Рішення

від 08.10.2024 по справі 902/784/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" жовтня 2024 р. м. Вінниця Cправа № 902/784/24

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючий суддя Міліціанов Р.В.,

при секретарі Московчук Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АВІС", вул. Пирогова, буд. 150, м. Вінниця, 21037, код - 13304871

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЖНАРОДНА ВЕНТИЛЯЦІЙНА КОМПАНІЯ", вул. Майбороди Дмитра, буд. 6, кімната 406, м. Вінниця, 21036, код - 43937538

про стягнення 195 545,00 грн

В С Т А Н О В И В :

22.07.2024 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява (б/н від 17.07.2024 року) (вх. № 810/24 від 22.07.2024 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "АВІС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЖНАРОДНА ВЕНТИЛЯЦІЙНА КОМПАНІЯ" про стягнення 195 545,00 грн збитків.

Ухвалою суду від 29.07.2024 року відкрито провадження у справі № 902/784/24 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 17.09.2024 року.

28.08.2024 року до суду від представника позивача надійшло клопотання (б/н від 28.08.2024 року) (вх.канц. № 01-34/8470/24) про стягнення з відповідача судових витрат понесених на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн.

У судовому засіданні 17.09.2024 року оголошено перерву до 08.10.2024 року.

04.10.2024 року від представника позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог (б/н від 04.10.2024 року) (вх.канц. № 01-34/9745/24), в якій останній просить стягнути з відповідача 225 722,00 грн збитків, 3 385,83 грн судових витрат зі сплати судового збору та 10 000,00 грн витрат понесених на професійну правничу допомогу.

08.10.2024 року до суду від представника позивача надійшла заява (б/н від 08.10.2024 року) (вх.канц. № 01-34/9887/24), в якому останній підтримує заявлені позовні вимоги повністю та просить суд проводити розгляд справи за її відсутності.

У судовому засіданні 08.10.2024 року представники позивача та відповідача правом участі не скористались, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином.

Щодо обізнаності представника відповідача щодо дати судового засідання суд зазначає, останній повідомлявся під розпис, що підтверджується розпискою суду від 17.09.2024 року (т. 1, а.с. 78).

За змістом ст. 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що це роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Враховуючи вищевикладене, суд вирішив розглянути справу за відсутності представників сторін.

Розглянувши заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог (б/н від 04.10.2024 року) (вх.канц. № 01-34/9745/24), суд зазначає наступне.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.46 ГПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч.2 ст.252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Як вбачається з матеріалів справи, судом відкрито провадження у справі 29.07.2024 року та призначено розгляд справи по суті на 17.09.2024 року. При цьому судом встановлено сторонам строк для вчинення процесуальних дій до 28.08.2024 року.

Розгляд справи по суті розпочато17.09.2024 року. що підтверджено протоколом судового засідання.

Заяву про збільшення позовних вимог представником позивача подано до суду через систему "Електронний суд" 04.10.2024 року, відтак строк для подання заяви про збільшення позовних вимог закінчився.

Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ст. 118 ГПК України).

Враховуючи подання позивачем заяви про збільшення позовних вимог після закінчення встановленого законом строку та відсутність заяви про поновлення такого строку, суд дійшов висновку про залишення поданої заяви без розгляду та повернення її заявнику.

Стислий виклад процесуальних позицій сторін.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю "АВІС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "МІЖНАРОДНА ВЕНТИЛЯЦІЙНА КОМПАНІЯ" Договору про виконання робіт № М4/03-23 від 03.03.2023 року.

В межах виконання договірних зобов`язань, відповідачем виконано роботи на загальну суму 1 734 888,00 грн. Позивачем здійснено оплату в сумі 1 613 688,00 грн.

За твердженнями позивача, відповідач отримавши кошти у повному обсязі, не зареєстрував у порядку, передбаченому чинним в Україні законодавством податкові накладні, що спричинило виникнення збитків для позивача, як покупця в сумі 195 545,00 грн.

Матеріали справи не містять відзиву або будь-якої іншої заяви по суті справи зі сторони відповідача в якому було б викладено процесуальну позицію останнього з приводу заявленого позову.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 03.03.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АВІС" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МІЖНАРОДНА ВЕНТИЛЯЦІЙНА КОМПАНІЯ" (Підрядник) укладено Договір про виконання робіт № М4/03-23 (т. 1, а.с.14-16).

Відповідно п. 1.1 Договору Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується за завданням Замовника виконати роботи по монтажу повітропроводів та вентиляційного обладнання на об`єкті Замовника, а саме «Реконструкція будівель кондитерського цеху в відділення розливу спиртних напоїв, складу тари в відділення купажування, будівлі складу в дистиляційне відділення та влаштування прибудови до нього на території ТОВ "АВІС-АКТИВ-С" за адресою: м. Вінниця, пров. Карбишева (Скіфський), буд. 2, що іменуються в подальшому "Роботи" та здати у встановлений Договором строк закінчені роботи, а Замовник зобов`язується прийняти від Підрядника і оплатити закінчені роботи, що передбачені цим Договором.

Обсяг, матеріали виконання, вид, характер, кількість та ціна (вартість) Робіт визначаються Сторонами за домовленістю та зазначаються у Додатку №1 (Договірна ціна), Додатку №2 (План фінансування), Додатку №3 (Календарний графік робіт), Кошторисі, Рахунку-фактурі, Актах приймання-передачі виконаних Робіт (надалі іменується «Акт») та/або інших документах, які стосуються даного Договору, у разі їх складання Сторонами, які є невід`ємною частиною Договору (п. 1.2 Договору).

Детальний порядок виконання Робіт за цим Договором, із зазначенням складу, обсягів, послідовності Робіт та строків їх виконання, зазначається у Додатку №3 (Календарний графік робіт) (п. 2.1 Договору).

Підрядник зобов`язаний розпочати Роботи за цим Договором протягом 5 (п`яти) календарних днів з дати отримання попередньої оплати за матеріали, передбаченого п. 8.1 цього Договору. Підрядник зобов`язаний виконати весь комплекс Робіт, передбачених цим Договором, протягом 100 робочих днів з дати отримання від Замовника грошових коштів, зазначених у цьому пункті Договору (п. 2.2 Договору).

Вартість Робіт зазначається у Додатку № 1 (Договірна ціна) (п. 3.1 Договору).

За змістом п. 7.1 Договору передання-прийняття закінчених Робіт по Договору здійснюється у відповідності з вимогами нормативних документів, не пізніше 2 (двох) днів після одержання Замовником письмового (усного) повідомлення від Підрядника про готовність до передання Робіт.

Передання-прийняття Робіт оформляється Актом, підписаним обома Сторонами (п. 7.2 Договору).

Замовник, в день отримання Акту, перевіряє результат Робіт, їх відповідність умовам Договору, і за відсутності обґрунтованих недоліків підписує Акт та надає його підписаний примірник Підряднику (п. 7.3 Договору).

Згідно п. 8.1 Договору сторонами погоджено порядок та строк проведення розрахунків за кожний окремий етап Роботи зазначається у Додатку №2 (План фінансування).

Остаточний розрахунок здійснюється Замовником протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати підписання відповідного Акту на підставі отриманого від Підрядника відповідного рахунку (п. 8.2 Договору).

Згідно п. 10.5. Договору, у разі, якщо органами Державної податкової служби (за наслідками винесення податкового повідомлення-рішення, акта перевірки, довідки, внесення коригувань до особового рахунку Замовника як платника податків, іншим способом) та/або рішенням (постановою) суду буде зменшено податковий кредит Замовника з ПДВ за податковими накладними Підрядника, зменшено валові витрати Замовника на вартість Робіт, придбаних у Підрядника, донараховано Замовнику податки, збори, обов`язкові платежі, нараховані Замовнику штрафні санкції за порушення податкового законодавства або судом буде прийнято рішення про стягнення в дохід держави отриманого за угодою, визнаною недійсною (нікчемною), Підрядник зобов`язується протягом п`яти календарних днів з дати відповідної вимоги Замовника, сплатити Замовнику грошові кошти в розмірі рівному сумі, на яку Замовнику зменшено податковий кредит з ПДВ, зменшені валові витрати, донараховані податки, збори, обов`язкові платежі, нараховані штрафні санкції, стягнуто в дохід держави отримане за угодою, визнаною недійсною - далі «Виплата».

У разі наявності заборгованості Замовника перед Підрядником і не виконання Підрядником у зазначений вище термін своїх зобов`язань по перерахуванню коштів, Виплата здійснюється шляхом проведення заліку зустрічних однорідних вимог за рахунок коштів, що підлягають оплаті Замовником Підряднику за будь-якими грошовими зобов`язаннями (з обов`язковим письмовим повідомленням Підрядника за його місцезнаходженням).

У разі невиконання Підрядником своїх зобов`язань, зазначених у цьому пункті Договору, Замовник має право на стягнення суми Виплати в судовому порядку.

У разі якщо рішення (акт, дії) органу державної податкової служби або рішення суду, які стали підставою для виникнення зобов`язань з Виплати, в подальшому будуть визнані незаконними і скасовані (повністю або частково), Замовник зобов`язаний повернути Підряднику отримані від нього як Виплати грошові кошти у відповідній сумі (пропорційно, в залежності від того, в якій частині рішення (акт, дії) визнані незаконними, скасовані, змінені). При цьому, якщо з Замовника фактично були стягнуті до бюджету суми донарахованих податків, зборів, штрафних санкцій, вартість отриманого за угодою, то повернення Підряднику коштів здійснюється тільки після їх фактичного отримання Замовником з бюджету і тільки в розмірі суми, повернутої з бюджету.

Відповідно до п. 10.6 Договору, у разі, якщо щодо Підрядника ДПС було прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо податкових накладних, зареєстрованих ним на Роботи, виконані Замовнику за даним Договором, Підрядник зобов`язується у порядку та строки, передбачені чинним в Україні законодавством здійснити усі вичерпні та належні заходи щодо оскарження таких рішень. Те саме стосується й випадків, передбачених п. 10.5. Договору.

Пунктом 10.7 Договору унормовано, що на підтвердження належного виконання ним п. 10.6. Договору, Підрядник зобов`язаний повідомити Замовнику про оскарження таких рішень шляхом направити на адресу останнього повного пакету документів, які підтверджують фактичне і належне оскарження таких рішень.

Згідно із п. 10.8 Договору у разі, якщо Підрядник не здійснив своєчасно усі вичерпні та належні заходи щодо оскарження рішень ДПС України у випадках, передбачених п. 10.5 й п. 10.6 Договору, він зобов`язаний протягом п`яти календарних днів з дати отримання від Замовника відповідної вимоги за його місцезнаходженням, вказаного у Договорі, сплатити Замовнику грошові кошти в розмірі рівному сумі, на яку Замовник не зміг сформувати податковий кредит з ПДВ.

Також, до договору між сторонами підписано ряд Додатків (т.1, а.с. 17-20).

На виконання умов укладеного договору відповідачем виконано роботи по монтажу повітропроводів та вентиляційного обладнання на об`єкті Позивача/Замовника, а саме: "Реконструкція будівель кондитерського цеху в відділення розливу спиртних напоїв, складу тари в відділення купажування, будівлі складу в дистиляційне відділення та влаштування прибудови до нього на території ТОВ "АВІС-АКТИВ-С" за адресою: м. Вінниця, пров. Карбишева (Скіфський), буд. 2, передбачені п. 1.1. Договору, всього на суму 1 734 888,00 гри, у т.ч. 289 148,00 грн. ПДВ, що підтверджується Актами надання послуг № 12 від 03.10.2023 року на суму 933 270,00 грн, у т.ч. 155 545,00 грн ПДВ; № 13 від 05.10.2023 року на суму 27 820,00 грн, у т.ч. 2 970,00 грн ПДВ; № 19 від 08.12.2023 року на суму 698 262,00 грн, у т.ч. 116 377,00 грн ПДВ; № 22 від 27.12.2023 року на суму 85 536,00 грн, у т.ч. 14 256,00 грн ПДВ.

Замовник здійснив оплату за роботи в загальній сумі 1 613 688,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями: від 23.03.2023 року № 2848 на суму 576 000,00 грн; від 03.04.2023 року № 3296 на суму 201 270,00 грн; від 22.05.2023 року № 5139 на суму 198 000,00 грн; від 23.05.2023 року № 5226 на суму 198 000,00 грн; від 16.06.2023 року № 6291 на суму 181 062,00 грн; від 21.06.2023 року № 6486 на суму 48 000,00 грн; від 20.09.2023 року № 10230 на суму 17 820,00 грн; від 25.09.2023 року № 10453 на суму 28 500,00 грн; від 26.09.2023 року № 10490 на суму 28 500,00 грн; від 27.09.2023 року № 10536 на суму 28 536,00 грн; від 25.12.2023 року № 14413 на суму 21 600,00 грн; від 26.12.2023 року № 14467 на суму 21 600,00 грн; від 27.12.2023 року № 14562 на суму 21 600,00 грн; від 28.12.2023 року № 14618 на суму 21 600,00 грн; від 29.12.2023 року № 14668 на суму 21 600,00 грн.

Відповідачем не зареєстровано у порядку, передбаченому чинним законодавством, податкові накладні.

Підрядник сформував й направив на реєстрацію податкові накладні:

- №4 від 23.03.2023 року та отримав 18.04.2023 року від ДПС України Квитанцію про реєстрацію ПН/РККіВПдоПН в ЄРПН № 9084226681 про зупинення її реєстрації;

- №1 від 03.04.2023 року та отримав 05.05.2023 року від ДПС України Квитанцію про реєстрацію ПН/РККіВПдоПН в ЄРПН № 9101782728 про зупинення її реєстрації;

- №1 від 22.05.2023 року та отримав 16.06.2023 року від ДПС України Квитанцію про реєстрацію ПН/РККіВПдоПН в ЄРПН № 9144084344 про зупинення її реєстрації;

- №3 від 23.05.2023 року та отримав 16.06.2023 року від ДПС України Квитанцію про реєстрацію ПН/РККіВПдоПН в ЄРПН № 9144086207 про зупинення її реєстрації.

Дій, з боку відповідача щодо повторної реєстрації податкових накладних матеріали справи не містять.

04.06.2024 року на адресу позивачем на адресу відповідача надіслано вимогу про відшкодування збитків у сумі 195 545,00 грн, які виникли у зв`язку із не здійсненням ТОВ "МІЖНАРОДНА ВЕНТИЛЯЦІЙНА КОМПАНІЯ" правових заходів щодо реєстрації податкових накладних в результаті виконаних Робіт за ПН № 4 від 23.03.2023 року; ПН № 1 від 03.04.2023 року; ПН № 1 від 22.05.2023 року; ПН № 3 від 23.05.2023 року. Факт направлення Вимоги підтверджується описом вкладення до цінного листа, накладною й фіскальним чеком.

Відповідачем отримано вимогу 07.06.2024 року, що підтверджується підписом відповідальної особи на бланку рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено право особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів, згідно ст. 16 Цивільного кодексу України, є відшкодування збитків.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

За загальними положеннями ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника і збитками, вини.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

При заявлені вимог про стягнення збитків позивачем повинно бути доведено факт порушення відповідачем зобов`язань перед позивачем, наявність та розмір збитків, а також наявність причинного зв`язку між ними.

Стаття 14 Податкового кодексу України визначає, що податок на додану вартість це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу (п.п. 14.1.178.); податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (п.п.14.1.181).

У статті 198 Податкового кодексу України встановлено підстави, за яких у платника ПДВ виникає право на податковий кредит; визначено умови, дату, час та порядок його формування; права й обов`язки платників податку в сфері податкових правовідносин; підстави, що унеможливлюють віднесення сплаченого (нарахованого) податку до податкового кредиту.

Згідно з пунктами 198.1, 198.2 цієї статті право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до положень пункту 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно пункту 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/ послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Отже, згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання позивача на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Аналогічну правову позицію вкладено в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.12.2018 у справі №908/76/18.

Крім того, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 03.08.2018 у справі № 917/877/17 зробив правовий висновок про те, що є прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України не зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні за фактом отримання позивачем коштів за виконані роботи за Договром про виконання робіт № М4/03-23 від 03.03.2023 року, згідно наступних актів: № 12 від 03.10.2023 року на суму 933 270,00 грн, у т.ч. 155 545,00 грн ПДВ; № 13 від 05.10.2023 року на суму 27 820,00 грн, у т.ч. 2 970,00 грн ПДВ; № 19 від 08.12.2023 року на суму 698 262,00 грн, у т.ч. 116 377,00 грн ПДВ; № 22 від 27.12.2023 року на суму 85 536,00 грн, у т.ч. 14 256,00 грн ПДВ.

Позивач здійснив оплату за роботи в загальній сумі 1 613 688,00 грн, що підтверджується такими платіжними інструкціями, а саме: від 23.03.2023 року № 2848 на суму 576 000,00 грн; від 03.04.2023 року № 3296 на суму 201 270,00 грн; від 22.05.2023 року № 5139 на суму 198 000,00 грн; від 23.05.2023 року № 5226 на суму 198 000,00 грн; від 16.06.2023 року № 6291 на суму 181 062,00 грн; від 21.06.2023 року № 6486 на суму 48 000,00 грн; від 20.09.2023 року № 10230 на суму 17 820,00 грн; від 25.09.2023 року № 10453 на суму 28 500,00 грн; від 26.09.2023 року № 10490 на суму 28 500,00 грн; від 27.09.2023 року № 10536 на суму 28 536,00 грн; від 25.12.2023 року № 14413 на суму 21 600,00 грн; від 26.12.2023 року № 14467 на суму 21 600,00 грн; від 27.12.2023 року № 14562 на суму 21 600,00 грн; від 28.12.2023 року № 14618 на суму 21 600,00 грн; від 29.12.2023 року № 14668 на суму 21 600,00 грн.

Судом встановлено факт виконання робіт, проведення оплати та виникнення у відповідача податкового зобов`язання з ПДВ у розумінні податкового законодавства та виконання обов`язку зі складення згідно з пунктом 201.4 статті 201 ПК України податкової накладної та її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи вищевикладене, а також бездіяльність відповідача, позивач був позбавлений права включити суми ПДВ у розмірі 195 545,00 грн до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкових зобов`язань, що свідчить про наявність прямого причинно-наслідковий зв`язку між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку видати та зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення позивачем сум ПДВ до податкового кредиту з відповідним зменшенням податкових зобов`язань на зазначену суму, що є збитками позивача.

Таким чином, невиконання продавцем обов`язку з реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних тягне за собою понесення позивачем збитків внаслідок неможливості включення останнім сум ПДВ до податкового кредиту.

Статтею 224 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За змістом ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже, відповідні норми встановлюють відповідальність у вигляді зобов`язання відшкодувати збитки не лише за порушення господарського зобов`язання, але й у випадку порушення установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності.

Таким чином, оцінивши досліджені докази в їх сукупності, встановивши наявність усіх елементів складу господарського правопорушення, суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог.

За вказаних обставин позов підлягає задоволенню повністю.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.

Крім того, у відповідності до ст.ст. 126, 129 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу за результатами розгляду яких суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4, 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів розмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно із ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Як вбачається із матеріалів справи 21.05.2024 року між Волошенюк О.В. (Адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю - підприємство "АВІС" (Клієнт) укладено договір про надання правової допомоги № К-8 (т. 1 а.с.47-48).

Відповідно п. 1.1 Договору Адвокат зобов`язується надавати Клієнту правовому допомогу щодо захисту прав та законних інтересів останнього в судах всіх інстанцій, виконавчої служби, органах державної влади та місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування у справі за позовом Клієнта до ТОВ «МІЖНАРОДНА ВЕНТИЛЯЦІЙНА КОМПАНІЯ» код ЄДРПОУ 43937538 (надалі іменується «Справа»), а Клієнт зобов`язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених Договором. Номер справи визначається ухвалою суду про відкриття провадження.

За надання правової допомоги Клієнт сплачує Адвокату гонорар (винагороду) в розмірі п`ять тисяч гривень в якості попередньої оплати шляхом видачі коштів з каси Клієнта із зазначенням відповідного призначення платежу (п. 3.1 Договору).

Покриття фактичних витрат Адвоката, пов`язаних з наданням правової допомоги, здійснюється Клієнтом протягом двох робочих днів від дати отримання від Адвоката Акту наданих послуг (звіту про напрямки використання коштів) разом із документами, які підтверджують такі фактичні витрати, шляхом видачі коштів з каси Клієнта з зазначенням відповідного призначення платежу (п. 3.2 Договору).

За результатами наданих послуг Адвокатом складено опис наданих послуг, за змістом якого Адвокат надав послуги з професійної правничої допомоги, що полягає в такому: збір та правовий аналізі інформації, документів та матеріалів, що стосуються Справи - 16 год.; надання усних консультацій та роз`яснень щодо правових питань, що стосуються Справи - 2 год.; складання адвокатського запиту - 1 год.; складання Вимоги про відшкодування збитків -2 год.; складання позовної заяви із формуванням додатків - 24 год.

26.08.2024 року між сторонами складено Акт (Звіт) приймання - передачі наданих послуг до Договору про надання правової допомоги № К-8 від 21.05.2024 року, за змістом якого сторонами погоджено, що загальна вартість наданої правової допомоги становить 5 000,00 грн.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).

При цьому, в матеріалах справи міститься договір про надання правової допомоги № К-8 від 21.05.2024 року, опис наданих послуг, Акт (Звіт) приймання - передачі наданих послуг від 26.08.2024 року, видатковий касовий ордер від 21.05.2024 року на суму 5 000,00 грн, ордер про надання правничої (правової) допомоги ім`я адвоката Волошенюк О.В. серії АВ № 1133390 від 21.05.2024 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю на ім`я Волошенюк О.В. серії ВН № 000116 від 18.01.2027 року.

Таким чином понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу є обґрунтованими та підтвердженими доказами.

Згідно із ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 6 ст. 126 ГПК України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У ч. 3 ст. 129 ГПК України вказано, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З огляду на викладене, беручи до уваги факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, а також те, що сума зазначених витрат підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку про необхідність покладення зазначених витрат на відповідача в повному обсязі згідно із ч. 9 ст. 129 ГПК України.

Аналогічного висновку щодо покладення на сторону витрат на професійну правничу допомогу дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у додатковій постанові від 29.03.2018 у справі № 907/357/16.

Отже, витрати на оплату професійної правничої допомоги підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України у повному обсязі.

Витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви, в силу приписів ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача повністю.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327, ГПК України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "АВІС" адвоката Волошенюк Оксани Валеріївни (б/н від 04.10.2024 року) (вх.канц. № 01-34/9745/24) про збільшення розміру позовних вимог - залишити без розгляду та повернути заявнику.

3. Позов задовольнити повністю.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЖНАРОДНА ВЕНТИЛЯЦІЙНА КОМПАНІЯ" (вул. Майбороди Дмитра, буд. 6, кімната. 406, м. Вінниця, 21036, код - 43937538) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВІС" (вул. Пирогова, буд. 150, м. Вінниця, 21037, код - 13304871) 195 545,00 грн - збитків, 3 028,00 грн - судових витрат зі сплати судового забору, 5 000,00 грн - витрат понесених на професійну правничу допомогу.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Копію судового рішення надіслати учасникам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС та на електронні адреси, за їх відсутності - рекомендованим листом, з повідомлення про вручення поштового відправлення: позивачу - avis@avis.ua, представнику позивача адвокату Волошенюк О.В. - ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідачу - ІНФОРМАЦІЯ_2

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Повне судове рішення складено 14 жовтня 2024 р.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Пирогова, буд. 150, м. Вінниця, 21037)

3 - відповідачу (вул. Майбороди Дмитра, буд. 6, кімната. 406, м. Вінниця, 21036)