Рішення

від 14.10.2024 по справі 903/714/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 жовтня 2024 року Справа № 903/714/24

Господарський суд Волинської області у складі судді Бідюк С.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи № 903/714/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Трейд Груп», м. Київ

до відповідача: Комунального підприємства «Волинська обласна інфекційна лікарня» Волинської обласної ради, м. Луцьк

про стягнення 29601,34 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Суть спору.

09.08.2024 до Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Трейд Груп» до Комунального підприємства «Волинська обласна інфекційна лікарня» Волинської обласної ради про стягнення 29601,34 грн, з яких: 19875,29 - основного боргу, 8080,38 грн - інфляційних втрат, 1645,67 грн - 3% річних та витрат по оплаті судового збору.

Стислий виклад позиції позивача, заперечень відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем було здійснено відбір природного газу у період з 01.11.2021 по 04.11.2021 року обсягом 1269,98 м. куб. з ресурсу ТОВ «Енерджі Трейд Груп» на позадоговірній основі, без погодження із постачальником. Такі обставини, були встановлені судами при розгляді справи №903/420/23 та викладені у рішенні Господарського суду Волинської області від 21.09.2023 року та постанові Північно-Західного апеляційного господарського суду від 24.01.2024 року. Вважає, що за цей період відповідачем набуто без достатньої правової підстави майно у виді природного газу на суму 19875,29 грн, що підтверджується даними з Інформаційної платформи Оператора ГТС та листом Оператора газорозподільних мереж АТ «Волиньгаз». Також, за прострочення виконання зобов`язання просить стягнути із відповідача інфляційні втрати в сумі 8080,38 грн та 1 645,67 грн 3 % річних.

У відзиві відповідач проти позову заперечив у повному обсязі. Зазначив, що у період з 01.11.2021 по 04.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерджі Трейд Груп» та Комунальним підприємством «Волинська обласна інфекційна лікарня» не існувало договірних зобов`язань та, відповідно, не було визначено чіткі обсяги та ціна природного газу, позивач не вправі був включати підприємство до Реєстру споживачів постачальника. Вказує, що після розірвання договору із позивачем у відповідача змінилося 3 постачальника з жовтня по грудень 2021 року, а матеріали справи не місять доказів, що споживання газу відбулося саме від ТОВ «Енерджі Трейд Груп», тобто не доведено, що майно (природний газ), у спірний період, належало позивачу та вибуло з його власності. Щодо нарахування 3 % річних та інфляційних втрат заперечує та зазначає, що позивачем не доведено початкової дати порушення прострочення виконання грошового зобов`язання зі сторони відповідача, оскільки вимоги оплати з 05.11.2021 на суму 19875,29 грн останній не отримував.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 13.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Встановлено: відповідачу строк не пізніше ніж протягом 15 календарних днів з дня вручення цієї ухвали подати суду відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, який відповідатиме приписам статті 165 ГПК України. Одночасно копію відзиву з долученими до нього документами надіслати позивачу, докази відправки надати суду; строк не пізніше ніж протягом 3 календарних днів з дня отримання відповіді на відзив подати суду заперечення на відповідь на відзив з доказами надіслання позивачу; позивачу - строк не пізніше ніж протягом 5 календарних днів з дня отримання відзиву на позов подати відповідь на відзив з доказами надіслання відповідачу. У разі наявності заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження відповідачу подати суду заяву із обґрунтуванням заперечень протягом 15 календарних днів з дня вручення цієї ухвали, позивачу - протягом 5 календарних днів з дня отримання відзиву.

Відповідач ухвалу суду отримав 13.08.2024. Строк для подання відзиву по 28.08.2024.

27.08.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідь на відзив на адресу суду не надходила.

Відповідно до ч. ч. 2, 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь - якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп", EIC-код 56X930000001330, як постачальником, і Комунальним підприємством «Волинська обласна інфекційна лікарня», EIC-код 56XS00003B2RB007, як споживачем було укладено Договір про постачання природного газу №ЛР-98/2021 від 25.08.2021, за умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2021 році природний газ (згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 021:2015 - 09120000-6 Газове паливо (природний газ), а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором. Плановий обсяг постачання газу - до 52 000 тис.куб.м (а.с. 8-12 ).

07.10.2021 сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № ЛР-98/2021 від 25.08.2021 про постачання природного газу, за якою сторони погодили зменшити суму договору на 811 829,66 грн та вважати загальною суму договору 54490,34 грн (а.с. 13).

У подальшому сторони дійшли згоди розірвати Договір № ЛР-98/2021 від 25.08.2021, укладений між постачальником та споживачем, про що уклали Додаткову угоду № 2 від 07.10.2021 про розірвання договору (а.с. 14).

За умовами додаткової угоди № 2 від 07.10.2021 з моменту набрання її чинності зобов`язання сторін, що виникли з договору, припиняються і сторони не вважають себе пов`язаними будь-якими правами та обов`язками, що виникли із договору, а в частині розрахунку - до повного виконання (п. 2). Дана Додаткова угода є невід`ємною частиною Договору, набирає чинності з 01 жовтня 2021 року і діє протягом дії Договору (п. 6).

Незважаючи на припинення зазначеного Договору, позивачем включено відповідача до Реєстру споживачів природного газу в період з 01.11 по 04.11.2021 року, що підтверджується скриншотом інформаційної платформи щодо остаточних алокацій та реєстрів пар споживачів (а.с. 15).

05.11.2021 Комунальне підприємство «Волинська обласна інфекційна лікарня» Волинської обласної ради уклало із новим постачальником ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» Договір № 02-1033/21-БО-Т постачання природного газу, який згідно п.13.1. Договору набрав чинності з дати його укладення (а.с. а.с.17-22).

24.12.2021 Комунальним підприємством «Волинська обласна інфекційна лікарня» Волинської обласної ради та ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 02-1033/21-БО-Т від 05.11.2021, згідно умов якої постачальник передає споживачу обсяг (об`єм) природного газу у період з 05.11.2021 по грудень 2022 року (включно), в кількості 155,000 тис. куб.м., в тому числі по місяцях, зокрема, у листопаді 2021 року 7,82587 тис.куб.м (а.с. 22 на звороті, а.с. 23).

Як вбачається із акта приймання-передачі № 20563 від 30.11.2021, Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» передало, а Комунальне підприємство «Волинська обласна інфекційна лікарня» Волинської обласної ради, який є кінцевим споживачем, прийняв природний газ власного видобутку за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00 по договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» в обсязі 1,25424 тис.м.куб (а.с. 24).

Із відповіді Оператора газорозподільної системи АТ «Волиньгаз» від 31.03.2023 № 43001-Лв-2451-0323 щодо об`ємів розподілу природного газу, слідує, що споживачу КП «Волинська обласна інфекційна лікарня», у листопаді 2021 року поставлено природний газ в обсязі 10350,09 м. куб.

30.04.2024 позивачем на адресу відповідача було надіслано письмову претензію за №456 про сплату спожитого за період 01.11.2021 04.11.2021 природного газу обсягом 1269,98 м.куб. (а.с. 26-27).

27.05.2024 за вих.№581/01-09 відповідачем надіслано позивачу відповідь на претензію, в якій вказує про те, що в період 01.11.2021 04.11.2021 із ТОВ «Енерджі Трейд Груп» не існувало договірних зобов`язань та відповідно не було визначено чіткі обсяги та ціна природного газу, а вимога не містить даних, що споживання газу відбулося саме від ТОВ «Енерджі Трейд Груп (а.с. 28).

Оскільки вимога позивача залишена відповідачем без задоволення, Товариство з обмеженою відповідальністю " Енерджі Трейд Груп " звернулося із даним позовом до суду.

Правова оцінка та висновки суду. Законодавство, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Суд, дослідивши правову природу спірних правовідносин з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, надаючи оцінку всім обставинам справи, оцінивши надані сторонами на підтвердження їх вимог докази, зазначає наступне.

Відповідно до п. 39 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу" (у редакці на момент виникнення спірних правовідносин) суб`єктами ринку природного газу є оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про ринок природного газу", ринок природного газу функціонує на засадах вільної добросовісної конкуренції, крім діяльності суб`єктів природних монополій, та за принципами відповідальності суб`єктів ринку природного газу за порушення правил діяльності на ринку природного газу та умов договорів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Відповідно до пункту 2 глави 3 розділу ІХ Кодексу газорозподільної мережі, (далі Кодексу ГРМ) для визначення об`єму споживання (розподілу/постачання) природного газу (алокації) приймаються дані комерційного вузла обліку Оператора ГРМ. У разі відсутності комерційного вузла обліку в Оператора ГРМ приймаються дані комерційного вузла обліку споживача.

Згідно з пункту 3 глави 3 розділу ІХ Кодексу ГРМ, період, за який по об`єкту споживача визначається фактичний об`єм (обсяг) споживання (розподілу/ постачання) природного газу (алокація), є календарний місяць.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач вказує на те, що відповідач здійснив відбір природного газу в обсязі 1269,98 м.куб. у період 01.11.2021-04.11.2021 після розірвання договору. На підтвердження вказаних обставин позивач посилається на відомості із інформаційної платформи щодо остаточних алокацій та реєстрів пар споживачів, та лист оператора ГРМ АТ «Волиньгаз».

Досліджуючи надані позивачем докази щодо обсягу поставленого у спірний період природного газу, суд зазначає таке.

У листопаді 2021 року споживачу КП «Волинська обласна інфекційна лікарня» було поставлено природний газ в обсязі 10350,09 м. куб, що підтверджується відомостями оператора ГРМ «АТ Волиньгаз».

Зокрема, постачальником «останньої надії» - ТОВ «ГК «Нафтогаз України» відповідачу поставлено 1254,24 м.куб. природного газу, що підтверджується актом приймання - передачі природного газу № 20563 від 30.11.2021.

Постачальником ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» за договором № 02-1033/21-50-Т від 05.11.2021 відповідачу поставлено 7825,87 м. куб. природного газу, що підтверджується договором № 02-1033/21-50-Т від 05.11.2021 та додатковою угодою № 1 від 24.12.2021 до вказаного договору.

Суд, здійснивши обрахунок поставленого відповідачу у листопаді 2021 року об`єму природного газу, встановив, що має місце бездоговірне споживання газу обсягом 1269,98 м.куб., виходячи із такого розрахунку: 10350,09 м. куб 7825,87 м. куб. 1254,24 м. куб = =1269,98 м.куб.

Суд відзначає, що відповідачем не спростовано споживання зазначених об`ємів природного газу протягом спірного періоду.

Водночас, рішенням Господарського суду Волинської області від 21.09.2023, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.01.2024, у справі №903/420/23, встановлено, що КП «Волинська обласна інфекційна лікарня» спожило природний газ у період 01.11.2021 - 04.11.2021 поза межами дії договору на постачання природного газу № Р-98/2021 від 25.08.2021, оскільки додатковою угодою від №2 від 07.10.2021 договір на постачання природного газу було розірвано.

Отже, в силу вимог ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини бездоговірного споживання природного газу відповідачем у спірний період, є встановленими зазначеним судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Щодо твердження позивача про те, що таке постачання газу відбулося саме від постачальника ТОВ «Енерджі Трейд Груп».

Постановою НКРЕКП від 30.09.2015р. №2494, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015р. за № 1379/27824, затверджено Кодекс газорозподільних систем (надалі - Кодекс ГРС), який визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем (п. 2 гл. 1 розділу І Кодексу ГРС).

Дія цього Кодексу поширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об`єкти яких підключені до газорозподільних систем, та на їх постачальників. Крім того, цим Кодексом регулюються взаємовідносини: між оператором газорозподільної системи і газодобувними підприємствами та виробниками біогазу або інших видів газу з альтернативних джерел, які підключені (приєднуються) до газорозподільної системи; між оператором газорозподільної системи та несанкціонованими споживачами, які втручаються в роботу газорозподільної системи, у тому числі шляхом самовільного під`єднання несанкціонованого газопроводу (п. 3 гл. 1 розділу І Кодексу ГРС).

Відповідно до п. 3 глави 2 розділу І Кодексу ГРС основними функціями оператора ГРМ є, зокрема: забезпечення балансування між об`ємами і обсягами передачі природного газу до ГРМ (від ГРС, ГДП, ВБГ, інших ГРМ) та об`ємами і обсягами передачі природного газу з ГРМ (споживачам, для транзиту в інші ГРМ); формування добових, декадних, місячних, квартальних та річних показників фактичного об`єму та обсягу передачі (розподілу, споживання) природного газу по об`єктах суб`єктів ринку природного газу, які знаходяться на ліцензованій території Оператора ГРМ та/або які замовили розподіл природного газу ГРМ у відповідному періоді.

Згідно з п. 1 глави 3 розділу VI Кодексу договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об`єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ.

Відповідно до пункту 1 розділу 2 Правил постачання природного газу, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг N2496 від 30.09.2015 р. (далі - Правила), підставою для постачання природного газу споживачу є: наявність у споживача, об`єкт якого підключений до газорозподільної системи, договору розподілу природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГРМ, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального ЕІС-коду як суб`єкту ринку природного газу; наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов; включення споживача до Реєстру споживачів постачальника у відповідному розрахунковому періоді; відсутність простроченої заборгованості споживача за поставлений природний газ перед діючим постачальником (за його наявності), що має підтверджуватися письмовою довідкою діючого постачальника або складеним з ним актом звірки взаєморозрахунків.

За відсутності у споживача діючого постачальника (тобто в ситуації, коли споживач не включений до Реєстру споживачів будь-якого постачальника) у відповідному розрахунковому періоді споживач не має права здійснювати відбір (споживання) природного газу з газорозподільної системи та має подати до Оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об`єкт (п.17 розділу 2 Правил).

Згідно із пунктом 20 розділу 2 Правил споживач зобов`язується самостійно обмежувати (припиняти) споживання природного газу, зокрема у випадках відсутності споживача у розрахунковому періоді в Реєстрі будь-якого постачальника на інформаційній платформі Оператора ГТС; відсутності укладеного договору постачання природного газу.

Ураховуючи вище викладене та те, що відповідачем у спірний період не припинялося споживання природного газу, докази на підтвердження постачання газу іншим постачальником, суду не надані, суд, надавши оцінку доказам відповідно до статті 79 ГПК України, вважає, що постачання газу відповідачу в обсязі 1269,98 м.куб. у спірний період відбулося саме позивачем ТОВ «Енерджі Трейд Груп».

Відтак, доводи відповідача, про недоведеність споживання газу у спірний період саме від позивача спростовуються матеріалами справи.

Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин 1, 2 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Для кондикційних зобов`язань важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 ЦК України).

Зазначений правовий висновок відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постановах від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18), від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19) та висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 02 червня 2021 року у справі № 201/2956/19 (провадження № 61-2105св20).

Враховуючи викладене, те, що у відповідача не було права на споживання природного газу у період з 01.11.2021 по 04.11.2021 на підставі Договору, а інші угоди на постачання спожитого відповідачем з ресурсу позивача природного газу в обсязі 1269,98 куб.м між сторонами не укладались, господарський суд доходить висновку, що товар отримано без достатніх для цього підстав, у зв`язку з чим на спірні правовідносини розповсюджуються норми ст.ст.1212, 1213 ЦК України.

Так, внаслідок постачання позивачем відповідачеві природного газу та його споживання останнім відбувся перехід майнових благ (природного газу) з майнової сфери позивача (потерпілого) у власність відповідача (набувача).

Такий перехід відбувся за відсутності зустрічного задоволення з боку відповідача, тобто безоплатно, внаслідок чого позивач як суб`єкт підприємницької діяльності, який відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» за ліцензією здійснює оплатне постачання природного газу, не отримав відповідний грошовий еквівалент, а тому відповідач зберіг грошові кошти, у вигляді плати за поставлений позивачем природний газ за рахунок позивача.

Суд зауважує, що сам факт несплати відповідачем за поставлений газ свідчить про втрату позивачем майна (грошових коштів у вигляді оплати за поставлений газ), яке у спірних правовідносинах підпадає під категорію «виправдане очікування», що є загальновизнаною в т.ч. в практиці визначення Європейського суду з прав людини і такий стан речей очевидно не відповідає загальним засадам справедливості, добросовісності, розумності, закріпленим п.6 ч.1 ст.3 ЦК України.

Разом із тим у спірний період відсутній і договір, як підстава для вчинення таких дій.

Відповідно до ч. 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постановах від 21.06.2016 у справі №910/2753/16 та від 29.05.2019 у справі №906/567/18 Верховний суд застосував до подібних правовідносин щодо оплати фактично поставленого природного газу саме норми глави 83 Цивільного кодексу України, які регулюють зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, незалежно від того чи посилався на ці норми позивач.

Відповідно до ст. 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 121-1214 ЦК України).

Вказане відповідає правовим висновкам, викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18), від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19) та у постановах Верховного Суду від 02 червня 2021 року у справі № 201/2956/19 (провадження № 61-2105св20) і від 21 грудня 2023 року у справі № 643/13463/20 (провадження № 61-10725св23).

Оскільки повернути природний газ немає можливості з об`єктивних причин, адже він використаний відповідачем, позивач може просити тільки стягнення вартості безпідставно набутого майна.

Позивачем розраховано вартість безпідставно набутого майна за даними відкритих джерел Української енергетичної біржі, виходячи із середньозважених цін на природний газ станом на 06.08.2024 за тарифом 15650,08 грн за тис. кум.м. з урахуванням ПДВ (а.с. 25), що становить 19875,29 грн.

Суд вважає підставним наведений розрахунок безпідставно набутого майна, адже таке визначення вартості здійснено на момент розгляду справи судом, що узгоджується із вимогами ч.2 ст.1213 ЦК України та відповідає правовій позиції Верховного Суду у справі №916/3300/263 від 23.05.2024.

Наведене в сукупності свідчить про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 19875,29 грн, як таких, що отримані без достатньої правової підстави.

Також на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача нараховані за період з 05.11.2021 по 08.08.2024 інфляційні втрати в сумі 8080,38 грн. і 3% річних у сумі 1645,67 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У низці постанов Верховного Суду України, зокрема, від 01.06.2016 у справі №910/22034/15, від 17.10.2018 у справі № 908/2552/17, зроблено правовий висновок, що дія статті 625 ЦК України поширюється на всі види грошових зобов`язань незалежно від підстав їх виникнення (договір чи делікт), у тому числі й на позадоговірне грошове зобов`язання, що виникло на підставі статті 1212 ЦК України. Тому у разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються 3 % річних та інфляційні нарахування від простроченої суми відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі №910/22034/15, від 01.10.2014 № 6-113цс14 та у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17, від 16.05.2018 у справі №14-16цс18.

Отже, вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат і 3% річних мають правове підґрунтя.

Разом з тим, перевіривши розрахунки позивача (а.с. 29 на звороті, а.с. 30), суд дійшов висновку, що заявлені до стягнення суми інфляційних втрат і 3% річних обчислені неправильно.

Згідно із приписом частини 2 статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Днем пред`явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв`язку і підприємством зв`язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред`явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Оскільки споживання природного газу відповідачем відбулось на позадоговірній основі, то відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк виконання зобов`язання не встановлений, боржник повинен виконати обов`язок по оплаті в семиденний строк з дня пред`явлення вимоги кредитором.

Вище судом встановлено, що позивач надіслав відповідачеві лист від 30.04.2024 №456 з вимогою про оплату вартості спожитого у період 01.11.2021 04.11.2021 природного газу обсягом 1,26998 тис.м.куб.

Відповідач отримав дану вимогу 21.05.2024 за вх.455/01-10 (а.с. 28).

Таким чином, прострочення відповідачем виконання обов`язку із сплати коштів за поставлений газ позивачеві розпочалося зі спливом 7 днів від 21.05.2024 з 29.05.2024.

Здійснивши за допомогою калькулятора сертифікованої комп`ютерної програми інформаційно-правового забезпечення ЛІГА:ЗАКОН перерахунок заявленої до стягнення інфляційних втрат і 3% річних у межах визначеної дати початку прострочення 29.05.2024, та враховуючи визначений позивачем періоду закінчення нарахування 08.08.2024, суд, керуючись приписами ч. 1 ст. 14 ГПК України, якими встановлено обов`язок суду розглядати спір не інакше як в межах заявлених вимог, прийшов до висновку про правомірність нарахування інфляційних втрат та 3% річних за період прострочення з 29.05.2024 по 08.08.2024.

Відтак, підставними суд вважає суму у розмірі 437,26 грн інфляційних втрат та 117,30 грн. 3% річних.

Решта інфляційних втрат у розмірі 7643,12 грн (8080,38 грн 437,26 грн) і 3% річних у розмірі 1528,37 грн (1645,67 грн 117,30 грн) нараховані позивачем необґрунтовано.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За змістом статей 76, 77, 78 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що у частині вимог про стягнення з відповідача 19875,29 грн заборгованості за спожитий газ, 437,26 грн інфляційних втрат і 117,30 грн 3% річних позов є обґрунтованим і підтвердженим належними доказами, тому в цій частині підлягає задоволенню, в решті вимог про стягнення інфляційних втрат у розмірі 7643,12 грн і 3% річних у розмірі 1528,37 грн у позові належить відмовити.

Розподіл судових витрат.

Витрати на сплату судового збору підлягають розподілу між стронами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 1212-1213 ЦК України, 76-79, 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути із Комунального підприємства «Волинська обласна інфекційна лікарня» (м. Луцьк, вул. Шевченка, 30, код ЄДРПОУ 03398983) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Трейд Груп» (м. Київ, вул. Івана Мазепи, буд. 6, код ЄДРПОУ 36716332) 19875,29 грн заборгованості, 437,26 грн інфляційних втрат, 117,30 грн 3% річних, 1671,86 грн витрат по сплаті судового збору, а всього 22101,71 грн (двадцять дві тисячі сто одна грн 71 коп.)

3.У частині позовних вимог про стягнення 7643,12 грн інфляційних втрат та 1528,37 грн 3% річних відмовити.

4.Наказ видати після набрання рішення законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяС. В. Бідюк