Рішення

від 07.10.2024 по справі 913/361/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2024 року м. Харків Справа № 913/361/24

Провадження №5/913/361/24

За позовом Фізичної особи-підприємця Василевського Віктора Яковича ( АДРЕСА_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Всесвіт-Торг» (вул. Менделєєва, буд. 12, кім. 302, м. Рубіжне Луганської області, 93009)

про стягнення 1 550 143 грн 95 коп.

Суддя Вінніков С.В.

Секретар судового засідання-помічник судді Чуєва М.С.

У засіданні брали участь:

від позивача: представник не прибув;

від відповідача: представник не прибув.

С У Т Ь С П О Р У:

Фізична особа-підприємець Василевський Віктор Якович (далі - ФОП Василевський В.Я. ) 09.08.2024 (дата подачі позовної заяви до відділу документального забезпечення роботи суду) звернувся до Господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Всесвіт-Торг» (далі - ТОВ «Всесвіт-Торг») про стягнення заборгованості за договором поставки від 04.12.2019 №2998ХарП у сумі 676 971 грн 97 коп., пені за період з 06.02.2022 до 31.07.2024 у сумі 583 235 грн 06 коп., штрафу в сумі 33 848 грн 60 коп., 3% річних за період з 06.02.2022 до 31.07.2024 у сумі 50 411 грн 43 коп., інфляційних втрат за період з лютого 2022 року по червень 2024 року в сумі 205 677 грн 09 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням ТОВ «Всесвіт-Торг» зобов`язань з оплати поставленого за договором поставки від 04.12.2019 №2998ХарП товару, у зв`язку з чим позивачем відповідно до умов п.8.4 договору нараховані пеня за період з 06.02.2022 до 31.07.2024 у сумі 583 235 грн 06 коп. та штраф у сумі 33 848 грн 60 коп., а відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України - 3% річних за період з 06.02.2022 до 31.07.2024 у сумі 50 411 грн 43 коп., інфляційні втрати за період з лютого 2022 року по червень 2024 року в сумі 205 677 грн 09 коп.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.08.2024 справа передана на розгляд судді Віннікову С.В.

Ухвалою від 13.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі; визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 27.08.2024.

16.08.2024 позивачем подане клопотання про розгляд справи за його відсутності за наявними матеріалами.

Указане клопотання судом задоволено.

Ухвалою від 27.08.2024 відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 11.09.2024.

Ухвалою від 11.09.2024 закрите підготовче провадження; призначено справу до судового розгляду по суті на 07.10.2024.

У судове засідання 07.10.2024 представники сторін не прибули, причин неявки суду не повідомили.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином, зокрема шляхом розміщення повідомлень на сайті судової влади, що підтверджується роздруківками та направленням електронних примірників ухвал від 13.08.2024, від 27.08.2024, від 11.09.2024 на адресу електронної пошти - ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч.2 ст.121 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають офіційної електронної адреси, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному веб-порталі судової влади України, з урахуванням вимог, визначених Законом України «Про доступ до судових рішень», у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень. З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.

Суд зауважує, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача є: АДРЕСА_2 .

За інформацією, розміщеною на офіційному вебсайті Акціонерного товариства «Укрпошта» за посиланням https://index.ukrposhta.ua відділення пошти у м. Рубіжне Луганської області тимчасово не функціонують.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» затверджений відповідний Перелік, відповідно до якого територія Рубіжанської міської територіальної громади Сєвєродонецького району Луганської області з 13.05.2022 і по теперішній час належить до тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України.

Ураховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи.

Відповідно до ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

04.12.2019 між ФОП Василевським В.Я. як постачальником та ТОВ «Всесвіт-торг» як покупцем укладений договір поставки №2998ХарП, за умовами якого у відповідності до умов цього договору постачальник на підставі заявки покупця зобов`язується передати у власність покупця продукцію будівельного призначення (далі - товар), асортимент, кількість та ціна яких визначена в видаткових накладних, що надані постачальником та являють собою частину цього договору, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору. Загальні асортимент, кількість та ціна товару, поставку якого постачальник здійснює за цим договором визначається у видаткових накладних або погодженій сторонами специфікації (специфікаціях), які підписані уповноваженими представниками постачальника та покупця, скріплені печатками сторін та становлять невід`ємну частину цього договору (п.1.1 договору).

Відповідно до п.3.1 договору загальна сума договору складається з сум, вказаних у всіх видаткових накладних або специфікаціях на товар, який поставлений покупцем протягом строку дії договору.

Поставка товару здійснюється щоразу за цінами, які діють на момент здійснення поставки товару відповідно до наданого постачальником рахунку-фактури (п.3.2 договору).

Згідно з п.3.4 договору покупець здійснює оплату за товар на наступних умовах: за кожну партію товару - 100% вартості товару покупець зобов`язаний сплатити у термін 60 календарних днів з моменту передачі товару від постачальника покупцю, згідно дати у видатковій накладній. Можлива дострокова оплата за партію товару. Оплата здійснюється покупцем на підставі цього договору. При здійсненні платежу покупець обов`язково повинен вказувати у платіжному дорученні номер та дату цього договору, рахунку-фактури та номер і дату видаткової накладної на товар.

Товар за цим договором постачається (у тому числі - окремими партіями) відповідно до видаткових накладних на підставі заявок покупця, підтверджених постачальником (п.5.1 договору).

Відповідно до п.5.1.1 договору заявки можуть надаватися постачальникові в довільній письмовій формі засобами поштового, факсимільного зв`язку, по електронній пошті або у інший спосіб, прийнятний для сторін. Повідомлення постачальника можуть надаватись покупцю у довільній письмовій формі засобами поштового, факсимільного зв`язку, по електронній пошті або у інший спосіб, прийнятний для сторін.

У п.5.1.2 договору сторони передбачили, що у випадку не надання постачальником рахунку-фактури до договору, заявка вважається відхиленою.

Згідно з п.5.3 договору постачання товару здійснюється на наступних умовах (згідно Міжнародних правил тлумачення торгових термінів ИНКОТЕРМС 2010), які застосовуються за згодою сторін. ЕХW - м. Харків. Місце постачання товару - склад постачальника за адресою: вул. Киргизька, 19. Зобов`язання постачальника вважаються виконаними, коли товар завантажений в транспортний засіб покупця в місці постачання. Завантаження товару на транспортний засіб покупця здійснюється засобами постачальника та за його рахунок. Вивезення товару зі складу постачальника. Зобов`язання постачальника вважається виконаними, коли він надав в розпорядження покупцю нерозвантажений з транспортного засобу товар в місці постачання. Розвантаження товару з транспортного засобу постачальника здійснюється засобами покупця та за його рахунок.

У відповідності до умов п.6.1 договору товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем в момент передачі товару та підписання безпосередньо покупцем або повноважним представником покупця видаткової накладної: по кількості - відповідно до видаткової накладної (п.6.1.1 договору); по якості - відповідно до вимог заводу-виробника товару та умов цього договору. Датою відвантаження товарів (партії товару) покупцеві вважається дата відповідної видаткової накладної на дані товари (п.6.2.2 договору).

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та дії до 31.12.2020, а в частині зобов`язань по оплаті товарів - до повного їх виконання (п.7.1 договору).

Відповідно до п.7.2 договору якщо за 1 місяць до закінчення строку дії цього договору жодна сторона не надасть письмового повідомлення про його розірвання, то кожного разу строк дії цього договору автоматично продовжується на додаткові однорічні строки.

У п.8.4 договору сторони передбачили, що в разі прострочення виконання покупцем зобов`язання оплатити поставлені (передані) йому товари за цим договором і (або) в разі не повного виконання покупцем даного зобов`язання, покупець зобов`язаний виплачувати постачальникові пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення покупцем виконання грошового зобов`язання за весь період прострочення та штрафну неустойку у розмірі 5% від вартості неоплачених в строк (неналежним чином сплачених) товарів.

На виконання умов договору позивач здійснив постачання товару відповідачеві на загальну суму 1 565 630 грн 40 коп., який ТОВ «Всесвіт-торг» оплатило частково в сумі 888 658 грн 43 коп., заборгованість складає 676 971 грн 97 коп.

Указані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.

Згідно ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір від 04.12.2019 №2998ХарП є договором поставки, до якого слід застосовувати відповідні положення Господарського та Цивільного кодексів України.

Відповідно до ч.1 ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення передбачені і ч.1 ст.712 ЦК України.

Згідно з ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч.1 ст.222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно із ст.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, тобто - неналежне виконання.

На виконання умов договору від 04.12.2019 №2998ХарП позивач 07.12.2021, 21.12.2021 та 30.12.2021 поставив відповідачеві товар, що підтверджується видатковими накладними №Дк0001060 на суму 500 000 грн 00 коп., №Дк0003062 на суму 465 630 грн 40 коп., №Дк0004583 на суму 600 000 грн 00 коп., які підписані відповідачем без зауважень та заперечень, а підпис скріплений печаткою ТОВ «Всесвіт-торг».

На виконання умов договору поставки позивачем складені рахунки-фактури від 01.12.2021 №с00001190 на суму 500 000 грн 00 коп., від 21.12.2021 №с00001299 на суму 465 630 грн 40 коп., від 30.12.2021 №с00001344 на суму 600 000 грн 00 коп.

Отже позивачем доведений факт поставки товару відповідачеві.

Суд зауважує, що у відповідності до умов п.7.2 договору поставки він продовжував свою дію та був чинним у дати здійснення відповідних поставок товару у грудні 2021 року.

Приписами ст.530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з п.3.4 договору покупець здійснює оплату за товар на наступних умовах: за кожну партію товару - 100% вартості товару покупець зобов`язаний сплатити у термін 60 календарних днів з моменту передачі товару від постачальника покупцю, згідно дати у видатковій накладній. Можлива дострокова оплата за партію товару. Оплата здійснюється покупцем на підставі цього договору. При здійсненні платежу покупець обов`язково повинен вказувати у платіжному дорученні номер та дату цього договору, рахунку-фактури та номер і дату видаткової накладної на товар.

Господарський суд ураховує, що кожна поставка позивачем відповідачеві товару за видатковою накладною є окремим зобов`язанням у розумінні приписів ст.509 ЦК України та ст.173 ГК України, яке має свій строк (термін) виконання.

При цьому суд бере до уваги наступне.

Статтею 251 ЦК України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

За змістом ст.252 ЦК України вбачається, що строк визначається, зокрема, днями, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Частиною 5 ст.254 ЦК України передбачено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Отже, при визначенні строку (терміну) виконання зобов`язання судам необхідно враховувати загальні положення ЦК України про порядок визначення та обчислення строків (термінів), зокрема, щодо початку і закінчення строку (терміну), а також умови вчиненого сторонами спору правочину, на підставі якого виникло зобов`язання.

Викладене відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19, які в силу положень ч.4 ст.236 ГПК України враховуються при виборі і застосуванні норм права.

Оскільки сторонами у п.3.4 договору визначено саме строк виконання зобов`язання з оплати поставленого товару, суд, визначаючи початок періоду прострочення, керується вказаними висновками Верховного Суду.

Отже, за поставлений позивачем відповідачеві за видатковою накладною від 07.12.2021 №Дк0001060 товар граничним строком оплати є 07.02.2022, оскільки 5 та 6 лютого 2022 були вихідними днями (субота та неділя), видатковою накладною від 21.12.2021 №Дк0003062 - 21.02.2022, оскільки 19 та 20 лютого 2022 були вихідними днями (субота та неділя), видатковою накладною від 30.12.2021 №Дк0004583 - 28.02.2022.

ТОВ «Всесвіт-торг» оплатило товар частково в сумі 888 658 грн 43 коп., що підтверджується банківською випискою за період з 07.12.2021 по 29.07.2024, заборгованість складає 676 971 грн 97 коп.

Підсумовуючи наведене суд приходить до висновку про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки від 04.12.2019 №2998ХарП за поставлений товар у сумі 676 971 грн 97 коп.

Відповідно до ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за договором від 04.12.2019 №2998ХарП за період з 06.02.2022 по 31.07.2024 у сумі 583 235 грн 06 коп. суд зазначає наступне.

Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно п.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У п.8.4 договору сторони передбачили, що в разі прострочення виконання покупцем зобов`язання оплатити поставлені (передані) йому товари за цим договором і (або) в разі не повного виконання покупцем даного зобов`язання, покупець зобов`язаний виплачувати постачальникові пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення покупцем виконання грошового зобов`язання за весь період прострочення та штрафну неустойку у розмірі 5% від вартості неоплачених в строк (неналежним чином сплачених) товарів.

Частиною 6 ст.232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Суд зауважує, що зазначена в п.8.4 договору поставки від 04.12.2019 №2998ХарП умова договору про сплату пені «за весь період прострочення» розцінюється як установлення цим договором іншого, ніж передбачений ч.6 ст.232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Отже, умовами договору поставки сторони передбачили можливість нарахування пені понад шість місяців.

Суд бере до уваги, що позивачем нарахування пені здійснюється не окремо за кожною видатковою накладною окремо, а на всю заборгованість з урахуванням здійснених відповідачем оплат.

При цьому нарахування пені на заборгованість за видатковою накладною від 21.12.2021 №Дк0003062 не здійснюється, оскільки вона повністю оплачена ТОВ «Всесвіт-торг»

З огляду на викладене, ураховуючи встановлені судом і зазначені вище граничні строки оплати поставленого товару, суд приходить до висновку про те, що початком періоду прострочення виконання зобов`язання з оплати поставленого за видатковою накладною від 07.12.2021 №Дк0001060 товару буде 08.02.2022, а періодом, за який нараховується пеня з 08.02.2022 по 31.07.2024, за видатковою накладною від 30.12.2021 №Дк0004583 - 01.03.2022, а періодом, за який нараховується пеня з 01.03.2022 по 31.07.2024.

Ураховуючи зазначене, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за період з 06.02.2022 по 31.07.2024, суд уважає його необґрунтованим, оскільки позивачем невірно визначено початок періоду для нарахування пені.

Водночас суд вважає необхідним навести власний розрахунок пені за період з 08.02.2022 по 31.07.2024 зроблений за допомогою програми «Ligazakon»:

№ і дата документаСтрок оплатиСума заборгованості в грн.Період нарахування пеніКількість днів простроченняСума пені, грнвід 07.12.2021 №Дк0001060по 07.02.2022 (включно)76 971,9708.02.2022 - 31.07.202490574 244,38від 30.12.2021 №Дк0004583по 28.02.2022 (включно)600 00001.03.2022 - 31.07.2024884 571 834,22 Разом:646 078,60

Водночас ураховуючи принцип диспозитивності судового процесу, розмір заявленої позивачем до стягнення пені, обґрунтованою та такою, що підлягає стягненню з відповідача є пеня за період з 08.02.2022 по 31.07.2024 у сумі 583 235 грн 06 коп.

Розглядаючи вимогу позивача про стягнення штрафу в розмірі 5% від вартості неоплачених в строк (неналежним чином сплачених) товарів у сумі 33 848 грн 60 коп. суд бере до уваги, що можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено ч.2 ст.231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачити в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст.627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст.61 Конституції України, оскільки згідно зі ст.549 ЦК України пеня і штраф є формами неустойки, а відповідно до ст.230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватись різний набір санкцій.

Викладене відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постановах від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 12.12.2019 у справі №910/10939/18, які в силу положень ч.4 ст.236 ГПК України враховуються при виборі і застосуванні норм права.

Ураховуючи викладене, штраф у розмірі 5% від вартості неоплачених в строк (неналежним чином сплачених) товарів у сумі 33 848 грн 60 коп. нарахований позивачем на суму заборгованості 676 971 грн 97 коп. обґрунтовано, оскільки у встановлені договором граничні строки оплати товару відповідач його повністю не оплатив.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 5% від вартості неоплачених в строк (неналежним чином сплачених) товарів у сумі 33 848 грн 60 коп. підлягає задоволенню.

Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних за період з 06.02.2022 по 31.07.2024 у сумі 50 411 грн 23 коп. суд зазначає наступне.

Статтею 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов`язання. Так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд вважає його неправильними, оскільки позивачем невірно визначено початок періоду прострочення за кожною видатковою накладною і нарахування одразу здійснено на всю суму заборгованості (676 971 грн 97 коп.), яка станом на 06.02.2022 в такому розмірі ще не існувала.

Водночас господарський суд вважає за необхідне навести власний розрахунок 3% річних зроблений за допомогою програми «Ligazakon»:

№ та дата видаткової накладноїСтрок оплатиСума заборгованості в грн.Період нарахування 3% річнихКількість днів простроченняСума 3% річних, грнвід 07.12.2021 №Дк0001060 по 07.02.2022 (включно)76 971,9708.02.2022 - 31.07.20249055 721,77 від 30.12.2021 №Дк0004583по 28.02.2022 (включно)600 00001.03.2022 - 31.07.202488443 565,82 Разом: 49 287,59

Отже обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача є 3% річних за період з 08.02.2022 по 31.07.2024 у сумі 49 287 грн 59 коп.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат за період з лютого 2022 року по червень 2024 року в сумі 205 677 грн 09 коп., суд зазначає, що позивачем не визначено індекс інфляції за весь період прострочення та не враховано, що визначення величини приросту індексу споживчих цін має заокруглюватися до десяткового числа після коми.

Викладене відповідає висновкам, наведеним у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19, які в силу положень ч.4 ст.236 ГПК України враховуються при виборі і застосуванні норм права.

Водночас суд вважає за необхідне навести власний розрахунок інфляційних втрат, зроблений за допомогою програми «Ligazakon»:

№ та дата видаткової накладноїСтрок оплатиСума заборгованості в грн.Період нарахування Індекс інфляції за весь період простроченняСума інфляції, грнвід 07.12.2021 №Дк0001060 по 07.02.2022 (включно)76 971,97Лютий 2022 - червень 2024136,928 423,29 від 30.12.2021 №Дк0004583по 28.02.2022 (включно)600 000Березень 2022 - червень 2024134,8208 622,88 Разом: 237 046,17

Ураховуючи принцип диспозитивності судового процесу, розмір заявлених позивачем до стягнення інфляційних втрат, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення є інфляційні втрати за період лютого 2022 року по червень 2024 року в сумі 205 677 грн 09 коп.

Відповідач позов не оспорив, доказів відсутності заборгованості суду не надав.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.

Розв`язуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

При зверненні з позовом позивач не сплачував судовий збір, оскільки відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 16.10.2019 №981715 є інвалідом другої групи з 10.09.2019 безстроково та звільнений від його сплати в силу приписів п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ч.2 ст.129 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Згідно зі ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 3 028 грн 00 коп.

Суд бере до уваги, що позовна заява з доданими до неї документами подавалась позивачем безпосередньо до відділу документального забезпечення роботи суду, а не в електронній формі через систему «Електронний суд».

Отже, витрати по сплаті судового збору у сумі 23 235 грн 30 коп. відповідно до ст.129 ГПК України покладаються на відповідача та підлягають стягненню в дохід Державного бюджету України, оскільки позивач звільнений від його сплати у порядку п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною 1 ст.124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У відповідності до ч.3 ст.124 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У позовній заяві позивач зазначив, що попередній розмір витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи складає 20 000 грн 00 коп.

Доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу на дату ухвалення цього рішення позивачем суду не надано.

Заяви в порядку ч.8 ст.129 ГПК України про наступне подання доказів понесення ФОП Василевським В.Я. витрат на професійну правничу допомогу до суду не надходило.

Ураховуючи викладене, питання розподілу понесених ФОП Василевським В.Я. витрат на професійну правничу допомогу адвоката судом не вирішується.

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236 - 238 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Фізичної особи-підприємця Василевського Віктора Яковича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Всесвіт-Торг» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Всесвіт-Торг», вул. Менделєєва, буд. 12, кім. 302, м. Рубіжне Луганської області, 93009, ідентифікаційний код 40183202, на користь Фізичної особи-підприємця Василевського Віктора Яковича , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , заборгованість у сумі 676 971 грн 97 коп., пеню в сумі 583 235 грн 06 коп., штраф у сумі 33 848 грн 60 коп., 3% річних у сумі 49 287 грн 59 коп., інфляційні втрати в сумі 205 677 грн 09 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. У решті позову відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Всесвіт-Торг», вул. Менделєєва, буд. 12, кім. 302, м. Рубіжне Луганської області, 93009, ідентифікаційний код 40183202, в дохід Державного бюджету України судовий збір у сумі 23 235 грн 30 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Учасники справи:

Позивач: Фізична особа-підприємець Василевський Віктор Якович , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Всесвіт-Торг», вул. Менделєєва, буд. 12, кім. 302, м. Рубіжне Луганської області, 93009, ідентифікаційний код 40183202.

Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 14.10.2024.

Суддя Сергій ВІННІКОВ