Рішення

від 14.10.2024 по справі 910/9870/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.10.2024Справа № 910/9870/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега Інвест Девелопмент» (вул. Князів Острозьких, буд. 8, м. Київ, 01010; ідентифікаційний код 41080475)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Делі Спейс» (вул. Джона Маккейна, буд. 39, оф. 11, м. Київ, 01042; ідентифікаційний код 43747411)

про стягнення 131 727, 42 грн,

без виклику представників учасників справи,

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції Позивача

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Мега Інвест Девелопмент» (далі за текстом - ТОВ «Мега Інвест Девелопмент», Позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Делі Спейс» (далі за текстом - ТОВ «Делі Спейс», Відповідач) про стягнення заборгованості за договором оренди № 01-11/21-01 від 01.11.2021 (далі за текстом - Договір) в розмірі 131 727, 42 грн., яка складається із суми основного боргу - 68 634, 88 грн, штрафу - 34 317, 44 грн, інфляційні втрати - 23 864, 68 грн, 3 % річних - 4 910, 42 грн.

В обґрунтування позовних вимог, Позивач посилається на той факт, що Відповідачем всупереч умовам Договору не здійснено оплату з орендних платежів та відшкодування комунальних витрат у зв`язку з чим станом на 18.07.2024 заборгованість становить 68 634, 88 грн.

З огляду на порушення Відповідачем грошового зобов`язання Позивачем на підставі пункту 8.2 нараховано штраф, а на підставі статті 625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати та 3 % річних.

2. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд зазначає, що ухвала суду надсилалась на адресу Відповідача поштовим повідомленням № 0600283044278, однак конверт повернувся на адресу суду не врученим із зазначенням причини: «за закінчення терміну зберігання».

Приписами статті 10 України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» закріплено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За приписами частини 8 статті 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Пунктом 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 14.08.2024 у справі № 910/9870/24 встановлено Відповідачу п`ятнадцятиденний строк на подання відзиву на позовну заяву, однак станом на дату ухвалення даного рішення суду відзив на позовну заяву не надійшов.

Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

01.11.2021 між ТОВ «Мега Інвест Девелопиент» (Орендодавець) та ТОВ «Делі Спейс» (Орендар) укладено Договір, відповідно до пункту 1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар для здійснення власної господарської діяльності, за плату і на певний строк приймає у користування майно.

Майно, що є об`єктом оренди згідно з умовами його Договору є нежитлове приміщення: загальною площею - 11,10 кв.м., що знаходиться на першому поверсі в частині споруди заводоуправління 2-х поверховій за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 21 і належить Орендодавцю на праві власності (Додаток № 1 (пункт 1.2 Договору)).

Згідно пункту 2.1 Договору Орендар набуває приміщення у строкове, платне, поворотне користування починаючи 01.11.2021. Передача приміщення оформлюється Актом приймання - передачі.

Згідно пункту 2.4 Договору повернення орендарем приміщень Орендодавцю здійснюється після припинення дії Договору та оформлюється Актом передачі-приймання (повернення), який складається у довільній формі і підписується повноважними представниками сторін Договору.

Відповідно до пункту 3.1 Договору загальний розмір орендної плати в місць за користування переданого в оренду Приміщення складає 2 553 грн, в т.ч. ПДВ 20 %.

Протягом 3-ох календарних днів з моменту підписання даного Договору, Орендар зобов`язаний сплатити Орендодавцю орендну плату за перший календарний місць оренди і за останній календарний місяць оренди в сумі 5 106 грн, в т.ч. 20 % ПДВ (пункт 3.2 Договору).

Відповідно до пункту 3.3 Договору орендна плата сплачується Орендарем щомісяця до першого числа розрахункового місяця, тобто до початку розрахункового місяця, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Орендодавця, що вказаний у цьому Договорі за виключенням сплати за перший та останній місяці оренди.

Орендар самостійно отримує від Орендодавця рахунки на сплату орендної плати, комунальних послуг та експлуатаційних оплат згідно пункту 3.10 Договору, які відповідно до пункту 3.5, 3.7 Договору сплачуються Орендарем до 15-го числа наступного за розрахунковий місяць.

Додатково Орендар сплачує вартість обслуговування електромереж, вартість яких становить - 0, 55 грн за 1 кв.м.

Згідно пункту 8.2 Договору Орендар несе відповідальність за прострочення внесення орендної плати понад 20 календарних днів з Орендаря додатково стягується штраф в розмірі 50 % від суми заборгованості по орендній платі.

Відповідно до пункту 10.2 Договору строк Договору починає свій перебіг у момент, визначений у пункті 2.1 розділу 2 цього Договору та закінчується 31.10.2022.

Згідно Акту приймання - передачі приміщення від 01.11.2021 об`єкт оренди за Договором - нежитлове приміщення: загальною площею - 11, 10 кв.м., що знаходиться на першому поверсі в частині споруди заводоуправління 2-х поверховій за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 21 прийнято Відповідачем у тимчасове користування від Позивача у задовільному стані.

Позивач зазначає, що він звертався до Відповідача із претензією № 1-1 від 27.07.2023 про існування у нього заборгованості за Договором на суму 45 397, 17 грн.

Згідно наданою Позивачем додатковою угодою від 31.01.2024 до Договору сторонами погоджено за взаємною згодою достроково розірвати Договір з 31.01.2024, а 31.01.2024 підписано Акт повернення об`єкту оренди.

Однак, судом встановлено, що вказана додаткова угода та акт не містить підпису Орендаря, а відтак факт повернення майна Позивачу з оренди 31.01.2024 не може бути встановлений судом, водночас дана обставина не входить до предмету доказування, оскільки до стягнення заявляється заборгованість, яка виникла до 31.01.2024, тобто до повернення майну з користування.

З огляду на викладене, закріплена Актом повернення об`єкту оренди від 31.01.2024 заборгованість Відповідача в розмірі 68 634, 88 грн. останнім не визнавалась та не погоджувалась.

При цьому, суд звертає увагу на те, що докази направлення додаткової угоди від 31.01.2024 та акту повернення від 31.01.2024 в матеріалах справи відсутні.

Досліджуючи матеріали справи судом встановлено, що Позивачем недобросовісно виконано обов`язок в частині надання доказів оскільки, документація (акти здачі - приймання робіт (надання послуг), рахунки на оплату) за Договором неодноразово повторюються.

Так, судом встановлено, що матеріали справи не містять акту здачі - приймання робіт (надання послуг) з оренди нежитлового приміщення за період листопад - грудень 2021, серпень 2023 - січень 2024, а також відсутні рахунки на оплату (відшкодування) комунальних послуг за період з листопада 2021 - грудень 2021, липень 2023- січень 2024.

Проте зазначені платежі включені Позивачем до наданого розрахунку.

Крім того, надані суду примірники актів здачі - приймання робіт (надання послуг) не підписані Відповідачем.

З наданих Позивачем доказів (платіжні доручення) судом встановлено, що Відповідачем сплачено за Договором 29 944, 15 грн, в той час як Позивачем у розрахунку боргу визначено - 29 899, 96 грн, що є суду незрозумілим.

Матеріали справи не містять заперечень щодо заявлених Позивачем вимог та доказів належного виконання Договору.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою є договором оренди.

Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Приписами частини 1 статті 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до частини 1 та 5 статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктами 1 та 4 статті 285 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Частинами 1 та 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З огляду на встановлене вище судом та враховуючи, що орендна плата є фіксованим платежем за фактичне користування об`єктом оренди, суд дійшов висновку, що Відповідач користувався нежитловим приміщенням в період з листопада 2021 по січень 2024 на загальну суму 64 335, 60 грн.

Докази зворотного в матеріалах справи відсутні.

Що стосується комунальних послуг, то Позивачем до матеріалів справи надано акти здачі-приймання (надання послуг) та рахунки на оплату лише за період з січня 2022 по червень 2023 на суму 19 423, 55 грн., а відтак включення Позивачем до суми боргу комунальних платежів за період листопад 2021 по грудень 2021, липень 2023 - січень 2024 на переконання суду є необґрунтованим та неправомірним.

При цьому, судом враховано, що підставою для відшкодування фактично спожитих комунальних послуг згідно пункту 3.5 Договору є виставлений Орендодавцем рахунок, який згідно пункту 3.6 Договору містить розрахунок комунальних послуг від фактично спожитих пропорційно площі, яка орендується.

Відсутність відповідних рахунків на оплату фактично позбавляє Відповідача можливості здійснити відшкодування спожитих послуг, а відтак і виключає виникнення такого обов`язку.

Підсумовуючи викладене вище, належним чином підтвердженими грошовими зобов`язаннями, які виникли у Відповідача перед Позивачем за Договором є сума в розмірі 83 759, 15 грн, які оплачені Відповідачем в розмірі 29 944, 15 грн, а відтак наразі існує борг в розмірі 53 815 грн., який вбачається за можливе встановити з матеріалів справи та який підлягає стягненню з Відповідача.

Так, відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до частини 2 статті 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Частиною 1 статті 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статті 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з частиною 1 статті 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. (стаття 549 ЦК України).

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи положення пункту 3.3 Договору, суд зазначає, що зобов`язання зі сплати орендної плати є такими, що порушені Відповідачем в частині строків її здійснення.

Дослідивши наданий Позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних, судом встановлено, що такі нарахування здійснено за період з 01.03.2022 по 18.07.2024 на суму 68 634, 88 грн.

Суд зазначає, що сума 68 634, 88 грн. обрахована Позивачем як кінцева заборгованість за Договором, яка утворилась, зокрема, після виникнення у Відповідача обов`язку зі сплати оренди за січень 2024, тобто до 01.01.2024, а відтак нарахування на вказану суму починаючи з березня 2022 є неправомірним.

З огляду на зазначене, судом вбачається за можливе здійснювати нарахування на суму заборгованості, яка за підрахунками суду становить 53 815 грн 3 % річних за період з 02.01.2024 по 18.07.2024, інфляційні втрати за період січень 2024 по червень 2024.

Відтак, за підрахунками суду правомірними та обґрунтованими сумами стягнення 3 % річних є 877, 80 грн, інфляційних втрат в розмірі 2 292,47 грн та штрафу в розмірі 50 % від суми прострочення - 26 907, 50 грн., а відтак вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню.

Частинами 1-2 статті 74 ГПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Підсумовуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що Відповідачем порушено умови Договору в частині строків оплати орендних платежів, а відтак допущено прострочення виконання грошового зобов`язання у зв`язку з чим позов підлягає частковому задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега Інвест Девелопмент» - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Делі Спейс» (вул. Джона Маккейна, буд. 39, оф. 11, м. Київ, 01042; ідентифікаційний код 43747411) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега Інвест Девелопмент» (вул. Князів Острозьких, буд. 8, м. Київ, 01010; ідентифікаційний код 41080475) заборгованість - 53 815 (п`ятдесят три тисячі вісімсот п`ятнадцять) грн, інфляційні втрати 2 292 (дві тисячі двісті дев`яносто дві) грн 47 коп, 3 % річних - 877 (вісімсот сімдесят сім) грн 80 коп, штраф - 26 907 (двадцять шість тисяч дев`ятсот сім) грн 50 коп. та судовий збір - 1 928 (одна тисяча дев`ятсот двадцять вісім) грн 43 коп.

3. В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано: 14.10.2024

Суддя Антон ПУКАС