Постанова

від 11.10.2024 по справі 911/1535/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2024 р. Справа№ 911/1535/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Кравчука Г.А.

Вовка І.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Обрій"

на ухвалу Господарського суду Київської області

від 25.06.2024

у справі № 911/1535/24 (суддя Сокуренко Л.В.)

позовну заяву Селянського (фермерського) господарства "Обрій"

до 1) Державного реєстратора Відділу (Центру) надання адміністративних послуг Миронівської міської ради Обухівського району Київської області Іванюти Павла Сергійовича

2) Миронівської міської ради Київської області

про визнання права постійного користування, визнання незаконними та скасування рішення державного реєстратора та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Селянське (фермерське) господарство "Обрій" звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Державного реєстратора Відділу (Центру) надання адміністративних послуг Миронівської міської ради Обухівського району Київської області - Іванюти Павла Сергійовича та Миронівської міської ради Київської області, в якій просить суд:

- визнати за Селянським (фермерським) господарством "Обрій" право постійного користування земельною ділянкою, кадастровий номер 3222980900:06:005:0001, загальною площею 50,00 га, згідно Державного акту на право постійного користування землею серії КВ від 19.12.1997;

- визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно відділу надання адміністративних послуг Миронівської міської ради Обухівського району Київської області Іванюти Павла Сергійовича № 73220557 від 20.05.2024 про відмову в державній реєстрації іншого речового права, права постійного користування земельною ділянкою, кадастровий номер 3222980900:06:005:0001 за селянським (фермерським) господарством "Обрій";

- Зобов`язати Державного реєстратора прав на нерухоме майно відділу надання адміністративних послуг Миронівської міської ради Обухівського району Київської області Іванюту Павла Сергійовича зареєструвати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право постійного користування земельною ділянкою, кадастровий номер 3222980900:06:005:0001, за Селянським (фермерським) господарством "Обрій".

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.06.2024 позовну заяву (з доданими до неї документами) Селянського (фермерського) господарства "Обрій" повернуто без розгляду.

Не погодившись з вказаною ухвалою, Селянське (фермерське) господарство "Обрій" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 25.06.2024, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Підставою для скасування ухвали суду скаржник зазначив, що оскаржувана ухвала місцевого суду прийнята з порушенням норм процесуального права. При цьому апелянт стверджував, що даний спір має приватно-правовий, а не публічно-правовий характер, оскільки стосується підстав та правомочності реєстрації права користування земельною ділянкою за апеллянтом, яке останній намагався оформити відповідно до вимог та порядку, визначених законом, отдже вимоги у цій справі зводяться до захисту права користування постійного землекористувача на земельну ділянку, а відтак вимоги у даній справі направлені на захист майнових прав апелянта, зокрема, від порушення з боку відповідача та третіх осіб.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2024 апеляційну скаргу у справі №911/1535/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Коробенко Г.П., судді: Кравчук Г.А., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2024 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху справи.

31.07.2024 матеріали справи №911/1535/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2024, у зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №911/1535/24.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2024, справу №911/1535/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Кравчук Г.А., Тищенко О.В.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 14.08.2024, у зв`язку з перебуванням судді Тищенко О.В. у відрядженні, призначено повторний автоматизований розподіл справи №911/1535/24.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2024, справу №911/1535/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Кравчук Г.А., Вовк І.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Селянського (фермерського) господарства "Обрій" на ухвалу Господарського суду Київської області від 25.06.2024 у справі № 911/1535/24. Апеляційний перегляд оскаржуваної ували підлягає здійсненню без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 173 Господарського процесуального кодексу України, в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

За своїм процесуальним призначенням інститут об`єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об`єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.

Крім того, об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.

Отже, порушенням правила об`єднання вимог, є об`єднання неоднорідних вимог, тобто таких, які не пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

За приписами ч. 4 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

Сферу господарських відносин відповідно до ч. 4 ст. 3 Господарського кодексу України становлять:

- господарсько-виробничі майнові та інші відносини, що виникають між суб`єктами господарювання при безпосередньому здійснені господарської діяльності (частина четверта статті 3 ГК України);

- організаційно-господарські - відносини, що складаються між суб`єктами господарювання та суб`єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю, під якою відповідно до частини першої даної статті розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямованих на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність;

- внутрішньо господарські відносини, що складаються між структурними підрозділами суб`єкта господарювання, та відносини суб`єкта господарювання з його структурними підрозділами.

Згідно зі ст. 2 Господарського кодексу України, учасниками відносин у сфері господарювання є суб`єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб`єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Відповідно до статей 1, 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств і організацій, державних та інших органів, що звертаються до господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством України.

Підвідомчість справ господарським судам визначено статтею 12 ГПК України, згідно якої господарським судам підвідомчі справи у спорах, що визначені цією нормою крім тих спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів.

Так, відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, "посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів та рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх штатних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.

Як вбачається з наданих позивачем пояснень, гр. ОСОБА_1 згідно державного акту на право постійного користування землею серії КВ від 19.12.1997 передано у постійне користування земельну ділянку площею 50,00 га для ведення фермерського господарства.

26.01.1998 гр. ОСОБА_1 було створено та зареєстровано Селянське (фермерське) господарство "Обрій" (позивач), проте право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3222980900:06:005:0001 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано не було.

Тому, позивач 20.05.2024 звернувся до відділу надання адміністративних послуг Миронівської міської ради Київської області із заявою про реєстрацію за позивачем права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3222980900:06:005:0001.

20.05.2024 державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_2 було прийнято рішення № 73220557 про відмову в проведені реєстраційних дій, дане рішення обґрунтовано тим, що в Державному реєстрі речових прав наявні зареєстровані обтяження (арешт нерухомого майна) на гр. ОСОБА_1 , а також на гр. ОСОБА_1 наявний запис в Державному реєстрі боржників.

Прийняття відповідачем цього рішення стало підставою для звернення позивачем до суду для захисту свого порушеного права.

Враховуючи викладене вище, місцевий суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора та про зобов`язання державного реєстратора вчинити дії не підлягають розгляду за правилами господарського судочинства, з чим колегія суддів погоджується з огляду на таке.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що підставою для звернення позивача до суду є рішення державного реєстратора про відмову в реєстрації права позивача на постійне користування земельною ділянкою, через те, що на гр. ОСОБА_1 (засновника та власника позивача) наявні зареєстровані обтяження (арешт нерухомого майна) в Державному реєстрі речових прав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи в публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

З аналізу наведених процесуальних норм вбачається, що до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників - суб`єкт владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, у цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

Натомість визначальні ознаки приватноправових відносин - це юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило майнового) певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

При визначенні предметної юрисдикції справ, суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Подібні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 07.12.2022 по справі № 383/1263/21 та в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 по справі № 820/3534/17, від 26.02.2020 по справі № 304/284/18, від 07.07.2020 по справі № 438/610/14-ц.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" підставою для відмови в державній реєстрації прав є наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, крім випадків, визначених цим Законом.

Як вище було зазначено судом, підставою для відмови позивачу у проведенні реєстраційних дій, слугувало те, що за гр. ОСОБА_1 зареєстровані обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, та наявність запису в Державному реєстрі боржників.

Враховуючи те, що рішення державного реєстратора обумовлено приписами Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що позовна вимога позивача про визнання права постійного користування та вимоги про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора та про зобов`язання державного реєстратора вчинити дії не є похідними та однорідними.

Колегія суддів зазначає, що, в даному випадку, вирішення питання щодо правомірності набуття позивачем права постійного користування не слугуватиме підставою для визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора, оскільки, таке рішення мотивовано саме наявністю зареєстрованих за позивачем обтяжень речових прав на нерухоме майно, та підлягає оскарженню в порядку адміністративного судочинства.

За наведених обставин, сумісний розгляд об`єднаних позивачем вимог в даній позовній заяві є неможливим, у зв`язку з чим, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що поданий позов не відповідає вимогам чинного Господарського процесуального кодексу України та підлягає поверненню заявнику на підставі п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Доводи апеляційної скарги не спростовують наведеного вище, у зв`язку з чим колегія суддів дійшла висновку про її відхилення.

Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було вірно застосовано норми процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваної у даній справі ухвали суду відсутні.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 255, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Обрій" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Київської області від 25.06.2024 у справі №911/1535/24 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Селянське (фермерське) господарство "Обрій".

Матеріали справи №911/1535/24 повернути Господарському суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді Г.А. Кравчук

І.В. Вовк