Рішення

від 10.10.2024 по справі 917/792/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2024 Справа № 917/792/24

Господарський суд Полтавської області у складі судді Безрук Т. М., за участю секретаря судового засідання Сілаєвої О. Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія.Табак.ЛТД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремінь Табако"

про стягнення 1 377 609,45 грн

за участю представника позивача: Марков О. С., від відповідача: не з`явився

встановив:

До Господарського суду Полтавської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Імперія.Табак.ЛТД" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремінь Табако" про стягнення 1 777 609,45 грн за договором № 15/09-1 від 15.09.2021, з яких 1 012 258,00 грн - основний борг, 384 040,35 грн - пеня, 311 088,04 грн інфляційних втрат та 70 223,06 грн - 3% річних.

Заявою від 03.09.2024 (а.с.150-151) позивач про зменшив розмір позовних вимог та прохає стягнути з відповідача 1 377 609,45 грн за договором № 15/09-1 від 15.09.2021, з яких 612 258,00 грн - основний борг, 384 040,35 грн пеня, 311 088,04 грн інфляційних втрат та 70 223,06 грн 3% річних.

Відповідач у відзиві (а.с.103-105) проти позову заперечує з таких підстав:

- поставлене обладнання за своїми характеристиками, технічним станом та комплектністю не відповідає п.1.3. Договору та специфікації №1 до нього. Виявлені недоліки обладнання являються прихованими та такими, що не могли бути виявлені при огляді обладнання під час його приймання в точці поставки, оскільки на момент відвантаження обладнання було від`єднано від мережі живлення та його працездатність перевірена бути не могла;

- про виявлені дефекти 20.09.2021 року телефоном був повідомлений директор постачальника;

- вимога про повернення отриманих постачальником грошових коштів викладена в акті про виявлені недоліки №27/09-1 від 27.09.2021 року, який був складений в присутності представника постачальника та ним отриманий. Цю вимогу позивач залишив без розгляду;

- прийняття покупцем некомплектних виробів не звільняє постачальника (виробника) від відповідальності (ч. 4 ст. 270 ГК України);

- зобов`язана сторона має право відмовитися від виконання зобов`язання у разі неналежного виконання другою стороною обов`язків, що є необхідною умовою виконання (ч. 6 статті 193 ГК України);

- відповідач не погоджується із заборгованістю за договором та розрахунком штрафних санкцій;

- щодо вимоги про стягнення витрат на правову допомогу - відсутні належні докази понесених позивачем таких витрат.

Позивач у відповіді на відзив (а.с.138-141) не погоджується з доводами відповідача з наступних мотивів:

- позивач та відповідач підписали акт приймання передачі обладнання; покупець здійснив огляд обладнання та підтвердив відповідність обладнання технічним вимогам, стан обладнання придатне для використання за призначенням; покупець підтвердив, що не мав жодних претензій до постачальника з приводу якості, комплектності та технічного стану обладнання;

- відповідно до п.4.2 Договору покупець усвідомлює, що обладнання є бувшим у використанні, Покупець зобов`язується ознайомитись з технічним станом обладнання на момент його прийняття та переконатись у його цілісності. Жодні претензії щодо якості, справності та придатності обладнання до використання не можуть бути висунуті покупцем після підписання Акту приймання-передачі обладнання;

- не відповідає дійсності твердження відповідача, що він повідомив про виявлені дефекти телефоном за номером директора постачальника, як телефон з вказаним у відзиві номером ніколи не належав директору ТОВ «ІМПЕРІЯ.ТАБАК.ЛТД». Натомість на час укладання договору та передачі товару, у Товариства був інший телефон, що вказаний у розділі 9 «Реквізити та підписи сторін» Договору поставки;

- фотографії виявлених несправностей обладнання, які додаються до відзиву на позовну заяву, являються неналежними доказами, з них неможливо зробити висновок, що це фотографії саме того обладнання, яке було поставлено за Договором, невідомий час виготовлення цих фотографій;

- відповідач не надсилав акт невідповідності від 27.09.2021, про вказаний документ стало відомо тільки після отримання відповіді на позовну заяву;

- відповідач на протязі визначеного Законом строку, та і в подальшому, не звертався з будь-якою вимогою чи претензією до позивача у зв`язку з недоліками поставленого товару.

У цій справі були вчинені такі процесуальні дії.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2024 цей позов переданий на розгляд судді Безрук Т. М. за номером справи 917/792/24 (а.с.79).

Ухвалою від 17.05.2024 (а.с.82) суд залишив позовну заяву без руху та встановив строк для усунення недоліків. Позивач у встановлений судом строк виправив вказані недоліки (а.с.84-88).

Ухвалою від 27.05.2024 (а.с.90-91) суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження, призначив справу до розгляду у порядку загального позовного провадження в підготовче засідання.

Ухвалою від 09.07.2024 (а.с.146-147) суд продовжив строк проведення підготовчого провадження на 30 днів для належної підготовки справи для розгляду по суті відповідно до ч.3 ст. 183 ГПК України.

Позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог від 03.09.2024 (вхід. № 11628 від 03.09.2024), в якій прохає стягнути з відповідача 1 377 609,45 грн.

Ухвалою від 10.09.2024 суд прийняв заяву про зменшення розміру позовних вимог, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті (а.с.158-159).

Про час і місце розгляду справи по суті сторони повідомлені належним чином, що підтверджується довідками від 10.09.2024 про доставку електронного листа (ухвали від 10.09.2024) позивачу та відповідачу (а.с. 161, 160).

Відповідно до п. 2 ч. 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Отже, ухвала від 10.09.2024 доставлена сторонам в установленому порядку.

За заявою позивача (а.с.94-95) його представник приймав участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 10.10.2024 суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення згідно з ч. 6 ст. 233, ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Імперія.Табак.ЛТД» (далі - Позивач, Постачальник) до Товариством з обмеженою відповідальністю «Кремінь.Табако» (далі - Відповідач, Покупець) було укладено договір поставки № 15/09-1 від 15.09.2021 (далі - Договір, а.с. 39-44).

Відповідно до п. 1.1 Договору на умовах, визначених в даному Договорі та всіх додатках до нього Постачальник зобов`язується передати у власність Покупцеві комплект обладнання для виробництва сигарет в комплектації та з технічними характеристиками, зазначеними в Специфікації № 1 до Договору (далі - Обладнання), а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити таке обладнання.

За п. 1.2 Договору найменування окремих вузлів та комплектуючих, їх кількість та вартість, що підлягає поставці, визначається в Специфікації, що є Додатком № 1 до цього Договору (а.с. 46).

Згідно з п. 2.5 Договору право власності на поставлене Покупцеві обладнання, ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження переходить від Постачальника до Покупця з моменту підписання сторонами акту приймання передачі обладнання за місцем розташування складу Постачальника.

Ціна даного Договору є вільною договірною та включає в себе ціну обладнання, що поставляється за цим Договором та технічної документації до нього, складає 120 000,00 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 3 196 344,00 грн за офіційним курсом НБУ на день укладення цього Договору, у т.ч. ПДВ 20% (п. 3.1 Договору).

Відповідно до п. 3.2 Договору розрахунки за цим Договором здійснюються поетапно, в національній валюті України - гривні, за офіційним курсом НБУ на день укладення цього Договору, наступним шляхом:

1 етап - передоплата в розмірі 25% від вартості обладнання в гривневому еквіваленті, визначеної в п. 3.1 цього Договору, протягом 7 (семи) банківських днів з моменту підписання Договору;

2 етап - 50% від вартості обладнання в гривневому еквіваленті, визначеної в п. 3.1 цього Договору, протягом 10 днів після проведення Покупцем монтажу та налагодженням обладнання (відповідне повідомлення Покупцем спрямовується на адресу Постачальника засобами електронного зв`язку). У випадку, якщо Покупець не повідомив Постачальника про проведення монтажу та налагодження обладнання протягом 60 днів з моменту отримання Обладнання за Актом приймання-передачі, 10-денний строк починає свій перебіг з 61 дня з моменту отримання обладнання за Актом приймання-передачі;

3 етап - 25% від вартості обладнання в гривневому еквіваленті, визначеної в п. 3.1 цього Договору - протягом одного місяця після проведення другого платежу за даним Договором.

Пунктом 6.9 Договору встановлено, що у разі порушення строків оплати за Обладнання Покупець сплачує Продавцю за вимогою останнього неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен календарний день прострочення з недоплаченої суми до моменту погашення заборгованості.

У Специфікації до Договору (додаток № 1, а.с. 46) сторони узгодили найменування обладнання та його вартість.

В Акті приймання-передачі обладнання від 20.09.2021 (а.с. 45) сторони засвідчили наступне:

- Постачальник передав, а Покупець отримав Обладнання за Договором, а саме: лінія з виробництва овальних цигарок - DKJ у складі: 1. Цигаркової машини - Dekajet; 2. Цигаркозапакувальна машина; 3. Машина для наклеювання спецмарки; 4. Технічна документація до поставленого обладнання., в кількості 1 комплекту, загальною вартістю 120 000,00 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 3 196 344,00 грн за офіційним курсом НБУ на день укладення цього Договору, у т.ч. ПДВ 20% (п. 1 Акту);

- Покупцем здійснено огляд Обладнання, Покупець підтверджує відповідність обладнання технічним вимогам, стан обладнання придатний для використання за призначенням (п. 2 Акту);

- Покупець підтверджує, що не має жодних претензій до Постачальника з приводу якості, комплектності та технічного стану Обладнання (п. 3 Акту);

- з моменту підписання цього Акту приймання-передачі право власності на обладнання перейшло до Покупця на умовах EXW, Incoterms, 2010 (п. 4 Акту);

- Покупець підтверджує свій обов`язок виконати зобов`язання за Договором, а саме сплатити несплачений залишок від вартості Обладнання на умовах та в порядку, визначеному Договором (п. 5 Акту).

Відповідно до видаткової накладної № 11 від 17.09.2021 на суму 3 196 344,00 грн позивач передав відповідачу лінію для виробництва овальних цигарок DKJ (а.с. 47).

Оплату отриманого Обладнання відповідач здійснив частково в сумі 2 184 086 грн, що підтверджується випискою по особовому рахунку (а.с. 51), зокрема:

17.09.2021 на суму 532 724,00 грн,

07.10.2021 на суму 50 000,00 грн,

12.10.2021 на суму 33 000,00 грн,

20.10.2021 на суму 183 362,00 грн,

25.10.2021 на суму 100 000,00 грн,

28.10.2021 на суму 100 000,00 грн,

02.11.2021 на суму 100 000,00 грн,

11.11.2021 на суму 100 000,00 грн,

16.11.2021 на суму 85 000,00 грн,

08.12.2021 на суму 250 000,00 грн,

10.12.2021 на суму 450 000,00 грн,

03.02.2022 на суму 100 000,00 грн,

16.02.2022 на суму 100 000,00 грн.

Основний борг на дату подачі позову становив 1 012 258,00 грн.

Позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог у зв`язку із частковим погашенням заборгованості відповідачем в сумі 400 000,00 грн (виписка банку - а.с.154) після подачі позову та підтримав наявність основного боргу в сумі 612 258,00 грн.

При вирішенні спору в цій частині суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 509, ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В статті 628 ЦК України вказано, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В статті 629 ЦК України вказано, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Доказів визнання Договору № 15/09-1 від 15.09.2021 недійсним сторони суду не надали і на такі обставини під час розгляду справи не посилалися.

Згідно із ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.

Згідно із ст. 692 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як свідчать матеріали справи, відповідач не сплатив за отриманий товар 612 258,00 грн.

Заперечення відповідача проти позову суд відхиляє з огляду на таке.

20.09.2021 року між ТОВ «ІМПЕРІЯ.ТАБАК.ЛТД» та ТОВ «КРЕМІНЬ ТАБАКО» був підписаний акт приймання передачі обладнання, згідно якого Постачальник передав, а Покупець прийняв обладнання за Договором, а саме: лінія для виробництва овальних цигарок- DKJ,у складі: 1. Цигаркова машина -Dekajet; 2. Цигаркопакувальна машина; 3. Машина для наклеювання спецмарки; 4. Технічна документація на поставлене обладнання в кількості 1 комплекту, загальною вартістю 120000 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 3196344 грн. 00 коп. Покупцем здійснено огляд обладнання та підтвердив відповідність обладнання технічним вимогам, стан обладнання придатне для використання за призначенням. Також покупець підтвердив, що не мав жодних претензій до постачальника, з приводу якості, комплектності та технічного стану обладнання.

Відповідно до п.4.2 Договору поставки № 15/09-1 від 15.09.2021, Покупець усвідомлює, що обладнання, що продається за цим Договором є бувшим у використанні, Покупець зобов`язується ознайомитись з технічним станом обладнання на момент його прийняття та переконатись у його цілісності. Жодні претензії щодо якості, справності та придатності обладнання до використання не можуть бути висунуті Покупцем після підписання Акту приймання-передачі обладнання.

Відповідач не довів належними доказами того, що він повідомив про виявлені дефекти 20.09.2021 року телефоном за номером НОМЕР_1 директора постачальника.

Позивач у відповіді на відзив вказав, що телефон з номером НОМЕР_1 ніколи не належав директору ТОВ «ІМПЕРІЯ.ТАБАК.ЛТД».

Суд також враховує, що підтверджується у розділі 9 «Реквізити та підписи сторін» договору поставки № 15/09-1 від 15.09.2021 вказаний інший телефон позивача: НОМЕР_2

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.1 ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Додані до відзиву на позов фотографії виявлених несправностей обладнання, є неналежними доказами, так як з них неможливо зробити висновок, що це фотографії саме того обладнання, яке було поставлено за Договором поставки № 15/09-1 від 15.09.2021, невідомий час виготовлення цих фотографій.

Відповідач не довів належними доказами участь представника позивача у комісії при виявленні недоліків та при складенні, тому не може бути належним доказом документування недоліків товару.

Позивач у відповіді на відзив вказані відповідачем обставини не визнає та запевняє, що відповідач не надсилав акт невідповідності від 27.09.2021, про вказаний документ стало відомо тільки після отримання відповіді на позовну заяву.

Відповідач не надав жодних належних доказів, які б підтверджували зазначені ним обставини.

У п.п. 7.3 - 7.5 розділу 7 «Вирішення спорів» Договору вказано, що сторони також мають право вирішувати свої відносини шляхом направлення претензій одна одній. При цьому претензія повинна містити наступні реквізити: найменування, поштову адресу та банківські реквізити заявника; дата подачі претензії та її номер; обставини, на основі котрих пред`явлена претензія; докази, котрими підтверджуються ці обставини; вимоги заявника; сума претензії та її розрахунок; перелік документів, доданих до претензії. Сторони визнають, що всі претензії по даному Договору повинні бути розглянуті на протязі 30 (тридцяти) календарних днів з моменту їх отримання. Сторона, що одержала претензію, зобов`язана задовольнити обґрунтовані вимоги іншої Сторони протягом 30 календарних днів з моменту її отримання або надіслати обґрунтовану відмову.

Позивач у відповіді на відзив зазначив, що відповідач не надсилав йому будь-яких претензій стосовно виявлених несправностей придбаного обладнання в період з 20.09.2021. Відповідач повідомив про виявлення несправностей придбаного обладнання тільки після звернення позивача до Господарського суду Полтавської області з цією позовною заявою.

Відповідач належними доказами вказані обставини не спростував.

Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України передбачено права та порядок дій покупця в разі придбання товару неналежної якості.

Так відповідно до ч. 1 ст. 678 ЦК України, покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 678 ЦК України, у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 680 ЦК України, покупець має право пред`явити вимогу у зв`язку з недоліками товару за умови, що недоліки виявлені в строки, встановлені цією статтею, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо на товар не встановлений гарантійний строк або строк придатності, вимога у зв`язку з його недоліками може бути пред`явлена покупцем за умови, що недоліки були виявлені протягом розумного строку, але в межах двох років.

Так як договором поставки № 15/09-1 від 15.09.2021 не був встановлений строк за який покупець мав право пред`явити вимогу у зв`язку з недоліками товару в межах двох років.

Відповідач не надав до матеріалів справи доказів звернення до позивача в строк, визначений Законом, з вимогою, передбаченою ст. 269 ГК України або ст. 680 ЦК України.

У постанові Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18 викладено правовий висновок про те, що принцип змагальності полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог. Простіше кажучи, позивач стверджує про існування певної обставини та подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази. Про перевагу однієї позиції над іншою суд і виносить власне рішення. При цьому сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс.

У ч. 1 ст. 79ГПК Українизазначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри". У рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), зазначено, що суд, оцінюючи фактичні обставини справи, звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Таким чином суд зобов`язаній надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Зазначена правова позиція щодо стандарту доказування викладена в постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.

Отже, наявність обставин, на яку позивач посилається як на підставу своїх вимог у позові, суд вважає доведеними, оскільки докази, надані на підтвердження цих обставин, є більш вірогідними, оскільки належних доказів на її спростування відповідач суду не надав.

З огляду на вище викладене, суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 612 258,00 грн.

Згідно із статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Суд враховує правовий висновок, викладений у постанові КГС ВС від 10.09.2020 у справі № 916/1777/19, про те, що сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд, зокрема можуть право пов`язувати період нарахування пені з подією, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати).

Установивши розмір, термін і порядок нарахування штрафних санкцій за порушення грошового зобов`язання, законодавець передбачив також і право сторін врегулювати ці відносини у договорі. Тобто сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України), а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд (частина третя статті 6 ЦК України), зокрема можуть пов`язувати період нарахування пені з подією, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати).

Пунктом 6.9 Договору встановлено, що у разі порушення строків оплати за Обладнання Покупець сплачує Продавцю за вимогою останнього неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен календарний день прострочення з недоплаченої суми до моменту погашення заборгованості.

Посилаючись на п. 6.9 Договору позивач заявив до стягнення 384 040,35 грн пені за несвоєчасну оплату отриманого від позивача Обладнання за період прострочення 01.05.2023 - 01.05.2024 (розрахунок пені наведений в позовній заяві, а.с. 5-6).

Здійснивши перерахунок пені, суд встановив, що заявлена сума пені за вказаний період не перевищує розраховану судом, отже, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю в сумі 384 040,35 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач на підставі та ст. 625 ЦК України нарахував відповідачу 3% річні в сумі 70 223,06 грн за період прострочення 25.09.2021 - 01.05.2024 (а.с. 6-8) та втрати від інфляції в сумі 311 088,04 грн за період з 16.02.2022 по 01.05.2024 (а.с. 8).

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача річних та інфляційних нарахувань, суд прийшов до висновку, що розмір вимог позивача в цій частині не перевищує розрахований судом, тому ці вимоги є правомірними та підлягають задоволенню повністю.

Позивач у позові прохає також покласти на відповідача судові витрати, понесені ним у цій справі на сплату судового збору та на професійну правничу допомогу.

Суд встановив, що за подачу цього позову позивач сплатив 26 664,14 грн судового збору за платіжною інструкцією № 656 від 21.05.2024р. (а.с. 87). Надходження судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено випискою від 22.05.2024 (а.с. 89).

В заяві про зменшення розміру позовних вимог від 03.09.2024 (вхід. № 11628 від 03.09.2024) позивач прохав стягнути з відповідача 1 377 609,45 грн.

З цих вимог судовий збір належить сплачувати в сумі 20 664,14 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог.

Отже, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» позивачу належить повернути з бюджету 6 000,00 грн після звернення його з відповідним клопотанням до суду.

В іншій частині відповідно до ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача в сумі 20 664,14 грн.

Позивач у позові навів попередній орієнтовний розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн.

Суд зазначає, що на момент ухвалення рішення в справі відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу між сторонами витрат на правничу допомогу, оскільки позивач не заявив фактичний розмір витрат на правничу допомогу, понесених в ході вирішення даної справи.

Суд роз`яснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Сторони також мають право укласти мирову угоду у процесі виконання судового рішення.

Керуючись ст. 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "КРЕМІНЬ ТАБАКО" (39602, Полтавська область, м. Кременчук, проспект Свободи, буд. 54-А; ідентифікаційний код 42883487) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕРІЯ.ТАБАК.ЛТД" (66502, Одеська обл., Подільський р-н, смт Любашівка, вул. Північна, буд. 13; ідентифікаційний код 42267033) 612 258 грн 00 коп. основного боргу, 384 040 грн 35коп. пені, 70 223 грн 06 коп. - 3% річних, 311 088 грн 04 коп. інфляційних, 20 664 грн 14 коп. відшкодування витрат з оплати судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.

Дата складення повного судового рішення: 14.10.2024.

Суддя Т. М. Безрук