Рішення

від 14.10.2024 по справі 910/8881/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.10.2024Справа № 910/8881/24Господарський суд міста Києва в складі головуючого судді Блажівської О.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу №910/8881/24

за позовом Приватного акціонерного товариства "Уманський завод "Мегомметр" (20300, Черкаська обл., м. Умань, вул. Небесної сотні, буд. 49, ЄДРПОУ 00226106)

до Дочірнього підприємства "Ітера Трейд" (01103, м. Київ, Залізничне Шосе, буд. 6, оф. 203, ЄДРПОУ 32708595)

про стягнення 293 398,53 грн.,-

без виклику представників сторін,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Уманський завод "Мегомметр" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства "Ітера Трейд" про стягнення 293 398,53 грн., де 274 995,16 грн. повернення оплати за поставлений природний газ, 9 148,14 грн. - інфляційне збільшення боргу та 9 255,23 грн. - 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем своїх обов`язків за договором №001-20-017 від 12.12.2019 постачання природного газу в частині оплати поставленого природного газу на суму 274 995,16 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2024 вказану позовну заяву залишено без руху.

30.07.2024 через відділ документообігу суду від Приватного акціонерного товариства "Уманський завод "Мегомметр" надійшли докази усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2024 відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив.

Ухвала від 09.08.2024 була направлена Дочірньому підприємству "Ітера Трейд" 12.08.2024 рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, - 01103, м. Київ, Залізничне Шосе, буд. 6, оф. 203. Конверт з ухвалою суду від 05.08.2024 було повернуто до суду відділенням поштового зв`язку з зазначенням про те, що поштове відправлення не було вручено відповідачу, з відміткою «не числиться».

В силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою відповідача, вважається днем вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Також судом враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду від 09.08.2024 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Натомість, відзив на позовну заяву відповідачем не подано відповідно до приписів ст. 165 та п. 4 ухвали Господарського суду міста Києва від 09.08.2024 про відкриття провадження у справі.

Положеннями ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами справи. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

12.12.2019 між Дочірнім підприємством «Ітера Трейд» (далі-постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Уманський завод "Мегомметр" (далі - споживач) та був укладений договір на постачання природного газу № 001-20-017.

Відповідно до п. 2.1 договору постачальник зобов`язується передати, а споживач прийняти та оплатити природний газ з рахуванням вартості замовленої/перевищеної потужності та небалансів (далі за текстом - газ) на умовах вказаного договору.

Споживач приймає за Даним Договором природний газ виключно для власних потреб (п. 2.2 Договору).

Відповідно до п. 4.3 Договору об`єми поставок природного газу в період дії даного Договору визначені в Додатку № 1, що є невід`ємною частиною Договору.

Згідно п. 4.4., 4.5 Договору за розрахункову одиницю кількості поставленого природного газу приймається 1000 (одна тисяча) кубічних метрів, що приведені до стандартних умов (Т=20° С, Р=101,325 КПа /760 мм. ртутного стовпчика).

Фактична кількість поставленого по даному Договору природного газу визначається згідно щомісячних Актів прийому-передачі природного газу між Постачальником та Споживачем, складених актів про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу Споживачу за розрахунковий період між Оператором ГРМ/ГТС та Споживачем відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи/Кодексу газорозподільних систем.

Акти прийому-передачі природного газу складаються по одному примірнику для кожної із Сторін та датуються останнім календарним днем місяця поставки.

Відповідно до п. 5.1, 5.2 Договору Постачальник передає природний газ Споживачу на пунктах виміру, які знаходяться на пунктах прийому-передачі газу в газотранспортну систему України, у відповідності до вимог, встановлених Кодексом газорозподільних систем, який затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 р. № 2494 та Кодексом газотранспортної системи, який затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 р. № 2493. Передача природного газу протягом місяця здійснюється Постачальником диференційовано, в межах проведених Споживачем оплат за плановий обсяг поставки.

У пункті 6.1 Договору сторони домовилися, що ціна на природній газ, який буде поставлений протягом дії даного договору, встановлюється сторонами в додаткових угодах, що є невід`ємною частиною даного договору.

Пунктом 6.3 Договору визначено, що розрахунок за поставку природного газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів в гривнях на розрахунковий рахунок постачальника на умовах 100% оплати вартості місячного обсягу газу не пізніше ніж за 5 днів до місяця поставки газу.

Оплата за Договором здійснюється у національній валюті України у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника (п. 6.8 Договору).

Оплата проводиться Споживачем самостійно - платіжними дорученнями у відповідності до умов даного Договору. В платіжних дорученнях Споживач повинен обов`язково вказувати номер Договору, дату його підписання, призначення платежу (п. 6.9 Договору).

За наявності заборгованості у Споживача за даним Договором Постачальник зараховує кошти, що надійшли від Споживача, як погашення заборгованості за газ, поставлений йому в минулі періоди, незалежно від вказаного в платіжному дорученні призначення платежу (6.10. Договору).

Звірка розрахунків за газ за даним Договором здійснюється Сторонами в термін до 10 (десяти) днів з дати отримання будь-якою із Сторін відповідної письмової вимоги іншої Сторони. Звірка розрахунків оформлюється шляхом підписання Сторонами акту звірки (п. 6.11. Договору).

Загальна вартість природного газу, що постачається згідно даного Договору, визначається на підставі щомісячних Актів прийому-передачі газу, які складаються Постачальником відповідно до п. 4.5 даного Договору (6.12. Договору).

Відповідно до п. 7.1 Договору за невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків за цим договором Сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Відповідно до п. 7.9 Договору у разі відсутності факту постачання газу у строк, сума попередньої оплати підлягає поверненню Споживачу протягом десяти робочих днів з дня пред`явлення письмової вимоги на повернення коштів, підтвердженою актом взаєморозрахунків між Сторонами.

Договір вступає в силу з моменту його підписання повноважними представниками сторін та діє в частині поставки природного газу з 01 січня 2020 року до 31 грудня 2020 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх закінчення (п. 11.1 договору).

Згідно п. 11.2 Договору, Договір вважається продовженим (пролонгованим) на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення дії строку договору жодною зі Сторін не буде заявлено про припинення його дії. Кількість пролонгацій не обмежена. При цьому Сторони укладають Додаткову угоду до цього Договору, в якій визначають плановий обсяг постачання природного газу.

На виконання вказаного Договору, відповідачем виставлено позивачеві рахунок на оплату № 9 від 25.01.2022 про сплату за газ природній (лютий 2022) у розмірі 1 089 000, 00 грн.

Згідно платіжного доручення від 26.01.2022 № 240 позивачем було здійснено оплату у розмірі 1 089 000, 00 грн. за послуги з постачання природного газу згідно Договору № 0001-20-017 від 12.12.2019 та рахунку на оплату № 9 від 25.01.2022.

Як зазначає позивач у позовній заяві, на вказану вище суму відповідачем не було поставлено природний газ в повному об`ємі. Зокрема, в лютому 2022 року відповідач відповідно Акту від 01 березня 2022 року поставив лише 15 056, 00 метрів кубічних газу на суму 546 532, 80 грн.

Також позивач зазначає, що відповідачем, за його зверненнями, добровільно повернуто частину коштів за непоставлений газ в сумі 300,000 гри, про що надано банківські виписки від 09.03.2023 року та 19.04.2023.

Згідно Акту прийому-передачі газу № 280 від 31 грудня 2022 року, в грудні відповідачем поставлено газ в кількості 0,485 тисяч метрів кубічних за ціною 27 500 грн. за 1 тис. м. кубічних на суму 16 005, 00 грн.

Згідно акту звірки взаєморозрахунків взаємних розрахунків по стану за період: 4 квартал 2022, укладеного між Дочірнім підприємством «ІТЕРА ТРЕЙД» та Приватним акціонерним товариством «Уманський завод «МЕГАММЕТР» за Договором № 001-20-017 від 12.12.2019, за Дочірнім підприємством «ІТЕРА ТРЕЙД» на 21.12.2022 рахується заборгованість у розмірі 274 995, 16 грн.

25.04.2023р. позивач, на виконання п. 7.9 Договору, направив відповідачу вимогу на повернення коштів в сумі 274 995, 16 грн.

Вказану вимогу було отримано відповідачем 12.05.2023, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

09.05.2023 позивачем направлено відповідачу претензію з вимогою повернення коштів в сумі 274 995,16 грн.

Вказана вимога та претензія залишилися без відповіді, повернення коштів у розмірі 274 995, 16 грн. відповідачем не відбулося.

Позивач звертаючись до суду з даним позовом зазначає, що у відповідача існує обов`язок щодо повернення позивачу суми в розмірі 974 995, 16 грн. основного боргу (повернення оплати за поставлений природний газ) 9148, 14 грн. інфляційного збільшення боргу та 9 255,23 грн. - 3% річних.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» договір постачання повинен містити такі істотні умови: 1) обов`язок постачальника забезпечити споживача всією необхідною інформацією про загальні умови постачання (у тому числі ціни), права та обов`язки постачальника та споживача, зазначення актів законодавства, якими регулюються відносини між постачальником і споживачем, наявні способи досудового вирішення спорів з таким постачальником шляхом її розміщення на офіційному веб-сайті постачальника; 2) обов`язок постачальника забезпечити споживача інформацією про обсяги та інші показники споживання природного газу таким споживачем на безоплатній основі; 3) обов`язок постачальника повідомити споживачу про намір внесення змін до договору постачання природного газу в частині умов постачання до початку дії таких змін та гарантування права споживача на дострокове розірвання договору постачання, якщо нові умови постачання є для нього неприйнятними; 4) обов`язок постачальника забезпечити споживачу вибір способу оплати з метою уникнення дискримінації; 5) обов`язок постачальника забезпечити споживача прозорими, простими та доступними способами досудового вирішення спорів з таким постачальником; 6) порядок відшкодування та визначення розміру збитків, завданих внаслідок порушення договору постачання.

Згідно з п. 2 розділу ІІ Правил постачання природного газу постачання природного газу споживачу здійснюється за договором постачання природного газу, який укладається відповідно до вимог цього розділу, за яким постачальник зобов`язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для споживача об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

У п. 20 розділу ІІ Правил постачання природного газу зазначено, що споживач зобов`язується: дотримуватись вимог цих Правил; забезпечувати дотримання дисципліни відбору (споживання) природного газу в обсягах та на умовах, визначених договорами; своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений природний газ на умовах, визначених договорами; здійснювати комплекс заходів, спрямованих на запобігання виникненню загрози життю або травматизму, пошкодженню обладнання та продукції, негативних екологічних наслідків тощо в разі отримання повідомлення про припинення (обмеження) постачання (розподілу/транспортування) природного газу; забезпечувати допуск представників постачальника за пред`явленням службового посвідчення на територію власних об`єктів для звірки даних фактичного споживання природного газу; самостійно обмежувати (припиняти) споживання природного газу у випадках: порушення строків оплати за договором на постачання природного газу; відсутності або недостатності підтвердженого обсягу природного газу, виділеного споживачу; перевитрат добової норми та/або місячного підтвердженого обсягу природного газу без узгодження з постачальником; відсутності укладеного договору постачання природного газу; інших випадках, передбачених цими Правилами та чинним законодавством.

Матеріалами справи встановлено, що між сторонами укладено договір на постачання природного газу № 001-20-017 від 12.12.2019.

Згідно з частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 вказаної статті).

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 669 ЦК України передбачено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов зазначеного договору поставки позивач сплатив відповідачу вартість замовленого газу на загальну суму 108 900, 00 грн.

Відповідач поставив природний газ позивачу на загальну суму 814 004, 84 грн., а саме:

- у лютому 2022 - на суму 546 532,80 грн., що підтверджується актом приймання-передачі від 01.03.2022;

- у груді 2022 - 16 005,00 грн., що підтверджується актом приймання-передачі від 31.12.2022 № 280.

Окрім цього згідно наданої до суду банківської виписки від 09.03.2022, Дочірнім підприємством "Ітера Трейд" 09.03.2022 повернуто суму коштів у розмірі 200 000, 00 грн. за Договором № 001-20-017 від 12.12.2019 та листа від 09.03.2022 № 09922-4189.

Також, згідно наданої до суду банківської виписки від 19.04.2022, Дочірнім підприємством "Ітера Трейд" 19.04.2022 повернуто суму коштів у розмірі 100 000, 00 грн. за Договором № 001-20-017 від 12.12.2019 та листа від 09.03.2022 № 09922-4189

При цьому, згідно акту звірки взаєморозрахунків взаємних розрахунків по стану за період: 4 квартал 2022, укладеного між Дочірнім підприємством «ІТЕРА ТРЕЙД» та Приватним акціонерним товариством «Уманський завод «МЕГАММЕТР» за Договором № 001-20-017 від 12.12.2019, за Дочірнім підприємством «ІТЕРА ТРЕЙД» на 21.12.2022 рахується заборгованість у розмірі 274 995, 16 грн.

Вказаний акт підписано сторонами та скріплено їх печатками.

Відповідно до п. 7.9 Договору у разі відсутності факту постачання газу у строк, сума попередньої оплати підлягає поверненню Споживачу протягом десяти робочих днів з дня пред`явлення письмової вимоги на повернення коштів, підтвердженою актом взаєморозрахунків між Сторонам.

Матеріалами справи встановлено, що позивачем, на виконання п. 7.9 Договору, 25.04.2023 (вих.№ 09900-339) було направлено відповідачу вимогу на повернення коштів в сумі 274 995, 16 грн., яка отримана останнім 12.05.2023. Натомість, у відповідності до приписів п. 7.9 Договору, відповідачем протягом десяти робочих днів з дня пред`явлення письмової вимоги повернення коштів, підтверджених актом взаєморозрахунків між Сторонам, не відбулося.

Відповідно до ч. 2 статті 570 Цивільного кодексу України якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

За приписами положень чинного законодавства авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). На відміну від завдатку аванс - це спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції. Аванс сплачується боржником у момент настання обов`язку платити та виконує функцію попередньої оплати. Тобто, у разі невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/45382/17.

Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно з ч. 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

При цьому, оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, оскільки матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов`язання з повернення суми попередньої оплати у розмірі 274 995, 16 грн на користь позивача, а доказів її повернення у визначеному п. 7.9 Договору порядку відповідачем не надано, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача 274 995, 16 грн. попередньої оплати у повному обсязі.

Позивач також просить стягнути з відповідача 9148, 14 грн. інфляційного збільшення боргу та 9 255,23 грн. - 3% річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

Кредитору, у свою чергу, згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України належить право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу.

Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв`язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов`язання.

Водночас, частиною першою статті 8 Цивільного кодексу України визначено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Частиною п`ятою статті 4 Цивільного кодексу України передбачено, що інші органи державної влади України у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини.

Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону). Статтею 2 цього Закону передбачено як об`єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об`єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.

З метою реалізації Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» Кабінет Міністрів України постановою № 1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).

Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України № 265 від 27.07.2007.

Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 Цивільного кодексу України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 постанови КМУ № 1078).

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено право особи отримати компенсацію інфляційних збитків за весь період прострочення. Якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - «дефляція», то це не змінює його правової природи і не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ №1078 від 17.07.2003.

Об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 роз`яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, судом здійснено власний розрахунок, при цьому, обмежуючись періодами та сумами, визначеними позивачем та за розрахунком суду останній є арифметично вірним, а тому підлягає задоволенню у заявленому позивачем розмірі.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, суд доходить висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Уманський завод "Мегомметр" підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у разі задоволення позову покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Ітера Трейд" (01103, м. Київ, Залізничне Шосе, буд. 6, оф. 203, ЄДРПОУ 32708595) на користь Приватного акціонерного товариства "Уманський завод "Мегомметр" (20300, Черкаська обл., м. Умань, вул. Небесної сотні, буд. 49, ЄДРПОУ 00226106) заборгованість в розмірі 293 398 (двісті дев`яносто три тисячі триста дев`яносто вісім) грн. 53 коп., з них 274 995, 16 (двісті сімдесят чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто п`ять) грн. 16 коп. - сума основного боргу, 9 255 (дев`ять тисяч двісті п`ятдесят пять) грн. 23 коп. - 3% річних, 9 148 (дев`ять тисяч сто сорок вісім) грн. 14 коп. - інфляційні втрати.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства "Ітера Трейд" (01103, м. Київ, Залізничне Шосе, буд. 6, оф. 203, ЄДРПОУ 32708595) на користь Приватного акціонерного товариства "Уманський завод "Мегомметр" (20300, Черкаська обл., м. Умань, вул. Небесної сотні, буд. 49, ЄДРПОУ 00226106) витрати по сплаті судового збору в розмірі 4 400 (чотири тисячі чотириста) грн. 98 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Враховуючи те, що суддя Господарського суду міста Києва Блажівська О.Є. в період з 09.10.2024 по 11.10.2024 перебувала на лікарняному, повний текст рішення складено та підписано 14.10.2024.

Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА