Ухвала

від 14.10.2024 по справі 910/12303/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

14.10.2024Справа № 910/12303/24

Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши заяву Виконавчого комітету Чорнухинської селищної ради (37100, Полтавська обл., Лубенський р-н, селище Чорнухи, вул.Центральна, будинок 39) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРНАФТА-ПОСТАЧ" (04053, місто Київ, провулок Несторівський, будинок 3-5) заборгованості у розмірі 10 440,00 грн,

Представники сторін не викликались.

ВСТАНОВИВ:

07.10.2024 на адресу Господарського суду від Виконавчого комітету Чорнухинської селищної ради надійшла заява про видачу судового наказу до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРНАФТА-ПОСТАЧ" про стягнення заборгованості у розмірі 10 440,00 грн. за Договором поставки № 24 від 18.02.2022 та передана 08.10.2024 судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Подана заява обґрунтована тим, що боржник ТОВ «УКРНАФТА-ПОСТАЧ» 23.12.2022 року призупинив програму обслуговування карток «Авіас» через невиконання зобов`язань, про що заздалегідь не повідомив Покупця. Стягувач звернувшись до АЗС Постачальника за адресою: вул. Центральна, 106, с. Кізлівка Лубенського району Полтавської області, касиром було відмовлено у забезпеченні пальним, а саме заправка автомобіля (Покупця) при пред`явленні довіреними особами Покупця талонів. При цьому захисне поле в талонах було стерте.

Стягувач вказує, що останнім було повернуто ТОВ «УКРНАФТА-ПОСТАЧ» талони на бензин захисне покриття яких стерте, про що свідчить накладна повернення бланків № УППЦ-00003194 від 11.07.2023, а відтак на думку стягувача сторонами узгоджено розмір заборгованості ТОВ УКРНАФТА-ПОСТАЧ» у сумі 10440,00 грн.

Розглянувши заяву Виконавчого комітету Чорнухинської селищної ради, суд дійшов висновку, що подана заява про видачу судового наказу не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 147 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ може бути видано тільки про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір (ч. 2 ст. 148 ГПК України).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 154 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п`яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, зокрема, якщо: заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу.

За змістом п. 8 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, зокрема, якщо: із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Згідно з вимогами ч.ч. 2, 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України у заяві повинно бути зазначено: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб). До заяви про видачу судового наказу, зокрема, додаються: інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Таким чином, для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів.

Стягувач вказує, що ТОВ «УКРНАФТА-ПОСТАЧ» 23.12.2022 року призупинив програму обслуговування карток «Авіас» через невиконання зобов`язань, про що заздалегідь не повідомив Покупця.

Поміж тим в матеріалах заяви відсутні будь-які докази про призупинення програми обслуговування карток «Авіас».

Стосовно твердження стягувача, що останнім було повернуто ТОВ «УКРНАФТА-ПОСТАЧ» талони на бензин захисне покриття яких стерте, про що свідчить накладна повернення бланків № УППЦ-00003194 від 11.07.2023, а відтак на думку стягувача сторонами узгоджено розмір заборгованості ТОВ «УКРНАФТА-ПОСТАЧ» у сумі 10440,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до накладної повернення бланків № УППЦ-00003194 від 11.07.2023 стягувач повернув (здав), а боржник прийняв 12 талонів по 30 л загальна вартість яких з урахуванням ПДВ складає 10 440,00 грн.

Разом з тим вказана накладна лише засвідчує факт повернення товару на загальну суму 10440,00 грн,з ПДВ, однак не підтверджує узгодження розміру заборгованості ТОВ УКРНАФТА-ПОСТАЧ» за якою боржник зобов`язується повернути кошти та/або товар.

Як вбачається з аналізу вищенаведених норм законодавства, судовий наказ може бути видано за наявності відповідного договору, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне виконання сторонами умов договору, а також заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність здійснених розрахунків.

Відтак, безспірні вимоги мають бути підтверджені відповідними доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1-2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За загальним правилом, обов`язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Доказування повинно здійснюватись за загальними правилами відповідно до ст. 74 ГПК України, яка передбачає обов`язковість подання доказів наявності фактичних обставин

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Окрім того у відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність у заявника електронного кабінету.

Не зазначення у заяві повного найменування боржника, є підставою для відмови у видачі судового наказу (п. 2 ч. 1 ст. 150, п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України).

У шапці судового наказу стягувачем вказано боржника: ТОВ «УКРНАФТА-ПОСТАЧ».

Таким чином стягувач не зазначив повного найменування боржника.

За приписами ч. 2 ст. 154 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

При цьому, суд зазначає, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч. 1 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України).

У разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (ч. 2 ст. 151 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 12, 150, пунктом 1 частини 1 ст. 152, ст. ст. 153, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Відмовити Виконавчому комітету Чорнухинської селищної ради у задоволенні заяви про видачу судового наказу до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРНАФТА-ПОСТАЧ" про стягнення заборгованості у розмірі 10 440,00 грн. за Договором поставки № 24 від 18.02.2022.

2. Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 14.10.2024 та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Владислав ДЕМИДОВ