Постанова

від 26.09.2024 по справі 906/796/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2024 року Справа № 906/796/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р. , суддя Бучинська Г.Б.

секретар судового засідання Гладка Л.А.

за участю представників сторін:

прокурора: Гарбарук В.А.

позивача: не з`явився

відповідача: Бітюцький М.В.

третьої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Перлина Заріччя" на рішення Господарського суду Житомирської області від 04.07.2024 у справі №906/796/23 ухвалене суддею Сікорською Н.А., повний текст рішення складено 17.07.2024р. у справі

за позовом Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської обласної військової адміністрації

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перлина Заріччя"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міністерство оборони України

про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном шляхом скасування державної реєстрації права оренди, зобов`язання повернути земельні ділянки, скасування державної реєстрації земельних ділянок,

Заступник керівника Житомирської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом в інтересах держави в особі Житомирської обласної військової адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перлина Заріччя", в якому просить:

- усунути Житомирській обласній військовій адміністрації перешкоди у здійсненні нею права користування та розпорядження своїм майном шляхом скасування державної реєстрації права оренди ГОВ Перлина Заріччя на земельну ділянку загальною площею 7,5550 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0220;

- усунути Житомирській обласній військовій адміністрації перешкоди у здійсненні нею права користування та розпорядження своїм майном шляхом зобов`язання ТОВ Перлина Заріччя повернути земельні ділянки площею 1,1930 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0729, площею 3,0120 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0727, площею 3,3500 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0728, які сформовано шляхом поділу земельної ділянки площею 7,5550 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0220.

- усунути Житомирській обласній військовій адміністрації перешкоди у здійсненні нею права користування та розпорядження своїм майном шляхом скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок площею 1,1930 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0729, площею 3,0120 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0727, площею 3,3500 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0728 з цільовим призначенням 07.01 для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, які сформовано шляхом поділу земельної ділянки площею 7,5550 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0220.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 04.07.2024 р. у справі №906/796/23 позов задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Перлина Заріччя" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 04.07.2024 року у справі №906/796/23 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Листом №906/796/23/5404/24 від 09.08.2024 витребувано матеріали справи з Господарського суду Житомирської області.

20.08.2024 до суду надійшли матеріали справи.

Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.08.2024 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Перлина Заріччя" на рішення Господарського суду Житомирської області від 04.07.2024 у справі №906/796/23, розгляд апеляційної скарги призначено на 26.09.2024 р. о 10:30 год.

02.09.2024р. в системі "Електронний суд" була сформована заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Перлина Заріччя" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.09.2024 р. клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Перлина Заріччя" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №906/796/23 - задоволено.

10.09.2024 на адресу апеляційного господарського суду від Житомирської обласної прокуратури надійшов відзив в якому просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Перлина Заріччя" на рішення Господарського суду Житомирської області від 04.07.2024 у справі №906/796/23 залишити без змін.

16.09.2024р. в системі "Електронний суд" була сформована заява представника Житомирської обласної державної адміністрації про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.09.2024р. клопотання представника Житомирської обласної державної адміністрації про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №906/796/23 - задоволено.

23.09.2024р. в системі "Електронний суд" була сформована заява представника Міністерства оборони України про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.09.2024р. клопотання представника Міністерства оборони України про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №906/796/23 задоволено.

24.09.2024 р. представник Міністерства оборони України через систему «Електронний суд» подав відзив на апеляційну скаргу в якому просить прийняти постанову, якою апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Перлина Заріччя" залишити без змін задоволення, рішення Господарського суду Житомирської області від 04.07.2024 у справі №906/796/23 без змін.

26.09.2024 р. представник Житомирської обласної державної адміністрації подав клопотання, в якому вказав , що у зв`язку із загрозою ракетних обстрілів на території України представник позивача не може бути присутній під час судового засідання 26.09.2024 о 10:30. Також повідомив, що Житомирська обласна державна адміністрація заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги на підставі аргументів викладених прокурором у відзиві на апеляційну скаргу.

У судовому засіданні 26.09.2024 р. у справі №906/796/23 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Перлина Заріччя" підтримав доводи апеляційної скарги вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, тому просить скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 04.07.2024 року у справі №906/796/23 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Прокурор заперечив проти доводів апеляційної скарги, вважає, що рішення прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому просить залишити рішення Господарського суду Житомирської області від 04.07.2024 р. у справі №906/796/23 без змін.

Представник Міністерства оборони України для участі у судовому засіданні, не підключився за допомогою додатку EASYCON на зв`язок не вийшов, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1.Зміст рішення суду першої інстанції.

Суд першої інстанції у рішенні зробив висновок, що укладений між сторонами договір оренди земельної ділянки від 21.07.2010 визнано недійсним, а інші договори оренди на вказану ділянку не укладалися, правові підстави для зазначення в Державному реєстрі речових прав відомостей щодо належності відповідачу права оренди на спірну ділянку відсутні. Враховуючи встановлену судом безпідставність реєстрації за відповідачем права оренди на спірну земельну ділянку, в зв`язку з чим таке право має бути припинено, позовні вимоги прокурора в частині скасування державної реєстрації права оренди ТОВ Перлина Заріччя на земельну ділянку загальною площею 7,5550 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0220 підлягають задоволенню.

Відносно вимоги прокурора про усунення перешкоди у здійсненні позивачем права користування та розпорядження своїм майном шляхом зобов`язання ТОВ Перлина Заріччя повернути земельні ділянки площею 1,1930 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0729, площею 3,0120 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0727, площею 3,3500 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0728, які сформовано шляхом поділу земельної ділянки площею 7,5550 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0220, суд дійшов наступних висновків.

Під час розгляду справи судом встановлено, що земельну ділянку загальною площею 7,5550 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0220 розподілено на три нові ділянки, державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 1822082500:01:000:0220 скасовано, поземельну книгу закрито та ділянку перенесено до архіву.

Вимога про зобов`язання повернути земельну ділянку власнику є елементом єдиного юридичного механізму захисту, спрямованого на досягнення реального результату у вигляді усунення всіх перешкод щодо належного користування та розпорядження спірною земельною ділянкою законним власником.

Враховуючи встановлену під час розгляду справи неправомірність зайняття відповідачем спірної земельної ділянки, скасування ним державної реєстрації ділянки та закриття поземельної книги, що унеможливлює її фактичне повернення власнику, а тому поверненню позивачу підлягають новостворені земельні ділянки з кадастровим номером 1822082500:01:000:0729, 1822082500:01:000:0727, 1822082500:01:000:0728, які сформовані шляхом поділу земельної ділянки площею 7,5550 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0220.

Щодо вимоги про усунення перешкоди позивачу у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном шляхом скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок площею 1,1930 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0729, площею 3,0120 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0727, площею 3,3500 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0728 з цільовим призначенням 07.01 для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, які сформовано шляхом поділу земельної ділянки площею 7,5550 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0220, суд вказав, що державна реєстрація права оренди відповідача на спірну земельну ділянку вже скасована судом у межах цієї справи, що має наслідком припинення відповідних речових прав на земельну ділянку, одночасне скасування і державної реєстрації новостворених земельних ділянок, сформованих шляхом неправомірного поділу спірної ділянки, поновить права законного розпорядника спірної землі.

З огляду на наведене, вимога прокурора про скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 1822082500:01:000:0729, 1822082500:01:000:0727, 1822082500:01:000:0728 є правомірною та підлягає задоволенню в повному обсязі.

2.Узагальнені доводи апеляційної скарги та заперечення інших учасників справи

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Перлина Заріччя" вказує, на те, що рішення Господарського суду Житомирської області прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню у зв`язку із наступним.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив із того, що фізичне зайняття обмежено обороноздатних земель та їх використання особою, яка з огляду на вимоги законодавства не могла набувати прав власності чи користування ними, не позбавляє права володіння ними дійсного власника таких земель, але створює останньому перешкоди у здійсненні ним охоронюваного законом права користування своїм майном.

Суд вважає, що вимога про зобов`язання повернути земельну ділянку власнику є елементом єдиного юридичного механізму захисту, спрямованого на досягнення реального результату у вигляді усунення всіх перешкод щодо належного користування та розпорядження спірною земельною ділянкою законним власником.

Крім того, суд стверджує, що під час розгляду справи встановлено неправомірність зайняття Відповідачем спірної земельної ділянки, скасування ним державної реєстрації ділянки та закриття поземельної книги, що унеможливлює її фактичне повернення власнику, а тому поверненню позивачу підлягають новостворені земельні ділянки з кадастровим номером 1822082500:01:000:0729, 1822082500:01:000:0727, 1822082500:01:000:0728, які сформовані шляхом поділу земельної ділянки площею 7,5550 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0220.

Відповідач не може погодитися із даним твердженням.

Стаття 120 Земельно кодексу України (в редакції, що діяла на момент придбання Відповідачем нерухомого майна, що перебуває на спірній земельній ділянці) визначає, що при переході права власності на будівлю або споруду до громадян або юридичних осіб, які не можуть мати у власності земельні ділянки, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля чи споруда.

Крім того, стаття 141 Земельно кодексу України у всіх редакція починаючи із 15.05.2009 (дата набуття Відповідачем права власності на нерухоме майно, що розташоване на спірній земельній ділянці) містила положення, що Підставами припинення права користування земельною ділянкою є: е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Верховний Суд у своїй постанові від 22.09.2021 у справі № 906/927/18 (та у постанові від 19 березня 2024 року по справі 910/288/23) встановив, що на земельній ділянці кадастровий номер 1822082500:01:000:0220, відповідно до умов договору купівлі-продажу від 15.05.2009 бази відпочинку "Перлина" на даній земельній ділянці перебуває нерухоме майно Відповідача.

У даному випадку судом проігноровано той факт, що на земельній ділянці (на ділянках після поділу) перебуває нерухоме майно, що належить відповідачу. Правомірність набуття права власності на нерухоме майно не оскаржувалося. Враховуючи факт наявності нерухомого майна виконати рішення суду неможливо, оскільки власність відповідача не може бути переміщена без його знищення.

Стаття 77 визначає, що землі оборони не можуть перебувати лише в державній власності, проте законодавство не містить заборон на їх перебування в оренді чи на зміну цільового призначення земельної ділянки у порядку визначеному законодавством. Відповідно Відповідач вживає усі можливі заходи, для виконання вимог законодавства, що оформлення права користування на земельну ділянку зайняту своєю власністю.

Крім того, судом проігноровано факт, що Верховний Суд вказав, що позивач як власник об`єкта нерухомого майна в силу положень статті 120 ЗК України не позбавлений права вирішити питання оформлення свого права користування відповідною земельною ділянкою у встановленому законом порядку (Постанови Верховного Суду від 22.09.2021 у справі №906/927/18 від 19.03. 2024 по справі 910/288/23).

Судом встановлено, що на підставі технічної документації із землеустрою було здійснено поділ земельної ділянки загальною площею 7,5550 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0220 на 3 окремі земельні ділянки площею 1,1930 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0729, площею 3,0120 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0727 та площею 3,3500 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0728, про що 19.07.2019 внесено відповідні відомості до Державного земельного кадастру.

Дане твердження не відповідає дійсності оскільки суперечить нормам законодавства, як зазначив суд.

Поділ земельної ділянки 1822082500:01:000:0220 незавершений, оскільки технічна документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки 1822082500:01:000:0220 незатверджена власником, речове право на земельні ділянки 1822082500:01:000:0729, 1822082500:01:000:0727, 1822082500:01:000:0728 незареєстроване.

Стаття 125 Земельного кодексу України визначає, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності на земельні ділянки кадастрові номери 1822082500:01:000:0729, 1822082500:01:000:0727, 1822082500:01:000:0728 незареєстроване, відповідно оформити право користування відповідач не може.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

Отже перелік підстав для скасування державної реєстрації земельної ділянки є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню. Жодний із перелічених випадків немає місця в даній справі.

Враховуючи, що питання про право власності на земельну ділянку 1822082500:01:000:0220 (земельні ділянки з кадастровими номерами 1822082500:01:000:0729, 1822082500:01:000:0727, 1822082500:01:000:0728) не ставилося, оскільки Сторонами даної справи, так і цитованих судом справ визнається право власності на дану (дані) земельні ділянки за державою в особі Житомирської обласної державної адміністрації (Житомирської обласної військової адміністрації).

Крім того, оскаржувана земельна ділянка, згідно рішень суду перебуває в користуванні ДП «Івано-франківський ліспромкомбінат МОУ» і не може бути повернута Житомирській обласній державній адміністрації (Житомирській обласній військовій адміністрації), оскільки юридично перебуває в користуванні особи відмінній від відповідача.

Заперечуючи доводи апеляційної скарги Заступник керівника обласної прокуратури у відзиві вказує на те, що необґрунтованими є доводи ТОВ «Перлина Заріччя» щодо неможливості виконання рішення суду в зв`язку з наявністю об`єктів нерухомого майна на земельних ділянках, оскільки це не є перешкодою у їх поверненні.

Крім того, як вбачається з наявних у матеріалах справи витягів з ДЗК, зокрема кадастрових планів: - на земельній ділянці площею 1,1930 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0729 відсутні будь-які об`єкти нерухомого майна; - на земельній ділянці площею 3,0120 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0727 розташовано 6 об`єктів нерухомого майна загальною площею забудови 0,0592 га, що складає лише 2% площі цієї ділянки; - на земельній ділянці площею 3,3500 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0728 розташовано 5 об`єктів нерухомого майна загальною площею забудови 0,0826 га, що складає лише 2,5 % площі цієї ділянки.

Відповідно до висновків щодо застосування норм права, які викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.07.2022 у справі №910/5201/19, постановах Верховного Суду від 01.07.2020 у справі №910/9028/19, від 09.04.2.020 у справі №910/2942/19 та інших, розмір земельної ділянки, необхідної для обслуговування розміщеного на ній майна, не є безмежним, оскільки у будь-якому випадку обумовлюється наявною у власника необхідністю використовувати майно за цільовим призначенням.

Отже, рішення суду про повернення земельних ділянок, розмір яких значно перевищує площу належного відповідачу нерухомого майна, не суперечить положенням ст. 152 Земельного кодексу України, ст.391 ЦК України та вищенаведеним висновкам Верховного Суду.

Необґрунтованими також є доводи відповідача щодо не завершення поділу земельної ділянки площею 7,5550 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0220, оскільки як вбачається з матеріалів справи, її державну реєстрації скасовано у зв`язку з поділом, а ділянка знаходиться в архіві.

Водночас, ТОВ «Перлина Заріччя» стверджує, що у даній справі були відсутні передбачені ч.10 ст.24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» підстави для скасування державної реєстрації земельних ділянок.

Однак, згідно ч.10ст.24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», однією з таких підстав є ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Разом з тим, жодних речових прав щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 1822082500:01:000:0729, 1822082500:01:000:0727 та 1822082500:01:000:0728 не було зареєстровано, про що вказує й сам відповідач.

Таким чином, оскаржуване рішення суду в частині скасування державної реєстрації спірних земельних ділянок ухвалено у відповідності до вимог ч.10 ст.24 Закону України «Про Державний земельний кадастр».

Безпідставними та необґрунтованими в свою чергу є доводи відповідача щодо неможливості повернення Житомирській обласній військовій адміністрації спірних земельних ділянок, оскільки вони перебувають у постійному користуванні ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат», виходячи з наступного.

Жодним з учасників справи, зокрема відповідачем, не заперечується, що власником спірних земельних ділянок є держава Україна в особі Житомирської обласної військової адміністрації.

Отже, за негаторним позовом в порядку ст.391 ЦК України спірні земельні ділянки підлягають поверненню саме їх власнику - державі Україна в особі Житомирської обласної військової адміністрації, незважаючи на наявність права постійного користування державного підприємства.

Міністерство оборони України у відзиві на апеляційну скаргу вказує на те, що за результатами вирішення спору, суд дійшов висновку, що земельна ділянка кадастровий номер 1822082500:01:000:0220 належить до земель Міністерства оборони України, якими останнє користується на праві постійного користування та не могла бути передана в оренду.

Рішенням господарського суду міста Києва від 15 червня 2023 р. у справі №910/288/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 19 вересня 2023 р. та постановою Верховного Суду від 19 березня 2024 р., позов Міністерства оборони України до Житомирської обласної державної адміністрації ТОВ «Перлина Заріччя» про визнання права постійного користування та заборону користуватись земельною ділянкою, визнано за Міністерством оборони України право постійного користування земельною ділянкою площею 7,5550 га кадастровий номер 1822082500:01:000:0220.

Судами у справі №910/288/23 встановлено, що 16 квітня 2019 р. проведено державну реєстрацію права державної власності в особі Житомирської ОДА на земельну ділянку площею 7,5550 га, кадастровий номер 1822082500:01:000:0220, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, яка знаходиться на території Станишівської сільської ради Житомирського району. Також, 16 квітня 2019р. проведено державну реєстрацію права оренди за ТОВ «Перлина Заріччя» на земельну ділянку загальною площею 7,5550 га, кадастровий номер 1822082500:01:000:0220.

Підставою для такої реєстрації зазначено: відомості з ДЗК, строк дії речового права - 27.07.2059 з правом пролонгації, орендодавець - Держава Україна в особі Житомирської ОДА. За результатами розгляду спору, суди дійшли висновку, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 1822082500:01:000:0220, площею 7,5550 га, входить до складу земельної ділянки площею 491,1265 га, яка розташована на території Зарічанського військового лісгоспу Зарічанської сільської ради, на яку видано державний акт серії ЯЯ №073506, та належить до земель оборони.

Також, суди встановили, що Міністерство оборони України не надавало згоди на припинення права користування земельною ділянкою площею 7,5550 га, кадастровий номер 1822082500:01:000:0220, а Кабінет Міністрів України будь-які постанови чи розпорядження з приводу припинення права користування вказаною земельною ділянкою, що входить до складу земель оборони, не приймав.

3.Обставини справи, встановлені апеляційним судом.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 06.06.2006 у справі №906/602/16 за результатами розгляду позову Заступника прокурора Житомирської області до Житомирської районної державної адміністрації, Товариства з обмеженою відповідальністю "Перлина Заріччя" визнано незаконним розпорядження голови Житомирської районної державної адміністрації №1073 від 25.09.2009р. "Про надання дозволу ТОВ "Перлина Заріччя" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з метою передачі її в оренду для обслуговування придбаних будівель та споруд бази відпочинку "Перлина" на території Зарічанської сільської ради"; визнано незаконним розпорядження голови Житомирської районної державної адміністрації №221 від 10.03.2010р. "Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "Перлина Заріччя" для обслуговування будівель та споруд бази відпочинку "Перлина" на території Зарічанської сільської ради"; визнано незаконним розпорядження голови Житомирської районної державної адміністрації № 687 від 08.07.2010 "Про передачу в оренду земельної ділянки ТОВ "Перлина Заріччя" для обслуговування будівель та споруд бази відпочинку "Перлина" на території Зарічанської сільської ради"; визнано незаконним розпорядження голови Житомирської районної державної адміністрації № 797 від 10.08.2011 "Про внесення змін до договору оренди землі"; визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 21.07.2010, укладений між Житомирською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Перлина Заріччя" та зареєстрований в реєстраційному відділі Житомирської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" 27.07.2010 за №04102090004; визнано недійсною додаткову угоду від 18.08.2011 р. до Договору оренди земельної ділянки від 21.07.2010, укладеного між Житомирською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Перлина Заріччя".

Судом під час розгляду справи встановлено, що розпорядженням голови Житомирської районної державної адміністрації від 08.07.2010 року №687 передано ТОВ "Перлина Заріччя" в оренду терміном на 5 років земельну ділянку для обслуговування будівель та споруд бази відпочинку "Перлина" на території Зарічанської сільської ради.

На виконання вказаного розпорядження 21.07.2010 року між Житомирською районною державною адміністрацією Житомирської області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Перлина Заріччя" (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 7,5550 га, кадастровий номер 1822082500:01:000:0220.

За результатами вирішення спору, суд дійшов висновку, що земельна ділянка кадастровий номер 1822082500:01:000:0220 належить до земель Міністерства оборони України, якими останнє користується на праві постійного користування та не могла бути передана в оренду.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.06.2023 у справі №910/288/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2023 та постановою Верховного Суду від 19.03.2024р., позов Міністерства оборони України до Житомирської обласної державної адміністрації і Товариства з обмеженою відповідальністю "Перлина Заріччя" про визнання права постійного користування та заборону користуватись земельною ділянкою, визнано за МОУ право постійного користування земельною ділянкою площею 7,5550 га кадастровий номер 1822082500:01:000:0220.

Судами у справі №910/288/23 встановлено, що 16.04.2019р. проведено державну реєстрацію права державної власності в особі Житомирської ОДА на земельну ділянку площею 7,5550 га, кадастровий номер 1822082500:01:000:0220, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, яка знаходиться на території Станишівської сільської ради Житомирського району.

Також, 16.04.2019р. проведено державну реєстрацію права оренди за ТОВ "Перлина Заріччя" на земельну ділянку загальною площею 7,5550 га, кадастровий номер 1822082500:01:000:0220.

Підставою для такої реєстрації зазначено: відомості з ДЗК, строк дії речового права - 27.07.2059 з правом пролонгації, орендодавець - Держава Україна в особі Житомирської ОДА.

За результатами розгляду спору, суди дійшли висновку, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 1822082500:01:000:0220, площею 7,5550 га, входить до складу земельної ділянки площею 491,1265 га, яка розташована на території Зарічанського військового лісгоспу Зарічанської сільської ради, на яку видано державний акт серії ЯЯ №073506, та належить до земель оборони.

Також, суди вказали на те, що МОУ не надавало згоди на припинення права користування земельною ділянкою площею 7,5550 га, кадастровий номер 1822082500:01:000:0220, а Кабінет Міністрів України будь-які постанови чи розпорядження з приводу припинення права користування вказаною земельною ділянкою, що входить до складу земель оборони, не приймав.

Згідно ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 05.06.2023р. земельна ділянка з кадастровим номером 1822082500:01:000:0220 зареєстрована за Державою Україна в особі Житомирської обласної державної адміністрації.

Також в реєстрі відображена інформація щодо перебування спірної земельної ділянки в оренді у ТОВ Перлина Заріччя.

Згідно даних Державного земельного кадастру на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки загальноюплощею 7,5550 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0220, розробленої ФОН Самчук С.Ю. на замовлення ТОВ Перлина Заріччя, останню поділено на 3 окремі земельні ділянки площею 1,1930 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0729, площею 3,0120 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0727 та площею 3,3500 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0728, про що 19.07.2019 внесено відповідні відомості до ДЗК.

У зв`язку з цим, державну реєстрацію земельної ділянки загальною площею 7,5550 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0220 скасовано, поземельну книгу закрито та ділянку перенесено до архіву.

Відомості щодо земельних ділянок площею 1,1930 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0729, площею 3,0120 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0727, площею 3,3500 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0728 у реєстрі речових прав відсутні.

04.05.2023р. прокурор надіслав Житомирській обласній військовій адміністрації повідомлення в порядку ст.23 Закону України "Про прокуратуру" щодо усунення порушень в користуванні та розпорядженні земельною ділянкою загальною площею 7,5550 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0220, яка відноситься до державної форми власності.

Житомирська обласна військова адміністрація листом від 25.05.2023р. повідомила про передчасність вжиття заходів, оскільки Господарським судом міста Києва розглядається справа №910/288/23 за позовом Міністерства оборони України до Житомирської обласної державної адміністрації і Товариства з обмеженою відповідальністю "Перлина Заріччя" про визнання права постійного користування та заборону користуватись земельною ділянкою кадастровий номер 1822082500:01:000:0220.

Вказуючи про недостовірність відомостей в Державному реєстрі речових прав щодо перебування спірної земельної ділянки в оренді та неправомірність її поділу на 3 ділянки, про що вказано в Державному земельному кадастрі, прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Житомирської обласної військової адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перлина Заріччя", в якому просив:

- усунути Житомирській обласній військовій адміністрації перешкоди у здійсненні нею права користування та розпорядження своїм майном шляхом скасування державної реєстрації права оренди ТОВ Перлина Заріччя на земельну ділянку загальною площею 7,5550 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0220;

- усунути Житомирській обласній військовій адміністрації перешкоди у здійсненні нею права користування та розпорядження своїм майном шляхом зобов`язання ТОВ Перлина Заріччя повернути земельні ділянки площею 1,1930 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0729, площею 3,0120 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0727, площею 3,3500 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0728, які сформовано шляхом поділу земельної ділянки площею 7,5550 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0220.

- усунути Житомирській обласній військовій адміністрації перешкоди у здійсненні нею права користування та розпорядження своїм майном шляхом скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок площею 1,1930 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0729, площею 3,0120 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0727, площею 3,3500 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0728 з цільовим призначенням 07.01 для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, які сформовано шляхом поділу земельної ділянки площею 7,5550 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0220.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 04.07.2024 р. у справі №906/796/23 позов задоволено у повному обсязі.

4.Правові норми, які застосовуються апеляційним судом до спірних правовідносин.

Відповідно до ст.14 Конституції України, право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно ч. ч. 1. 5 ст.116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

У відповідності до ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.

Згідно ч.5 ст. 122 Земельного кодексу України, обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

За ст. ст. 317, 319 Цивільного кодексу України, саме власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Частиною 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що у разі скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

Статтею 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» визначено, що державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

За приписами ст.3 Закону України «Про Державний земельний кадастр», основними принципами, на яких базується Державний земельний кадастр, є зокрема, принципи об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Державному земельному кадастрі

Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки (ст.16 Закону України "Про державний земельний кадастр").

Частиною 10 статті 24 Закону України "Про державний земельний кадастр" визначено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі:

- поділу чи об`єднання земельних ділянок;

- якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника;

- ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Відповідно до ч.2 ст.1 Лісового кодексу України визначено, що ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцем розташування виконують водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Згідно ст.5 Лісового кодексу України, до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства.

За положеннями п.«б» ч.1 ст.164 Земельного кодексу України, законодавство надає пріоритет використанню лісогосподарських земель за їх цільовим призначенням, оскільки складовою охорони земель є захист лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб.

5. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави в даній справі, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким є Закон України "Про прокуратуру".

За змістом абзаців 1, 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії (абзаци 1-3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Системне тлумачення положень частин 3-5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України і частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави для висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Водночас тлумачення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом.

При цьому розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Нездійснення захисту" має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Разом з тим прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі №924/1237/17).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, на яку посилався як суд першої інстанції, так і скаржник у апеляційній скарзі, наведено наступні правові висновки:

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів щодо порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим".

Вказаного правового висновку також дотримується Верховний Суд у постанові від 16.08.2021 року у справі №910/21377/17.

Судом апеляційної інстанції встановлено, прокурор 04.05.2023р. надсилав Житомирській обласній військовій адміністрації повідомлення в порядку ст.23 Закону України "Про прокуратуру" щодо усунення порушень в користуванні та розпорядженні земельною ділянкою загальною площею 7,5550 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0220, яка відноситься до державної форми власності.

Житомирська обласна військова адміністрація листом від 25.05.2023р. повідомила про передчасність вжиття заходів до вирішення справи №910/288/23 за позовом Міністерства оборони України до Житомирської обласної державної адміністрації і Товариства з обмеженою відповідальністю "Перлина Заріччя" про визнання права постійного користування та заборону користуватись земельною ділянкою кадастровий номер 1822082500:01:000:0220.

У зв`язку з невжиттям Житомирською обласною військовою адміністрацією відповідних дій, прокурор звернувся до суду з даним позовом.

Таким чином, Житомирська обласна військова адміністрація не було самостійно вжито заходів щодо захисту інтересів держави. Такі дії обґрунтовано оцінені прокурором як бездіяльність компетентного органу.

На підставі викладеного вище, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що прокурором дотримано попереднього порядку звернення до суду та подано позов в інтересах держави в особі компетентного органу на реалізацію повноважень у спірних правовідносинах, що є підставою для підтвердження судом представництва прокурором.

З матеріалів справи вбачається, що предметом спору у даній справі є, зокрема, земельна ділянка загальною площею 7,5550 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0220, яка відноситься до державної форми власності.

Обставини виділення земельної ділянки кадастровий номер 1822082500:01:000:0220 на праві постійного користування підприємству, підпорядкованому Міністерству оборони України та належність цієї земельної ділянки до земель оборони, встановлені у господарській справі №906/602/16, а тому не підлягають доказуванню в порядку ч.4 ст.75 ГПК України.

Згідно рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2023 у справі №910/288/23 за Міністерством оборони України визнано право постійного користування земельною ділянкою площею 7,5550 га кадастровий номер 1822082500:01:000:0220.

Відповідно до ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист реально порушеного права повинен здійснюватися з використанням такого способу захисту, який може відновити, наскільки це можливо, відповідні права позивача.

Залежно від характеру посягання на права власника і змісту захисту, який надається власнику, виділяються речово-правові та зобов`язально-правові засоби захисту права власності.

Речові засоби захисту права власності та інших речових прав покликані захищати ці права від безпосереднього неправомірного впливу будь-яких осіб. До речово-правових позовів належать: вимоги до незаконного володільця про витребування майна (віндикаційний позов); вимоги власника щодо усунення порушень права власності, які не пов`язані з володінням (негаторний позов); вимоги власника про визнання права власності.

Негаторний позов - це позов власника, який є володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

Негаторний позов є класичним речовим способом захисту права власності (речовий позов, actio in rem).

За загальним правилом, позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Предмет негаторного позову становить вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом, зокрема, шляхом повернення земельної ділянки; приведення її попередній стан; звільнення від неправомірного перебування майна третіх осіб; виселення з неправомірно займаних жилих приміщень власника; знесення неправомірно збудованих споруд.

Підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування майном, а також факти, що підтверджують протиправні дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення цих правомочностей.

Умовами для задоволення негаторного позову є сукупність таких обставин: майно знаходиться у власника або титульного володільця; інша особа заважає користуванню, розпорядженню цим майном; для створення таких перешкод немає правомірних підстав (припису закону, договору між власником та іншою особою тощо); у позові має бути чітко та конкретно визначено дії, які повинен здійснити відповідач щодо усунення порушень права власника (володільця).

Як вже вказувалось, рішенням Господарського суду Житомирської області від 06.06.2006 у справі №906/602/16, зокрема, визнано незаконним розпорядження голови Житомирської районної державної адміністрації №687 від 08.07.2010 "Про передачу в оренду земельної ділянки ТОВ "Перлина Заріччя" для обслуговування будівель та споруд бази відпочинку "Перлина" на території Зарічанської сільської ради", а також визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 21.07.2010, укладений між Житомирською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Перлина Заріччя" та зареєстрований в реєстраційному відділі Житомирської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" 27.07.2010 за №04102090004.

За вказаним розпорядження та договором ТОВ "Перлина Заріччя" було передано в оренду земельну ділянку кадастровий номер 1822082500:01:000:0220.

Незважаючи на скасування документів, на підставі яких ТОВ "Перлина Заріччя" було передано в оренду земельну ділянку кадастровий номер 1822082500:01:000:0220, 16.04.2019р. у державному реєстрі було здійснено державну реєстрацію права оренди відповідача на спірну земельну ділянку.

Підставою для такої реєстрації вказано витяг з Державного земельного кадастру.

Враховуючи, що укладений між сторонами договір оренди земельної ділянки від 21.07.2010 визнано недійсним, а інші договори оренди на вказану ділянку не укладалися, правові підстави для зазначення в Державному реєстрі речових прав відомостей щодо належності відповідачу права оренди на спірну ділянку відсутні.

Згідно із частиною 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

За змістом вказаної статті виконанню підлягають виключно судові рішення: про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень; про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень; про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень.

Відтак, колегією суддів встановлено безпідставність реєстрації за відповідачем права оренди на спірну земельну ділянку, в зв`язку з чим таке право має бути припинено. Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги прокурора в частині скасування державної реєстрації права оренди ТОВ Перлина Заріччя на земельну ділянку загальною площею 7,5550 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0220 підлягають задоволенню.

Щодо вимоги прокурора про усунення перешкоди у здійсненні позивачем права користування та розпорядження своїм майном шляхом зобов`язання ТОВ Перлина Заріччя повернути земельні ділянки площею 1,1930 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0729, площею 3,0120 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0727, площею 3,3500 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0728, які сформовано шляхом поділу земельної ділянки площею 7,5550 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0220, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

Оскільки у статті 152 Земельного кодексу України, яка визначає способи захисту прав на земельні ділянки, не конкретизовано переліку видів порушень прав власника земельної ділянки, в кожному конкретному випадку власник має право на власний розсуд конкретизувати, як саме буде усунене те чи інше порушення.

Фізичне зайняття обмежено оборотоздатних земель та їх використання особою, яка з огляду на вимоги законодавства не могла набувати прав власності чи користування ними, не позбавляє права володіння ними дійсного власника таких земель, але створює останньому перешкоди у здійсненні ним охоронюваного законом права користування своїм майном.

Таким чином, у разі фізичного зайняття обмежено оборотоздатних земель та оформлення речових прав на них відповідне порушення, ураховуючи їх правовий титул, необхідно розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави.

У такому разі позовну вимогу про зобов`язання повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, тобто позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном.

У постанові Верховного Суду від 20.10.2020р. у справі №910/13356/17 суд вказав, що способом захисту в негаторних правовідносинах є вимога, яка забезпечить законному володільцю реальну можливість користуватися і розпоряджатися майном тим чи іншим способом (зобов`язання повернути або звільнити майно, виселення, знесення, накладення заборони на вчинення щодо майна неправомірних дій).

Спірна земельна ділянка належить до земель оборони та з постійного користування Міністерства оборони України не вилучалася.

Під час розгляду справи судом встановлено, що земельну ділянку загальною площею 7,5550 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0220 розподілено на три нові ділянки, державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 1822082500:01:000:0220 скасовано, поземельну книгу закрито та ділянку перенесено до архіву.

Вимога про зобов`язання повернути земельну ділянку власнику є елементом єдиного юридичного механізму захисту, спрямованого на досягнення реального результату у вигляді усунення всіх перешкод щодо належного користування та розпорядження спірною земельною ділянкою законним власником.

Враховуючи встановлену під час розгляду справи неправомірність зайняття відповідачем спірної земельної ділянки, скасування ним державної реєстрації ділянки та закриття поземельної книги, що унеможливлює її фактичне повернення власнику, а тому поверненню позивачу підлягають новостворені земельні ділянки з кадастровим номером 1822082500:01:000:0729, 1822082500:01:000:0727, 1822082500:01:000:0728, які сформовані шляхом поділу земельної ділянки площею 7,5550 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0220.

Щодо вимоги про усунення перешкоди позивачу у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном шляхом скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок площею 1,1930 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0729, площею 3,0120 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0727, площею 3,3500 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0728 з цільовим призначенням 07.01 для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, які сформовано шляхом поділу земельної ділянки площею 7,5550 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0220, колегія суддів вказує наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України "Про державний земельний кадастр" державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки (ст.16 Закону України "Про державний земельний кадастр").

Частиною 10 статті 24 Закону України "Про державний земельний кадастр" визначено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі:

- поділу чи об`єднання земельних ділянок;

- якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника;

- ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Державна реєстрація земельної ділянки скасовується державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об`єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

Таким чином, підставою для скасування в Державному земельному кадастрі незаконної державної реєстрації земельної ділянки є судове рішення про скасування такої державної реєстрації.

Як вже вказувалось, на підставі технічної документації із землеустрою було здійснено поділ земельної ділянки загальною площею 7,5550 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0220 на 3 окремі земельні ділянки площею 1,1930 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0729, площею 3,01 20 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0727 та площею 3,3500 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0728, про що 19.07.2019 внесено відповідні відомості до Державного земельного кадастру.

У зв`язку з цим, державну реєстрацію земельної ділянки загальною площею 7,5550 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0220 скасовано.

Разом з тим, відомості щодо земельних ділянок з кадастровим номером 1822082500:01:000:0729, 1822082500:01:000:0727, 1822082500:01:000:0728 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні.

Колегія суддів зауважує, що незаконний розподіл спірної земельної ділянки без вилучення у постійного користувача, та подальша наявність відомостей про новосформовані ділянки в Державному земельному кадастрі порушуватиме принципи об`єктивності, достовірності, повноти відомостей.

Враховуючи, що державна реєстрація права оренди відповідача на спірну земельну ділянку вже скасована судом у межах цієї справи, що має наслідком припинення відповідних речових прав на земельну ділянку, одночасне скасування і державної реєстрації новостворених земельних ділянок, сформованих шляхом неправомірного поділу спірної ділянки, поновить права законного розпорядника спірної землі.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що вимога прокурора про скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 1822082500:01:000:0729, 1822082500:01:000:0727, 1822082500:01:000:0728 є правомірною, відтак підлягає задоволенню в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги відповідача, стосовно того щодо неможливості повернення Житомирській обласній військовій адміністрації спірних земельних ділянок, оскільки вони перебувають у постійному користуванні ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат», суд апеляційної інстанції оцінює критично, враховуючи наступне.

Як вже було зазначено, згідно ст. ст. 317, 319 ІДК України, саме власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном.

Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

Отже, за негаторним позовом в порядку ст.391 ЦК України спірні земельні ділянки підлягають поверненню саме їх власнику - державі Україна в особі Житомирської обласної військової адміністрації, незважаючи на наявність права постійного користування державного підприємства.

Відтак, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд з достатньою повнотою дослідив усі обставини справи, надав належну оцінку представленим доказам, висновки суду не суперечать матеріалам справи, обставини, які мають значення по справі, судом установлені вірно. Порушень норм матеріального та процесуального права не установлено.

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Отже, судом першої інстанції за результатами розгляду справи було прийнято законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення, а скаржником в апеляційній скарзі вищенаведені висновки суду першої інстанції не спростовано.

6.Висновки за результатами апеляційного розгляду.

Таким чином, у апеляційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "Перлина Заріччя" не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість рішення суду першої інстанції.

Виходячи з положень статті 11 ГПК України, апеляційний суд виходить з того, що як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відтак, застосовуючи наведену практику європейського суду, апеляційний суд вважає що, враховуючи зміст статті 269 ГПК України, надавши оцінку основним доводам апеляційної скарги, а також не встановивши у рішенні суду першої інстанції неправильного застосування норм матеріального права в сукупності з відсутніми порушеннями норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, прийшла до висновку про відсутність таких доводів, які б були оцінені як переконливі і достатні для скасування рішення суду.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів за наслідком апеляційного перегляду приходить до висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав скасування чи зміни рішення, передбачених ст.277-279 Господарського процесуального кодексу України не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК.

Керуючись ст.ст.269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Перлина Заріччя" на рішення Господарського суду Житомирської області від 04.07.2024 у справі №906/796/23 - залишити без задоволення, рішення Господарського суду Житомирської області - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції в порядку ст.284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №906/796/23 повернути Господарському суду Житомирської області.

Повний текст постанови складений "11" жовтня 2024 р.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Бучинська Г.Б.