Постанова

від 11.10.2024 по справі 908/1565/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2024 року м.Дніпро Справа № 908/1565/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ПРЕМ`ЄР на рішення Господарського суду Запорізької області від 01.08.2024 ( суддя Давиденко І.В., повний текст рішення підписано 01.08.2024) у справі № 908/1565/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЛАН-ПАК (49022, м. Дніпро, вул. Молодогвардійська, буд. 6, оф. 207, ідентифікаційний код юридичної особи 34870651)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ПРЕМ`ЄР (69006, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 3, кв. 21, ідентифікаційний код юридичної особи 31676992)

про стягнення 90 818,47 грн

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю АЛЛАН-ПАК з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ПРЕМ`ЄР про стягнення 90 818,47 грн. заборгованості, яка складається з основного боргу в розмірі 77 595,53 грн, пені в розмірі 10 537,62 грн., 3% річних в розмірі 1055,81 грн. та інфляційних витрат в розмірі 1629,51 грн.

Позов обґрунтовано тим, що відповідачем порушено свої зобов`язання за Договором поставки № С-1126 від 10.01.2022 щодо оплати поставленого позивачем товару.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 01.08.2024 позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ПРЕМ`ЄР на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЛАН-ПАК 77 595 грн 53 коп. основного боргу, 1 055 грн 81 коп. 3% річних, 1 629 грн 51 коп. інфляційних втрат, 10 484 грн 72 коп. пені.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ПРЕМ`ЄР на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЛАН-ПАК 3 026 грн 24 коп. витрат зі сплати судового збору.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю ПРЕМ`ЄР, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове, яким в позові відмовити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник посилається на те, що:

- суд першої інстанції не надав належної оцінки тій обставині, що 14 березня 2024 року на адресу Позивача була направлена Рекламація вих. № 1403/1, у якій зазначено, що з поставок за рахунками № 3403 від 07 грудня 2023 року було виявлено невідповідність згідно узгодженого макету на 330 тис. штук пакетів. Рекламація була направлена на адресу Позивача електронною поштою, яка використовувалась сторонами при здійсненні листування за Договором. Позивач не повідомив Відповідача про результати розгляду рекламації, заходів щодо заміни неякісного Товару не вжив. Позивач не надав на адресу Відповідача сертифікат якості на партію Товару, поставлену за видатковою накладною № 3314 від 07.12.2023;

- позивачем не доведено виконання умов Договору у частині поставки на користь Відповідача товару належної якості;

- є необґрунтованим висновок суду першої інстанції про стягнення з Відповідача інфляційних втрат у розмірі 1 629,51 грн. та 3 % річних від простроченої суми у розмірі 1 055,81 грн., оскільки у Відповідача на дату подання позову не виникло обов`язку з оплати Товару;

- у нарахуванні пені Позивачу має бути відмовлено у зв`язку із наявністю форс-мажорних обставин.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає рішення по справі законним, ухваленим судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права та не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), судді Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 03.09.2024 здійснено запит матеріалів справи із Господарського суду Запорізької області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

13.09.2024 матеріали справи №908/1565/24 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.09.2024 (суддя доповідач Іванов О.Г.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ПРЕМ`ЄР на рішення Господарського суду Запорізької області від 01.08.2024 у справі № 908/1565/24; розгляд справи ухвалено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

10.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю АЛЛАН-ПАК (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ПРЕМ`ЄР (Покупець) був укладений Договір поставки № С-1126 (Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, Продавець зобов`язується у встановлені терміни, в порядку і на умовах, визначених договором, за кількістю і в асортименті у відповідності із замовленням Покупця, передати у власність Покупця плівку, сировину, обладнання, матеріали та інші товари (Товар), а Покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених договором, прийняти Товар та сплатити його вартість за цінами, попередньо узгодженими сторонами.

Пунктами 1.2-1.4 Договору встановлено, що на підставі листа-заявки Покупця Продавець складає і направляє Покупцю на узгодження специфікацію, в якій вказується асортимент, кількість, ціна Товару, загальна вартість партії Товару, умови і термін поставки Товару, умови і термін оплати Товару, а також рахунок на оплату партії Товару. Товар поставляється по асортименту, найменуванню, кількості, ціні, технічним характеристикам, попередньо погодженими сторонами в специфікації, та зазначеними Продавцом в супроводжуючих постачання документах. Продавець здійснює поставку Товару окремими партіями відповідно до заявок Покупця протягом всього часу дії Договору. Партією вважається Товар, поставлений по одній специфікації та зазначений в одній видатковій накладній.

Відповідно до Специфікації № 35 від 07.12.2023 до Договору, яка підписана сторонами, кількість Товару 317 тис. шт., загальною вартістю 79 248,73 грн. Умови оплати: 100 % попередня оплата за Товар.

Згідно з п.п. 3.6, 3.7 Договору, сторони визнають, що партія Товару поставляється з супроводжуючими постачання документами, якими є специфікація, товарно-транспортна накладна, рахунок на оплату та видаткова накладна на Товар, яка після підписання її сторонами є узгодженням асортименту Товару, його кількості, ціни, термінів виготовлення і постачання, супровідні документи та специфікації є невід`ємною частиною Договору. Моментом здійснення поставки Товару і моментом виконання зобов`язань по постачанню Продавцем вважається дата передачі-приймання Товару в місці поставки, що підтверджується підписанням відповідної накладної уповноваженим представником Покупця.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору, позивачем поставлено, а відповідачем прийнято Товар на загальну суму 79 248,73 грн, що підтверджується двосторонньо підписаною сторонами видатковою накладною № 3314 від 07.12.2023 та товарно-транспортною накладною № 3314 від 07.12.2023. також позивачем виставлено рахунок на оплату Товару № 3403 від 07.12.2023 на суму 79 248,73 грн.

Відповідно до п. 5.1 Договору, ціна одиниці Товару встановлюється в національній валюті України (гривнях), погоджується сторонами та зазначається в специфікаціях, рахунках та накладних, які є невід`ємною частиною договору. Вартість кожної окремої партії товару, що передається покупцю, вказується у специфікаціях, рахунках та накладних на відповідну партію товару. Вартість упаковки, маркування товару, витрати на транспортування у разі постачання транспортом продавця, а також податок на додану вартість, включається в ціну товару.

Оплата за Товар здійснюється Покупцем згідно кожної специфікації до даного Договору шляхом безготівкового перерахунку на банківський рахунок Продавця (п. 6.1 Договору).

Позивач 03.04.2024 надіслав на адресу відповідача лист-претензію вих. № 194/1 від 03.04.2024 про оплату поставленого Товару за Договором. Матеріали справи не містять відповіді відповідача на вказану вище претензію.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач частково здійснив оплату товару, а саме 29.04.2024 в сумі 868,88 грн та 20.05.2024 в сумі 784,32 грн.

Неоплачена відповідачем сума поставленого позивачем Товару склала 77 595,53 грн.

Невиконання відповідачем зобов`язання щодо своєчасної оплати отриманого Товару стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Рішення суду мотивоване законністю, обґрунтованістю та доведеністю вимог позивача.

Доказів виконання зобов`язання щодо оплати заявленої до стягнення суми основного боргу в розмірі 77 595,53 грн за поставлений товар відповідач суду не надав.

Зменшуючи суму стягнення пені, суд керувався помилкою в розрахунках.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

За приписами статті 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань. Аналогічні норми містяться в статтях525, 526 ЦК України.

У відповідності до ч. 1 статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір, укладений сторонами з дотримання вимог, необхідних для чинності правочину, у тому числі відповідно до чинних нормативно-правових актів, має обов`язкову силу для сторін. Будучи пов`язаними взаємними правами та обов`язками (зобов`язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов`язання.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1статті 638 ЦК України).

За змістом статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 статті 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

За змістом ч. 1-3статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно з ч. 1 статті 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Отже, двосторонній характер договору поставки зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. З укладенням такого договору постачальник бере на себе обов`язок передати у власність покупця товар належної якості і водночас набуває права вимагати його оплати, а покупець зі свого боку набуває права вимагати від постачальника передачі цього товару та зобов`язаний здійснити оплату.

З матеріалів справи вбачається, що За договором поставки № С-1126 від 10.01.2022 згідно специфікації № 35 від 07.12.2023 відповідачу був поставлений товар на суму 79 248,73 грн. за видатковою накладною № 3314 від 07.12.2023. Товар доставлений покупцю транспортом продавця за товарно-транспортною накладною № 3314 від 07.12.2023. Партія товару поставлена із супроводжуючими документами: специфікацією, товарно-транспортною накладною, рахунком на оплату та видатковою накладною (додавались до позову). Також разом із товаром відповідачу був переданий сертифікат якості на товар. В подальшому, щодо ненадання йому вказаного документу відповідач до ТОВ «АЛЛАН-ПАК» не звертався.

Відповідач товар оплатив частково в сумі 1653,20 грн. Умова оплати згідно специфікації - 100% попередня оплата. Заборгованість - 77 595,53 грн.

Товар прийнятий відповідачем на своєму складі без зауважень, видаткова накладна ним підписана та скріплена печаткою. Оскільки товар прийнятий без зауважень щодо кількості та якості в момент передачі рекламаційний акт не складався.

Відповідно до п. 4.2. договору поставки № С-1126 від 10.01.2022 складання такого акту, підписаного уповноваженими представниками сторін, є обов`язковим при виявленні таких невідповідностей. Вказане підтверджує те, що поставлений товар відповідав усім вимогам щодо якості.

Згідно з п. 4.3. договору претензія щодо якості або кількості товару може бути пред`явлена покупцеві протягом 60 календарних днів з моменту відвантаження товару. По закінченню зазначеного терміну ніякі претензії не приймаються. Датою відвантаження товару вважається дата, зазначена у видатковій накладній.

Колегія суддів відхиляє твердження апелянта, виходячи з такого.

Скаржник, в порушення якості поставленого товару в апеляційній скарзі посилається на одностороннє підписану ним Рекламацію від 14.03.2024.

Апеляційний суд зазначає, що Товар поставлений за видатковою накладною № 3314 від 07.12.2023, отже, одностороннє підписана відповідачем Рекламація та претензія, що заявлена за межами строків, передбачених умовами договору, не може бути прийнята.

Тобто, висновок суду першої інстанції щодо обґрунтованості заявленої вимоги про стягнення основної заборгованості, є правомірним, та таким, що підлягає задоволенню.

За наявності існування заборгованості по поставленому товару, стягнення із останнього пені, передбаченої п. 9.2.1. договору, а також 3% річних та інфляційних нарахувань згідно ч. 2 ст. 625 також є правомірним.

Відносно посилань скаржника про існування обставин непереборної сили та звільнення його від відповідальності за умовами п. 10.1. договору та ст. 617 ЦК України, то необхідно виходити з наступного.

Згідно п.п. 10.1, 10.2 договору поставки № С-1126 від 10.01.2022 сторони звільняються від відповідальності за повне або часткове невиконання зобов`язань за договором, якщо воно стало наслідком обставин непереборної сили і якщо ці обставини безпосередньо впливали на виконання сторонами своїх зобов`язань. Сторона, яка не може виконати свої зобов`язання за договором, зобов`язана письмово повідомити іншу сторону про настання форс-мажорних обставин протягом 3 робочих днів з моменту настання таких.

Для можливості застосування ст. 617 ЦК України має бути встановлено:

форс-мажорна обставина була непередбачуваною в момент укладення договору, а її настання не залежить від волі сторін договору;

існування конкретного зобов`язання, строк виконання якого настав;

наявність причинно-наслідкового зв`язку між обставиною (подією) і неможливістю виконання стороною своїх конкретних зобов`язань;

вчинення невиконуючою стороною повідомлення іншої сторони щодо впливу форс-мажорних обставин.

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, специфікація № 35 на спірну поставку підписана між ТОВ «АЛЛАН- ПАК» та ТОВ «ПРЕМ`ЄР» 07.12.2023, тобто вже після початку військової агресії Російської Федерації проти України; причинно-наслідковий зв`язок між обставиною непереборної сили і неможливістю виконання відповідачем своїх зобов`язань відсутній; відповідач позивача про настання форс-мажорних обставин не повідомив.

Отже, посилання відповідача в апеляційній скарзі на формальний висновок суду з цього приводу, не узгоджується з нормами чинного законодавства, умовами спірного договору та численною судовою практикою Верховного суду.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р.).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 " Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Звертаючись із апеляційною скаргою, Скаржник не довів неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого ним судового рішення.

З урахуванням викладеного, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення місцевого господарського суду у даній справі має бути залишено без змін.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, на підставі ст. 129 ГПК України, покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ПРЕМ`ЄР на рішення Господарського суду Запорізької області від 01.08.2024 у справі № 908/1565/24- залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 01.08.2024 у справі № 908/1565/24- залишити без змін.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на Апелянта.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду лише у випадках, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 11.10.2024.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б. Парусніков