Рішення

від 14.10.2024 по справі 918/512/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" жовтня 2024 р. м. Рівне Справа № 918/512/24

Господарський суд Рівненської області у складі судді О. Андрійчук, за участю секретаря судового засідання О. Гуменюк, розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу

за позовом керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області

до Фермерського господарства "Флора",

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

про витребування земельних ділянок,

за участю представників учасників:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився

від третіх осіб: не з`явились,

від прокуратури: І. Гіліс, посв. від 01.03.2023 № 071605,

УСТАНОВИВ:

У травні 2024 року керівник Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області звернувся до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до ФГ "Флора" про витребування з володіння ФГ "Флора" у комунальну власність на користь Городоцької територіальної громади в особі Городоцької сільської ради: земельну ділянку площею 3,5 га, кадастровий номер 5624687400:03:002:0022, земельну ділянку площею 1,7509 га, кадастровий номер 5624687400:03:002:0033, земельну ділянку площею 2,1308 га, кадастровий номер 5624687400:03:002:0034, земельну ділянку площею 1,8045 га, кадастровий номер 5624687400:03:002:0035, земельну ділянку площею 2,4089 га, кадастровий номер 5624687400:03:002:0036, земельну ділянку площею 2,1647 га, кадастровий номер 5624687400:03:002:0037, а також про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Держаному реєстрі Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна державну реєстрацію права приватної власності ФГ «Флора» на земельну ділянку з кадастровим номером 5624687400:03:002:0055, площею 15,7 га з одночасним припиненням права приватної власності ФГ «Флора» на вказану земельну ділянку та скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5624687400:03:002:0055.

Стислий виклад позиції прокуратури, позивача, заперечень відповідачів, пояснень третіх осіб.

Згідно із позовною заявою, треті особи, будучи членами ФГ «Флора», які не є його засновниками та не передавали земельну ділянку до цього господарства, безоплатно отримали у власність земельні ділянки загальною площею 12,2 га, яка перебувала у постійному користуванні фермерського господарства. При цьому надання такої ділянки для ведення фермерського господарства відбувалося на загальних підставах, проте із земель, що вже перебували у користування фермерського господарства. У подальшому треті особи фермерську діяльність не здійснювали, спірні земельні ділянки спочатку передавали в оренду, а у подальшому - у власність відповідачу. Згодом право власності відповідача на передані третіми особами земельні ділянки припинено у зв`язку з їх об`єднанням та зареєстровано право власності на земельну ділянку, утворену внаслідок такого об`єднання. Отже, метою отримання спірних земельних ділянок було не створення та ведення фермерського господарства третіми особами, а фактично зміна права постійного користування на право власності в обхід встановленій процедурі,а відтак прокурор просить суд витребувати з володіння відповідача у комунальну власність на користь Городоцької територіальної громади в особі Городоцької сільської ради спірні земельні ділянки, надані у власність третіх осіб, а також скасувати державну реєстрацію права власності відповідача на земельну ділянку, утворену внаслідок об`єднання спірних земельних ділянок та скасувати її реєстрацію в Державному земельному кадастрі.

У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор посилається на ст. 6, 13, 14, 129, 131-1 Конституції України, ст. 32, 116, 118, 122 ЗК України, ст. 2, 170, 326, 330, 374, 387, 388, 658 ЦК України, ст. 1, 3, 8, 12, 13 Закону України «Про фермерське господарство», ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» тощо.

28.06.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким останній у задоволені позовних вимог просить відмовити з огляду на те, що прокурор у своїй позовній заяві не довів наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та застосування саме належного (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту, наслідком чого є відмова у задоволенні позовних вимог. Зокрема, за наведеними обставинами справи територіальна громада в особі Городоцької сільської ради не понесла будь-яких матеріальних втрат земель від вчинених радою дій щодо розпаювання спірної земельної ділянки, оскільки: 1) земельна ділянка на цей час використовується за цільовим призначенням із збереженням площі земельної ділянки та її конфігурації; 2) право на отримання безкоштовної земельної ділянки (паю) було реалізовано членами фермерського господарства за рахунок земельної ділянки, яку вже було виділено фермерському господарству органом місцевого самоврядування в безстрокове користування (за рахунок земель, які вже було виключено із цивільного обороту), а не за рахунок інших земель, які обліковуються в межах адміністративної території місцевої ради і які б мали бути додатково виділені місцевою радою для реалізації громадянами свого законного права на безкоштовне отримання земельних ділянок у власність, відтак суб`єктивне право позивача на володіння земельними ресурсами в межах адміністративної території ради не зменшилося, не зникло та не зазнало будь-якого негативного впливу з боку відповідача. Також, як зазначає відповідача, наявність волевиявлення власника відчуженого майна на його відчуження унеможливлює витребування такого майна в порядку ст. 388 ЦК України. Крім того, враховуючи суб`єктний склад щодо структури поданої позовної заяви, у відповідача є небезпідставні сумніви вважати, що позивач в особі Городоцької сільської ради не є належним позивачем у цій судовій справі з огляду на наявний конфлікт інтересів в органу місцевого самоврядування по відношенню до раніше прийнятих ним же рішень щодо предмету спору. Оскільки в поданому прокуратурою позові позивач - орган місцевого самоврядування -позивається до ФГ «Флора» з підстав незаконності винесення свого ж рішення, яке члени ФГ «Флора» виконували в силу його приписів та норм діючого законодавства, тобто, фактично, у вказаній справі позивач мав би заявити позовні вимоги сам до себе, що є неприпустимим. І нарешті, за твердженням відповідача, заявлені прокурором позовні вимоги у разі їх задоволення порушать справедливий баланс між суспільним інтересом, про який вказує прокурор у позовній заяві, та необхідністю захисту прав особи на її мирне володіння майном, оскільки в результаті задоволення позовних вимог відповідача буде позбавлено законного права здійснювати свою господарську діяльність на земельній ділянці, яка була виділена йому для ведення фермерського господарства ще в 1993 році, а члени фермерського господарства будуть позбавлені ділянок, які вони отримали при реалізації свого законного права на безкоштовне отримання у власність земельної ділянки (паю) без надання їм альтернативних земельних ділянок на території Городоцької сільської ради, що безумовно, є порушенням ст. 1 Протоколу № 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

03.07.2024 від прокуратури надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої, набувши у приватну власність оспорювані земельні ділянки, ФГ «Флора» набуло право повного розпорядження земельними ділянками, у тому числі продажу, передачі підприємствам, установам, організаціям і громадянам, обміну тощо. При цьому відповідні права на земельну ділянку, яка перебувала у постійному користуванні ФГ «Флора» на підставі державного акту на право користування землею, в останнього були відсутні, оскільки власником земельної ділянки

була Городоцька територіальна громада. Однак із набуттям відповідачем права приватної власності на оспорювані земельні ділянці (у складі новоствореної земельної ділянки), позивач втратив право комунальної власності на земельну ділянку, яка перебувала у постійному користуванні ФГ «Флора». Також прокурор зазначає, що метою позову про витребування майна є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном, зокрема землями сільськогосподарського призначення, означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно. Рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. При цьому незаконність дій осіб при набутті права власності на земельну ділянку не може розцінюватися як воля власника спірного нерухомого майна на вибуття майна з його володіння тощо.

09.07.2024 від відповідача надійшли заперечення, за якими члени ФГ «Флора» скористалися наданим їм законом правом на безоплатне одержання у власність із земель державної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю). У разі задоволення позовних вимог у заявленому прокурором вигляді судом буде порушено принцип легітимних очікувань по відношенню до відповідача, оскільки діючим законодавством на дату виникнення правовідносин право члена фермерського господарства на розпаювання земель, у тому числі і за рахунок земель, що знаходяться у користуванні фермерського господарства, законом не обмежувалось, а практика ВП ВС з цього питання, яка «витлумачила» норми закону, з`явилась лише у 2023 році тощо.

Процесуальні рішення, заяви і клопотання учасників, результат їх розгляду.

Ухвалою суду від 31.05.2024 позовну заяву керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області залишено без руху.

Ухвалою суду від 10.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 01.07.2024. Цією ж ухвалою залучено до участі у справі в якості третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Ухвалою суду від 01.07.2024 підготовче засідання відкладено на 15.07.2024.

Ухвалою суду від 15.07.2024 закрито підготовче провадження у справі № 918/512/24, призначено справу до судового розгляду по суті на 02.09.2024.

Ухвалами суду від 02.09.2024, 16.09.2024, 30.09.2024 судовому засіданні оголошено перерви на 16.09.2024, 30.09.2024 та 14.10.2024 відповідно.

30.09.2024 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 30.09.2024 оголошено перерву на 14.10.2024.

14.10.2024 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з метою подальшого розгляду справи відповідно до сформованої практики судом касаційної інстанції. Суд, розглянувши вказане клопотання, дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на відмінний склад учасників у цій справі та у справі № 918/1319/23.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв`язку, оцінивши подані докази, заслухавши пояснення присутніх представників учасників, суд установив таке.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Згідно з Державним актом на право користування землею серії Б № 050029, виданого на підставі рішення Обарівської сільської Ради народних депутатів від 26.01.1993 за № 82, зі змінами в землекористуванні, внесеними відповідно до рішення Рівненської районної ради від 08.12.1994 № 14 про розширення селянського (фермерського) господарства, ОСОБА_7 надано у постійне користування земельну ділянку для ведення селянського фермерського господарства загальною площею 16,05 га на території Обарівської сільської ради Рівненського району (на цей час - Городоцької територіальної громади). Акт зареєстрований в Книзі записів державних актів на право користування землею за № 228.

У подальшому ОСОБА_7 створено ФГ «Флора», яке зареєстроване як юридичну особу 09.02.1993 та внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за № 16021200000002700, дата запису 15.11.2011.

Відповідно до п. 1.2, 1.4 статуту відповідача (нова редакція), затвердженого 23.01.2017 на підставі рішення від 22.04.2021 № 1/21, засновником господарства є ОСОБА_7 , членами господарства є: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 .

Землі господарства складаються із земельної ділянки площею 15,7 га, що належить засновнику на праві постійного користування згідно з державним актом; земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності згідно з актами на право приватної власності; земельних ділянок, що використовуються фермерським господарством на умовах оренди, згідно з договорами оренди з власниками земельних ділянок (п. 6.1 статуту).

На підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 31.01.2018 у Державному земельному кадастрі 20.03.2018 здійснено державну реєстрацію земельних ділянок площею 12,2 га, кадастровий номер 5624687400:03:002:0021, та площею 3,5 га, кадастровий номер 5624687400:03:002:0022, із цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства, та у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17.07.2018 внесено відомості про право власності на земельні ділянки за Головним управлінням Держгеокадастру у Рівненській області, підстава реєстрації - Державний акт на право користування землею серії Б № 050029 від 1993 року.

Згідно з наказом Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 14.12.2020 № 17-41 ОТГ та акту приймання-передачі від 14.12.2020 земельні ділянки з кадастровими номерами: 5624687400:03:002:0021, 5624687400:03:002:0022, передано із державної власності у комунальну власність Городоцької сільської ради (№ № 85, 86 додатку до акту приймання- передачі).

Надалі члени ФГ «Флора», які не передавали земельні ділянки до цього господарства як його учасники, 26.04.2021 звернулися до позивача із заявами про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення фермерського господарства за рахунок земельної ділянки, яка перебуває у постійному користуванні позивача.

На підставі вказаних заяв рішенням позивача від 21.05.2021 № 378 надано дозвіл на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність за рахунок поділу земельної ділянки площею 12,2 га, кадастровий номер 35624687400:03:002:0022, та земельної ділянки площею 3,5 га, кадастровий номер 35624687400:03:002:0021, наданої відповідно до Державного акту на право постійного користування серія Б № 050029 від 1993 року, зареєстрованого за № 228, голові фермерського господарства М. Вознюку, що розташована на адміністративній території Городоцької сільської ради, у середньому розмірі земельної частки (паю), що становить 2,47 умовних кадастрових гектари, для ведення фермерського господарства відповідно до КВЦПЗ А.01.02, членам ФГ «Флора», за списком: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 .

Відповідно до заяви від 03.12.2021, посвідченої приватним нотаріусом Р. Деренько та зареєстрованої у реєстрі за № 3264, ОСОБА_7 надав згоду на розпаювання земельної ділянки загальною площею 12,2 га, кадастровий номер 5624687400:03:002:0021, яка перебуває у його користування на підставі Державного акту на право користування землею серії Б № 050029, між членами фермерського господарства ОСОБА_7, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 .

Рішеннями позивача від 17.12.2021 затверджено проєкти землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передано у власність земельні ділянки для ведення фермерського господарства за рахунок земельної ділянки, яка перебуває у постійному користуванні ФГ «Флора» на території Городоцької сільської ради Рівненського району, ОСОБА_1 площею 3,5 га, кадастровий номер 5624687400:03:002:0022 (рішення № 983), ОСОБА_2 площею 1,7509 га, кадастровий номер 5624687400:03:002:0033 (рішення № 986), ОСОБА_3 площею 2,1308 га, кадастровий номер 5624687400:03:002:0034 (рішення № 984), ОСОБА_4 площею 1,8045 га, кадастровий номер 5624687400:03:002:0035 (рішення № 980), ОСОБА_5 площею 2,4089 га, кадастровий номер 5624687400:03:002:0036 (рішення № 981), ОСОБА_6 площею 2,1647 га, кадастровий номер 5624687400:03:002:0037 (рішення № 982).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 12.01.2022 за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 13.01.2022 за ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та 17.01.2022 за ОСОБА_1 зареєстровані права приватної власності на вказані земельні ділянки.

Треті особи фермерську діяльність не здійснювали, земельні ділянки передали в оренду відповідача строком на 10 років, що підтверджується договорами оренди №№ 2, 3, 4, 5, 6, 7 (дію договорів припинено 05.03.2024 на підставі угод про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки).

09.04.2024 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про припинення за ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та реєстрацію за відповідачем права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 5624687400:03:002:0022, 5624687400:03:002:0035, 5624687400:03:002:0036, 5624687400:03:002:0037, 10.04.2024 внесено відомості про припинення за ОСОБА_2 та реєстрацію за відповідачем права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5624687400:03:002:0033 та 17.04.2024 внесено відомості про припинення за ОСОБА_3 та реєстрацію за відповідачем права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5624687400:03:002:0034.

Підставою для реєстрації вказаних земельних ділянок за відповідачем слугували п`ять актів приймання-передачі майна, виданих 27.03.2024, та один акт приймання-передачі майна від 22.03.2024. Зокрема, відповідно до зазначених актів приймання-передачі майна ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 передали до господарства спірні земельні ділянки як негрошовий вклад.

16.05.2024 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про припинення права власності за ФГ «Флора» на спірні земельні ділянки з кадастровими номерами 5624687400:03:002:0022, 5624687400:03:002:0033, 5624687400:03:002:0034, 5624687400:03:002:0035, 5624687400:03:002:0036, 5624687400:03:002:0037. Підстава внесення: об`єднання об`єктів нерухомого майна.

Як установлено судом із фактичних обставин справи, за заявою відповідача у Державному земельному кадастрі здійснено державну реєстрацію земельної ділянки площею 15,7 га, кадастровий номер 5624687400:03:002:0055, цільове призначення - для ведення фермерського господарства, яка утворена шляхом об`єднання земельних ділянок з кадастровими номерами: 5624687400:03:002:0022, 5624687400:03:002:0032, 5624687400:03:002:0033, 5624687400:03:002:0034, 5624687400:03:002:0035, 5624687400:03:002:0036, 5624687400:03:002:0037. Підстава реєстрації: технічна документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок від 29.04.2024.

16.05.2024 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано за відповідачем право власності на новостворену земельну ділянку площею 15,7 га, кадастровий номер 5624687400:03:002:0055.

З урахуванням викладеного судом установлено, що між сторонами виникли спірні земельні правовідносини, пов`язані із приватизацією земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства за рахунок земельної ділянки, що перебувала на праві постійного користування у фермерського господарства, з подальшим переданням такої земельної ділянки цьому ж фермерському господарству у власність, регулювання яких здійснюється ЗК України, Законом України «Про фермерське господарство» тощо.

Щодо представництва прокурором інтересів держави суді.

Рівненською окружною прокуратурою на адресу Городоцької сільської ради скеровано листи від 14.02.2024 № 50-56-123 Ових-24, № 50-56-1231вих-24, № 50-56-1232вих-24, № 50-56-1233вих-24, № 50-56-1234вих-24, від 26.02.2024 № 50-56-1592вих-24 та від 21.05.2024 № 50-56-4437вих-24 про наявні підстави для вжиття заходів цивільно-правового характеру щодо витребування у комунальну власність спірних земельних ділянок.

Відповідно до відповідей органу місцевого самоврядування (листи від 11.03.2024 № 403/03-02-09/24, № 404/03-02-09/24, № 405/03-02-09/24, № 406/03- 02-09/24, № 407/03-02-09/24, № 408/03-02-09/24 та від 23.05.2024 № 761/03-02- 10/2), останнім не вживалися заходи щодо повернення земельних ділянок, які вибули з власності територіальної громади на підставі рішень Городоцької сільської ради від 17.12.2021 №№ 980-984, 986. Крім того, сільською радою зазначено, що остання не заперечує щодо представництва інтересів сільської ради в суді Рівненською окружною прокуратурою.

З огляду на те, що уповноваженим органом жодних заходів, спрямованих на усунення виявлених порушень земельного законодавства, не вжито, є підстави для звернення прокурора з вказаним позовом до суду в інтересах держави в особі Городоцької сільської ради, у зв`язку з бездіяльністю останньої.

Ураховуючи викладене, прокурор стверджує про дотримання порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», та надано Городоцькій сільській раді можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, чого останньою з моменту такого повідомлення зроблено не було.

У свою чергу, відповідач, посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18, стверджує, що прокурором неправильно визначено позивача у справі. Зокрема, як виснувала Велика Палата Верховного Суду у вказаній справі: 1) прокурор звертається до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, якщо: орган є учасником спірних відносин і сам не порушує інтересів держави, але інший учасник порушує (або учасники порушують) такі інтереси; орган не є учасником спірних відносин, але наділений повноваженнями (компетенцією) здійснювати захист інтересів держави, якщо учасники спірних відносин порушують інтереси держави; 2) прокурор звертається до суду в інтересах держави як самостійний позивач, якщо: відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є учасником спірних відносин і сам порушує інтереси держави.

Враховуючи, що позивач приймав рішення, на підставі яких треті особи отримали у власність спірні земельні ділянки, тобто сам діяв всупереч інтересам держави, отже, не може виступати позивачем, є відповідачем, а позивачем має бути Держава Україна.

Даючи оцінку вказаним доводам відповідача, суд вважає за необхідне зазначити таке.

У зазначеній категорії справ найперше належить встановити, про захист яких інтересів держави йдеться, в чому полягало порушення, якими суб`єктами вони були порушені та можливість за рахунок таких суб`єктів задовольнити позовні вимоги.

Стосовно застосовності правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18, то предметом судового розгляду у вказаній справі було визнання незаконним і скасування рішення Черкаської міської ради та визнання недійсними змін до договору оренди землі. Прокурор звернувся як самостійний позивач, оскільки відсутній орган державної влади, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах. Порушення інтересів держави полягало, зокрема в незаконній зміні Черкаською міською радою цільового призначення земельних ділянок із земель водного фонду на землі житлової та громадської забудови. Виключною правовою проблемою, з урахуванням порушених інтересів держави, предмету заявлених позовних вимог, суб`єктного складу тощо було питання про наявність/відсутність підстав для представництва інтересів держави прокурором як самостійним позивачем у разі, коли один орган, уповноважений здійснювати функції держави в спірних правовідносинах, прокурор визначив одним з відповідачів, а інший компетентний (контролюючий) орган прокурор не зазначив позивачем.

Заразом у справі, що розглядається, жодних вимог до органу місцевого самоврядування заявлено не було. Належним та ефективним способом захисту, який є усталеним у практиці Верховного Суду у спірних правовідносинах, визначено витребування майна з чужого незаконного володіння. Предметом позову про витребування майна є вимога власника, який не є володільцем цього майна, до особи, яка заволоділа останнім, про повернення його з чужого незаконного володіння. Метою позову про витребування майна є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном, зокрема землями сільськогосподарського призначення, означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно. Рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Тобто позивачем у такій категорії справ може бути лише власник спірної земельної ділянки, яким у цьому випадку є Городоцька сільська рада.

Доводи відповідача про те, Городоцька сільська рада має бути відповідачем, а не позивачем у цій справі, судом відхиляються як необґрунтовані, оскільки відповідач визначається незалежно від процесуальної позиції інших учасників справи. Відповідачем у господарському судочинстві є особа, до якої звернена вимога позивача, яка своєю чергою спрямована на захист відповідного порушеного права або законного інтересу.

Окрім цього, штучне визнання відповідачем органу місцевого самоврядування за вимогою, яка є неефективним способом захисту (скасування рішення такого органу, яке вичерпало свою дію виконанням), матиме наслідком уникнення з боку прокуратури необхідності повідомлення цього органу щодо стверджуваного порушення, не надаючи йому можливості відреагувати та/або виправити порушення самостійно або шляхом звернення до суду.

Прокурор визначає склад відповідачів самостійно в кожному конкретному випадку залежно від характеру спірних правовідносин, змісту порушених прав та інтересів держави, суб`єктів, які мають здійснювати захист цих прав та інтересів у відповідній сфері, обраного прокурором способу захисту останніх, який повинен бути ефективним та спрямованим на повне поновлення порушеного або оспорюваного права (тобто не має потребувати додаткового звернення з іншими вимогами до учасників спірних правовідносин) тощо (постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, від 20.06.2023 у справі № 633/408/18, від 08.11.2023 у справі № 607/15052/16-ц).

Сторони - це суб`єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів і на яких поширюється законна сила судового рішення. Позивачем є особа, яка має право вимоги (кредитор), а відповідачем - особа, яка повинна виконати зобов`язання (боржник). При цьому відповідач має бути такою юридичною чи фізичною особою, за рахунок якої, в принципі, можливо було б задовольнити позовні вимоги. З огляду на зміст наведених норм захисту в судовому порядку підлягають порушене право й охоронювані законом інтереси саме від відповідача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 910/17792/17).

Визначаючи компетентний орган не позивачем, а відповідачем, згодом як прокурор, так і суд зіштовхнуться з проблемою неможливості задоволення позову на користь відповідача.

У цій справі прокурор, визначивши Городоцьку сільську раду як відповідача, не зможе сформулювати, кому повернути земельну ділянку. Якщо повернення або витребування відбувається на користь відповідача, то це є порушенням господарського процесу. Якщо на користь територіальної громади або держави, то очевидним є те, що від імені місцевої територіальної громади або держави повинен діяти якийсь орган з метою здійснення стягнення та виконання рішення суду. Дещо абсурдним є задоволення позову прокурора про стягнення з органу місцевого самоврядування на користь територіальної громади, яку власне й уособлює цей орган місцевого самоврядування.

Ураховуючи фактичні обставини, предмет заявлених позовних вимог, суб`єктний склад учасників провадження тощо, суд дійшов висновку, що Городоцька сільська рада є належним позивачем у спірних правовідносинах, оскільки рішення суду буде спрямоване саме на захист інтересів держави в особі цього органу. Адже позивачами в господарському процесі є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу. Так само ФГ «Флора» є належними відповідачем, оскільки йому пред`явлено вимоги, що переважно за позовами прокурора в господарських справах є, зокрема витребування майна. Відтак, як правило, відповідачами виступають юридичні особи приватного права, за рахунок яких і повинно бути відновлено порушене право держави.

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Відносини, пов`язані із створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються Конституцією України, ЗК України, Законом України «Про фермерське господарство» та іншими нормативно-правовими актами України.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про фермерське господарство» землі фермерського господарства можуть складатися із: 1) земельних ділянок, що належать громадянам України - членам фермерського господарства на праві власності, користування; 2) земельних ділянок, що належать фермерському господарству на праві власності, користування. Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про фермерське господарство» фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

За вимогами ч. 1 ст. 5 Закону України «Про фермерське господарство» право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство.

Членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім`ї, родичі, які об`єдналися для спільного ведення фермерського господарства, визнають і дотримуються положень установчого документа фермерського господарства. Членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом). При створенні фермерського господарства одним із членів сім`ї інші члени сім`ї, а також родичі можуть стати членами цього фермерського господарства після внесення змін до його установчого документа (ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про фермерське господарство»).

При цьому згідно зі ст. 8 Закону України «Про фермерське господарство» фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою.

Нормами Закону України «Про фермерське господарство» запроваджений механізм, за яким земельна ділянка спочатку надається в оренду громадянину з метою здійснення підприємницької діяльності (для ведення фермерського господарства), проте останній може використовувати її лише шляхом створення фермерського господарства як форми здійснення своєї підприємницької діяльності.

Зазначене дає змогу констатувати, що створенню фермерського господарства передує, по-перше, бажання й ініціатива громадянина здійснювати підприємницьку діяльність на власний ризик саме у такій формі з метою отримання прибутку та, по-друге, вирішення питання про отримання земельної ділянки для ведення фермерського господарства у власність та/або користування, що є необхідною умовою реалізації ним права на створення такого фермерського господарства, а також державної реєстрації останнього як юридичної особи. Створення фермерського господарства громадянином України передбачає визначену законом послідовність дій, а земельні ділянки надаються саме для створення фермерського господарства, а не для іншої цілі.

Після укладення громадянином договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства та створення цим громадянином фермерського господарства права й обов`язки орендаря такої земельної ділянки за договором оренди землі переходять від громадянина до фермерського господарства з дня проведення його державної реєстрації (подібні висновки неодноразово викладались Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 13.03.2018 у справі № 348/992/16-ц, від 22.08.2018 у справі № 606/2032/16-ц, від 31.10.2018 у справі № 677/1865/16-ц, від 27.03.2019 у справі № 574/381/17-ц, від 26.06.2019 у справі № 628/778/18, від 02.10.2019 у справі № 922/538/19).

При цьому в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 927/79/19 вказано, що укладення з орендодавцем та подання державному реєстратору додаткової угоди до договору оренди землі про заміну орендаря з громадянина на фермерське господарство чинним законодавством України не передбачено, відповідно не є обов`язковим.

Отже, з моменту реєстрації фермерського господарства та набуття статусу юридичної особи обов`язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому надавалася відповідна земельна ділянка для ведення фермерського господарства (аналогічний висновок викладено й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 922/989/18).

Крім того, у відносинах, а також спорах з іншими суб`єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб`єктом є не фізична особа (голова чи керівник фермерського господарства), а фермерське господарство як юридична особа (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 615/2197/15-ц та від 30.06.2020 у справі № 927/79/19).

Частина 1 ст. 32 ЗК України передбачає, що громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 13 Закону України «Про фермерське господарство» члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю). Членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Земельні ділянки, на яких розташовані житлові будинки, господарські будівлі та споруди фермерського господарства, передаються безоплатно у приватну власність у рахунок земельної частки (паю).

За правилами ч. 1, 3 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Приписами ч. 1, 6 ст. 118 ЗК України визначено, що громадянин, заінтересований у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, подає клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. До клопотання додається розроблена відповідно до Закону України "Про землеустрій" технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що замовляється громадянином без надання дозволу на її розроблення. Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

З аналізу наведених норм матеріального права слід дійти висновку, що для реалізації права на приватизацію землі, визначеного ст. 32 ЗК України та ст. 13 Закону України «Про фермерське господарство», фізична особа - майбутній засновник фермерського господарства - повинен попередньо отримати земельну ділянку в користування для створення фермерського господарства.

Якщо особа увійшла до складу членів фермерського господарства після його створення, тобто не отримавши для такого створення земельної ділянки, то вона не має права на безоплатне отримання у власність земельної ділянки, яка перебуває у користуванні цього фермерського господарства. Для отримання земельної ділянки у власність вона має звертатися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в загальному порядку, визначеному ст. 116, 118 ЗК України.

Земельна ділянка, що перебуває у користуванні фермерського господарства, може бути передана у власність фізичній особі - члену цього господарства, лише після припинення прав останнього на таку ділянку.

Отже, член фермерського господарства, який отримав земельну ділянку у користування для створення фермерського господарства і раніше не набув права на земельну частку (пай), може цю (отриману ним) земельну ділянку приватизувати у межах розміру земельної частки (паю) за умови припинення права користування нею фермерським господарством. Якщо ж член фермерського господарства не отримував у користування земельну ділянку для його створення, а лише увійшов до складу членів цього господарства, він має право отримати у власність земельну ділянку у передбаченому законом розмірі, проте в загальному порядку, зокрема із земель, які не перебувають у власності чи користуванні фермерського господарства (відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верхового Суду від 20.06.2023 у справі № 633/408/18).

Ураховуючи викладене, треті особи мали право на отримання спірних земельних ділянок у загальному порядку після припинення права постійного користування на неї фермерським господарством.

Заразом, як установлено судом із фактичних обставин справи, метою отримання спірних земельних ділянок було не створення фермерського господарства та здійснення відповідної підприємницької діяльності третіми особами одноосібно або з членами родини, а її отримання безкоштовно, за пільговою процедурою в обхід загальному порядку, про що свідчить укладення ними з відповідачем спочатку договорів оренди земельних ділянок, а потім внесення їх до статутного капіталу відповідача. Унаслідок таких дій правовий титул земельної ділянки, яка перебувала у користуванні відповідача, змінився з постійного користування на право власності, що і було, виходячи із встановлених фактичних обставин справи, кінцевою метою розпаювання землі фермерського господарства.

При цьому суд звертає увагу на вимоги ч. 4 ст. 13 Закону України «Про фермерське господарство», згідно з якими громадяни України, які до 01.01.2002 отримали в постійне користування або оренду земельні ділянки для ведення фермерського господарства, мають переважне право на придбання (викуп) земельних ділянок розміром до 100 гектарів сільськогосподарських угідь, у тому числі до 50 гектарів ріллі, у власність з розстрочкою платежу до 20 років.

Відтак М. Вознюк, як засновник фермерського господарства, бажаючи змінити правовий титул земельної ділянки з постійного користування на право власності, повинен був викупити її, натомість виріши, в обхід установленій процедурі, отримати безкоштовно.

Отже, поведінка як засновника фермерського господарства, так і членів його родини не є добросовісною, а спрямована на штучне використання процедури створення фермерського господарства як спрощеного, пільгового порядку одержання у власність земель комунальної власності поза передбаченою законом обов`язковою процедурою, внаслідок чого територіальна громада була позбавлена як земельної ділянки, так і грошових коштів, які могла отримати внаслідок її викупу.

У силу вимог ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Ознаками вказаного способу захисту є: подається власником або титульним володільцем; стосовно індивідуально визначених речей; зміст позову становить вимога про повернення речі; річ перебуває у володінні іншої особи (відповідача); річ знаходиться у чужому володінні незаконно.

Володіння нерухомим майном може бути підтверджене фактом державної реєстрації права власності на це майно у встановленому законом порядку (відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верхового Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц).

Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю). (відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верхового Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16).

Відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи (відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верхового Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19).

Суб`єкт, за яким зареєстроване право власності, визнається фактичним володільцем нерухомого майна. При цьому державна реєстрація права власності на нерухоме майно створює спростовувану презумпцію наявності в суб`єкта і права володіння цим майном (як складової права власності) (відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верхового Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц).

У разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача, а не зобов`язує відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване в цьому реєстрі за відповідачем (відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16).

При цьому суд зазначає, що згідно з усталеною практикою господарських судів власник може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, і для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника (такий правовий висновок, зокрема, викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17, від 16.06.2020 у справі № 372/266/15-ц, від 02.02.2021 у справі № 925/642/19).

Крім того, не є належним способом захисту права або інтересу позивача вимога про скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, оскільки воно вичерпує свою дію в момент цієї реєстрації (такий правовий висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 04.09.2018 у справі № 915/127/18, від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц, від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19).

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині витребування спірних земельних ділянок.

Окрім того, як установлено судом із фактичних обставин справи, 09.04.2024, 10.04.2024 та 17.04.2024 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про припинення за третіми особами та реєстрацію за відповідачем права власності на спірні земельні ділянки внаслідок їх передачі до господарства як негрошового вкладу. У подальшому, 16.05.2024 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про припинення права власності за ФГ «Флора» на спірні земельні ділянки внаслідок їх об`єднання

та зареєстровано за відповідачем право власності на новостворену земельну ділянку.

Отже, на момент звернення до суду з вказаним позовом земельні ділянки, незаконно передані у власність третім особам як об`єкти цивільного права вже не існували, оскільки шляхом об`єднання увійшли до складу іншої земельної ділянки.

Відповідно до ст. 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Основним критерієм об`єкта цивільних правовідносин є його оборотоздатність, тобто можливість вільно відчужуватися або переходити від однієї особи, якщо вони не вилучені з цивільного обороту або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи.

Згідно з ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки.

Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації (ч. 1 ст. 182 ЦК України).

Положеннями ч. 1 ст. 79 ЗК України унормовано, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

За змістом положень ч. 1-4 ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідно до ч. 10 ст. 79-1 ЗК України державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Ураховуючи викладене, повернення земельної ділянки у володіння власника (титульного володільця) шляхом задоволення позовної вимоги про витребування майна в повній мірі не відбувається з огляду на те, що спірні земельні ділянки з втратили статус об`єкта цивільних прав, тому рішення суду про витребування майна не є підставою для здійснення реєстратором відповідних дій щодо проставлення відмітки про скасування державної реєстрації прав і відкриття закритого розділу державного реєстру прав та відповідної реєстраційної справи, оскільки за відповідачем зареєстровано право не на витребувані спірні земельні ділянки, а на новоутворену земельну ділянку, що не відповідатиме меті віндикаційного позову, спрямованого на захист прав власника земельної ділянки.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки відповідно до ст. 125, 126 ЗК України виникають із моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

За п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 3 вказаного Закону).

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор, окрім іншого, під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи. Отримані відомості долучаються до відповідної заяви, зареєстрованої у Державному реєстрі прав. Перелік державних електронних інформаційних ресурсів, які використовуються для проведення реєстраційних дій, визначається Кабінетом Міністрів України в Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до п. 8 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (Порядок), державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав формує та реєструє заяву в базі даних заяв за умови оплати послуг за державну реєстрацію прав у повному обсязі та встановлення особи заявника, а також у разі, коли заява подається щодо земельної ділянки, - за умови наявності в Державному земельному кадастрі відомостей про таку земельну ділянку.

Спеціальний Закон, який установлює правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру, є Закон України "Про Державний земельний кадастр".

Положеннями ст. 16 Закону України "Про Державний земельний кадастр" врегульовано, що земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України.

Згідно з п. 40 Порядку державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та цим Порядком.

Отже, для ідентифікації земельної ділянки як окремого об`єкта цивільного права необхідною умовою є наявність усіх характеристик такого об`єкта, у тому числі її кадастровий номер, розмір, межі та координати, які містяться у Державному земельному кадастрі, і використовуються реєстратором за умови наявності таких відомостей у ньому.

З огляду на зазначене та враховуючи встановлені фактичні обставини у цій справі, суд дійшов висновку, що задоволення позовних вимог про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (Державному реєстрі прав) державної реєстрації права власності за відповідачем на об`єднану земельну ділянку, припинивши на неї право власності, та скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації об`єднаної земельної призведе до ефективного способу захисту порушених прав та законних інтересів позивача (відповідні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 24.03.2021 у справі № 672/1790/18, від 31.01.2023 у справі № 924/504/22).

Щодо заперечень відповідачів про непропорційне втручання у право власності, то суд зазначає, що втручання держави в право особи на мирне володіння майном у цій справі є виправданим, оскільки воно здійснюється з метою задоволення суспільного, публічного інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду». Легітимною метою втручання у цій справі є публічні інтереси у контролі за раціональним використанням сільськогосподарських земель, які є обмеженим природним ресурсом. З огляду на недобросовісність поведінки у спірних правовідносинах відповідача втручання у його право на мирне володіння спірною ділянкою та її повернення у володіння власника будуть пропорційними зазначеній легітимній меті і, враховуючи встановлені обставини справи, не становитимуть для відповідача надмірного тягаря.

Щодо інших аргументів, на які посилалися учасники справи та яким не була дана оцінка, то Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Отже, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справах "Проніна проти України", «Серявін та інші проти України», "Ruiz Torija v. Spain" тощо).

Висновки суду за результатами вирішення спору.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

У позовній заяві прокурором зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 24 224,00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ураховуючи, що позов задоволено, відтак судовий збір покладається на відповідача.

При цьому ч. 9 ст. 129 ГПК України унормовано, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Зважаючи, що спір виник внаслідок неправильних дій позивача також (щодо надання у власність спірних земельних ділянок), відтак суд вважає за необхідне покласти судові витрати і на нього в частині позовних вимог про витребування спірних земельних ділянок, а саме: 9 084,00 грн - на позивача та 15 140,00 грн - на відповідача.

Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області до Фермерського господарства "Флора" про витребування з володіння ФГ "Флора" у комунальну власність на користь Городоцької територіальної громади в особі Городоцької сільської ради земельних ділянок, скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Держаному реєстрі Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна державну реєстрацію права приватної власності Фермерського господарства «Флора» на земельну ділянку та скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки задоволити.

Витребувати з володіння Фермерського господарства «Флора» (35307, Рівненська область, Рівненський район, с. Ставки, вул. Жукова, буд. 36, ідентифікаційний код 21085779) у комунальну власність на користь Городоцької територіальної громади в особі Городоцької сільської ради (35331, Рівненська область, Рівненський район, с. Городок, вул. Шевченка, 4, ідентифікаційний код 04387183) земельну ділянку площею 3,5 га, кадастровий номер 5624687400:03:002:0022, в координатах, межах та конфігурації, що була передана ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на підставі рішення Городоцької сільської ради від 17.12.2021 № 983.

Витребувати з володіння Фермерського господарства «Флора» (35307, Рівненська область, Рівненський район, с. Ставки, вул. Жукова, буд. 36, ідентифікаційний код 21085779) у комунальну власність на користь Городоцької територіальної громади в особі Городоцької сільської ради (35331, Рівненська область, Рівненський район, с. Городок, вул. Шевченка, 4, ідентифікаційний код 04387183) земельну ділянку площею 1,7509 га, кадастровий номер 5624687400:03:002:0033 в координатах, межах та конфігурації, що була передана ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на підставі рішення Городоцької сільської ради від 17.12.2021 № 986.

Витребувати з володіння Фермерського господарства «Флора» (35307, Рівненська область, Рівненський район, с. Ставки, вул. Жукова, буд. 36, ідентифікаційний код 21085779) у комунальну власність на користь Городоцької територіальної громади в особі Городоцької сільської ради (35331, Рівненська область, Рівненський район, с. Городок, вул. Шевченка, 4, ідентифікаційний код 04387183) земельну ділянку площею 2,1308 га, кадастровий номер 5624687400:03:002:0034 в координатах, межах та конфігурації, що була передана ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) на підставі рішення Городоцької сільської ради від 17.12.2021 № 984.

Витребувати з володіння Фермерського господарства «Флора» (35307, Рівненська область, Рівненський район, с. Ставки, вул. Жукова, буд. 36, ідентифікаційний код 21085779) у комунальну власність на користь Городоцької територіальної громади в особі Городоцької сільської ради земельну ділянку площею 1,8045 га, кадастровий номер 5624687400:03:002:0035 в координатах, межах та конфігурації, що була передана ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) на підставі рішення Городоцької сільської ради від 17.12.2021 № 980.

Витребувати з володіння Фермерського господарства «Флора» (35307, Рівненська область, Рівненський район, с. Ставки, вул. Жукова, буд. 36, ідентифікаційний код 21085779) у комунальну власність на користь Городоцької територіальної громади в особі Городоцької сільської ради (35331, Рівненська область, Рівненський район, с. Городок, вул. Шевченка, 4, ідентифікаційний код 04387183) земельну ділянку площею 2,4089 га, кадастровий номер 5624687400:03:002:0036 в координатах, межах та конфігурації, що була передана ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ) на підставі рішення Городоцької сільської ради від 17.12.2021 № 981.

Витребувати з володіння Фермерського господарства «Флора» (35307, Рівненська область, Рівненський район, с. Ставки, вул. Жукова, буд. 36, ідентифікаційний код 21085779) у комунальну власність на користь Городоцької територіальної громади в особі Городоцької сільської ради (35331, Рівненська область, Рівненський район, с. Городок, вул. Шевченка, 4, ідентифікаційний код 04387183) земельну ділянку площею 2,1647 га, кадастровий номер 5624687400:03:002:0037 в координатах, межах та конфігурації, що була передана ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_6 ) на підставі рішення Городоцької сільської ради від 17.12.2021 № 982.

Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Держаному реєстрі Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна державну реєстрацію права приватної власності Фермерському господарству «Флора» (35307, Рівненська область, Рівненський район, с. Ставки, вул. Жукова, буд. 36, ідентифікаційний код 21085779) на земельну ділянку з кадастровим номером 5624687400:03:002:0055, площею 15,7 га (реєстраційний номер: 2940034056246), з одночасним припиненням права приватної власності Фермерському господарству «Флора» на вказану земельну ділянку.

Скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 5624687400:03:002:0055.

Позивач: Городоцька сільська рада (35331, Рівненська область, Рівненський район, с. Городок, вул. Шевченка, 4, ідентифікаційний код 04387183).

Відповідач: Фермерське господарство «Флора» (35307, Рівненська область, Рівненський район, с. Ставки, вул. Жукова, буд. 36, ідентифікаційний код 21085779).

Стягувач за судовим збором: Рівненська обласна прокуратура (вул. 16 Липня, 52, м. Рівне, 33028, ідентифікаційний код 02910077).

Позивач: Городоцька сільська рада (35331, Рівненська область, Рівненський район, с. Городок, вул. Шевченка, 4, ідентифікаційний код 04387183).

Відповідач: Фермерське господарство «Флора» (35307, Рівненська область, Рівненський район, с. Ставки, вул. Жукова, буд. 36, ідентифікаційний код 21085779).

Стягувач за судовим збором: Рівненська обласна прокуратура (вул. 16 Липня, 52, м. Рівне, 33028, ідентифікаційний код 02910077).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повне судове рішення складене та підписане 14.10.2024.

Суддя О.Андрійчук