Рішення

від 07.10.2024 по справі 906/694/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/694/24

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Кравець С.Г.

секретаря судового засідання: Круглецької А.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Опря С.І. - адвокат, ордер серія АН №1039161 від 25.08.2024,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Сфера"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій хліб"

про стягнення 4 074 679,85грн.

Процесуальні дії по справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко-Сфера" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Хліб" заборгованості в сумі 4 074 679,85грн, з яких: 3 748 611,32грн основного боргу, 220 128,34грн пені, 75 906,32грн 10% річних та 30 033,87грн інфляційних втрат, а також судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором дистрибуції №15-24/С від 26.03.2024.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 21.06.2024 зазначену позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №906/694/24 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 15.07.2024.

Ухвалою суду від 04.07.2024 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Сфера" від 03.07.2024 про забезпечення позову у справі №906/694/24.

Ухвалою суду від 15.07.2024 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 09.09.2024.

Ухвалою суду від 18.07.2024 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Еко-Сфера" від 17.07.2024 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ТОВ "Твій Хліб", які знаходяться на всіх рахунках в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, та на майно, яке належить ТОВ "Твій Хліб" у межах суми позову 4 074 679,85грн.

Ухвалою суду від 09.09.2024 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Еко-Сфера" строк для подання відповідей від 19.07.2024 та від 22.07.2024 на відзив та прийнято їх до розгляду; закрито підготовче провадження та призначено справу №906/694/24 до судового розгляду по суті на 07.10.2024.

Відповідач повноважного представника в судове засідання 07.10.2024 не направив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить довідка про доставку електронного листа від 09.09.2024.

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

04.10.2024 через підсистему "Електронний Суд" від представника ТОВ "Твій Хліб" - адвоката Кулакової С.С. надійшло клопотання від 04.10.2024, до якого додано клопотання від 19.09.2024 про відкладення розгляду справи, у зв`язку з її участю в слідчих діях.

Розглянувши клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи та оглянувши наявні у матеріалах справи документи, суд враховує, що частиною 3 ст.56 ГПК України передбачено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Отже, наведене положення законодавства передбачає можливість здійснення процесуального представництва юридичною особою, як в порядку самопредставництва, так і іншими особами, як представниками юридичної особи.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч.1 ст.58 ГПК України).

Чинний Господарський процесуальний кодекс України не обмежує кількості представників, яких може призначити одна юридична особа.

Суд враховує, що до клопотання адвоката Кулакової С.С не додано доказів, які б підтвердили зайнятість представника відповідача - адвоката Кулакової С.С. у слідчих діях.

При цьому, судом перевірено та встановлено, що ТОВ "Твій Хліб" має зареєстрований кабінет у системі ЄСІТС; ухвалу про закриття підготовчого засідання та призначення справи до розгляду по суті №906/694/24 товариство отримало 09.09.2024, тобто завчасно. Тому відповідач мав можливість та час для вибору та направлення у судове засідання 07.10.2024 іншого представника (адвоката) ТОВ "Твій Хліб", а також в судове засідання міг з`явитись безпосередньо керівник товариства.

Поряд з цим суд наголошує, що відсутність представника ТОВ "Твій Хліб", відповідно до ст.216 ГПК України, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов`язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез`явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

В судове засідання 07.10.2024 явка представників сторін обов`язковою не визнавалась і нез`явлення представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи наведене у сукупності, суд відмовляє у задоволенні клопотання представника ТОВ "Твій Хліб" - Кулакової С.С. про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 07.10.2024 представник "Еко-Сфера" позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити. Вказав, що 29.07.2024 відповідач сплатив на користь позивача 50 000,00грн заборгованості, у зв`язку з чим просив провадження у справі в цій частині закрити. Зазначив, що розмір судового збору, який підлягає ним сплаті за подання позовної заяви має бути розрахований судом із застосуванням понижуючого коефіцієнта 0,8 відповідного розміру ставки судового збору. Зазначив, що вимоги позивача підтверджуються документально, відповідають закону та умовам Договору дистрибуції №15-24/С від 26.03.2024, не заперечуються відповідачем та підлягають задоволенню.

Зважаючи на наведене, суд вирішує справу за наявними матеріалами, оскільки неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

07.10.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст.240 ГПК України.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором дистрибуції №15-24/С від 26.03.2024 року, на виконання якого ТОВ "Еко-Сфера" було відвантажено товар на загальну суму 3 848 611,32грн. ТОВ "Твій Хліб" прийняло даний товар, однак порушило взяті на себе зобов`язання в частині повної оплати за отриманий товар. Відповідачем оплачено товар лише на суму 100 000,00грн. У зв`язку з простроченням виконання зобов`язання на суму 3 748 611,32грн позивач направив на адресу відповідача претензію, однак відповідач її проігнорував. Станом на день подання позовної заяви загальна сума основного боргу за отриманий товар складає 3 748 611,32грн. У зв`язку з тим, що відповідач не в повній мірі провів розрахунки з позивачем, останній просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Хліб" заборгованості в сумі 4 074 679,85грн, з яких: 3 748 611,32грн основного боргу, 220 128,34грн пені, 75 906,32грн 10% річних та 30 033,87грн інфляційних втрат.

Відповідач заперечуючи проти позову зазначив, що 26.03.2024 року між ТОВ "Твій Хліб" (покупець) та ТОВ "Еко-Сфера" (постачальник) було укладено Договір дистрибуції №15-24/С (надалі - "Договір"), за умовами якого ТОВ "Еко-Сфера" взяло на себе зобов`язання поставити ТОВ "Твій Хліб" соки, напої, мінеральну воду та інші продовольчі товари (надалі-Товар), а Дистриб`ютор зобов`язується прийняти та оплатити Товар на умовах даного Договору. Поставки товару в березні 2024 року були здійсненні у зв`язку з укладанням ТОВ "Твій Хліб" та ДП "Державний оператор тилу" державних контрактів на закупівлю продуктів харчування для особового складу (годування штатних тварин) військових частин (установ) та військових навчальних закладів збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах на 2024 рік. За умовами державних контрактів, оплата вартості поставленого товару здійснюється ДП "Державний оператор тилу" щомісячно, а саме протягом 10 календарних днів з дня наступного за місяцем, протягом якого поставлено товар, на підставі підписаних відповідних Актів приймання товару.

Вказує, що ТОВ "Еко-Сфера" було обізнано щодо постачання товару на виконання державних контрактів та можливі ризики затримки оплати. Зазначає, що на адресу ТОВ "Еко-Сфера" надсилалась відповідна відповідь щодо оплати товару після здійснення розрахунків за державними контрактами та повернення товару для зменшення дебіторської заборгованості, проте позивач не вирішив питання з поверненням товару. ТОВ "Твій Хліб" не погоджується з нарахованої пенею та 10% річних з огляду на те, що ТОВ "Еко-Сфера" при укладанні договору були обізнані про можливі ризики порушення договірних умов. Крім того, такі нарахування відповідач вважає несправедливими та вказує, що це є подвійною відповідальністю. Посилається на те, що позовна заява подана в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", відповідно, розмір судового збору, який підлягає ним сплаті за подання позовної заяви має бути розрахований судом із застосуванням понижуючого коефіцієнта, передбаченого ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір", а саме коефіцієнт 0,8 пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

26.03.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Еко-Сфера" (постачальник/позивач) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій хліб" (дистриб`ютор/відповідач) укладено договір дистрибуції №15-24/С (а.с.31-33), за умовами пункту 1.1 якого Постачальник зобов`язується передавати у власність Дистриб`ютору соки, напої, мінеральну воду та інші продовольчі товари (надалі - Товар), а Дистриб`ютор зобов`язується приймати Товар та оплачувати його на умовах даного Договору.

Згідно з п.1.2. договору, ціна, кількість і асортимент Товару, що поставляється вказуються в товарно-транспортних або видаткових накладних, які є невід`ємною частиною даного Договору. Данні документи передаються особі, уповноваженій на отримання Товару. Дистриб`ютор зобов`язується їх підписати та відправити на адресу Постачальника на протязі трьох календарних днів з моменту отримання Товару. У випадку не повернення Постачальнику вказаних в цьому пункті документів, Постачальник залишає за собою право припинити наступне відвантаження Товару.

За умовами пункту 3.1 договору, загальна сума Договору складає загальну суму вартості поставленого Товару згідно накладних.

Відповідно до пункту 4.1 договору, Поставка Товару здійснюється транспортом та за рахунок Постачальника на склад Дистриб`ютора на умовах ЕХW - склад Постачальника (згідно правил ІНКОТЕРМС-2010).

Датою поставки вважається дата одержання Товару Дистриб`ютором на підставі видаткових або товарно-транспортних накладних, підписаних обома Сторонами даного Договору (пункт 4.5 договору).

Згідно з пунктом 5.1 договору, передача-приймання Товару по кількості та якості здійснюється уповноваженими представниками Сторін на підставі видаткових або товарно-транспортних накладних. Дистриб`ютор зобов`язується прийняти поставлений Товар відповідного асортименту в повній кількості вказаній в замовленні останнього.

За умовами пункту 10.1 договору, даний Договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами і діє до 31.12.2024 року.

Договір підписано представниками сторін, а їх підписи скріплено печатками підприємств.

Позивач посилаючись на неналежне виконання зобов`язань по оплаті товару за договором дистрибуції №15-24/С від 26.03.2024, звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 4 074 679,85грн, з яких: 3 748 611,32грн основного боргу, 220 128,34грн пені, 75 906,32грн 10% річних та 30 033,87грн інфляційних втрат за несвоєчасне виконання зобов`язань по проведенню розрахунків.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Нормою ст.525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності із ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з пунктом 3.2 договору, Дистриб`ютор зобов`язаний здійснювати оплату кожної партії Товару у Дистриб`ютора виникає на кожний 10 день з моменту отримання кожної нової партії Товару.

Судом встановлено, що на виконання умов договору дистрибуції №15-24/С від 26.03.2024 позивачем було поставлено товар, а відповідачем такий товар прийнято в повному обсязі без зауважень на загальну суму 3 848 611,32грн, що підтверджується видатковими накладними: №АМЕС0002749 від 28.03.2024 на суму 453 487,68грн, №АМЕС0002751 від 26.03.2024 на суму 496 108,80грн, №АМЕС0002758 від 26.03.2024 на суму 496 108,80грн, №АМЕС0002759 від 26.03.2024 на суму 477 861,12грн, №АМЕС0002760 від 26.03.2024 на суму 481 224,96грн, №АМЕС0002816 від 28.03.2024 на суму 496 108,80грн, №АМЕС0002818 від 28.03.2024 на суму 506 655,00грн, №АМЕС0002876 від 29.03.2024 на суму 441 056,16грн (а.с.22-29). Зазначені накладні містять підписи представників сторін, а їх підписи скріплені печатками товариств.

Відповідно до положень ч.1 ст.530 ЦК України, узгоджених в п.3.2 договору дистрибуції №15-24/С від 26.03.2024 умов щодо строків оплати, відповідач зобов`язаний був провести кінцевий розрахунок за товар, отриманий від позивача за видатковими накладними: №АМЕС0002749 від 26.03.2024 на суму 453 487,68грн, №АМЕС0002751 від 26.03.2024 на суму 496 108,80грн, №АМЕС0002758 від 26.03.2024 на суму 496 108,80грн, №АМЕС0002759 від 26.03.2024 на суму 477 861,12грн, №АМЕС0002760 від 26.03.2024 на суму 481 224,96грн - в строк до 04.04.2024; №АМЕС0002816 від 28.03.2024 на суму 496 108,80грн, №АМЕС0002818 від 28.03.2024 на суму 506 655,00грн - в строк до 06.04.2024; №АМЕС0002876 від 29.03.2024 на суму 441 056,16грн - в строк до 07.04.2024.

У позовній заяві позивач зазначив, що відповідачем частково проведено оплату поставленого товару 10.06.2024 на суму 100 000,00грн.

Отже, станом на час звернення позивача з позовом у даній справі, неоплаченим залишився товар на суму 3 748 611,32грн.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач направляв на адресу відповідача претензію №345 від 23.04.2024 з вимогою негайно сплатити грошові кошти за договором №15/24-с від 26.03.2024 у розмірі 3 848 611,32грн, пеню у розмір 52 252,53грн, 10% річних у розмірі 1 808,12грн на розрахунковий рахунок ТОВ "Еко-Сфера" (а.с.16-21, докази надіслання - а.с.14-15). Відповідач відповіді на вказану претензію не надав, заборгованість не погасив.

Як встановлено судом, після відкриття провадження у справі №906/694/24 відповідач 29.07.2024 частково погасив заборгованість перед позивачем в cумі 50 000,00грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 29.07.2024 (а.с.138).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи наведені обставини, які підтверджуються матеріалами справи і які свідчать про відсутність предмета спору в частині стягнення боргу у розмірі 50 000,00грн станом на день розгляду справи, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині стягнення боргу у розмірі 50 000,00грн на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.

В порушення умов договору та приписів чинного законодавства, відповідач не здійснив розрахунків за поставлений товар в сумі 3 698 611,32грн (3 848 611,32грн - 100 000,00грн - 50 000,00грн).

Нормою ст.525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На час розгляду справи, відповідач не подав доказів погашення заборгованості в сумі 3 698 611,32грн, вимог позивача не спростував. В матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують протилежне.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 698 611,32грн заборгованості є правомірними, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 220 128,34грн пені, 75 906,32грн 10% річних та 30 033,87грн інфляційних втрат.

Розглядаючи питання про правомірність вимог позивача щодо стягнення з відповідача пені, господарський суд враховує таке.

Порушенням зобов`язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статі 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Договором передбачено господарсько-правову відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати неустойки - пені та 10% річних. Так, відповідно до пункту 7.3 договору, у випадку несвоєчасної оплати Товару Дистриб`ютор сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми (суми заборгованості), що діяла на момент прострочення платежу, за кожен день прострочки платежу та 10% річних за кожен місяць прострочення оплати товару.

Згідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За несвоєчасну оплату товару, відповідачу нараховано пеню в сумі 220 128,34грн (розрахунок а.с. 12-13).

Перевіривши за допомогою програми "Ліга:Закон" здійснені позивачем нарахування пені суд встановив, що обґрунтованим є нарахування пені в сумі 208247,50грн, а саме:

- на заборгованість в сумі 2 304 791,36грн за період з 06.04.2024 по 19.06.2024, сума пені становить 129 660,26грн;

- на заборгованість в сумі 1 002 763,80грн за період з 08.04.2024 по 19.06.2024, сума пені становить 54 823,23грн.

- на заборгованість в сумі 441 056,16грн за період з 09.04.2024 по 19.06.2024, сума пені становить 23 764,01грн.

Отже, правомірними та такими, що підлягають задоволенню є вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 208 247,50грн. В частині стягнення з відповідача пені в сумі 11 880,84грн (220 128,34грн - 208 247,50грн = 11 880,84грн) вимоги позивача є безпідставними, а тому у їх задоволенні суд відмовляє.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредиторів від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримання ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов`язання.

За своїми ознаками, проценти річних є платою за користування чужими коштами в період прострочення виконання відповідачем його договірного зобов`язання.

За прострочення виконання грошового зобов`язання, відповідачу нараховано 75 906,32грн 10% річних та 30 033,87грн інфляційних втрат (розрахунок а.с. 12-13).

Перевіривши проведені позивачем нарахування 10% річних та інфляційних втрат, господарський суд вважає їх обґрунтованими, а позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 10% річних в сумі 75 906,32грн та інфляційних втрат в сумі 30 033,87грн правомірними і такими, що підлягають задоволенню.

Судом відхиляються доводи відповідача про те, що нарахування пені та 10% річних є подвійною відповідальністю, з огляду на те, що чинним законодавством не встановлено для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та річних, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому законодавством передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування відсотків річних надано сторонам ст. 625 ЦК України.

Порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не установлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та розміру відсотків річних, що узгоджується із свободою договору, за ст. 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, пені та відсотків річних не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня є формою неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видом штрафних санкцій. При цьому суд також враховує, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та процентів річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю тобто, що відсотки річних не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов`язання.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах КГС у складі Верховного суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17 та від 22.03.2018 у справі №911/1351/17.

Безпідставним суд також вважає посилання відповідача на залежність оплати за договором дистрибуції від виконання державних контрактів на закупівлю продуктів харчування для особового складу (годування штатних тварин) військових частин (установ) та військових навчальних закладів збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах на 2024 рік, що призвело до прострочення строків оплати за договором укладеним з позивачем, оскільки укладений між ТОВ "Твій Хліб" та ТОВ "Еко-Сфера" договір дистрибуції №15-24/С від 26.03.2024 не містить таких відомостей, а відповідачем доказів виконання державних контрактів суду не подано та матеріали справи не містять.

Як визначає ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З врахуванням вищевикладеного, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3 698 611,32грн основного боргу, 208 247,50грн пені, 75906,32грн 10% річних, 30 033,87грн інфляційних втрат обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи та підлягають задоволенню. Провадження в частині стягнення основного боргу в сумі 50 000,00грн підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю предмета спору в цій частині. У позові в частині стягнення 11 880,84грн пені суд відмовляє.

Судові витрати за результатами розгляду справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як встановлено підпунктом 1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру оплачується судовим збором в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судом враховується, що ТОВ "Еко-Сфера" подало позовну заяву через підсистему "Електронний суд".

Згідно з ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Розмір задоволених позовних вимог становить 4 062 799,01грн, а судовий збір, який покладається на відповідача, визначається у розмірі 48 753,59грн (4 062 799,01грн х 1,5% х 0,8).

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Закрити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 50 000,00грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Хліб" (11500, Житомирська область, Коростень, Шолом-Алейхема, буд.62; ідентифікаційний код 39147619) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Сфера" (22400, Вінницька область, м.Калинівка, вул. Івана Мазепи, буд.45; ідентифікаційний код 32320552):

- 3 698 611,32грн основного боргу,

- 208 247,50грн пені,

- 75 906,32грн 10% річних,

- 30 033,87грн інфляційних втрат,

- 48 753,59грн витрат по сплаті судового збору.

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 14.10.24

Суддя Кравець С.Г.

Друк:

1 - в справу,

2 - позивачу (ЄДРПОУ 32320552) та представникам- Електронний Суд,

3 - відповідачу (ЄДРПОУ 39147619) - Електронний Суд.