Рішення

від 14.10.2024 по справі 491/505/24

АНАНЬЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №491/505/24

Провадження № 2-о/491/24/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2024 року Ананьївський районний суд Одеської області

в складі головуючого судді - Желяскова О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Голубович А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ананьїв Одеської області в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді в Ананьївському районному суді Одеської області перебуває цивільна справа за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

Заява обґрунтована тим, що в квітні та травні 2024 року заявник двічі звертався до органу пенсійного фонду з заявою про призначення йому пенсії за віком. У відповідь на звернення заявник отримав рішення про відмову в призначенні пенсії № 155150002381 від 03 травня 2024 року та № 155150002381 від 05 червня 2024 року, відповідно до яких підставою для відмови в призначенні пенсії за віком, зокрема є відсутність необхідного страхового стажу. До страхового стажу заявника не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки заповнення титульної сторінки трудової книжки не відповідає вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників (прізвище в трудовій книжці значиться ОСОБА_7 , прізвище згідно паспорту - ОСОБА_1 , також виправлення в даті народження власника трудової книжки).

Заявник зазначає, що внаслідок такої помилки виникли певні неузгодженості між документом, що посвідчує його особу та правовстановлюючим документом, який був виданий на його ім`я, тобто трудовою книжкою, що підтверджує його трудовий стаж, який необхідний для призначення заявникові пенсії за віком. Виправити помилку в позасудовому порядку неможливо, тому залишається єдиний спосіб вирішення виниклої проблеми - це звернення до суду. Заявник просить суд встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що трудова книжка НОМЕР_1 , видана відділом кадрів Первомайського заводу залізобетонних конструкцій № 2 промислового об`єднання «Харків залізобетон», належить ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 23 липня 2024 року відкрито провадження в справі в порядку окремого провадження.

В судове засідання, призначене на 13 годину 00 хвилин 14 жовтня 2024 року, заявник, ОСОБА_1 , не з`явився. Водночас на адресу суду надав заяву, в якій просить справу за його заявою розглянути без його участі. Просить прийняти рішення, задовольнивши пред`явлені вимоги в повному обсязі (а.с.48).

Представник заінтересованої особи - Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в судове засідання не з`явився. Однак 17 вересня 2024 року через систему «Електронний суд» від представника, ОСОБА_4 , яка діє на підставі довіреності в порядку передоручення від 22 грудня 2023 року (а.с.45), надала заяву, в якій просить розгляд справи проводити за відсутності представника заінтересованої особи. (а.с.44).

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені розділом IV ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Ураховуючи викладене, наявність відомостей про належне повідомлення учасників справи про дату, час та місце слухання справи, заяву представника заінтересованої особи про розгляд справи за їх відсутності, суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності учасників справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою у судове засідання усіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено заявником у справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець 2-а дільниця с. Ананьїв Ананьївського району Одеської області; місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно копії паспорту серії НОМЕР_2 , виданого 04 листопада 1997 року Ананьївським РВ УМВС України в Одеській області (а.с.7-8), дані його власника значаться « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: 2-а дільниця села Ананьїв Ананьївського району Одеської області» та водночас російською мовою - «ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , место рождения: 2-й участок села Ананьева Ананьевского района Одесской области».

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 155150002381 від 03 травня 2024 року заявникові було відмовлено в призначені пенсії за віком, оскільки за доданими документами до загального стажу неможливо взяти до заліку періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки заповнення титульної сторінки трудової книжки не відповідає вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників (прізвище в трудовій книжці значиться ОСОБА_7 , прізвище згідно паспорту - ОСОБА_1 , також виправлення в даті народження власника трудової книжки) (а.с.21).

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області №155150002381 від 05 червня 2024 року заявникові було відмовлено в призначені пенсії за віком, оскільки до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки на титульній сторінці трудової книжки внесені зміни дати народження не відповідають п. 2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, згідно якого зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім`я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим органом за останнім місцем роботи (а.с.22).

Так, з титульної сторінки трудової книжки НОМЕР_1 вбачається, що трудова книжка заведена 15 жовтня 1985 року відділом кадрів Первомайського заводу залізобетонних конструкцій № 2 промислового об`єднання «Харків залізобетон», на ім`я «ОСОБА_7 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1.» (мовою оригіналу) (а.с.9). При цьому прізвище « ОСОБА_7 » змінено (закреслено) на « ОСОБА_1 » на підставі паспорту серії НОМЕР_2 , виданого 04 листопада 1997 року Ананьївським РВ УМВС України в Одеській області. Зміна запису в трудовій книжці здійснена уповноваженою особою Подільської філії Одеського обласного центру зайнятості (ідентифікаційний номер в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 44969445) як органом за останнім місцем роботи заявника, ОСОБА_1 .

До заяви долучено копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого повторно 29 березня 2024 року Любашівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (а.с.6). У відповідних графах стосовно дитини, яка народилася, значиться « ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: Україна, Одеська область, Ананьївський район, 2 дільниця».

У матеріалах справи міститься довідка № 70 від 17 травня 2024 року, видана Комунальним підприємством «Місто сервіс Ананьївської міської ради», згідно якої ОСОБА_1 дійсно працював у цьому підприємстві з 01 квітня 2003 року (розпорядження № 216 від 01 квітня 2003 року) по 09 лютого 2004 року (наказ № 396 від 09 лютого 2004 року) (а.с.27).

Згідно довідки № 311 виданої 12 червня 2024 року Ананьївським дитячим будинком-інтернатом ОСОБА_1 працював у цьому будинку на посаді кочегара з 23 жовтня 1985 року (наказ № 60 від 23 жовтня 1985 року) та звільнений 12 лютого 1986 року (наказ № 11 від 11 лютого 1986 року) (а.с.28).

Факт того, що заявник, ОСОБА_1 , дійсно працював у період зазначений у довідках, як у КП «Місто сервіс Ананьївської міської ради», так і в Ананьївському дитячому будинку-інтернаті, підтверджується записами внесеними до трудової книжки НОМЕР_1 , факт належності якої просить встановити заявник, з посиланням на ті ж номери наказів про прийняття на роботу та звільнення (а.с.10-11).

Додатково заявником було надано копію військового квитка серії НОМЕР_4 , виданого 09 травня 1979 року ІНФОРМАЦІЯ_4 на ім`я (мовою оригіналу) «ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1.» (а.с.24-25).

Згідно копії атестату про середню освіту серії НОМЕР_5 , виданого 25 червня 1978 року, « ОСОБА_1 , який народився в м. Ананьєві ІІ дільн. Ананьївського р-ну Одеської обл. УРСР, ІНФОРМАЦІЯ_2, у 1978 році закінчив повний курс середньої школи № 1 м. Ананьєва Одеської області». Водночас російською мовою значиться «Атестат о среднем образовании выдано ОСОБА_1 , родившемуся в г. Ананьеве ІІ участ. Ананьевского р-на Одесской обл. УССР, ІНФОРМАЦІЯ_2, в том, что он в 1978 году окончил полный курс средней школы АДРЕСА_3 » (а.с.26).

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Відповідно до п.п. 1 та 3 зазначеного Порядку основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, є трудова книжка.

Відповідно до п.п. 2.1 п. 2 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1), до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Відповідно до п. 2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України17 серпня 1993 року за № 110, зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім`я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим органом за останнім місцем роботи на підставі документів

(паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім`я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів. Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім`я, по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на

внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів.

Відповідно до ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року встановлено, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення» (п. 1 ст. 6).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У ч. 1 ст. 4 ЦПК України закріплено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 2 ст. 19, ч. 1 ст. 293 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у тому числі в порядку окремого провадження. Відповідно до ч. 7 ст. 19 ЦПК України, окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорт.

У п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» звертається увага на те, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 січня 2024 року у справі №560/17953/21 зауважувала, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Відповідно до листа Верховного суду України від 01 січня 2012 року «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 256 ЦПК (натепер п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України) громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Згідно висновку Верховного суду України в справі № 6-21859 від 18 листопада 2009 року встановлення юридичних фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, не зазначених у ч. 1 ст. 256 ЦПК України, у судовому порядку можливо лише тоді, коли діючим законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення… У судовому порядку може встановлюватися лише факт належності документа про трудовий стаж, якщо ім`я, по-батькові або прізвище в ньому не збігаються з тими, що зазначені в паспорті або в свідоцтві про народження.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦПК України в рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Встановлення факту належності трудової книжки заявникові необхідно для призначення йому пенсії за віком у зв`язку з не зарахуванням органами пенсійного фонду до страхового стажу періоди роботи згідно трудової книжки, оскільки заповнення титульної сторінки трудової книжки не відповідає вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників.

Враховуючи обставини справи, а також те, що встановлення факту належності правовстановлюючого документу має юридичне значення для заявника з метою призначення пенсії за віком, в іншому порядку встановити факт належності вказаної трудової книжки останній немає можливості, а тому виходячи із наданих доказів, суд вважає за необхідне заяву задовольнити і встановити вказаний факт, що має юридичне значення.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 76-81, 89, 141, 264, 294, 315 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області - задовольнити.

Вважати встановленим факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце проживання якого зареєстровано за адресою АДРЕСА_1 ; паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий 04 листопада 1997 року Ананьївським РВ УМВС України в Одеській області; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 , трудової книжки НОМЕР_1 , заведеної 15 жовтня 1985 року відділом кадрів Первомайського заводу залізобетонних конструкцій № 2 промислового об`єднання «Харків залізобетон», на ім`я « ОСОБА_7 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1.» (мовою оригіналу).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п. 15.5 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто в даному випадку через Ананьївський районний суд Одеської області.

Відомості про сторін у справі на виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Заявник:ОСОБА_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 Заінтересована особа:Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, місцезнаходження (згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань): 65012, Одеська область, м. Одеса, вул. Канатна 83; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 20987385

Копію рішення суду вручити/надіслати учасникам справи в порядку, встановленому ст.272 цього Кодексу.

Суддя Желясков О.О.

Рішення суду набрало законної сили «____»

Оригінал рішення суду знаходиться в матеріалах цивільної справи № 491/505/24 Ананьївського районного суду Одеської області.