Рішення

від 03.10.2024 по справі 916/2845/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" жовтня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2845/24

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

при секретарі судового засідання Чолак Ю.В.,

розглянувши справу

за позовом Роздільнянської окружної прокуратури (67400, Одеська обл., м. Роздільна, вул. Ярослава Мудрого, буд. 8)

в інтересах держави в особі Роздільнянської міської ради Одеської області (67400, Одеська обл., м. Роздільна, вул. Муніципальна, буд. 17; код ЄДРПОУ 33356925)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «РІДНА ПРИРОДА» (67661, Одеська обл., Одеський район, с. Нерубайське, вул. Зелена, буд. 20; код ЄДРПОУ 19058491)

про стягнення 19 763,76 грн, розірвання договору, зобов`язання повернути земельну ділянку;

представники сторін:

від позивача - не з`явився,

від відповідача - не з`явився;

прокурор - Шафарчук О.В.,

ВСТАНОВИВ:

Роздільнянська окружна прокуратура в інтересах держави в особі Роздільнянської міської ради Одеської області звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «РІДНА ПРИРОДА», в якому просить суд:

- стягнути з ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» на користь Роздільнянської міської ради суму основної заборгованості за оренду земельної ділянки у розмірі 19 763,76 грн;

- розірвати договір оренди землі № 252, загальною площею 6,7624 га з кадастровим номером 5123983000:01:001:0165, укладений 17.10.2018 між Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області та ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» та зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 28523006 від 19.10.2018;

- зобов`язати ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» повернути Роздільнянській міській раді Роздільнянського району Одеської області земельну ділянку площею 6,7624 га з кадастровим номером 5123983000:01:001:0165, розташовану на території Роздільнянської територіальної громади (колишньої - Кіровської сільської ради) Одеської області.

В обґрунтування позову прокурор посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за спірним договором оренди, а саме на систематичне невнесення орендної плати за землю за період з квітня 2021 р. по 31.03.2024. Також звертає увагу на нездійснення Роздільнянською міською радою заходів щодо захисту порушених майнових прав та інтересів територіальної громади за наявності відповідних повноважень.

Ухвалою від 01.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/2845/24, яку постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 31.07.2024, запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.

Протокольною ухвалою від 31.07.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.08.2024

21.08.2024, після дослідження доказів, суд перед стадією судових дебатів оголосив перерву у судовому засіданні до 03.10.2024.

У судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Позивач у судове засідання не з`явився, водночас 17.07.2024 подав до суду клопотання, в якому просив розглянути справу без його участі та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, явку свого повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про розгляд справи повідомлявся належним чином шляхом надсилання ухвал суду до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «РІДНА ПРИРОДА».

Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин, або без повідомлення причин неявки.

За таких обставин, суд виснував про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

03.10.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Роздільнянської міської ради Одеської області у цій справі.

Статтею 131-1 Конституції України та статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» однією з функцій прокуратури визначено представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Випадки представництва прокуратурою інтересів держави в судах визначені, зокрема ст. 23 Закону України «Про прокуратуру». Представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно зі ст.13 Конституції України, ст.373 ЦК України, ст. 1 ЗК України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.

Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією (ст. 13 Конституції України).

За ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 5 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Згідно зі ст. 29 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

За ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства.

Таким чином, Роздільнянська міська рада Одеської області є органом, уповноваженим державою на здійснення повноважень у спірних правовідносинах.

Як зазначає прокурор, Роздільнянська міська рада як уповноважений суб`єкт владних повноважень, усвідомлюючи порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, належні заходи по стягненню заборгованості з орендної плати та розірвання договору не вживає, до Господарського суду Одеської області з позовною заявою не зверталась, лише 06.07.2022 направила повідомлення до окружної прокуратури з проханням звернутися до суду та в подальшому у своїх листах лише констатувала факт наявної заборгованості.

Листом Роздільнянської окружної прокуратури від 11.07.2022 № 62-1309вих-22 Роздільнянську міську раду повідомлено про наявність порушень чинного законодавства при використанні земельної ділянки, у тому числі щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5123983000:01:001:0165 площею 6,7624 га за договором оренди землі № 252 від 17.10.2018, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області та ТОВ «ОПСВП «Рідна природа», в частині обов`язку внесення орендної плати (а.с. 59-61).

Згідно інформації Роздільнянської міської ради від 13.07.2022 № 606, остання чекає відповідь на претензію та має намір звернутися до господарського суду із заявами про видачу судових наказів на стягнення заборгованості (а.с. 62-66).

В подальшому, окружною прокуратурою на адресу Роздільнянської міської ради неодноразово направлялися листи із зазначенням факту наявності заборгованості відповідача (від 24.08.2023 № 62-2425вих-23, від 13.11.2023 № 62-3427вих-23) (а.с. 105-110, 126-130). Але, фактично Роздільнянська міська рада самоусунулась від самостійного захисту майнових інтересів держави у сфері земельних відносин, надавши інформацію, у якій їх зміст зводився лише до підтвердження факту наявності у ТОВ «ОПСВП «Рідна природа» заборгованості з орендної плати за землю та направлення претензії на адресу боржника (а.с. 121). З відповідним позовом Роздільнянська міська рада до суду не зверталася, порушення не усунуто. На підставі викладеного, бездіяльність Роздільнянської міської ради підтверджується і тим, що вона не здійснювала представницьку діяльність щодо захисту порушених майнових прав та інтересів територіальної громади маючи відповідні повноваження для їх захисту. На переконання прокурора, відсутність позовної роботи Роздільнянської міської ради свідчить про неналежне здійснення захисту законних інтересів уповноваженим державним органом покладеного на нього законом обов`язку із захисту державних інтересів.

Одним з двох існуючих необхідних та виключних випадків застосування прокурором заходів представницького характеру у даному випадку є захист інтересів держави у зв`язку з нездійсненням Роздільнянською міською радою Одеської області повноважень, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження з приводу порушень чинного законодавства у земельній сфері.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захист або робить це неналежно. Аналогічна правова позиція наведена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.11.2018 у справі № 910/18770/17.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо. Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Користування ТОВ «ОПСВП «Рідна природа» спірною земельною ділянкою без оплати орендних платежів відповідно до умов Договору оренди землі від 17.10.2018 становить порушення майнових інтересів територіальної громади в особі Роздільнянської міської ради Одеської області, ослаблює економічні основи місцевого самоврядування, що в свою чергу позбавляє можливості міську раду здійснювати подальше використання коштів бюджету на реалізацію програм соціально-економічного розвитку та на інші потреби Роздільнянської територіальної громади.

Інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захист прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи (аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 08.02.2019 зі справи №915/20/18).

Роздільнянська міська рада є отримувачем коштів з орендної плати за землю, тобто саме тим органом, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а тому прокурор вбачає необхідність у зверненні з позовом саме в інтересах міської ради, оскільки порушені безпосередньо інтереси Роздільнянської територіальної громади.

У зв`язку з вищевикладеним, судом встановлено достатньо підстав для звернення керівника Роздільнянської окружної прокуратури з позовом в інтересах територіальної громади, в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - Роздільнянської міської ради Одеської області з метою захисту порушених інтересів Роздільнянської територіальної громади.

Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

На виконання приписів ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Роздільнянською окружною прокуратурою 24.06.2024 на адресу Роздільнянської міської ради Одеської області спрямовано повідомлення № 62-2508 вих-24 про намір звернутися до суду в їх інтересах із зазначеним позовом.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, суд встановив наступне.

17.10.2018 між Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області як орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «РІДНА ПРИРОДА» як орендарем укладено договір оренди землі № 252 (далі - договір), згідно з п. 1.1. якого орендодавець, на підставі протоколу проведення земельних торгів за лотом № 1828 від 17.10.2018 № 1/1828 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Одеської області, Роздільнянського району, Кіровської сільської ради (за межами населеного пункту), кадастровий номер земельної ділянки 5123983000:01:001:0165.

Відповідно до п.2.1. договору в оренду передається земельна ділянка із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 6,7624 га, у тому числі: 6,7624 га ріллі, що розташована на території Кіровської сільської ради (на даний час Роздільнянська територіальна громада) Роздільнянського району (за межами населеного пункту).

Відповідно до п. 2.4. договору, нормативно грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2018 становить 81 241,51 грн, та підлягає щорічній індексації.

Договір укладено на 7 років (п. 3.1. договору).

Право оренди земельної ділянки виникає у орендаря з моменту державної реєстрації відповідно до закону (п. 3.2. договору).

19.10.2018 державним реєстратором ДП «Центр обслуговування громадян» Байловою Н.В. зареєстровано право оренди відповідача на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису 28523006 від 19.10.2018).

Згідно п. 4.1 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок УДКСУ Кіровської сільської ради Роздільнянського району Одеської області у розмірі 8,07% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на 01.01.2018, а саме 6 560,00 грн за 1 рік відповідно до протоколу проведення земельних торгів за лотом № 1828 від 17.10.2018 № 1/1828, що складає 546,67 грн за один місяць.

Відповідно до п. 4.3 договору орендна плата вноситься орендарем не пізніше 28 числа кожного місяця, наступного за звітним, у розмірі, встановленому п. 4.1 Договору, за кожен місяць.

Річна орендна плата протягом дії договору без внесення до нього змін визначається із діючої нормативної грошової оцінки, яка кумулятивно індексується станом на 1 січня поточного року на коефіцієнт індексації Кі. У разі набуття чинності нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка є об`єктом цього договору, сторони вносять відповідні зміни до цього договору (п. 4.4. договору).

Пунктом 8.4.6. договору встановлено обов`язок орендаря своєчасно вносити орендну плату.

Пунктом 8.1. договору закріплені права орендодавця, які визначаються відповідно до положень Закону України «Про оренду землі», зокрема, встановлене право орендодавця вимагати своєчасного внесення орендної плати.

Таким чином, укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором оренди, правовідносини за яким регулюються Главою 58 Цивільного кодексу України, параграфом 5 Глави 29 Господарського кодексу України та Законом України «Про оренду землі».

Згідно Постанови Верховної ради України від 17.07.2020 «Про утворення та ліквідацію районів» на території Одеської області було утворено 7 районів серед них і Роздільнянський район (з адміністративним центром у місті Роздільна) у складі територій Великомихайлівської селищної, Великоплосківської сільської, Затишанської селищної, Захарівської селищної, Лиманської селищної, Новоборисівської сільської, Роздільнянської міської, Степанівської сільської, Цебриківської селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Згідно Розпорядження КМУ від 12.06.2020 № 720-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територіальних громад Одеської області» до Степанівської територіальної громади Роздільнянського району Одеської області ввійшли наступні територіальні громади (населені пункти), території яких входять до складу території територіальних громад - Роздільнянська, Буцинівська, Кам`янська, Калантаївська(Кіровська), Кошарська, Понятівська, Старостинська, Єреміївська, Бецилівська, Новоукраїнська, Виноградарська.

На виконання вищевказаної Постанови Верховної ради України від 17.07.2020 та Розпорядження КМУ від 12.06.2020 № 720-р, Роздільнянською міською радою винесено рішення від 10.12.2020 № 16-VIII Про початок реорганізації сільських рад шляхом приєднання до Роздільнянської міської ради Одеської області.

Згідно пункту 10 вказаного рішення міської ради, Роздільнянська міська рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Калантаївської (Кіровської) сільської ради Роздільнянського району.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України, Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, відповідно до покладених на нього завдань є розпорядником земель сільськогосподарського призначення, розташованих на території Одеської області в межах, визначених цим Кодексом.

27.05.2021 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 року №1423-ІХ.

Вказаним Законом визначено, які саме землі державної власності, що розташовані за межами населених пунктів у межах територіальних громад вважаються землями комунальної власності таких територіальних громад, розпорядження якими належить до повноважень відповідних органів місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Отже, після внесення змін до Земельного кодексу України, а саме після 27.05.2021 спірна земельна ділянка відноситься до земель комунальної власності Роздільнянської міської ради Одеської області.

Частиною 6 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Вищезазначене стало підставою для прийняття державним реєстратором відділу «Центр надання адміністративних послуг Роздільнянської міської ради» Одеської області Качковською О.В. 15.01.2021 рішення за індексним № 56213001 про реєстрацію права власності на земельну ділянку із кадастровим номерам 5123983000:01:001:0165 за Роздільнянською міською радою Одеської області (номер відомостей про речове право - 40174857).

Відтак, до Роздільнянської міської ради Одеської області перейшли всі права та обов`язки, передбачені договором оренди землі № 252 від 17.10.2018, в тому числі і право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку.

Роздільнянською міською радою на адресу ТОВ «ОПСВП «Рідна природа» 06.07.2022 направлялось повідомлення за № 557 щодо зміни власника вказаних земельних ділянок на Роздільнянську міську раду та претензія № 556 щодо необхідності погашення суми наявної заборгованості (а.с. 81-100).

Згідно відповіді ТОВ «ОПСВП «Рідна природа» на претензію, яка надійшла до міської ради 03.08.2022, відповідач зазначив, що у зв`язку із запровадженням на території України Указом Президента України № 64 від 24.02.2022 воєнного стану, Торгово-промисловою палатою України був оприлюднений лист № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, яким повідомлено, що військова агресія російської федерації проти України є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили), тобто введення військового стану на території України є форс-мажором та є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договору, але тільки в тому випадку, якщо саме ця обставина стала підставою для невиконання договірних зобов`язань. Внаслідок катастрофічних наслідків посухи, що сталася в зимово-весняний період 2023 року загинув врожай ТОВ «ОПСВП «Рідна природа». Все це призвело до скрутного майнового становища ТОВ «ОПСВП «Рідна природа», яке сталося внаслідок випадку непереборної сили». У зв`язку з викладеним, ТОВ «ОПСВП «Рідна природа» станом на 03.08.2022 просили відкласти оплату заборгованості за договорами оренди землі (а.с. 101-103).

Згідно інформації ГУ ДПС в Одеській області від 15.12.2023 у 2022-2023 роках заяви у порядку затвердженому Наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України та переліків документів на підтвердження від ТОВ «ОПСВП «Рідна природа» (код ЄДРПОУ 19058491) щодо неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку не надходило (а.с. 138-139).

Як вбачається із розрахунку заборгованості, наданого позивачем на запит окружної прокуратури, орендна плата за період з квітня 2021 по квітень 2024 років відповідачем не вносилась, що є суттєвим порушенням умов договору оренди та земельного законодавства України (а.с. 120).

При цьому орендна плата за землю має сплачуватись відповідачем своєчасно та в повному обсязі, згідно з умовами укладеного договору оренди землі та приписами чинного законодавства у сфері земельних відносин.

Прокурор наголошує, що відповідач обов`язку щодо сплати орендної плати в обумовлені строки за договором не виконував, внаслідок чого, враховуючі останні 3 роки, станом на квітень 2024 р. у відповідача виникла заборгованість із внесення орендної плати у розмірі 19 763,76 грн.

Також прокурор стверджує, що відповідачем як орендарем земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 5123983000:01:001:0165 площею 6,7624 га допущено порушення умов договору оренди землі від 17.10.2018 в частині виконання обов`язків зі сплати орендної плати. Як наслідок, утворено заборгованість з орендної плати, яка за період з квітня 2021 року по 31.03.2024 року становить 19 763,76 гривень, носить систематичний характер та не сплачується понад 3 роки.

В силу положень ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 cт.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ст.792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Частиною 1 ст.2 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За приписами ст.1 Закону України «Про оренду землі», яка кореспондується з положеннями частини 1 ст.93 Земельного кодексу України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Частинами 1, 2 ст. 21 Закону України «Про оренду землі», передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно вимог підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території.

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, ч.1 ст. 286 Господарського кодексу України орендар сплачує орендодавцю орендну плату незалежно від наслідків своєї господарської діяльності і вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений законом або договором.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

За приписами п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оренду землі», орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

У відповідності до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ст.144 ГК України майнові права та майнові обов`язки суб`єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Згідно ст.173 ГК України та ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ст.193 ГК України, ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов`язання. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до підпункту 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу вимог підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 цього ж Кодексу є податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 69 Бюджетного кодексу України, до доходів загального фонду місцевих бюджетів, зокрема, належать надходження від орендної плати за користування майновим комплексом та іншим майном, що перебуває в комунальній власності.

У відповідності до пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Останні ж, як визначає зміст підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, - це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності. Отже, Податковий кодекс України визначив обов`язок й орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України). Подібне визначення міститься і у статті 21 Закону України «Про оренду землі».

Справляння плати за землю, в тому числі і орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу ХIII Податкового кодексу України.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 288.1 статті 288 Податкового кодексу України).

Підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою, зокрема, для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки.

Тобто, законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу з орендної плати за земельні ділянки, незалежно від того, чи співпадає її розмір із визначеним у договорі.

Відповідно до підпункту 271.1.1. пункту 271.1. статті 271 Податкового кодексу України базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації.

Нормативна грошова оцінка земель з урахуванням коефіцієнта індексації є основою для визначення розміру земельного податку та розміру орендної плати.

Так, відповідач з моменту прийняття в оренду земельної ділянки згідно з п. 4.3 договору мав сплачувати на користь позивача щомісячно орендну плату за користування земельною ділянкою не пізніше 28-го числа кожного місяця, наступного за звітним, у розмірі, встановленому п. 4.1 договору.

Однак, як з`ясовано судом, в порушення умов договору відповідачем не здійснювалась передбачена договором оплата за період з квітня 2021 року по березень 2024 року включно, що не спростовано відповідачем належними та допустимими доказами.

Так, з наявного у матеріалах справи розрахунку заборгованості вбачається, що у відповідача існує борг за період з квітня 2021 року по березень 2024 року включно в розмірі 19 763,76 грн. На підтвердження протилежного відповідачем до суду не надано належних та допустимих доказів. Адже, частиною першою, третьою статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, якими в силу ст. 73 ГПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, які мають значення для вирішення справи.

Так, несплата відповідачем орендної плати за договором оренди є порушенням вимог чинного законодавства та умов цього договору, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України. Таким чином, з огляду на неналежне виконання відповідачем умов договору щодо сплати орендної плати, що не спростовано відповідачем, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі за період з квітня 2021 року по березень 2024 року включно в розмірі 19 763,76 грн.

Щодо вимог прокурора про розірвання спірного договору оренди та зобов`язання повернути земельну ділянку суд зазначає наступне.

Частинами 3, 4 статті 31 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Відповідно до частини 1 статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24, 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Згідно з пунктом "д" статті 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Положеннями п. 11.3. Договору оренди землі від 17.10.2018 закріплено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї зі сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, несплати, несвоєчасної або неповної сплати орендарем орендної плати.

Разом з тим, відповідно до п. 5.1. Договору, земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Пунктом 5.2. Договору передбачено, що цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно із п. 5.3. Договору, орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов Договору та вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 8.4.3. Договору, орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення та умов договору, дотримуючись при цьому вимог чинного земельного, екологічного законодавства, законодавства про охорону довкілля, державних стандартів, норм і правил.

Крім того, ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України передбачено, що землекористувачі зобов`язані: забезпечувати використання землі за цільовим призначенням; додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля; своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату; не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі; своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом; дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон; зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем.

Відповідно до акту обстеження земельної ділянки на території Роздільнянської міської територіальної громади від 31.08.2023, складеного комісією Роздільнянської міської ради у складі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5123983000:01:001:0165 площею 6,7624 га на момент обстеження земельна ділянка використовувалась за цільовим призначенням. На момент обстеження на земельній ділянці зіброно врожай озимого ячменю. Проведено обробіток грунту після збирання врожаю шляхом дискування (а.с. 112-112).

Враховуючи викладене, відповідач вірогідно здійснює господарську діяльність на вказаній земельній ділянці, отримує прибуток, однак орендну плату за її користування Роздільнянській міській раді не сплачує.

Слід зазначити, що сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, навіть незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Подібні правові позиції викладені у Постановах Верховного Суду від 22.02.2022 у справі № 917/957/20, від 02.05.2018 у справі № 925/549/17, від 10.02.2021 у справі № 923/1001/19, від 10.01.2019 у справі № 904/3953/17.

Систематичною вважається несплата орендної плати у двох та більше випадках у встановлений строк протягом певного періоду поспіль, який визначено договором (Постанова ВС від 06.03.2019 у справі № 183/262/17 та Постанова ВП ВС від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17).

Відповідно до частини 2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач протягом тривалого часу (систематично) орендну плату за земельну ділянку з кадастровим номером 5123983000:01:001:0165 площею 6,7624 га, яка є предметом спірного Договору, не вносило, що відповідно до ч.1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі», ст.141 Земельного кодексу України, п."а", ст. 651 ЦК України та умов договору оренди землі від 17.10.2018, є достатньою підставою для розірвання цього договору.

Отже, невиконання обов`язку зі сплати орендної плати також є порушенням умов договору оренди, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору.

Так, проаналізувавши зміст спірного договору та наведені прокурором норми законодавства, суд доходить до висновку, що у даному випадку невнесення орендарем орендної плати є підставою для дострокового розірвання спірного договору оренди, оскільки орендар порушує істотні умови договору та не вносить плату за користування об`єктом оренди понад трьох місяців підряд.

П. 6.1. договору оренди від 17.10.2018 передбачено, що у разі припинення дії або розірвання договору орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку в стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Ч. 1 ст. 34 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Частиною 1 ст. 785 ЦК України зазначено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з п. 6.1 договору після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов`язаних із зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв`язується у судовому порядку.

Отже, оскільки договір оренди землі № 252, укладений 17.10.2018 між Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство "Рідна природа", розірвано судом та відсутні правові підстави для користування відповідачем спірною земельною ділянкою, яка орендувалася останнім за вказаним договором, суд вважає цілком обґрунтованими вимоги прокурора щодо зобов`язання ТОВ "Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство "Рідна природа" повернути Роздільнянській міській раді Роздільнянського району Одеської області земельну ділянку, площею 6,7624 га з кадастровим номером 5123983000:01:001:0165, розташовану на території Роздільнянської територіальної громади (колишньої - Кіровської сільської ради) Одеської області.

У відповідності до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.ч.1-2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд також зазначає, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (Постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у Постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyondreasonabledoubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Аналогічну правову позицію викладено у Постанові ВС від 18.01.2021 по справі №915/646/18.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги керівника Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Роздільнянської міської ради Одеської області цілком обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, у зв`язку із задоволенням позову витрати зі сплати судового збору у розмірі 7 267,20 грн (з урахуванням коефіцієнту 0,8) покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 53, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 239, 240, 241, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Роздільнянської окружної прокуратури (67400, Одеська обл., м. Роздільна, вул. Ярослава Мудрого, буд. 8) в інтересах держави в особі Роздільнянської міської ради Одеської області (67400, Одеська обл., м. Роздільна, вул. Муніципальна, буд. 17; код ЄДРПОУ 33356925) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «РІДНА ПРИРОДА» (67661, Одеська обл., Одеський район, с. Нерубайське, вул. Зелена, буд. 20; код ЄДРПОУ 19058491) про стягнення 19 763,76 грн, розірвання договору, зобов`язання повернути земельну ділянку - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «РІДНА ПРИРОДА» (67661, Одеська обл., Одеський район, с. Нерубайське, вул. Зелена, буд. 20; код ЄДРПОУ 19058491) на користь Роздільнянської міської ради Одеської області (67400, Одеська обл., м. Роздільна, вул. Муніципальна, буд. 17; код ЄДРПОУ 33356925) 19 763,76 грн заборгованості із внесення орендної плати за земельну ділянку.

3. Розірвати договір оренди землі № 252, загальною площею 6,7624 га з кадастровим номером 5123983000:01:001:0165, укладений 17.10.2018 між Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області та ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» та зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 28523006 від 19.10.2018.

4. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «РІДНА ПРИРОДА» (67661, Одеська обл., Одеський район, с. Нерубайське, вул. Зелена, буд. 20; код ЄДРПОУ 19058491) повернути Роздільнянській міській раді Роздільнянського району Одеської області (67400, Одеська обл., м. Роздільна, вул. Муніципальна, буд. 17; код ЄДРПОУ 33356925) земельну ділянку площею 6,7624 га з кадастровим номером 5123983000:01:001:0165, розташовану на території Роздільнянської територіальної громади (колишньої - Кіровської сільської ради) Одеської області.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «РІДНА ПРИРОДА» (67661, Одеська обл., Одеський район, с. Нерубайське, вул. Зелена, буд. 20; код ЄДРПОУ 19058491) витрати зі сплати судового збору у сумі 7 267,20 грн на користь Одеської обласної прокуратури за такими реквізитами: отримувач коштів - Одеська обласна прокуратура (адреса: 65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3), код ЄДРПОУ отримувача - 03528552, рахунок отримувача - UA808201720343100002000000564, банк отримувача - ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача - 820172, код класифікації доходів бюджету - 22030101.

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 03 жовтня 2024 р. Повний текст рішення складено та підписано 14 жовтня 2024 р.

Суддя Р.В. Волков