Рішення

від 01.10.2024 по справі 910/5390/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.10.2024Справа № 910/5390/24Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., за участю секретаря судового засідання Легкої А.С., розглянув матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдінг Енд Делівері"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдінг Енд Делівері Експо" (Trading and Delivery Expo d.o.o.)

про стягнення 61 313 євро.

Представники сторін: згідно протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейдінг Енд Делівері" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдінг Енд Делівері Еспо" (Trading and Delivery Expo d.o.o.) про стягнення 61 313 євро.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 06.05.2024 відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

14.05.2024 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому пояснив про наявність у нього заборгованості перед позивачем у розмірі 61 313 євро, яка виникла у зв`язку з ситуацією на ринку лісоматеріалів та курсовим розривом з його контрагентами.

15.05.2024 позивач подав суду додаткові пояснення у справі.

У судовому засіданні 10.09.2024 суд постановив закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті.

11.09.2024 представник відповідача подав заяву про розгляд справи без участі його представника.

У судовому засіданні 01.10.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

16.10.2023 між позивачем (покупцем) та відповідачем (постачальником) укладено зовнішньоекономічний контракт № 16/10, відповідно до умов якого відповідач зобов`язується поставити позивачу європейські дерев`яні піддони ЕРАL, відповідно до специфікації № 1, яка є невід`ємною частиною контракту у кількості 9 000 шт.

Згідно п. 1.2 контракту загальна вартість товару складає 63 000 євро.

Додатковою угодою № 1 від 27.11.2023 сторони внесли зміни до контракту, зокрема, збільшили кількість товару до 9 659 шт., а загальна вартість товару склала 67 613 євро.

Відповідно до умов п. 2.2 контакту строк поставки товару - 50 календарних днів з моменту отримання попередньої оплати у розмірі 100% від вартості товару за контрактом.

На виконання зобов`язань за контрактом, позивач здійснив попередню оплату за товар у розмірі 67 613 євро, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними інструкціями в іноземній валюті №№ 1 від 18.10.2023, 2 від 16.11.2023, 3 від 17.11.2023, 4 від 20.11.2023, 5 від 21.11.2023, 7 від 22.11.2023, 8 від 23.11.2023, 9 від 24.11.2023, 10 від 27.11.2023, 11 від 28.11.2023, 12 від 04.12.2023, 13 від 05.12.2023, 1 від 29.01.2024.

Згідно пояснень сторін, товар на вищевказану суму відповідач позивачу не поставив, доказів поставки матеріали справи не містять.

27.02.2024 відповідач здійснив часткове повернення суми попередньої оплати у розмірі 6 300 євро, та повідомив позивача про неможливість поставки товару за контрактом.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказує, що відповідач свої зобов`язання щодо поставки товару, у т.ч. у визначений строк не виконав, отримані кошти не повернув, у зв`язку із чим позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 61 313 євро попередньої оплати.

Судом встановлено, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки та підставою виникнення взаємних прав і обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) про договір купівлі-продажу (ч. 6 вказаної статті).

Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Доказів вчинення відповідачем дій щодо поставки товару на суму 61 313 євро попередньої оплати суду не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Всупереч ст. 74 ГПК України доказів повернення відповідачем одержаної попередньої оплати у розмірі 61 313 євро суду також не надано.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності з ч. 2 ст. 570 Цивільного кодексу України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 61 313 євро основного боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст. 86, 123, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдінг Енд Делівері Експо" (Trading and Delivery Expo d.o.o.) (31550, Хорватія, м. Валпово, вул. Й.Й. Штроссмайєра, 49) (МВО: 05766338, ul. Josipa Jurja Strossmayera 49, 31550, Valpovo, Croatia) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдінг Енд Делівері" (04053, м. Київ, Вознесенський узвіз, 23-А, оф. 20, код 42940293) 61 313 (шістдесят одну тисячу триста тринадцять) євро, 38 962 (тридцять вісім тисяч дев`ятсот шістдесят дві) грн. 05 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції в строки та порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 11.10.2024.

Суддя О.М.Ярмак