Рішення

від 14.10.2024 по справі 904/1826/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.10.2024м. ДніпроСправа № 904/1826/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аварійна Сервісна Служба", Дніпропетровська область, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Трейд Дніпро", Дніпропетровська область, м. Дніпро

про стягнення 59 589,04 грн

Без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аварійна Сервісна Служба" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Трейд Дніпро" про стягнення 59 589,04 грн, з яких: 38 836,57 грн - заборгованість за надані послуги; 1 924,80 грн - 3% річних; 5 087,52 грн - інфляційні втрати за загальний період з серпня 2022 року по березень 2024 року; 13 740,15 грн - пеня за загальний період з 22.07.2022 по 15.04.2024.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язання за договором №е-010722/1 від 01.07.2022 про надання послуги з управління.

Суд ухвалою від 29.04.2024 (суддя Бондарєв Е.М.) прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Постановив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2024 № 363 призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів справи № 904/1826/24, у зв`язку тимчасовим відстороненням від здійснення правосуддя Бондарєва Е.М.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 15.08.2024 справу № 904/1826/24 передано судді Мілєвій Ірині Вікторівні.

Суд ухвалою від 16.08.2024 прийняв справу № 904/1826/24 до свого провадження. Постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 6 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Таким чином, відповідач був зобов`язаний зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, однак, всупереч вимог ч. 6 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України не зареєстрував свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.

До господарського суду повернувся поштовий конверт з ухвалою суду від 16.08.2024, який направлявся на адресу відповідача, з поштовою відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання". Як убачається з матеріалів справи, адреса відповідача відповідає адресі, що вказана у позовній заяві, та відповідає зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач зазначає, що 01.10.2020 протоколом зборів співвласників багатоквартирного будинку № 24 було прийнято рішення про визначення ТОВ «Аварійна сервісна служба» управителем багатоквартирного будинку. 19.11.2020 між співвласниками вказаного будинку та ТОВ «Аварійна сервісна служба» укладено договір № 25-026024 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, відповідно до якого ТОВ «Аварійна сервісна служба» надає послугу з управління багатоквартирним будинком, а співвласники зобов`язуються оплачувати управителю таку послугу.

Пізніше, як зазначає позивач, один із співвласників вказаного будинку звернувся до ТОВ «Аварійна сервісна служба» з пропозицією укласти окремий договір на управління.

01.07.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аварійно сервісна служба» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвест Трейд Дніпро» (власник приміщення) укладено договір про надання послуги з управління № е-010722/1 (далі - договір).

За цим договором виконавець зобов`язується надавати послуги з утримання будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна будинку за адресою: м. Дніпро, просп. Гагаріна, буд. 24, прим. 113, 115 та 45, 46 (підвал) (п. 1.1. договору).

За цим договором власник приміщення зобов`язується своєчасно та у повному обсязі здійснювати оплату за надані виконавцем послуги з управління (п. 1.2. договору).

Послуга з управління полягає у забезпеченні управителем належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна будинку та його прибудинкової території (п. 1.3. договору).

Ціна послуги з управління становить 2,21 гривень на місяць за 1 кв. метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку (924,9 кв/м) (кошторис додається - додаток 1) та включає: витрати на утримання будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна будинку в розмірі 2044,03 грн (п. 2.1. договору).

Плата за послугу з управління нараховується щомісяця управителем та вноситься кожним співвласником непізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 2.2. договору).

За бажанням співвласника оплата послуги з управління може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів (п. 2.3. договору).

Власник приміщення зобов`язаний своєчасно та у повному обсязі сплачувати послуги за цим договором виконавцю (п. 3.2.2. договору).

У разі не своєчасної оплати або оплати не у повному обсязі послуг за цим договором, власник приміщення зобов`язаний сплачувати виконавцю штраф та пені, визначені умовами цього договору (п. 3.2.3. договору).

У разі порушення замовником строків або розмірів оплати за надані послуги, виконавець має право нараховувати штрафні санкції та пеню замовнику на умовах визначених цим договором (п. 3.3.5. договору).

За невиконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність у встановленому законодавством України порядку (п. 4.1. договору).

Порушенням договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання договору з порушенням його умов (п. 4.2. договору).

Власник приміщення несе відповідальність за порушення строків оплати за надані послуги за цим договором у розмірі 3 % (трьох) відсотків від суми, що була сплачена невчасно (п. 4.3. договору).

Виконавець несе відповідальність за невиконання своїх зобов`язань за цим договором (п. 4.4. договору).

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами (п. 6.1. договору).

Відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України та ст. 180 Господарського кодексу України дія договору застосовується до відносин, що виникли з 01.06.2021 (п. 6.2. договору).

Зміни та доповнення до даного договору оформлюються у формі додаткової угоди до договору та узгоджуються тільки за взаємною згодою сторін (п. 6.3. договору).

Позивач зазначає, що виконує взяті на себе зобов`язання в повному обсязі. Так у період з липня 2022 року по березень 2024 року відповідачу було надано послуги за договором на суму 42 924,63 грн. Позивач виставив відповідачу рахунки на оплату (а.с. 75-95). Однак, як зазначає позивач, відповідач в порушення умов договору за надані послуги сплатив лише частково 4088,06 грн, у зв`язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 38 836,57 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивач направив відповідачу претензію № 531 від 26.02.2024 (а.с. 96-97), в якій вимагав сплатити заборгованість. В якості доказу направлення на адресу відповідача вказаної претензії позивач надав до суду копії опису вкладення, накладної Укрпошти та фіскального чеку (а.с. 99). Однак, як зазначає позивач, відповідач відповідь на претензію не надав, заборгованість не сплатив, що і стало причиною звернення до суду.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України).

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Доказів оплати наданих послуг в сумі 38 836,57 грн відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у розмірі 38 836,57 грн є правомірними та підлягають задоволенню.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 13 740,15 грн за загальний період з 22.07.2022 по 15.04.2024.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.ч.4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського Кодексу України).

Оскільки законом, у даному випадку, не передбачено розмір штрафних санкцій, то застосовуються санкції, передбачені договором.

Відповідно до п. 3.2.3. договору у разі не своєчасної оплати або оплати не у повному обсязі послуг за цим договором, власник приміщення зобов`язаний сплачувати виконавцю штраф та пені визначені умовами цього договору.

У разі порушення замовником строків або розмірів оплати за надані послуги, виконавець має право нараховувати штрафні санкції та пеню замовнику на умовах, визначених цим договором (п. 3.3.5. договору).

Як вбачається з наведених пунктів договору сторони не встановили порядок нарахування пені та її розмір, а лише передбачили можливість стягнення пені на умовах визначених цим договором. З огляду на викладене, оскільки сторони не узгодили в договорі конкретний розмір пені, то нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України є неправомірним та необґрунтованим. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 13 740,15 грн задоволенню не підлягають.

Також позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 1924,80 грн та інфляційні втрати за загальний період з серпня 2022 року по березень 2024 року у розмірі 5087,52 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Стосовно розрахунку 3% річних позивача господарський суд зазначає наступне.

З наявного в матеріалах справи розрахунку вбачається, що позивач нараховує 3% річних на загальну суму заборгованості (що виникла за період з липня 2022 року по березень 2024 року) у розмірі 38 836,57 грн за 603 дні.

Господарський суд наголошує, що розрахунок 3% річних позивача не містить ані початкової дати нарахування, ані кінцевої, що в свою чергу унеможливлює здійснення судом перевірки правильності визначення позивачем періоду нарахування, кількості днів прострочення, тощо та як наслідок унеможливлює здійснення судом перевірки правильності нарахованого позивачем розміру 3% річних.

До того ж, господарський суд зазначає, що як вказано вище, з наявного в матеріалах справи розрахунку вбачається, що позивач нараховує 3% річних на загальну суму заборгованості (що виникла за період з липня 2022 року по березень 2024 року) у розмірі 38 836,57 грн за 603 днів.

Відповідно до п. 2.2. договору плата за послугу з управління нараховується щомісяця управителем та вноситься кожним співвласником не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України).

Господарський суд зауважує, що 603 дні прострочення включають в себе більше ніж півтора роки прострочення. Однак, оскільки сума 38 836,57 грн включає в себе заборгованість за надані послуги за весь спірний період з липня 2022 року по березень 2024 року, то початковою датою нарахування 3% річних має бути початкова дата прострочення виконання зобов`язання зі сплати наданих послуг за останній місяць спірного періоду (березень 2024 року), тобто 23.04.2024 (оскільки останній день строку припадає на вихідний день).

Однак, як вказано вище, розрахунок 3% річних позивача не містить ані початкової дати нарахування, ані кінцевої. Розрахунок позивача виконаний 22.04.2024, таким чином, якщо припустити, що розрахунок 3% річних був виконаний позивачем станом на 22.04.2024, то такий розрахунок не може вважатись правильним, належним та обґрунтованим, оскільки початковою датою періоду нарахування 3% річних на загальну суму заборгованості (що виникла за період з липня 2022 року по березень 2024 року) у розмірі 38 836,57 грн має бути 23.04.2024.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1924,80 грн є необґрунтованими, недоведеними, а отже такими, що задоволенню не підлягають.

Стосовно нарахування позивачем інфляційних втрат господарський суд зазначає наступне.

З наявного в матеріалах справи розрахунку вбачається, що позивач нараховує інфляційні втрати на загальну суму заборгованості (що виникла за період з липня 2022 року по березень 2024 року) у розмірі 38 836,57 грн за загальний період з серпня 2022 року по березень 2024 року.

Оскільки сума 38 836,57 грн включає в себе заборгованість за надані послуги за весь спірний період з липня 2022 року по березень 2024 року, то початковою датою нарахування інфляційних втрат має бути початкова дата прострочення виконання зобов`язання зі сплати наданих послуг за останній місяць спірного періоду (березень 2024 року), тобто 23.04.2024 (оскільки останній день строку припадає на вихідний день).

Враховуючи викладене, оскільки заборгованість у розмірі 38 836,57 грн (яка включає в себе заборгованість за надані послуги за весь спірний період з липня 2022 року по березень 2024 року) виникла 22.04.2024, то, відповідно, інфляційні втрати на таку заборгованість (у розмірі 38 836,57 грн) підлягають нарахуванню з травня 2024 року.

З вказаних обставин нарахування позивачем інфляційних втрат на загальну суму заборгованості у розмірі 38 836,57 грн за загальний період з серпня 2022 року по березень 2024 року є необґрунтованим та безпідставним, а отже позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що має місце прострочення виконання зобов`язання є правомірними та такими, що підлягають частковому задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 38 836,57 грн заборгованості за надані послуги.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно із ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За приписами ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Так, позивачем подано для долучення до матеріалів справи договір про надання правової допомоги № 18/04/2024 від 18.04.2024, укладений між позивачем та ФОП Ліфлянчиком С.І., рахунок № 18/04/2024/1 від 18.04.2024 на суму 3000,00 грн, акт надання послуг № 23/04/2024/1 від 23.04.2024 на суму 3000,00 грн, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю ДП № 3368 від 08.06.2017, ордер АЕ № 1019289 від 22.04.2024.

Згідно із ч. 4, 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідного клопотання відповідачем не було подано.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, відповідно до положень п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на позивача 1044,90 грн (34,83%), на відповідача 1955,10 грн (65,17%).

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на позивача 1054,65 грн (34,83 %), на відповідача 1973,35 грн (65,17 %).

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Трейд Дніпро" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Гагаріна, буд. 24, ідентифікаційний код 42545963) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аварійна сервісна служба" (49051, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Журналістів, буд. 9, ідентифікаційний код 41971404) 42 765,02 грн, а саме: 38 836,57 грн заборгованість за надані послуги, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1973,35 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1955,10 грн, про що видати наказ.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.

Суддя І.В. Мілєва