Рішення

від 03.10.2024 по справі 918/675/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2024 р. м. РівнеСправа № 918/675/24

Господарський суд Рівненської області у складі судді Пашкевич І.О., за участі секретаря судового засідання Ярощук О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом керівника Рівненської окружної прокуратури (вул. Гарна, 29, м. Рівне, 33001, код ЄДРПОУ 02910077)

в інтересах держави в особі Рівненської обласної державної адміністрації (м. Рівне, майдан Просвіти, 1, 33028, код ЄДРПОУ 13986712)

до відповідача- 1 Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області (м. Рівне, вул. С. Петлюри, 37, 33013, код ЄДРПОУ 39768252)

до відповідача- 2 Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області (Рівненська область, с. Шпанів, вул. Шкільна, 1, 35301, код ЄДРПОУ 04387317)

про усунення перешкод власнику у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою

у судове засідання з`явилися:

- від прокуратури: Сачук Інна Ростиславівна;

- від позивача: Ганов Олександр Олександрович;

- від відповідача-1: Сидоренко Сергій Вікторович;

- від відповідача-2: не з`явився

Відповідно до ч. 14 ст. 8, ст. 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою наявних технічних засобів.

ВСТАНОВИВ:

Процесуальні рішення, заяви і клопотання сторін, результати їх розгляду

16 липня 2024 року через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС до Господарського суду Рівненської області надійшов позов керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної державної адміністрації до відповідача- 1 Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області до відповідача- 2 Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області про усунення перешкод власнику (державі) у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою к.н. 5624689500:04:028:0006 площею 1,4360 га шляхом:

- визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру в Рівненській області від 31.05.2019 № 1143 в частині інвентаризації спірної земельної ділянки;

- визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 18.06.2019 №17-1280/16-19-СГ Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність в частині передачі спірної земельної ділянки згідно з актом приймання передачі;

- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державну реєстрацію права власності за територіальною громадою в особі Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області на спірну земельну ділянку, припинивши право комунальної власності на вказану земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1893727956246);

- скасування в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію спірної земельної ділянки, із одночасним припиненням усіх зареєстрованих щодо неї прав;

- зобов`язання Шпанівської сільської ради повернути у власність держави в особі Рівненської обласної державної адміністрації спірну земельну ділянку.

17 липня 2024 року через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС до від керівника Рівненської окружної прокуратури надійшли докази оплати судового збору у розмірі 12 112 грн 00 коп., а саме - платіжна інструкція № 1452 від 16.07.2024.

Ухвалою від 22.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/675/24. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 27.08.2024. Запропоновано сторонам подати заяви по суті спору та встановлено процесуальні строки для подання таких заяв.

06 серпня 2024 року на поштову адресу суду від відповідача- 1 Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області надійшли:

- відзив;

- заява про застосування строків позовної давності.

12 серпня 2024 року через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС від Рівненської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив.

26 серпня 2024 року через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС від Рівненської окружної прокуратури надійшло клопотання про долучення письмових пояснень.

Ухвалою від 27.08.2024 закрито підготовче провадження у справі № 918/675/24. Призначено справу № 918/675/24 до судового розгляду по суті на 10.09.2024.

У судовому засіданні 10.09.2024 суд протокольною ухвалою оголосив перерву до 26.09.2024.

Ухвалою від 10.09.2024 повідомлено Шпанівську сільську раду Рівненського району Рівненської області, що наступне судове засідання з розгляду справи по суті відбудеться 26.09.2024.

У судовому засіданні 26.09.2024 суд протокольною ухвалою оголосив перерву до 03.10.2024.

Ухвалою від 26.09.2024 повідомлено Шпанівську сільську раду Рівненського району Рівненської області, що наступне судове засідання з розгляду справи по суті відбудеться 03.10.2024.

Процесуальні дії у судовому засіданні з розгляду справи по суті

03 жовтня 2024 року судом встановлено, що Шпанівська сільська рада Рівненського району Рівненської області не забезпечила явку уповноваженого представника у судове засідання, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином шляхом доставлення ухвали від 26.09.2024 до її електронного кабінету 30.09.2024 о 19:05 год.

Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, серед іншого, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Відповідно до абз 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відтак означена ухвала у справі від 26.09.2024 вважається такою, що отримана Шпанівською сільською радою Рівненського району Рівненської області 01.10.2024.

03 жовтня 2024 року від відповідача-2 надійшла заява про проведення судового засідання 03.10.2024 без участі його представника за наявними матеріалами справи.

Згідно з ч. 3 ст. 196 ГПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За наведених обставин суд дійшов висновку про проведення судового засідання з розгляду справи по суті без участі представника відповідача-2.

Присутні у судовому засіданні представники учасників справи підтримали правові позиції, викладені у заявах по суті спору.

Правова позиція прокуратури, викладена у позовній заяві

В обґрунтування позовних вимог прокуратура вказує, що спірна земельна ділянка яка належить до природно-заповідного фонду та знаходиться в межах ботанічного заказника загальнодержавного значення Вишнева гора незаконно (в результаті наказу Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області №17-1280/16- 19-СГ від 18.06.2019 за актом прийому-передачі та додатку до нього) передана з державної власності у комунальну власність як земля сільськогосподарського призначення, тобто незаконно; крім того, неправомірно змінено цільове призначення вказаної земельної ділянки.

На час передачі спірної земельної ділянки із державної до комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями природно - заповідного фонду, які перебувають у державній власності, здійснювались виключно Кабінетом Міністрів України. При цьому КМУ у власність відповідача-2 землі вказаного ботанічного заказника не передавались, за категорією та цільовим призначенням не змінювались.

У порушення закону із перевищенням повноважень Головним управлінням Держгеокадастру у Рівненській області 31.05.2019 під час затвердження технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території Шпанівської сільської ради - здійснено зміну категорії та цільового призначення спірної земельної ділянки. Така зміна центральним органом виконавчої влади не погоджувалась.

На даний час розпорядником земель державної власності, які за цільовим призначенням є землями природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, є Рівненська обласна державна адміністрація, що набула статусу Рівненської обласної військової адміністрації. Вказаною адміністрацією будь-які рішення щодо передачі спірної земельної ділянки у комунальну власність не приймались, відтак вказана земельна ділянка вибула з володіння держави в особі уповноваженого органу Рівненської обласної державної адміністрації, поза її волею. Таким чином, Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області, як територіальний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин, не мало повноважень щодо передачі земель природно-заповідного фонду загальнодержавного значення державної форми власності у комунальну власність Шпанівській сільській раді.

В даному випадку власником оспорюваної земельної ділянки є держава, право володіння якої на неї, після проведення реєстрації за Шпанівською сільською радою, не припинилося, тобто оспорювана земельна ділянка не вибула із державної власності. Враховуючи, що у даному випадку допущено порушення вимог законодавства при розпорядженні та використанні землі природно заповідного фонду, яка також є землею обмеженої оборотоздатності, ефективним способом захисту інтересів держави є звернення до суду з даним негаторним позовом.

Скасування державної реєстрації права власності Шпанівської сільської ради на спірну земельну ділянку призведе до повернення спірного нерухомого майна, у стан, що існував до реєстрації права власності за сільською радою, що узгоджується з приписами ст.26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Правова позиція відповідача- 1, викладена у відзиві

Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області заперечує проти задоволення позовних вимог.

По перше, відповідач-1 вказує, що у прокурора відсутні повноваження на звернення до суду із позовними вимогами про часткове визнання незаконними і скасування наказів Держгеокадастру, оскільки ці позовні вимоги пред`явлені державою (в особі прокурора) в інтересах Рівненської обласної державної адміністрації до неї самої (в особі Держгеокадастру). Позивач і відповідач не можуть збігатися, оскільки такий збіг унеможливлює наявність спору. У суб`єкта права не може бути спору з самим собою.

По-друге, Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області зауважує, що конфігурація ботанічного заказника загальнодержавного значення Вишнева гора, зареєстрованого в Державному земельному кадастрі, не співпадає з конфігурацією, яка відображена в інформаційному шарі "природно-заповідний фонд". Спірна земельна ділянка лише частково розташована в межах території заказника.

По-третє, прокуратурою обрано неналежний спосіб захисту при зверненні до суду із даним позовом, що має наслідком відмови у задоволенні позовних вимог. Так, оспорення наказів Головного управління Держгеокадастру в Рівненській області не є необхідним, оскільки суд у будь-якому випадку зобов`язаний надати йому оцінку в мотивувальній частині судового рішення. Водночас ефективним способом захисту, який міг би відновити порушене право позивача у даному випадку, був би віндикаційний позов. При цьому оскільки прокуратура звернулася до суду із даним негаторним позовом, - у задоволенні позовних вимог слід відмовити. Наразі Рівненська обласна державна адміністрація не володіє спірною земельною ділянкою; право володіння на спірну земельну ділянку належить Шпанівській сільській раді, а право комунальної власності на вказану земельну ділянку зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Правова позиція відповідача- 1, викладена у заяві про застосування строків позовної давності

Відповідач-1 вказує, що позовну вимогу про часткове визнання незаконними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру в Рівненській області від 31.05.2019 № 1143 та від 18.06.2019 №17-1280/16-19-СГ прокурором подано лише 16.07.2024, тобто з пропуском строку позовної давності, підстав для визнання поважними причин пропущення позовної давності позивачем не наведено. Відтак слід відмовити у задоволенні позовних вимог про часткове визнання незаконними та скасування наказів відповідача-1 у зв`язку із пропуском строку позовної давності.

Правова позиція прокуратури, викладена у відповіді на відзив

Прокуратура вказує, що доводи, наведені у відзиві відповідача-1, є необґрунтованими та не спростовують обставини, наведені у позовній заяві.

По-перше, неможливо погодитись з твердженням представника відповідача-1 про те, що «позов фактично пред`явлений державою (в особі прокурора) до неї самої (в особі Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області).» Так, відповідно до висновку Касаційного господарського суду у постанові від 06.12.2023 у справі № 927/87/19, звернення прокурором до суду в інтересах держави в особі Держгеокадастру з одночасним поданням позовної вимоги про визнання недійсним та скасування наказу територіального органу Держгеокадастру, не відповідає положенням ст. 45 ГПК України, через те що в частині цієї позовної вимоги позов фактично пред`явлений державою (прокурором в особі Держгеокадастру) до неї самої (в особі територіального органу Держгеокадастру), так як позивач і відповідач не можуть збігатися, оскільки такий збіг унеможливлює наявність спору. Проте, у даній справі №918/675/24 окружною прокуратурою пред`явлено позов в інтересах держави в особі Рівненської обласної державної адміністрації. Визначення органу, уповноваженого здійснювати захист інтересів держави у спірних правовідносинах зумовлено ти, що згідно зі ст. 11 Закону України «Про природно - заповідний фонд України», уповноваженими органами державного управління в галузі організації, охорони та використання природно-заповідного фонду є, зокрема, обласні державні адміністрації. Склад відповідачів визначається прокурором самостійно в кожному конкретному випадку залежно від характеру спірних правовідносин, змісту порушених прав та інтересів держави, суб`єктів, які мають здійснювати захист цих прав та інтересів у відповідній сфері, обраного прокурором способу захисту останніх, який повинен бути ефективним та спрямованим на повне поновлення порушеного або оспорюваного права (тобто не має потребувати додаткового звернення з іншими вимогами до учасників спірних правовідносин) тощо. У спірних правовідносинах інтереси держави порушено внаслідок винесення Головним управлінням Держгеокадастру у Рівненській області спірних наказів від 31.05.2019 № 1143 та від 18.06.2019 №17-1280/16-19-СГ, внаслідок чого неправомірно віднесено (інвентаризовано) до земель сільськогосподарського призначення спірну земельну ділянку природно - заповідного фонду та в подальшому передано до комунальної власності. Вказане узгоджується з позицією ВП ВС у постанові від 28.09.2022 у справі № 483/448/20.

По-друге прокуратура зауважує, що з часу створення об`єкту природно-заповідного фонду 28.10.1974, землі в його межах в силу імперативних вимог ст. 43 ЗК України та ст. 7 Закону України «Про природно - заповідний фонд України» належать до земель природно - заповідного фонду. Звертаючись до суду з позовом, прокуратурою обґрунтовано, що на території Шпанівської сільської ради (між селами Городок і Зозів) знаходиться об`єкт природно-заповідного фонду ботанічний заказник загальнодержавного значення «Вишнева гора», який створений згідно з постановою Ради Міністрів Української РСР від 28.10.1974 № 500 «Про створення заказників загальнодержавного значення» (зі змінами рішення Рівненського облвиконкому №98 від 18.06.1991). Відповідно до розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації від 05.11.2013 затверджено проєкт землеустрою з організації та встановлення меж території ботанічного заказника загальнодержавного значення «Вишнева гора» площею 97 га на території Шпанівської сільської ради Рівненського району. Також, визначено, що на території ботанічного заказника загальнодержавного значення обмежується або забороняється мисливство та діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про заказник. В подальшому, відповідно до наказу управління Держгеокадастру в Рівненській області від 18.06.2019 №17-1280/16-19-СГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність», передано в комунальну власність, у тому числі, і земельну ділянку з кадастровим номером 5624689500:04:028:0006 площею 1, 4360 га, як землі запасу. При цьому, віднесення спірної земельної ділянки до земель сільськогосподарського призначення відбулося в ході інвентаризації земель на території Шпанівської сільської ради, яка затверджена наказом ГУ Держгеокадастру у Рівненській області № 1143 від 31.05.2019. В додатку до Наказу № 1143 від 31.05.2019 «Перелік земельних ділянок визначених технічною документацією із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів на території Шпанівської ОТГ Рівненського району Рівненської області» під порядковим номером 67 вказано земельну ділянку №19 площею 1,4360 га, кадастровим номером 5624689500:04:028:0006. Тобто, з вказаного вбачається, що землі природно-заповідного фонду фактично передані з державної власності у комунальну власність, як землі сільськогосподарського призначення. Відтак, ГУ Держгеокадастру у Рівненській області неправомірно віднесено (інвентаризовано) до земель сільськогосподарського призначення спірну земельну ділянку природно-заповідного фонду та в подальшому передано до комунальної власності згідно наказу № 17-1280/16-19-СГ.

Щодо обрання ефективного способу захисту прокуратура доводить, що оскільки має місце порушення вимог законодавства при розпорядженні та використанні земель природно-заповідного фонду (яка є землею обмеженої оборотоздатності), ефективним способом захисту інтересів держави є звернення до суду з негаторним позовом. Так, в даному випадку власником оспорюваної земельної ділянки є держава, право володіння якої на неї, після проведення реєстрації за Шпанівською сільською радою, не припинилося, тобто оспорювана земельна ділянка не вибула із державної власності. Однак, факт реєстрації земельної ділянки за Шпанівською сільською радою Рівненського району Рівненської області, позбавляє її дійсного розпорядника (враховуючи, що до її складу входить земля природно заповідного фонду, на якій розташований ботанічний заказник загальнодержавного значення «Вишнева гора») Рівненську обласну державну адміністрацію, можливості виконувати свої повноваження з питань використання та розпорядження землею наведеної категорії.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.06.2023 справі № 554/10517/16-ц дійшла до висновку, що зайняття земельної ділянки природно-заповідного фонду з порушенням ЗК України та Закону «Про природно-заповідний фонд України» потрібно розглядати як порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади, що не пов`язане з позбавленням власника володіння відповідною земельною ділянкою, навіть якщо інша особа зареєструвала її право приватної власності на цю ділянку. За таких умов, ефективним способом судового захисту щодо повернення земельної ділянки природно-заповідного фонду власнику є негаторний, а не віндикаційний позов (п. 7.30 Постанови).

У зв`язку із тим, що при реєстрації спірної земельної ділянки як ділянки сільськогосподарського призначення, не враховано факту її приналежності до земель природно- заповідного фонду, належною позовною вимогою є скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5624689500:04:028:0006 площею 1,4360 га в Державному земельному кадастрі.

Щодо участі прокурора у цій справі, оцінка обґрунтованості порушення інтересів держави в особі органу, визначеного прокурором позивачем

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України передбачено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює: представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частинами 3 та 5 ст. ГПК України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ч.4 ст. 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу.

За змістом ч.1, ч.3, ч.4 та ч.7 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

З системного аналізу вказаних правових норм вбачається, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи №806/1000/17).

У даному випадку загроза порушення інтересів держави полягає в усуненні перешкод володільцю (державі) на земельну ділянку, що належить до природно-заповідного фонду.

Інтерес держави тут полягає у необхідності неухильного дотримання вимог законодавства у сфері охорони об`єктів природно- заповідного фонду.

Окрім того, зобов`язання держави у сфері охорони навколишнього природного середовища закріплені у ст. 50 Конституції України, ст. ст. 10, 11 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Законі України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року» та інших нормативно-правових актах.

В Основних засадах (стратегії) державної екологічної політики України на період до 2030 року, затверджених Законом України від 28.02.2019, зазначається, що низький рівень фінансового та матеріально-технічного забезпечення організації і функціонування природно-заповідного фонду, невідповідність системи охорони природно-заповідного фонду сучасним вимогам, низький рівень екологічної освіти та інформованості населення зумовлюють загрозу нецільового використання та втрати його територій та об`єктів.

Збереження об`єктів природно-заповідного фонду здійснюється задля можливості їх використання у суспільному житті в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь та є пріоритетним конституційним завданням держави із забезпечення прав громадян на безпечне довкілля.

Охорона та збереження об`єктів та територій природно-заповідного фонду є пріоритетом та незмінно складає державний і суспільний інтерес.

У справі, що слухається, прокурором визначено позивачем Рівненську обласну державну адміністрацію.

У випадку коли держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції.

Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема, у цивільних правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах.

У судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №5023/10655/11, від 26.02.2019 у справі №915/478/18, від 27.02.2019 у справі №761/3884/18).

Згідно ст. 13 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначені Конституцією і законами України, належить вирішення питань використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля тощо.

Статтею 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" передбачено, що місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

Приписами статті 17 Земельного кодексу України також визначено повноваження державних адміністрацій у розпорядженні землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

У відповідності до ч.2 ст. 84 Земельного кодексу України право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно ч.5 ст. 122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Відповідно до ч. 1 ст. 62 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» державний контроль за додержанням режиму територій та об`єктів природно- заповідного фонду здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, посадовими особами служби державної охорони природно-заповідного фонду України та іншими уповноваженими законом державними органами.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», уповноваженими органами державного управління в галузі організації, охорони та використання природно-заповідного фонду є, зокрема, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Підпунктом «а» частини першої статті 20-4 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що до компетенції обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері охорони навколишнього природного середовища належить забезпечення реалізації державної політики у сфері заповідної справи, формування, збереження та використання екологічної мережі, здійснення управління та регулювання у сфері охорони і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду України на відповідній території.

За таких обставин, керівник Рівненської окружної прокуратури правомірно визначив Рівненську обласну державну адміністрацію уповноваженим органом на захист інтересів держави у даному спорі (позивачем у цій справі).

Щодо випадків, коли прокурор має право представляти державу, то перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 викладено таку правову позицію:

- прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу;

- бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк;

- звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення;

- невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо;

- прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, у спірних правовідносинах судам необхідно дослідити: чи знав або повинен був знати компетентний орган про допущені порушення інтересів держави, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся; чи дотримано прокурором розумного строку для надання уповноваженому органу можливості відреагувати на виявлене прокурором порушення та самостійно звернутися до суду з відповідним позовом або ж надати аргументовану відповідь на звернення прокурора.

При цьому самого лише посилання прокурора про виявлення ним порушення інтересів держави та невжиття органом державної влади (позивачем у справі), на який покладено обов`язок щодо судового захисту інтересів держави, відповідних дій для такого захисту, недостатньо для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом п.2 ч.4 ст. 23 Закону "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.

Підставою реалізації прокурором представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка Рівненської обласної державної адміністрації, яка після виявлення порушень законодавства, про які повідомлено прокуратурою, мала право звернутись до суду щодо захисту порушених інтересів.

У постанові Верховного Суду від 10.01.2019 у справі № 904/3953/17 зазначено, що підставою для представництва прокуратурою інтересів держави в суді є неналежний захист інтересів держави уповноваженим органом, який, в тому числі, полягає в тривалому невжитті останнім заходів позовного характеру.

З метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді у даній справі, 10.07.2024 Рівненською окружною прокуратурою до Рівненської обласної державної адміністрації надіслано лист № 50-56-6032вих-24 про виявлені порушення, з проханням повідомити чи вживатимуться заходи на усунення зазначених порушень, у тому числі в судовому порядку.

З отриманої відповіді від 15.07.2024 6922/0/01-53/24 вбачається, що такі заходи не вживалися та вживатись не будуть.

Відтак, прокуратурою правомірно кваліфіковано вищевказане як бездіяльність відповідного органу та, як наслідок, встановлено достатні та обґрунтовані підстави для реалізації представницьких повноважень.

Таким чином, подання Рівненською окружною прокуратурою позовної заяви обумовлено необхідністю відновлення та захисту порушених інтересів держави, які полягають у неухильному дотриманні режиму охорони та використання об`єкта природно-заповідного фонду.

Прокурор правомірно звернувся до суду із даним позовом в інтересах держави в особі Рівненської обласної державної адміністрації.

Фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги в даній справі підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що природні ресурси України є власністю Українського народу.

Відповідно до ч. 2 ст. 84 Земельного кодексу України, право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Рівненська обласна державна адміністрація є органом виконавчої влади на місцевому рівні, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері заповідної справи, формування. збереження та використання екологічної мережі, здійснення управління та регулювання у сфері охорони і використання території та об`єктів природно-заповідного фонду України на відповідній території.

Положеннями статей 43, 44 Земельного кодексу України встановлено, що землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

До земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва). Наведене кореспондується з положеннями Закону України «Про природно- заповідний фонд України», відповідно до преамбули якого природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та об`єктів, що перебувають під особливою охороною.

Постановою Ради Міністрів Української РСР від 28.10.1974 № 500 «Про створення заказників загальнодержавного значення» (зі змінами рішення Рівненського облвиконкому №98 від 18.06.1991) створено ботанічний заказник загальнодержавного значення «Вишнева гора» (номер 97 у додатку до постанови).

Із додатку до Постанови Ради Міністрів Української РСР від 28.10.1974 № 500 вбачається коротка характеристика заказника загальнодержавного значення «Вишнева гора»: крайня північно-західна ділянка степу на території УРСР. На крейдяних схилах зростають рідкісні степові рослини: ковила, степовий оман, горицвіт, часник круглоголовий, вишня степова, всього понад 55 видів.

Указаний ботанічний заказник розташований на території Шпанівської сільської ради між селами Городок і Зозів Рівненського району Рівненської області.

Режим використання земель у межах території природно-заповідного фонду визначається Законом України «Про природно-заповідний фонд України» та положенням про ботанічний заказник загальнодержавного значення «Вишнева гора», затверджене начальником управління охорони навколишнього природнього середовища України в Рівненській області від 15.03.1994.

Відповідно до розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації від 05.11.2013 затверджено проєкт землеустрою з організації та встановлення меж території ботанічного заказника загальнодержавного значення «Вишнева гора» площею 97 га на території Шпанівської сільської ради Рівненського району.

У п. 1.4. даного проекту землеустрою вказано, що межі територій природно-заповідного фонду на території Шпанівської сільської ради визначені в натурі, про що складено акт польового обстеження та погодження меж. Акт складений у двох примірниках і підписаний представниками проектної організації та сільської ради.

Також визначено, що на території ботанічного заказника загальнодержавного значення обмежується або забороняється мисливство та діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про заказник.

Головним управлінням Держгеокадастру в Рівненській області під час інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності проведено державну реєстрацію частини зазначеної земельної ділянки природно-заповідного фонду та присвоєно кадастровий номер 5624689500:04:028:0006.

Віднесення спірної земельної ділянки до земель сільськогосподарського призначення відбулося в ході інвентаризації земель на території Шпанівської сільської ради, яка затверджена наказом ГУ Держгеокадастру у Рівненській області № 1143 від 31.05.2019 "Про затвердження матеріалів інвентаризації земель".

В додатку до Наказу № 1143 від 31.05.2019 «Перелік земельних ділянок визначених технічною документацією із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів на території Шпанівської ОТГ Рівненського району Рівненської області» під порядковим номером 67 вказано земельну ділянку №19 площею 1,4360 га, з кадастровим номером 5624683300:05:024:0151.

Відтак Головним управлінням Держгеокадастру у Рівненській області віднесено (інвентаризовано) до земель сільськогосподарського призначення спірну земельну ділянку природно-заповідного фонду та в подальшому передано до комунальної власності згідно наказу від 18.06.2019 №17-1280/16-19-СГ.

В подальшому, відповідно до наказу управління Держгеокадастру в Рівненській області від 18.06.2019 №17-1280/16-19-СГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність», згідно з актом прийому-передачі від 18.06.2019 та додатку до нього передано у комунальну власність Шпанівської сільської ради земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 362,0416 га, зокрема, земельну ділянку з кадастровим номером 5624689500:04:028:0006 площею 1, 4360 га, за цільовим призначенням «Землі запасу».

Відтак на підставі вищевказаного наказу від 18.06.2019 №17-1280/16-19-СГ, акту приймання-передачі від 18.06.2019 та додатку до нього, Шпанівською сільською радою Рівненського району Рівненської області 12.08.2019 проведено державну реєстрацію права комунальної власності на вказану земельну ділянку за Шпанівською територіальною громадою в особі Шпанівської сільської ради.

Вказане вбачається із інформаційної довідки № 350804819 від 18.10.2023 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо відчуження об`єктів нерухомого майна. З даної довідки вбачається, що земельну ділянку з кадастровим номером 5624689500:04:028:0006 площею 1, 4360 га, за цільовим призначенням «Землі запасу» зареєстровано за Шпанівською сільською радою Рівненського району Рівненської області 12.08.2019. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1893727956246. Номер відомостей про речове право 32812438. Відомості про обтяження речових прав та про обмеження у їх використанні відсутні.

Земельна ділянка з кадастровим номером 5624689500:04:028:0006 площею 1, 4360 га, розташована в межах ботанічного заказника загальнодержавного значення «Вишнева гора», що підтверджується План-схемою розміщення земельних ділянок відносно земельної ділянки ботанічного заказника відповідно до координат проекту землеустрою щодо формування земельної ділянки площею 97 га, за підписом сертифікованого інженера-землевпорядника Гусаруком О.В.

На вказаній схемі чітко відображено межі оспорюваної земельної ділянки по відношенню до меж ботанічного заказника загальнодержавного значення «Вишнева гора», нанесених на схематичний план, що є частиною матеріалів створення наведеного заказника.

Тобто, з вказаного вбачається, що землі природно-заповідного фонду фактично передані з державної власності у комунальну власність, як землі сільськогосподарського призначення.

Земельна ділянка з кадастровим номером 5624689500:04:028:0006 входить до території ботанічного заказника загальнодержавного значення «Вишнева гора», що підтверджується графічним зображенням контурів заказника на кадастровій карті та указаної земельної ділянки.

Згідно з ч. 7 ст. 20 Земельного кодексу України (який діяв на момент прийняття наказу Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 18.06.2019), зміна цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

При цьому судом встановлено, що у визначеному чинним законодавством України порядку (статті 20, 117, 122, 149-151 Земельного кодексу України), повноважним органом в особі Кабінету Міністрів України у власність Шпанівської сільської ради (Шпанівської територіальної громади) Рівненського району Рівненської області, землі ботанічного заказника загальнодержавного значення «Вишнева гора» не передавались, за категорією та цільовим призначенням не змінювались.

Вказаними діями порушено законодавство про природно-заповідний фонд та створено загрозу збереження біологічного та ландшафтного різноманіття ботанічного заказника загальнодержавного значення «Вишнева гора», оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 5624689500:04:028:0006, має категорію сільськогосподарського призначення, тобто на неї не розповсюджується посилений охоронюваний режим, який передбачений для земель природно- заповідного фонду.

Перебування спірної земельної ділянки, сформованої після оголошення/створення території чи об`єкта природно-заповідного фонду в установленому порядку, в межах території та об`єкту природно-заповідного фонду свідчить про віднесення такої земельної до земель природно-заповідного фонду.

Статтею 25 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» визначено, що заказниками оголошуються природні території (акваторії) з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів.

Статтею 26 цього ж Закону установлено, що на територіях заказників забороняються рубки головного користування, суцільні, прохідні, лісовідновні та поступові рубки, видалення захаращеності, а також полювання та інша діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про заказник.

Господарська, наукова та інша діяльність, що не суперечить цілям і завданням заказника, проводиться з додержанням загальних вимог щодо охорони навколишнього природного середовища.

Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів, оголошених заказником, беруть на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.

Пунктом 24 Перехідних положень Земельного кодексу України, який набрав чинності 27.05.2021 унормовано, що з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:

а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);

б) оборони;

в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;

г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності;

д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;

е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Таким чином, земельні ділянки природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення віднесені до земель державної власності. Тобто, законодавець, передаючи землі за межами населених пунктів територіальним громадам, передбачив чіткі та однозначні для розуміння винятки щодо земель, які потребують особливої правової охорони, за їх цільовим призначенням.

Згідно зі статтею 46-1 Земельного кодексу України Землі територій та об`єктів природно-заповідного фонду використовуються з урахуванням обмежень у їх використанні, визначених відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України" та положеннями про ці території, об`єкти. Особливий режим охорони, відтворення і використання земель територій та об`єктів природно-заповідного фонду поширюється на всі розташовані в межах таких територій та об`єктів землі та земельні ділянки незалежно від форми власності та цільового призначення, крім випадків, передбачених законом.

Особливий режим охорони, відтворення і використання земель територій та об`єктів природно-заповідного фонду поширюється на всі розташовані в межах таких територій та об`єктів землі та земельні ділянки незалежно від форми власності та цільового призначення.

Частиною 1 статті 117 Земельного кодексу України передбачено, що передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Разом з тим, у ч. 4 ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» визначено, що межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Відповідно до ст. 54 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», зміна меж, категорії та скасування статусу територій та об`єктів природно- заповідного фонду проводиться відповідно до статей 51-53 цього Закону за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, на підставі відповідного експертного висновку.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом. Повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування визначені у статті 122 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 8 ст. 122 Земельного кодексу України (в редакції на час передачі земельних ділянок із державної до комунальної власності) передбачалось, що Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених ст. 149 цього Кодексу, частина 9 якої в свою чергу передбачає, що Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки природоохоронного призначення.

Отже, на час передачі спірної земельної ділянки із державної до комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями природно-заповідного фонду, які перебувають у державній власності, здійснювались виключно Кабінетом Міністрів України.

При цьому, у порушення ч. 7 ст. 20 Земельного кодексу України в редакції на час передачі земельної ділянки із державної до комунальної власності), статті 54 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», зміна категорії та цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 5624689500:04:028:0006 площею 1,4360 га, яка перебуває в межах ботанічного заказника загальнодержавного значення «Вишнева гора», Головним управлінням Держгеокадастру у Рівненській області від 31.05.2019, під час затвердження технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області, зокрема і на земельну ділянку, якій присвоєно кадастровий номер 5624689500:04:028:0006 площею 1,4360 га, з центральним органом виконавчої влади не погоджувалась.

Таким чином, Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області, як територіальний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин, не мало повноважень щодо передачі земель природно-заповідного фонду загальнодержавного значення державної форми власності у комунальну власність Шпанівській сільській раді Рівненського району Рівненської області.

Відтак, прийняття наказу Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області 18.06.2019 №17-1280/16-19-СГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» зумовило незаконну передачу земельної ділянки з кадастровим номером 5624689500:04:028:0006 площею 1,4360 га з земель державної власності до земель комунальної власності та фактично змінено цільове призначення вказаної земельної ділянки.

З огляду на викладене, наказ Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області 18.06.2019 №17-1280/16-19-СГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» Шпанівській сільській раді (Шпанівська територіальна громада) Рівненського району Рівненської області, в частині земель природно-заповідного фонду, прийнятий з перевищенням повноважень та всупереч Земельного кодексу України та Закону України «Про природно-заповідний фонд».

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі №916/2791/13 виклала висновок про те, що положення розділу ІІ «Землі України» Земельного кодексу України свідчать, що саме цільове призначення ділянки покладено законодавцем в основу розмежування правових режимів окремих категорій земель, при цьому такі режими характеризуються високим рівнем імперативності відносно свободи розсуду власника щодо використання ним своєї земельної ділянки.

У постанові від 03.09.2020 у справі №911/3306/17 Верховний Суд вказав, що держава, втручаючись у права щодо земельних ділянок, зокрема тих, що перебувають під посиленою правовою охороною, захищає загальні інтереси у безпечному довкіллі, непогіршені екологічної ситуації, у використанні майна не на шкоду людині та суспільству і ці інтереси реалізуються, зокрема, через цільовий характер використання земельних ділянок.

Тобто вирішення питання зміни цільового призначення ділянок не обмежене власним розсудом органу, оскільки при прийнятті відповідного рішення належить керуватися вимогами земельного, лісового, природоохоронного та іншого законодавства і діяти з урахуванням загальних інтересів та компетенції.

Окрім того, згідно із змінами, внесеними до Земельного кодексу України, які набрали чинності 27.05.2021, земельні ділянки переходять із земель державної власності до земель комунальної власності, при цьому земельні ділянки природно-заповідного фонду в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення відповідно до вказаних змін має залишатися у державній власності (абз. 3 п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України).

На даний час розпорядником земель державної власності, які за цільовим призначенням є землями природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, є Рівненська обласна державна адміністрація, що набула статусу Рівненської обласної військової адміністрації, відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указу Президента України №68/200 від 24.02.2022 «Про утворення військових адміністрацій».

Рівненською обласною державною адміністрацією, як розпорядником земель державної власності будь-які рішення щодо передачі спірної земельної ділянки у комунальну власність не приймались, відтак державна реєстрація вказаної земельної ділянки за відпвідачем-2 відбулася поза волею її володільця Рівненської обласної державної адміністрації.

В той же час суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.10.2022 у справі №922/1830/19 зазначила, що позивач у межах розгляду справи може посилатися, зокрема, на незаконність наказів ГУ Держгеокадастру без заявлення вимог про визнання їх незаконними та скасування, оскільки такі рішення, за умови їх невідповідності закону, не зумовлюють правових наслідків, на які вони спрямовані. Подібні висновки також викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №183/1617/16, від 22.01.2020 у справі №910/1809/18, від 11.02.2020 у справі №922/614/19 тощо.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.02.2020 у справі №922/614/19 зауважила, що вимога про визнання наказів ГУ Держземагенства незаконними та їх скасування не є ефективним способом захисту, оскільки задоволення такої вимоги не призвело би до відновлення володіння відповідною земельною ділянкою, а тому ця вимога не є нерозривно пов`язаною з вимогою про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння.

Така позиція також підтримана Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 07.03.2023 у справі №911/632/19.

Крім того, суд зазначає, що позовна вимога про визнання незаконними та скасування спірних наказів Головного управління Держгеокадастру в Рівненській області від 31.05.2019 № 1143 та від 18.06.2019 №17-1280/16-19-СГ, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію фактом їх виконання, не призведе до поновлення прав позивача, а тому така позовна вимога не є ефективним способом захисту права прокурора. Подібний висновок викладений у постанові ВП ВС від 02.02.2021 у справі №925/642/19 та постановах ВС від 02.08.2023 у справі №911/665/22, від 26.09.2023 у справі №910/2392/22.

У цьому контексті суд зазначає, що якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача у цих правовідносинах, позовні вимоги позивача не можуть бути задоволені. Подібні висновки викладені у постанові ВП ВС від 19.01.2021 у справі №916/1415/19 та постановах ВС від 20.06.2023 у справі №904/2470/22, від 04.04.2023 у справі №902/311/22, від 20.12.2022 у справі №914/1688/21, від 08.11.2022 у справі №917/304/21.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог прокурора щодо визнання незаконними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру в Рівненській області від 31.05.2019 № 1143 в частині інвентаризації спірної земельної ділянки та від 18.06.2019 №17-1280/16-19-СГ Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність в частині передачі спірної земельної ділянки згідно з актом приймання передачі.

Щодо доводів відповідача-1 про необхідність застосування наслідків спливу позовної давності суд зауважує наступне. Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Згідно з частиною першою статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За правовим висновком викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.11.2019 у справі № 911/3677/17, у разі якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 Цивільного кодексу України і вирішити питання про наслідки такого спливу. Оскільки суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про визнання незаконними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру в Рівненській області, - доводам відповідача-1 про необхідність застосування наслідків спливу позовної давності до даних позовних вимог оцінка не надається.

При цьому суд також враховує, що у постанові від 05.10.2022 у справі №922/1830/19 Велика Палата Верховного Суду констатувала таке: "у разі якщо держава вступає у цивільні (господарські) правовідносини, вона має цивільну правоздатність на рівні з іншими учасниками цивільних правовідносин. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, зокрема, у цивільних (господарських) відносинах розглядається як поведінка держави у цих відносинах. Тому у відносинах, у які вступає держава (зокрема, цивільних, господарських), органи, через які діє держава, не мають власних прав і обов`язків, але наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних відносинах (пункти 6.21, 6.22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №5023/10655/11, пункти 4.19, 4.20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №915/478/18).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що і в судовому процесі, зокрема в цивільному, держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (пункт 35 постанови від 27.02.2019 у справі №761/3884/18). Такий же висновок справедливий щодо господарського процесу. Отже, під час розгляду спору в суді фактичною стороною у справі є держава, навіть якщо прокурор визначив стороною (позивачем) у справі певний орган. Законодавство передбачає два випадки представництва прокурором у суді законних інтересів держави у разі їх порушення або загрози порушення: захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; відсутній орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту інтересів держави. Водночас в обох цих випадках прокурор здійснює представництво держави, яка і є фактичною стороною у справі".

У цій справі прокурор пред`явив вимоги про часткове визнання незаконними і скасування наказів Держгеокадастру, подавши позов в інтересах Рівненської обласної державної адміністрації, тобто фактичним позивачем у цій справі є держава. Разом з тим, цей позов звернений до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області і відповідачем за ним також є держава, отже, в частині вимог, звернених до Держгеокадастру є позовом держави до неї самої. Водночас за змістом статті 45 ГПК України позивач і відповідач не можуть збігатись, бо у суб`єкта права не може бути спору з самим собою. Отже, позивач і відповідач не можуть збігатися, оскільки такий збіг унеможливлює наявність спору (пункт 7.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19). За загальним правилом один орган державної влади не може звертатися з позовом до іншого органу, бо це означатиме позов держави до неї самої (пункт 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 826/3115/17).

З урахуванням викладеного у сукупності суд відмовляє у задоволенні позовних вимог до відповідача-1 Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області.

Щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі судом встановлено, що дані позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на наступне.

Згідно ч.ч. 1, 3, 9 ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав.

Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

У відповідності до ст. 13 Закону України «Про Державний земельний кадастр» до Державного земельного кадастру поряд із іншими включаються такі відомості про землі в межах території адміністративно-територіальних одиниць: площа земель в межах території адміністративно-територіальної одиниці; інформація про акти, на підставі яких встановлені та змінені межі адміністративно-територіальних одиниць; відомості про категорії земель у межах адміністративно-територіальної одиниці: назва, код (номер), межі категорії земель; опис меж; площа; інформація про документи, на підставі яких встановлено категорію земель; відомості про угіддя адміністративно-територіальної одиниці: назва, код (номер); контури угідь; площа; інформація про документи, на підставі яких визначено угіддя; інформація про якісні характеристики угідь.

Таким чином, відомості з Державного земельного кадастру є інформативними для визначення категорії земельної ділянки, її меж, складу угідь, тощо.

Відповідно до ч. 13 ст. 79-1 ЗК України, ч. 10 ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Таким чином, внесення до Державного земельного кадастру відомостей щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5624689500:04:028:0006 площею 1, 4360 га, а саме: віднесення її до земель сільськогосподарського призначення не відповідає вимогам законодавства, оскільки дана земельна ділянка розташована в межах ботанічного заказника загальнодержавного значення «Вишнева гора», що в силу ст.ст. 43, 44 ЗК України свідчить про те, що дана земельна ділянка є землею природно - заповідного фонду.

Згідно з ч. 6. ст. 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера.

Відповідно до ч. 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», п. п. 3 п. 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17.10.2012, державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі, зокрема, ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Згідно з п. 57 вказаного Порядку, Поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки у випадках, визначених пунктом 114 цього Порядку, та у разі виправлення помилки відповідно до пункту 1562 цього Порядку.

Зважаючи на викладене, порушення інтересів держави в особі Рівненської обласної державної адміністрації у здійсненні права користування та розпорядження спірною земельною ділянкою підлягають захисту також шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5624689500:04:028:0006 площею 1,4360 га в Державному земельному кадастрі, оскільки при реєстрації останньої як ділянки сільськогосподарського призначення, не враховано факту її приналежності до земель природно заповідного фонду.

Таким чином, скасування державної реєстрації земельної ділянки є належним способом захисту речового права Рівненської обласної державної адміністрації щодо спірної земельної ділянки, оскільки без вжиття таких заходів в Державному земельному кадастрі буде зареєстрована ділянка з визначеними межами та поворотними точками, що позбавить можливість зареєструвати нову земельну ділянку з визначеною площею та кадастровим номером, оскільки буде накладення земельних ділянок, що є підставою для відмови в проведенні державної реєстрації з боку кадастрового реєстратора.

Також підлягають до задоволення позовні вимоги про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності на земельну ділянку з огляду на наступне.

Статтею 152 ЗК України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.

Оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 5624689500:04:028:0006 площею 1,4360 га передана з державної власності у комунальну поза волею власника Рівненської обласної державної адміністрації, тому належним способом відновлення порушеного законного права є припинення незаконно набутого речового права на спірний об`єкт нерухомого майна у судовому порядку.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Отже, запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку за територіальною громадою, яка протиправно його набула у комунальну власність, є перешкодою для реалізації державою речових прав на зазначений об`єкт.

У відповідності до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції станом на даний час) у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором або, у випадку скасування рішення Міністерства юстиції України, прийнятого відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, посадовою особою Міністерства юстиції України. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Отже, у розумінні положень наведеної норми судове рішення про скасування державної реєстрації речових прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав є належними способами судового захисту порушених прав та інтересів держави.

Тобто, скасування державної реєстрації права власності Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області на нерухоме майно земельну ділянку з кадастровим номером 5624689500:04:028:0006 площею 1, 4360 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1893727956246, - призведе до повернення спірного нерухомого майна, у стан, що існував до реєстрації права власності за сільською радою, що узгоджується з приписами ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

З огляду на викладене, скасування державної реєстрації права власності на спірну земельну ділянку є належною позовною вимогою у цьому спорі, яка підлягає до задоволення.

При цьому суд відхиляє доводи відповідача-1 про неефективність обраного прокуратурою способу захисту у вигляді негаторного позову замість віндикаційного з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 373 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), право власності на землю (земельну ділянку) набувається та здійснюється відповідно до закону.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діями наслідкам (п. 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17).

У свою чергу ефективний спосіб захисту можна обрати тільки за умови врахування правового режиму об`єктів захисту, у даному випадку земель природно заповідного фонду.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод.

Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

У даному випадку, вірним способом захисту порушеного права є пред`явлення до суду негаторного позову в порядку, визначеному ст. 391 ЦК України до юридичної особи з метою усунення перешкод, які ця юридична особа створює у користуванні та розпорядженні землею природно заповідного фонду.

Цивільний оборот земельних ділянок природно заповідного фонду обмежений законодавчо.

У постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 359/3373/16-ц від 23.11.2021 зроблено висновки щодо ефективності способу захисту у вигляді негаторного позову у випадку незаконного розпорядження землями обмеженої оборотоздатності. У даній постанові зазначено, що заволодіння громадянами та юридичними особами землями водного фонду, які є обмежені в обороті (як і землі природно- заповідного фонду) всупереч вимогам ЗК України є неможливим; протиправне зайняття такої земельної ділянки або державну реєстрацію права власності на неї за приватною особою слід розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади, а таке право захищається не віндикаційним, а негаторним позовом.

Враховуючи, що у даному випадку допущено порушення вимог законодавства при розпорядженні та використанні землі природно заповідного фонду, яка також є землею обмеженої оборотоздатності, ефективним способом захисту інтересів держави є звернення до суду з негаторним позовом.

Так, в даному випадку власником оспорюваної земельної ділянки є держава, право володіння якої на неї, після проведення реєстрації за Шпанівською сільською радою, не припинилося, тобто оспорювана земельна ділянка не вибула із державної власності.

Однак, факт реєстрації земельної ділянки за Шпанівською сільською радою Рівненського району Рівненської області, позбавляє її дійсного розпорядника (враховуючи, що до її складу входить земля природно заповідного фонду, на якій розташований ботанічний заказник загальнодержавного значення «Вишнева гора») Рівненську обласну державну адміністрацію, можливості виконувати свої повноваження з питань використання та розпорядження землею наведеної категорії.

Негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки, яка має закріплений у законодавстві статус обмежено оборотоздатної.

При цьому поняття перешкод у реалізації прав користування і розпорядження є загальним поняттям і може охоплювати не тільки фактичну відсутність доступу до земельної ділянки та можливості використати її за цільовим призначенням, а й будь- які інші неправомірні дії порушника прав, а також рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, договори, інші правочини, у зв`язку з якими розпорядження і користування майном ускладнене або повністю унеможливлене.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №487/10128/14, від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 та у постановах Верховного Суду від 09.12.2020 у справі № 676/2332/18, від 10.02.2021 у справі № 449/723/17 зазначені можливі способи усунення таких порушень, яких може вимагати законний власник, а саме шляхом оспорення відповідних рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договорів або інших правочинів, а також вимагаючи повернути земельну ділянку.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 20.10.2020 у справі № 910/13356/17 викладено висновок про те, що способом захисту у негаторних правовідносинах є вимога, яка забезпечить законному володільцю реальну можливість користуватися і розпоряджатися майном тим чи іншим способом (зобов`язання повернути або звільнити майно, виселення, знесення, накладення заборони на вчинення щодо майна неправомірних дій).

Таким чином, власник і законний володілець земельної ділянки, яка входить у межі об`єкта природно-заповідного фонду, яким у цій справі є держава в особі Рівненської обласної державної адміністрації, може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини та вимагаючи повернути цю ділянку.

Відповідно до частин першої та другої статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Суд враховує, що відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 12.09.2023 у справі № 910/8413/21, у випадках, коли на певний об`єкт нерухомого майна за жодних умов не може виникнути право власності, державна реєстрація цього права не змінює володільця відповідного об`єкта, а тому порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади слід розглядати як таке, що не пов`язане з позбавленням власника володіння. Належним способом захисту прав власника у цих випадках є негаторний позов (пункт 230 постанови Великої Палати).

Зважаючи на викладене, держава як власник території ботанічного заказника загальнодержавного значення «Вишнева гора», в тому числі частини зазначеної земельної ділянки природно-заповідного фонду якій присвоєно кадастровий номер 5624689500:04:028:0006, що є обмежено оборотоздатною річчю, залишається її законним володільцем, а тому, з урахування правових позицій Великої Палати Верховного Суду, для захисту її права застосовується інститут усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном шляхом пред`явлення до суду негаторного позову. При цьому, негаторний позов про зобов`язання повернути спірну земельну ділянку природно- заповідного фонду у власність держави можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної ділянки.

З урахуванням викладеного у сукупності суд задовольняє позовні вимоги про зобов`язання Шпанівської сільської ради повернути у власність держави в особі Рівненської обласної державної адміністрації спірну земельну ділянку.

Щодо інших доказів, доводів та заперечень відповідача-1, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010).

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За результатами з`ясування обставин, на які прокуратура посилається як на підставу своїх вимог, а відповідач-1 своїх заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Суд задовольняє позовні вимоги про усунення перешкоди власнику - державі в особі Рівненської обласної державної адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою за кадастровим номером 5624689500:04:028:0006 площею 1,4360 га шляхом:

- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державну реєстрацію права власності за територіальною громадою в особі Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області на спірну земельну ділянку припинивши право комунальної власності на вказану земельну ділянку;

- скасування в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію спірної земельної ділянки із одночасним припиненням усіх зареєстрованих щодо неї прав;

- зобов`язання відповідача-2 повернути у власність держави в особі Рівненської обласної державної адміністрації спірну земельну ділянку.

У задоволенні позовних вимог до відповідача-1 та про визнання незаконними і скасування в частині наказів Головного управління Держгеокадастру в Рівненській області від 31.05.2019 № 1143 та від 18.06.2019 №17-1280/16-19-СГ суд відмовляє.

Розподіл судових витрат

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, передбачено справляння судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні з даним позовом до суду прокуратурою сплачено судовий збір у розмірі 12 112 грн 00 коп., що підтверджується платіжною інструкцією № 1452 від 16.07.2024.

Оскільки позовні вимоги підлягають до задоволення частково, то судовий збір у розмірі 7 267 грн 20 коп. (за три немайнові позовні вимоги) покладається на відповідача-2 Шпанівську сільську раду Рівненського району Рівненської області і стягується на користь Рівненської обласної прокуратури.

Решта судового збору у зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог у розмірі 4 844 грн 80 коп. залишається за прокуратурою.

Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 91, 123,129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної державної адміністрації до відповідача- 1 Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області до відповідача- 2 Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області про усунення перешкод власнику у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою задовольнити частково.

2. Усунути перешкоди власнику - державі в особі Рівненської обласної державної адміністрації (м. Рівне, майдан Просвіти, 1, 33028, код ЄДРПОУ 13986712) у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 5624689500:04:028:0006 площею 1,4360 га шляхом скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державну реєстрацію права власності за територіальною громадою в особі Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області (Рівненська область, с. Шпанів, вул. Шкільна, 1, 35301, код ЄДРПОУ 04387317) на земельну ділянку з кадастровим номером 5624689500:04:028:0006 площею 1,4360 га, припинивши право комунальної власності на вказану земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1893727956246).

3. Усунути перешкоди власнику - державі в особі Рівненської обласної державної адміністрації (м. Рівне, майдан Просвіти, 1, 33028, код ЄДРПОУ 13986712) у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 5624689500:04:028:0006 площею 1,4360 га шляхом скасування в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 5624689500:04:028:0006 площею 1,4360 га, із одночасним припиненням усіх зареєстрованих щодо неї прав.

4. Зобов`язати Шпанівську сільську раду Рівненського району Рівненської області (Рівненська область, с. Шпанів, вул. Шкільна, 1, 35301, код ЄДРПОУ 04387317) повернути у власність держави в особі Рівненської обласної державної адміністрації (м. Рівне, майдан Просвіти, 1, 33028, код ЄДРПОУ 13986712) земельну ділянку з кадастровим номером 5624689500:04:028:0006 площею 1,4360 га.

5. Стягнути зі Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області (Рівненська область, с. Шпанів, вул. Шкільна, 1, 35301, код ЄДРПОУ 04387317) на користь Рівненської обласної прокуратури (вул. 16 Липня, 52, м. Рівне, 33028, ідентифікаційний код 02910077, р/р UA228201720343130001000015371, МФО 820172, ЗКПО банк: Державна казначейська служба, м. Київ, код класифікації видатків бюджету 2800) 7 267 (сім тисяч двісті шістдесят сім) грн 20 коп. судового збору.

6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

7. У задоволенні позовних вимог до відповідача-1 Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області та про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру в Рівненській області від 31.05.2019 № 1143 в частині інвентаризації земельної ділянки з кадастровим номером 5624689500:04:028:0006, площею 1,4360 га. та про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 18.06.2019 №17-1280/16-19-СГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» в частині передачі земельної ділянки з кадастровим номером 5624689500:04:028:0006 площею 1,4360 га, згідно з актом приймання передачі - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку визначеному ст. 257 ГПК України.

Повне рішення складено та підписано "14" жовтня 2024 року.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Суддя І.О.Пашкевич