Ухвала

від 14.10.2024 по справі 910/12448/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2

УХВАЛА

м. Київ

14.10.2024Справа № 910/12448/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши заяву Комунального підприємства теплового господарства «Гадячтеплоенерго» про видачу судового наказу за вимогою до Приватного підприємства «Гуд маркет деманд» про стягнення заборгованості в розмірі 55 092,35 грн., пені в розмірі 872,99 грн., 3% річних у розмірі 1 884,22 грн., інфляційних втрат у розмірі 4 339,33 грн.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство теплового господарства «Гадячтеплоенерго» звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про видачу судового наказу за вимогою до Приватного підприємства «Гуд маркет деманд» про стягнення заборгованості в розмірі 55 092,35 грн., пені в розмірі 872,99 грн., 3% річних у розмірі 1 884,22 грн., інфляційних втрат у розмірі 4 339,33 грн.

Відповідно до ст. 149 ГПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для подання позовної заяви.

Частиною 3 статті 30 Господарського процесуально кодексу України передбачено, що спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

За визначенням, що дає Академічний тлумачний словник української мови, словосполука "з приводу" означає "у зв`язку з чим-небудь", тому словосполучення "з приводу нерухомого майна" треба розуміти як будь-який спір у зв`язку з нерухомим майно або певними діями, пов`язаними з цим майном.

Отже, слід дійти висновку, що за правилами Господарського процесуально кодексу України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Відповідна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №910/6644/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі №910/10647/18.

Зокрема, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 у справі №911/2390/18 вказала, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" у частині 3 статті 30 Господарського процесуально кодексу України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Як зазначено в постановах Верховного суду від 23.01.2018 у справі №460/4286/16-ц та від 16.05.2018 у справі №640/16548/16-ц до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 Цивільного кодексу України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Вочевидь, термін «з приводу», що використаний законодавцем у юридичній конструкції ч. 3 ст. 30 ГПК України, в силу своєї загальності, може мати найширше тлумачення, яке тільки забажають учасники конкретного спору і суд. Саме тому тлумачення ч. 3 ст. 30 ГПК України не може мати виключно казуального характеру (тлумачення з конкретної справи і стосовно конкретного випадку), оскільки це з невідворотністю призведе до того, що в окремих справах якісь категорії спорів, з числа неочевидних в аспекті ч. 3 ст. 30 ГПК, будуть віднесені до виключної підсудності, а деякі будуть виключені з неї. В підсумку такий підхід створить значну правову невизначеність, яка суперечить меті правосуддя і є неприпустимою. Тому вочевидь, що тлумачення ч. 3 ст. 30 ГПК України, як і інших правових норм, повинно відбуватися не виключно казуальним шляхом, а з урахуванням принципу правової визначеності, який, в аспекті даного спору, полягає у забезпеченні здатності вірного тлумачення закону пересічною особою.

Отже до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань щодо утримання належного боржнику нерухомого майна, зокрема здійснення розрахунків за спожиті комунальні послуги, поширюються норми частини третьої статті 30 ГПК України.

Оскільки правила виключної підсудності поширюються на означений спір щодо стягнення з відповідача заборгованості за спожиті комунальні послуги за адресою: м. Гадяч, вул. Полтавська, 56, то спір у цій справі за правилами виключної підсудності підлягає розгляду Господарським судом Полтавської області.

Зважаючи на встановлені обставини, заява Комунального підприємства теплового господарства «Гадячтеплоенерго» про видачу судового наказу в порядку наказного провадження не підсудна Господарського суду міста Києва.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 31 Господарського процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду, а згідно з частиною 3 цієї статті - передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 1 цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Зважаючи на встановлені обставини, заява Комунального підприємства теплового господарства «Гадячтеплоенерго» про видачу судового наказу за вимогою до Приватного підприємства «Гуд маркет деманд» про стягнення заборгованості в розмірі 55 092,35 грн., пені в розмірі 872,99 грн., 3% річних у розмірі 1 884,22 грн., інфляційних втрат у розмірі 4 339,33 грн., разом з доданими до неї документами підлягає передачі за підсудністю до Господарського суду Полтавської області.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 31, 152, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

Заяву Комунального підприємства теплового господарства «Гадячтеплоенерго» про видачу судового наказу за вимогою до Приватного підприємства «Гуд маркет деманд» про стягнення заборгованості в розмірі 55 092,35 грн., пені в розмірі 872,99 грн., 3% річних у розмірі 1 884,22 грн., інфляційних втрат у розмірі 4 339,33 грн., разом з доданими до неї документами передати за підсудністю до Господарського суду Полтавської області.

Ухвала набирає законної сили 14.10.2024 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Суддя О.А. Грєхова