.1-11-08/291 підтверджується, що у грудні 2020 року Управлінню соціального захисту населення Тальнівської райдержадміністрації були виділені кошти з районного бюджету не в повному обсязі та недофінансовано по даному виду виплати на суму 100 701,00 грн. для відшкодування коштів перевізнику за грудень 2020 року, у зв`язку з чим виникла заборгованість перед позивачем, яка рахується в Державній казначейській службі України.

Загальна сума кошторисних призначень на 2020 рік для відшкодування вартості пільгового проїзду громадян, передбачених районною комплексною програмою «Турбота на 2015-2020 роки», з урахуванням заборгованості за 2019 рік в сумі 211 997,08 грн. склала 1 402 349,68 грн., на рахунок Управління соціального захисту населення Тальнівської райдержадміністрації протягом 2020 року з районного бюджету надійшли кошти в сумі 1 301 648,68 грн., що і спричинило заборгованість в сумі 100 701,00 грн.

Станом 31.12.2020 за надані позивачем послуги з перевезення виникла заборгованість на загальну суму 450 633,81 грн, з них: заборгованість станом на 01.01.2016 по договору №18 від 27.01.2015 - 349 932,81 грн та заборгованість за 2020 рік по договору №1 від 15.01.2020 - 100 701,00 грн.

Відповідно до п. 47 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань, довгострокових зобов`язань за енергосервісом, довгострокових зобов`язань у рамках державно-приватного партнерства, середньо строкових зобов`язань у сфері охорони здоров`я та здійснення витрат бюджету.

За змістом ч. 1 ст. 43 Бюджетного кодексу України при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Казначейське обслуговування бюджетних коштів передбачає, зокрема, контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень бюджету, реєстрації взятих бюджетних зобов`язань розпорядниками бюджетних коштів та здійсненні платежів за цими зобов`язаннями.

Згідно з ч. 1 ст. 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов`язань минулих років.

За приписами ч. 5 ст. 48 Бюджетного кодексу України Казначейство здійснює реєстрацію та облік бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів і відображає їх у звітності про виконання бюджету. При реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань здійснюється перевірка відповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню, паспорту бюджетної програми.

Порядок здійснення реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів визначається Міністерством фінансів України (ч. 7 ст. 48 БК України).

Наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309 затверджено Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України (надалі - Порядок № 309).

Відповідно до п. 2.1. Порядку № 309 розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами (планами використання бюджетних коштів), з урахуванням планів асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету) загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), помісячних планів використання бюджетних коштів відповідно до ст. 48 БК України.

Не оплачені в кінці бюджетного періоду бюджетні фінансові зобов`язання розпорядників бюджетних коштів, які були зареєстровані для здійснення попередньої оплати (виплати авансу), інші бюджетні фінансові зобов`язання, які не є кредиторською заборгованістю, бюджетні зобов`язання та бюджетні фінансові зобов`язання одержувачів бюджетних коштів знімаються з обліку органами Казначейства. Про зняті з обліку бюджетні зобов`язання та бюджетні фінансові зобов`язання органи Казначейства повідомляють розпорядників бюджетних коштів (п. 2.14. Порядку № 309).

Відповідно до абз. 1 п. 2.15. Порядку № 309 у міру прийняття рішень розпорядником бюджетних коштів про оплату бюджетних зобов`язань та бюджетних фінансових зобов`язань, які були зареєстровані в органах Казначейства та залишились не оплаченими на кінець минулого бюджетного періоду, органами Казначейства такі зобов`язання відображаються в обліку у поточному бюджетному періоді на підставі поданого розпорядником бюджетних коштів Реєстру та/або Реєстру фінансових зобов`язань і відповідних підтвердних документів.

Згідно з абз. 2 п. 2.15. Порядку № 309 бюджетні фінансові зобов`язання за загальним фондом, які залишились не оплаченими на кінець минулого бюджетного періоду (бюджетна кредиторська заборгованість) та обліковуються органами Казначейства за бюджетними програмами, за якими відсутні бюджетні асигнування або обсяг бюджетної кредиторської заборгованості перевищує бюджетні асигнування відповідно до встановлених законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) на поточний бюджетний період та/або переданих в установленому порядку бюджетних призначень, відображаються в обліку органами Казначейства у поточному бюджетному періоді після прийняття рішення головним розпорядником бюджетних коштів за погодженням з Міністерством фінансів України (місцевим фінансовим органом) щодо визначення бюджетної програми за загальним та/або спеціальним фондами, в межах бюджетних асигнувань якої будуть оплачені бюджетні фінансові зобов`язання, на підставі поданого розпорядником бюджетних коштів Реєстру та/або Реєстру фінансових зобов`язань і відповідних підтвердних документів.

Органи Казначейства позбавлені повноважень, щодо самостійної реєстрації бюджетних фінансових зобов`язань (таке право мають виключно розпорядники бюджетних коштів), а також не можуть притягнути розпорядника бюджетних коштів до відповідальності згідно зі ст. 112 та ст. 116-118 БК України за неподання відомостей до органу Казначейства необхідних для реєстрації бюджетних фінансових зобов`язань.

Як встановлено судом, 31.03.2021 на підставі листа Управління соціального захисту населення Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області від 31.03.2021 № 01-6/124, до якого був доданий Акт інвентаризації дебіторської або кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув і яка планується до списання, реєстру бюджетних зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 31.03.2021 № 1 та реєстру бюджетних фінансових зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 31.03.2021 № 1 знято з обліку юридичні та фінансові зобов`язання в сумі 349 932,81 грн. (борг за договором від 27.01.2015 № 18).

31.03.2021 Управлінням Державної казначейської служби України у Тальнівському районі заборгованість в сумі 349 932,81 грн була списана та знята з фінансової звітності (Форма № 1-дс БАЛАНС) станом на 01.04.2021.

В Управлінні Державної казначейської служби у Тальнівському районі Черкаської області обліковується кредиторська заборгованість загального фонду по Управлінню соціального захисту населення Тальнівської районної державної адміністрації (ЄДРПОУ 03195783) КПКВ 0813033 Компенсаційні виплати на пільговий проїзд автомобільним транспортом, яка становить 100 701,00 грн (договір від 15.01.2020 № 1).

Вказана заборгованість виникла перед ПрАТ «Тальнівське АТП 17137» в результаті ненадходження коштів з місцевого бюджету для розрахунку за надані послуги пільговим категоріям громадян в грудні 2020 року.

Відносини з перевезення пасажирів регулюються Законом України "Про автомобільний транспорт".

Приписами Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", який визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, встановлено, що пільги щодо оплати, зокрема, транспортних послуг та критерії їх надання, компенсація вартості яких є предметом спору у даній справі, визначаються виключно законами України.

Законами України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в У країні», постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.1993 № 354 «Про безплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування» передбачено надання пільг з безоплатного користування автомобільним транспортом окремих категорій громадян.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про автомобільний транспорт» пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування.

Автомобільному перевізнику, який здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, забороняється відмовлятися від пільгового перевезення, крім випадків, передбачених законом.

Безпідставна відмова від пільгового перевезення тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Види та обсяги пільгових перевезень установлюються замовленням, у якому визначається порядок компенсації автомобільним перевізникам, які здійснюють перевезення пасажирів на маршрутах загального користування, збитків від цих перевезень.

Стаття 3 названого Закону регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про автомобільний транспорт» забезпечення організації пасажирських перевезень покладається, зокрема, на приміських і міжміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), - на обласні державні адміністрації; на приміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі району, - на районні державні адміністрації.

Засади діяльності автомобільних перевізників, що здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, згідно яких органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані надати перевізникам, які здійс нюють пільгові перевезення пасажирів та перевезення пасажирів за регульованими тарифами, компенсацію відповідно до закону (ст. 29 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування врегульовані ст. 31 Закону.

За змістом ч. 1 ст. 42 Закону України «Про автомобільний транспорт» договір про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування міському, приміському та міжміському, які не виходять за межі території області (внутрішньо обласні маршрути), укладається між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування та автомобільним перевізником і вважається укладеним з моменту його підписання сторонами.

Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 37 Закону України «Про автомобільний транспорт» пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники, які здій снюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування. Авто мобільному перевізнику, який здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, забороняється відмовлятися від пільгового перевезення, крім випадків, передбачених законом. Види та обсяги пільгових перевезень установлюються замовленням, у якому визначається порядок компенсації автомобільним перевізникам, які здійснюють перевезення пасажирів на маршрутах загального користування, збитків від цих перевезень.

Приписами ч. 2 ст. 29 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані надати перевізникам, які здійснюють пільгові перевезення пасажирів та перевезення пасажирів за регульованими тарифами, компенсацію відповідно до закону.

Зокрема встановлено, що відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування міських, приміських та міжміських, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування визначаються договором про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, у якому встановлюються, зокрема, перелік маршрутів загального користування, які буде обслуговувати автомобільний перевізник, умови організації перевезень, зобов`язання органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо облаштування маршруту, розмір компенсації витрат автомобільного перевізника внаслідок перевезення пільгових пасажирів та регулювання тарифів, механізм їх виплати.

Видатки на відшкодування вартості послуг наданих пільговим категоріям громадян, відповідно до приписів ст.ст. 89, 102 БК України, здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з державного бюджету України (субвенцій з державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256 «Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету», яким встановлено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Відповідно до п. 2 Порядку (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального за хисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення, та у районних бюджетах на зазначені цілі.

Пунктом 3 Порядку встановлено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад. до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Відповідно до п. 4 Порядку перерахування сум субвенцій на фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення провадиться Державною казначейською службою згідно з помісячним розписом асигнувань державного бюджету, але в межах фактичних зобов`язань відповідних бюджетів щодо пільг, субсидій, допомоги та компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян. Щомісячні суми субвенцій перераховуються на рахунки місцевих бюджетів, відкриті Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних. Київської та Севастопольської міських держадміністрацій у відповідних органах Державної казначейської служби, пропорційно обсягам субвенцій, передбаченим у державному бюджеті для бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, бюджетів мм. Києва та Севастополя;

В п. 5 Порядку встановлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення);

Пунктом 7 Порядку визначено, що Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, фінансові органи обласних держадміністрацій протягом двох операційних днів після отримання коштів субвенцій надають органам Державної казначейської служби платіжні доручення щодо перерахування цих коштів на рахунки районних бюджетів, бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення пропорційно фактичним зобов`язанням з пільг, субсидій, допомоги та компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян відповідних бюджетів на дату проведення платежів з їх оплати. Щомісячні суми субвенцій перераховуються органами Державної казначейської служби на рахунки місцевих бюджетів з урахуванням їх обсягів, передбачених у бюджеті Автономної Республіки Крим, обласних бюджетах для відповідних місцевих бюджетів. Органи Державної казначейської служби протягом операційного дня з часу отримання відповідних платіжних доручень направляють кошти субвенцій на рахунки місцевих бюджетів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби.

За змістом п. 8 Порядку отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби, для здійснення відповідних видатків. Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють у п`ятиденний строк розрахунки з постачальниками відповідних послуг і ведуть об лік за видами пільг, у тому числі на оплату пільг з послуг зв`язку, зокрема безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з придбанням відповідних стаціонарних абонентських терміналів.

На підставі письмового договору на пільгові (соціально значущі) перевезення пасажирів автобусами загального користування між сторонами виникли правовідносини з надання послуг перевезення окремим категоріям населення на пільговій основі, у яких відповідач як розпорядник відповідних коштів зобов`язаний здійснювати розрахунки з позивачем, який надає послуги особам, що за законом мають право на соціальні пільги.

Позивач є суб`єктом господарювання, який надавав послуги з перевезення громадян, метою діяльності якого є досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку відповідно до ч. 2 ст. 3 ГК України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно з ч. 2 ст. 916 Цивільного кодексу України плата за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти, що здійснюється транспортом загального користування визначається за домовленістю сторін, якщо вона не встановлена тарифами, затвердженими у встановленому порядку. Пільгові умови перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти транспортом загального користування можуть встановлюватися організацією, підприємством транспорту за їх рахунок або за рахунок відповідного бюджету у випадках, встановлених законом та іншими нормативно-правовими актами.

Умови відшкодування компенсацій, зокрема, за пільгові перевезення пасажирів автомобільним транспортом перевізникам визначається Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256.

В п.п. 2.2-1 та п. 3 вказаної постанови розпорядниками коштів місцевих бюджетів щодо розрахунків з постачальниками послуг визначені управління праці та соціального захисту населення.

Головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Листом № 09010-03-10/21447 від 08.07.2021 Міністерство фінансів України вказало, що з 01 січня 2017 року відповідно до прийнятих Верховною Радою України 20 грудня 2016 року змін до Бюджетного кодексу України видатки на відшкодування витрат за надання пільг з оплати послуг зв`язку, проїзду у громадському транспорті та інших передбачених законодавством пільг окремим категоріям громадян включено до визначених ст. 91 цього Кодексу видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів.

Отже, відшкодування вищевказаних витрат має розглядатися відповідними місцевими органами виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за рахунок коштів, виділених на цю мету з відповідних місцевих бюджетів.

Під час прийняття рішення щодо виділення з місцевих бюджетів коштів на відповідні програми і заходи місцеві органи самостійно визначають обсяги необхідних видатків та порядок їх використання.

Як вже зазначалося судом вище, між перевізником (позивачем) і замовником (Управлінням соціального захисту населення Тальнівської райдержадміністрації) було складено акти звірки взаємних розрахунків за період з 01 лютого 2015 року по 01 січня 2021 року.

Суд відмічає, що 21.12.2020 Верховний Суд в рамках справи № 916/499/20 досліджував питання щодо використання акту звірки взаєморозрахунків, як доказу господарської операції. Відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим, а лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Він відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій (поставки, надання послуг тощо), оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.04.2018 у справі № 905/1198/17, від 24.10.2018 у справі № 905/3062/17, від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18 та від 04.12.2019 у справі № 916/1727/17.

Суд вважає, що акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема, у підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб.

З наявного у матеріалах справи акту звірки взаємних розрахунків вбачається, що станом на 01 січня 2021 року заборгованість складає 450 633,81 грн.

Тобто, відповідачем підписуючи акт звірки взаємних розрахунків станом на 01 січня 2021 року визнано заборгованість перед позивачем в розмірі 349 932,81 грн, що виникла на підставі договору № 18 від 27 січня 2015 року, а також в розмірі 100 701,00 грн, що виникла на підставі договору від 15 січня 2020 року № 1 (349 932,81 грн + 100 701,00 грн = 450 633,81 грн).

Таким чином, станом на 31 березня 2021 року не було правових підстав для списання та зняття з фінансової звітності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 349 932,81 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

В даному випадку скасування незаконного рішення Управління соціального захисту населення Тальнівської РДА Черкаської області про списання кредиторської заборгованості в сумі 349 932,81 грн, яке вже фактично вичерпало свою дію виконанням, не призведе до відновлення порушених прав позивача. Отже, такий спосіб захисту не є ефективним, а тому суд відхиляє доводи відповідача з приводу того, що позивач відповідне рішення відповідача не оскаржував в судовому порядку.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Заявлена позивачем до стягнення з відповідача грошова сума фактично є втратами підприємства, які воно понесло надаючи послуги окремим категоріям громадян за пільговими тарифами, встановленими державою у відповідних Законах України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Отже, звертатися з позовом може не будь-яка, а лише заінтересована особа.

Колегія суддів зауважує, що у зв`язку з адміністративною реформою України, запровадженою у 2020 році, в лютому 2021 року ліквідовано Тальнівську райдержадміністрацію та її структурні підрозділи.

Поряд з цим, станом на момент розгляду справи в суді Управління соціального захисту населення Тальнівської райдержадміністрації не ліквідоване, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами (ч. 2 ст. 107 ЦК України).

Механізм здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів, визначений Порядком здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затверджений постановою Кабінету міністрів України від 20 жовтня 2011 року №1074.

Відповідно до п. 4.5 вищевказаного Порядку орган виконавчої влади утворюється шляхом утворення нового органу виконавчої влади або в результаті реорганізації (злиття, поділу, перетворення) одного чи кількох органів виконавчої влади.

Орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Майнові права та обов`язки органів виконавчої влади у разі їх злиття, приєднання або перетворення переходять правонаступникові на підставі передавального акта, а у разі їх поділу - згідно з розподільчим балансом (п. 7 Порядку).

Згідно листа Управління соціального захисту населення Звенигородської районної військової адміністрації Черкаської області від 01 квітня 2024 року №797/03-30 між Управлінням соціального захисту населення Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області та Управлінням соціального захисту населення Звенигородської районної державної адміністрації Черкаської області передавальні акти щодо передачі майна та всіх прав і обов`язків не підписувалися.

За встановлених вище обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога позивача про стягнення з відповідача 450 633,81 грн. заборгованості по компенсаційним виплатам на пільговий проїзд автомобільним транспортом є обґрунтованою.

Щодо строку позовної давності до заявлених позовних вимог колегія суддів зазначає наступне.

Можливість судового захисту суб`єктивного права особи в разі його порушення, визнання або оспорювання, серед іншого, обумовлена строком, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу - позовною давністю (ст. 256 ЦК України).

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач (ч. 1, 2 ст. 264 ЦК України). Отже, переривання перебігу позовної давності передбачає, що внаслідок вчинення певних дій (або підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов`язку, або подання кредитором позову до одного чи кількох боржників) перебіг відповідного строку, що розпочався, припиняється. Після такого переривання перебіг позовної давності розпочинається заново з наступного дня після підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов`язку або після подання кредитором позову до одного чи кількох боржників (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 663/2070/15-ц).

Надавши правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що строк позовної давності до вимог про стягнення 349 932,81 грн. позивачем не пропущено, про що свідчать: акти звірки взаємних розрахунків за період з 01.02.2015 по 31.12.2020 із сумами нарахувань за перевезення та розмір боргу, який існує ще з 01.01.2016, підписані уповноваженими особами та скріплені печатками; лист-звернення позивача від 27.04.2021 № 160 до голови Звенигородської районної ради С.М. Струк щодо виплат заборгованості за пільгові перевезення в сумі 450 633,81 грн. та лист-відповідь останнього від 15.07.2021 № 01-19/231; лист-претензія позивача від 10.08.2021 №185 до Тальнівської міської територіальної громади про погашення існуючого боргу в сумі 450 633,81 грн.; повторна лист-претензія позивача від 07.08.2021 №185 до Тальнівської міської територіальної громади про погашення існуючого боргу в сумі 450 633,81 грн.; лист-відповідь виконавчого комітету Тальнівської міської ради від 09.09.2021 № 01-14/4389/1; лист позивача від 22.09.2021 № 197 про надсилання документів, які підтверджують боргові зобов`язання на суму 450 633,81 грн.; лист позивача від 12.10.2021 № 201 про надання відповіді щодо результатів розгляду документів, направлених 22.09.2021; лист-відповідь виконавчого комітету Тальнівської міської ради від 18.10.2021 № 4389/01-14 щодо наміру розглянути звернення позивача на черговій сесії міськради; лист-повідомленням виконавчого комітету Тальнівської міської ради від 03.11.2021 № 01-14/4389/3 про списання кредиторської заборгованості.

Твердження відповідача про те, що позивач звернувся з вимогою про стягнення 349 932,81 грн., термін якої завершився 01.01.2019, є помилковим, оскільки внаслідок вчинення певних дій (складання сторонами останнього 31.12.2020 Акту звірки взаєморозрахунків та зазначеного вище листування) є підтвердженням визнання боржником боргу.

Таким чином, на момент звернення позивача до суду з позовом про стягнення заборгованості у розмірі 450 633,81 грн строк позовної давності не пропущено.

Встановивши обставини даної справи та надавши відповідну правову оцінку зібраним у справі доказам, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, колегія суддів дійшла висновку, що скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі.

На переконання колегії суддів апеляційного господарського суду, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Зі змісту апеляційної скарги Управління соціального захисту населення Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області слідує, що остання не містить жодних аргументів та правового обґрунтування, які є підставою для перегляду та скасування додаткового рішення, отже, враховуючи обставини справи та зміст додаткового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 30.04.2024 ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів апеляційного суду вважає інші посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятих у справі рішень, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Отже, в задоволенні апеляційної скарги Управління соціального захисту населення Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області слід відмовити, а рішення Господарського суду Черкаської області від 17.04.2024 та додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 30.04.2024 залишити без змін.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області на рішення Господарського суду Черкаської області від 17.04.2024 та на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 30.04.2024 у справі № 925/1766/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 17.04.2024 та додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 30.04.2024 у справі № 925/1766/23 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги розподіляється відповідно до ст.ст. 129 та 282 Господарського процесуального кодексу України.

4. Матеріали справи № 925/1766/23 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 11.10.2024.

Головуючий суддя О.М. Сибіга

Судді А.О. Мальченко

І.В. Вовк