Рішення

від 08.10.2024 по справі 914/233/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.10.2024 Справа № 914/233/24

За позовом: Приватного підприємства «Оліяр», м. Пустомити, Львівська область

до відповідача: Smart Zen Capital S. R. L., м. Бухарест, Румунія

про стягнення 50 638, 50 євро

Суддя Наталія Мороз

За участю секретаря с/з Соломії Дицької

Представники:

Від позивача: М. Сабан

Від відповідача: не з`явився

Суть спору:

В провадженні Господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом Приватного підприємства «Оліяр» до відповідача Smart Zen Capital S. R. L. про стягнення 50 638, 50 євро.

Ухвалою суду від 31.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 05.03.2024.

Ухвалою суду від 05.03.2024 підготовче засідання відкладено на 03.09.2024 та зупинено провадження у справі до виконання судового доручення про вручення судових документів відповідачу Smart Zen Capital S. R. L. чи повідомлення про неможливість такого виконання.

У зв`язку з перебуванням судді Наталії Мороз у період з 03.09.2024 по 05.09.2024 на лікарняному, розгляд справи № 914/233/24, призначений на 03.09.2024 не відбувся.

Ухвалою суду від 09.09.2024 поновлено провадження по справі № 914/233/24 та відкладено підготовче засідання на 01.10.2024.

Ухвалою суду від 01.10.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 08.10.2024.

В судове засідання 08.10.2024 представник позивача з`явився, дав пояснення по суті спору, позов просить задоволити з урахуванням здійснених відповідачем оплат. Крім того, повідомив, що докази реальності понесення судових витрат будуть надані протягом 5 днів після ухвалення рішення.

Відповідач участі повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причин неучасті суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 2 ст. 15 Конвенції (Гаага, 15.11.1965) передбачено, що за заявою Договірної Держави суддя може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку документа (про виклик до суду нерезидента сторони у справі) в разі, якщо з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній і який становить щонайменше шість місяців (Інформаційний лист ВГСУ від 29.09.2009 № 01-08/530 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм ГПКУ).

Враховуючи наведене, справа розглядається за наявними матеріалами.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо виконання умов контракту № 0706/SM23-2 від 07.06.2023 в частині своєчасної та повної оплати позивачу, як продавцю, вартості поставленого згідно контракту товару. Враховуючи наведене, позивач звернувся до суду із позовною заявою про стягнення з відповідача 46 035,00 євро заборгованості та 4 603,50 євро штрафу.

Позиція відповідача.

Відповідач участі у судових засіданнях особисто або через уповноваженого представника не забезпечив, правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 80 ГПК України не скористався.

В процесі розгляду справи, відповідачем частково сплачено суму основного боргу в розмірі 2 025,00 євро.

Обставини справи.

07.06.2023 між Приватним підприємством «Оліяр» (позивач, за контрактом постачальник) та Smart Zen Capital S. R. L. (відповідач, за контрактом покупець) укладено контракт № 0706/SM23-2.

На умовах і в порядку, передбаченому даним контрактом, постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупцю товар (найменування, кількість та якість товару визначаються у специфікації, яка є невід`ємною частиною даного контракту, а покупець зобов`язується прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату (п.1.1). Кількість товару, визначається укладеними відповідно до даного контракту специфікаціями (п.2.1). Загальна кількість товару, що постачається за цим контрактом визначається як загальна сума об`ємів товару, вказаних у специфікаціях до цього контракту (п.2.2). Поставка товару здійснюється партіями. Під партією слід розуміти ту кількість товару, яка вказана у відвантажувальних (товаророзпорядчих) документах (п.3.1). Поставки по даному контракту здійснюються на погоджених умовах партіями, відповідно до специфікацій на умовах FCA або СPT за правилами «Інкотермс-2010». Конкретні умови поставки зазначаються у специфікації. В залежності від умов поставки товару місце поставки/місце розвантаження товару зазначаються у специфікації (п.3.2). Датою поставки товару є дата поставки партії товару відповідно до умов поставки, згідно міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс-2010» (п.3.3). Строк поставки товару визначається на підставі графіку поставки кожної партії товару, що зазначається у специфікації (п.3.5). Зобов`язання постачальника з поставки товару виникає після виконання покупцем умов, передбачених п.3.8 та п.4.2 даного контракту (п.3.5). У випадку здійснення поставки товару на умовах СРТ за правилами «Інкотермс-2010», поставка товару вважається виконаною у випадку прийняття товару. Прийняття товару покупцем засвідчується відміткою, що зазначається у відвантажувальних (товаророзпорядчих) документах (п.3.11). Постачальник поставляє товар покупцю за цінами, що зазначені у специфікації (п.4.1). Сторони погодили, що покупець проводить оплату вартості товару строго по графіку оплат, що вказані у відповідній специфікації (п.4.2). Оплата за товар проводиться в євро шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника (п.4.5). Моментом здійснення оплати вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок постачальника (п.4.6). Після здійснення оплати, покупець протягом одного дня зобов`язаний надати постачальнику копію SWIFT (підтвердження про оплату) за допомогою електронного та/або факсимільного зв`язку (п.4.7). У випадку порушення строків оплати більш, ніж на 7 днів, покупець додатково сплачує штраф у розмірі 10% від простроченої суми (п.7.7). Всі спори і розбіжності, що можуть виникнути між сторонами із умов цього контракту, або в зв`язку з ним (при його укладенні, виконанні, зміні, розірванні, припиненні, визнанні неукладеним, визнанні недійсним і т. ін.) підлягають вирішенню у Господарському суді Львівської області або у Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України згідно з його Регламентом за вибором позивача (п.8.1). До спірних правовідносин, які виникли між сторонами цього контракту, застосовується законодавство України (п.8.2). Даний контракт вступає в дію з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2023, але в будь якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним контрактом (п.9.1). Невід`ємною частиною цього контракту є специфікації, додатки, додаткові угоди, а також інші документи, які оформлені відповідно до даного контракту (п.9.6).

08.08.2023 сторонами укладено специфікацію № 3 до контракту № 0706/SM23-2 від 07.06.2023. Дана специфікація є невід`ємною частиною контракту, укладена в 2 (двох) екземплярах, яка має однакову юридичну силу, по одному екземпляру для кожної з сторін (п.1). Найменування товару - олія соняшникова рафінована, для харчових цілей. Митний код товару: 1512199010. Країна походження товару Україна (п.2). Кількість товару 200,00 тон +/-10% (за вибором постачальника) (п.4). Ціна товару 990 євро за тонну. Загальна вартість товару 198 000,00 євро (+/-10%) (п.5). Товар постачається на умовах 100% оплати за партію товару в день завантаження товару (п.6). Умови поставки: СРТ Крайова, Румунія (згідно Інкотермс-2010) (п.7). Вантажовідправником товару є ПП «Оліяр», Україна, 81100, Львівська обл., Львівський р-н, місто Пустомити, вул. Привокзальна, будинок 25 (п.8). Місце завантаження: ПП «Оліяр», Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Ставчани, вул. Шашкевича, 36, Україна, 81118 (п.9). Вантажоотримувачем товару є Smart Zen Capital S. R. L. (п.10). Сторони погодили наступний графік оплат: 09.08.2023 дата відвантаження/дата оплати 25,00 тон на суму 24 750,00 євро; 10.08.2023 дата відвантаження/дата оплати 25,00 тон на суму 24 750,00 євро; 14.08.2023 дата відвантаження/дата оплати 25,00 тон на суму 24 750,00 євро; 15.08.2023 дата відвантаження/дата оплати 25,00 тон на суму 24 750,00 євро; 16.08.2023 дата відвантаження/дата оплати 25,00 тон на суму 24 750,00 євро; 17.08.2023 дата відвантаження/дата оплати 25,00 тон на суму 24 750,00 євро; 18.08.2023 дата відвантаження/дата оплати 25,00 тон на суму 24 750,00 євро; 21.08.2023 дата відвантаження/дата оплати 25,00 тон на суму 24 750,00 євро (п.12).

На виконання взятих на себе за контрактом зобов`язань, позивачем поставлено відповідачу товар, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін міжнародними товарно-транспортними накладними CMR № 926248 від 11.08.2023 та CMR № 768366 від 11.08.2023.

В зазначених CMR накладних наявна відмітка вантажоодержувача про отримання товару 16.08.2023, а також вказана дата завантаження 11.08.2023. Крім того, разом з товаром відповідачу були передані інвойс № 3/1 від 11.08.2023 на суму 22 770,00 євро та інвойс № 3/2 від 11.08.2023 на суму 23 265,00 євро, про що у товарно-транспортних накладних CMR зроблено відповідний запис.

Однак, відповідачем не здійснено оплату за поставку товару внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість у розмірі 46 035,00 євро.

Враховуючи наведене, Приватне підприємство «Оліяр» звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Smart Zen Capital S. R. L 46 035,00 євро заборгованості та 4 603,50 євро штрафу за порушення строків оплати більш ніж на 7 днів.

В процесі розгляду справи, відповідачем частково сплачено суму основного боргу в розмірі 2 025,00 євро.

Оцінка суду.

Відповідно до ст. 365 ГПК України, іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Правовідносини, пов`язані з усіма видами зовнішньоекономічної діяльності в Україні, регулюються положеннями ЗУ "Про зовнішньоекономічну діяльність", а питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом (хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною особою; об`єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який впливає на виникнення, зміну або припинення правовідносин, мав чи має місце на території іноземної держави), в тому числі й питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, вирішуються згідно з ЗУ "Про міжнародне приватне право".

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 76 ЗУ «Про міжнародне приватне право», суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.

При визначенні права, що підлягає застосуванню, суд чи інший орган керується тлумаченням норм і понять відповідно до права України, якщо інше не передбачено законом (ст. 7 ЗУ «Про міжнародне приватне право»).

Пунктом 8.1 контракту № 0706/SM23-2 від 07.06.2023 сторони визначили, що всі спори і розбіжності, що можуть виникнути між сторонами із умов цього контракту, або в зв`язку з ним (при його укладенні, виконанні, зміні, розірванні, припиненні, визнанні неукладеним, визнанні недійсним і т. ін.) підлягають вирішенню у Господарському суді Львівської області або у Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України згідно з його Регламентом за вибором позивача.

Таким чином, сторони обрали для себе спеціальне регулювання правових відносин. Відповідно, суд визнає пріоритет вираженої спільної волі суб`єктів приватного права. Угода сторін про вибір суду недійсною не визнана, а тому підлягає застосуванню.

У відповідності ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 ГК України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

В даному випадку, між сторонами виникли взаємні права та обов`язки на підставі укладеного контракту № 0706/SM23-2 від 07.06.2023.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до правової позиції, викладеної в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.06.2022 у справі № 922/2115/19, двосторонній характер договору поставки зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. З укладенням такого договору постачальник бере на себе обов`язок передати у власність покупця товар належної якості і водночас набуває права вимагати його оплати, а покупець зі свого боку набуває права вимагати від постачальника передачі цього товару та зобов`язаний здійснити оплату.

Суд звертає увагу, що умовами укладеного між сторонами контракту та специфікації передбачено, що поставка товару здійснюється на умовах CPT, згідно Інкотермс-2010.

Отримання покупцем товару підтверджується наявними в матеріалах справи копіями CMR накладних.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 12 специфікації № 3 до контракту № 0706/SM23-2 від 07.06.2023 сторони погодили графік оплат та поставок.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, з урахуванням конкретних обставин справи, також можуть належати часткова сплата боржником основного боргу. Аналогічну правову позицію викладено, зокрема у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.11.2018 у справі № 911/3685/17 та від 10.09.2019 у справі № 916/2403/18.

Разом з тим, господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості. Аналогічну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 02.03.2018 у справі № 927/467/17, від 21.05.2018 у справі № 904/10198/15, від 22.01.2019 у справі № 905/305/18, від 28.01.2019 у справі № 922/3782/17, від 14.02.2019 у справі № 922/1019/18, від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18 та від 27.05.2019 у справі № 910/20107/17.

Згідно з ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, відповідачем не подано.

Як передбачено ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Згідно з позицією Верховного Суду (постанова від 11.09.2020 у справі № 910/16505/19), тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Аналізуючи твердження та подані позивачем на їх підтвердження докази, враховуючи відсутність заперечень відповідача, керуючись наведеним критерієм доказування, суд дійшов висновку, що зазначені вище докази в своїй сукупності відповідають критеріям належності та вірогідності, тому вважаються такими, що підтверджують наведені позивачем обставини щодо укладення між сторонами контракту, на виконання умов якого позивачем поставлено та передано у власність відповідачу товар на загальну суму 46 035,00 євро.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідачем своєчасно не виконано передбаченого договором та законом обов`язку щодо оплати за поставлений товар, чим було порушено право позивача на одержання коштів.

В процесі розгляду справи, відповідачем частково сплачено суму основного боргу в розмірі 2 025,00 євро, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками позивача. Дана обставина сторонами не заперечується.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи викладене та наявні докази, суд дійшов висновку закрити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 2 025,00 євро. Залишок основного боргу у розмірі 44 010,00 євро підлягає до стягнення з відповідача.

Згідно з ст. 524 ЦК України, зобов`язання має бути виражене в грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 2 ЗУ "Про валюту та валютні операції", фізичні та юридичні особи - резиденти вправі укладати угоди з нерезидентами та виконувати зобов`язання, пов`язані з цими угодами, в іноземній валюті.

Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (ч.ч. 1-2 ст. 192 ЦК України).

Заборони на виконання грошового зобов`язання в іноземній валюті, в якій воно зазначено в договорі, чинне законодавство не містить, суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, при цьому належним виконанням зобов`язання з боку боржника є сплата коштів у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України.

Аналогічні висновки Верховного Суду про можливість ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті містяться в постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 761/12665/14-ц, від 16.01.2019 у справі № 464/3790/16-ц, від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц, від 23.10.2019 у справі № 723/304/16-ц та у постанові КГС ВС від 18.09.2020 у справі № 916/4693/15.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст.230 ГК України).

Відповідно до норм ч.1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пунктом 7.7 контракту передбачено, що у випадку порушення строків оплати більш, ніж на 7 днів, покупець додатково сплачує штраф у розмірі 10% від простроченої суми.

Враховуючи наведене, внаслідок неналежного виконання зобов`язання щодо оплати за поставлений товар позивачем нараховано відповідачу штраф у розмірі 10% від простроченої суми, що становить 4 603,50 євро.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок штрафу з врахуванням встановлених судом в мотивувальній частині цього рішення обставин справи, в тому числі дати і суми поставки, дати виникнення прострочки оплати поставки товару за контрактом, судом встановлено, що зазначене нарахування обраховано арифметично вірно, відтак, позовні вимоги про стягнення штрафу у розмірі 4 603,50 євро визнаються судом обґрунтованими і законними та підлягають до стягнення у повному обсязі.

Підсумовуючи вищенаведене суд зазначає, що з аналізу матеріалів справи та наявних доказів у сукупності вбачається, що право позивача, за захистом якого мало місце звернення до суду, є порушеним відповідачем.

Таким чином, станом на день прийняття рішення, сума заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов контракту та порушенням строків оплати за отриманий товар підтверджена матеріалами справи та становить 44 010,00 євро основного боргу та 4 603,50 євро штрафу. Доказів зворотнього суду не надано.

Згідно з ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст.77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст.78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 236 ГПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Суд констатує, що при розгляді даної справи судом враховано та здійснено належне дослідження сукупності наявних в матеріалах справи доказів, що стосуються укладеного між сторонами контракту з урахуванням правил та критеріїв оцінки доказів визначених ГПК України.

Судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 231, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Smart Zen Capital S. R. L. (050883, Romania, Bucharest, District-5, str. Tudor Vladimirescu, 22, Green Gate Offices, fl.5) на користь Приватного підприємства «Оліяр» (81100, Україна, Львівська область, м. Пустомити, вул. Привокзальна, 25, ідентифікаційний код 32461721) 44 010,00 євро основного боргу, 4 603,50 євро штрафу та 31 078,95 грн судового збору

3.В частині стягнення 2 025,00 євро основного боргу провадження закрити.

Рішення складено 14.10.2024

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст. ст. 256, 257 ГПК України.

СуддяМороз Н.В.