Ухвала

від 14.10.2024 по справі 910/12292/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Київ

14.10.2024Справа № 910/12292/24

Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В. В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , м.Київ

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр - Суши», м. Київ

до відповідача 2: Печерської районної в місті Києві державної адміністрації в особі Державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, м.Київ

про припинення трудових відносин та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр - Суши» та 2. Печерської районної в місті Києві державної адміністрації в особі Державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерської районної в місті Києві державної адміністрації про:

- припинення трудових відносини між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр - Суши» у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 за власним бажанням на підставі ч.1 ст. 38 КЗпП України з 06.09.2024;

- визнання ОСОБА_1 звільненим з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр - Суши» на підставі .1 ст. 38 КЗпП України з 06.09.2024;

- зобов`язання державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Печерської районної у м. Києві державної адміністрації виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадянських формувань, запис про ОСОБА_2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Тарест».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилалась на те, що ОСОБА_1 виконав всі дії, передбачені КЗпП України та Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" задля розірвання трудових відносин, ініціював проведення загальних зборів Товариства з метою призначення на посаду нового директора шляхом направлення повідомлення про скликання загальних зборів із заявою про звільнення, але загальні збори не відбулися/рішення єдиного учасника прийнято не було, в зв`язку з бездіяльністю єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр - Суши», який не прибув на загальні збори і не направив на них свого уповноваженого представника.

Статтею 164 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік документів, що подаються до позовної заяви, зокрема вказано, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя, від 14.05.1981 N R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028 грн.

Як вже зазначалось судом, позивачем у позовній заяві поєднано позовну вимогу немайнового характеру про визнання відмови у виплаті страхового відшкодування неправомірною разом з майновою вимогою про стягнення 204 893,00 грн.

З огляду на вищезазначене положення Закону України "Про судовий збір", сукупний розмір судового збору за подання позивачем до Господарського суду міста Києва вказаної позовної заяви, яка містить три немайнові вимоги, становить 9204 грн (3028 х 3).

Проте, позивачем до позовної заяви додано докази сплати судового збору в сумі 3028 грн (квитанція №3768580927994841 від 03.10.2024).

Відтак, недоплачена позивачем сума судового збору за подання позовної заяви становить 6056 грн (9124 - 3028).

Суд звертає увагу, що згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України», від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України», зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України»).

Таким чином, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначений в Господарському процесуальному кодексі України обов`язок заявника при зверненні до суду сплачувати судовий збір. Невиконання заявником вищенаведених вимог процесуального законодавства наділяє суд правом не приймати до розгляду та повертати позовну заяву.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no. 28249/95, від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Отже, виходячи з вищевикладеного у сукупності полягає, що позовна заява ОСОБА_1 не відповідає приписам ст.164 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 164, 174, ч. 2 ст. 232, ст.ст. 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 .

2. Надати позивачу строк для усунення недоліків, який становить десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків у позовній заяві шляхом надання доказів сплати ОСОБА_1 судового збору в сумі 6056 грн.

4. Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Князьков