ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 жовтня 2024 року м. ЧернівціСправа № 926/1242/24
Господарський суд Чернівецької області у складі судді Ярошенко В.П., за участю помічника судді Шехтер Є.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом:
Керівника Чернівецької окружної прокуратури (58002, м. Чернівці, вул. Конституційна, 69, код ЄДРПОУ 02910120)
в інтересах держави в особі:
Сторожинецької міської ради (59000, Чернівецька область, Чернівецький район, м. Сторожинець, вул. Чернівецька, 6-А, код ЄДРПОУ 04062179)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвесттеплопостач" (59006, Чернівецька область, Чернівецький район, с. Панка, вул. Голована, 65, код ЄДРПОУ 38791537)
про стягнення заборгованості з орендної плати, розірвання договору оренди комунального майна та повернення приміщення
за участю представників сторін:
прокурор Кацап-Бацала Ю.М. (в заслі суду);
позивач не з`явився;
відповідач не з`явився.
В С Т А Н О В И В:
Дії та аргументи Прокурора.
03.05.2024 до Господарського суду Чернівецької області надійшла позовна заява від керівника Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Сторожинецької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвесттеплопостач", в якій просить:
1. Стягнути з ТОВ "Інвесттеплопостач" на користь держави в особі: Сторожинецької міської ради заборгованість по сплаті орендної плати за приміщення у розмірі 17197,39 грн з яких: 12646,03 грн сума основного боргу та 4551,36 грн пеня;
2. Розірвати договір оренди комунального майна від 20.11.2019, укладений між Сторожинецькою міською радою та ТОВ "Інвесттеплопостач", згідно якого ТОВ "Інвесттеплопостач" передано в оренду комунальне майно в селі Панка по вул. Головній, 65, площею 16,30 кв.м., для розміщення офісу;
3. Зобов`язати ТОВ "Інвесттеплопостач" повернути по акту прийому-передачі в комунальну власність Сторожинецької міської ради орендоване приміщення в селі Панка по вул. Головній, 65, площею 16,30 кв.м.
Позов обґрунтовано твердженням про неналежне виконання відповідачем зобов`язань за вказаним договором. Так прокурор зазначає, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов`язку зі сплати орендної плати не виконав і допустив прострочення виконання грошового зобов`язання, тому його дії є порушенням договірних зобов`язань, і він вважається таким, що прострочив виконання своїх зобов`язаннь, внаслідок чого станом на 26.03.2024 утворилась заборгованість в розмірі 12646,03 грн.
Процесуальні дії та рішення суду.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.05.2024, справу розподілено судді Ярошенко В. П.
Ухвалою суду від 09.05.2024 залишено позовну заяву без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали.
15.05.2024 за вх. № 1342 на виконання Ухвали від 09.05.2024 надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 20.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Перше підготовче засідання по справі призначено на 11.06.2024.
Ухвалою суду від 17.06.2024 підготовче засідання по справі призначено на 10.07.2024.
В судовому засіданні 10.07.2024 постановлено протокольну ухвалу, якою відкладено підготовче засідання на 31.07.2024.
18.07.2024 за вх. № 2092 через систему "Електронний суд" надійшла заява в якій Сторожинецька міська рада просить провести розгляд справи без участі представника міської ради.
В судовому засіданні 31.07.2024 постановлено протокольну ухвалу, якою закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 03.10.2024.
Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.
У судове засідання 03.10.2024 відповідач не з`явився, що не перешкоджає розгляду справи без участі відповідача, оскільки останній належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.
Враховуючи вищевикладене, розгляд справи у відповідності до ч.9 ст.165 ГПК України здійснений за наявними матеріалами справи.
Судом проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Установлені судом обставини.
Зокрема, 20.11.2019 між Сторожинецькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвесттеплопостач" (далі ТОВ "Інвесттеплопостач") укладено договір оренди комунального майна (далі - договір), що знаходиться за адресою: село Панка, вул. Головна,65.
Цього ж числа сторони склали акт приймання-передачі приміщення в оренду, згідно з яким орендодавець! передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення площею 16,30 кв.м., по вул. Головна, 65 в селі Панка для розміщення офісу.
Згідно пунктів 1.1 Договору Орендодавець (Сторожинецька міська рада) передає, а Орендар (ТОВ "Інвесттеплопостач") приймає в строкове платне володіння і користування комунальне майно площею 16,30 кв.м., вартістю 35260 грн. по вул. Головній,65 в с. Панка для розміщення офісу.
Згідно п. 2.1 Договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний в договорі, одночасно із підписанням сторонами Договору та акта приймання-передачі вказаного майна, який є невід`ємною частиною Договору.
Пунктами 3.1, 3.2 Договору передбачено, що орендна плата визначається на підставі рішення виконавчого комітету міської ради №221 від 12.11.2019 "Про затвердження протоколу засідання комісії по передачі в оренду комунального майна" та встановлюється в розмірі 528,90 грн. в місяць. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць і нараховується після 10 числа наступного за звітним.
Згідно п. 3.5, та п.3.8 Договору орендна плата перераховується Орендарем Орендодавцеві щомісячно до 25 числа місяця, наступного за звітним. Нарахування орендної плати за користування комунальним майном розпочинається з дня підписання акта приймання-передачі.
Згідно п.8.1 Договір укладено строком на 2 роки та 11 місяців та діє з 21.11.2019 до 19.10.2022 включно.
Однак, всупереч вимогам вказаних нормативно-правових актів та умов договору Відповідач взяті на себе зобов`язання в частині сплати орендної плати в повному обсязі не виконував, допустив її несплату більше ніж протягом трьох місяців підряд, внаслідок чого станом на 26.03.2024 утворилась заборгованість в розмірі 12646,03 грн.
Оцінка суду установлених обставин на норм діючого законодавства.
Щодо прокурорського представництва.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді урегульовано у статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина 1); прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (частина 3); наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді; прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва; прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень (абзаци перший - третій частини 4).
У свою чергу, частиною 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а за абзацом другим частини 5 цієї ж статті у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
Відповідно до положень частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: у чому полягає порушення інтересів держави; необхідність їх захист; визначені законом підстави для звернення до суду прокурора; зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Отже, з огляду на викладене, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Таким чином, з огляду на вказані правові положення, суд вважає, що:
- Прокурор у справі має обґрунтувати та довести підстави для представництва, у тому числі повноважність Позивача представляти інтереси держави у спірних правовідносинах та його бездіяльність у виконанні наявних повноважень;
- бездіяльність Позивача наявна у тому випадку, коли він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не зверталися до суду з відповідним позовом у розумний строк;
- розумність строку повинна визначатися судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту, а також таких чинників, як значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
У спорі Прокурор визначив Позивача у якості органу, який мав здійснювати захист інтересів держави, а тому суд надає оцінку повноважності відповідного представництва.
Система, засади організації та діяльності, а також правового статусу місцевого самоврядування в Україні визначені положеннями Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
За змістом частини 1 статті 10 Закону про місцеве самоврядування сільська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє відповідну територіальну громаду, здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування.
Статтею 18-1 того ж Закону орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.
Водночас у відповідності до пункту 34 частини 1 статті 26 Закону про місцеве самоврядування до повноважень сільської ради належить вирішення питань регулювання земельних відносин.
Отже, Сторожинецька міська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє інтереси відповідної територіальної громади та може бути позивачем у суді у випадку, коли це необхідно для реалізації її повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.
Листами № 52/6-51 вих-24 від 08.01.2024, № 52/6-312 вих-24 від 15.02.2024, № 52/6-452 вих-24 від 05.03.2024, № 52/6-545 вих-24 від 20.03.2024 керівник Чернівецької окружної прокуратури звернувся до Сторожинецької міської ради з вимогою про вжиття заходів зі стягнення заборгованості з Відповідача за договором оренди землі.
Згідно з листом № 52/6-618 вих-24 від 01.04.2024 керівник Чернівецької окружної прокуратури повідомив Сторожинецьку міську раду про звернення з позовом до суду в її інтересах про стягнення заборгованості з орендної плати з Відповідача.
З викладеного слідує, що Позивач не вжив належні та необхідні заходи для стягнення заборгованості з орендної плати за землю з Відповідача, а тому суд виснує, що Прокурор довів наявність бездіяльності Позивача у зверненні до суду з позовом для захисту інтересів держави в суді. Крім того, такі заходи не вживалися Позивачем у розумні строки.
Таким чином, Прокурор, здійснюючи представництво інтересів держави, з метою захисту її економічних інтересів, які полягають у контролі за недопущенням завдання збитків унаслідок несплати орендної плати, правомірно звернувся до суду з позовом про її стягнення.
Щодо заборгованості з орендної плати.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Установлені судом обставини наявності укладеного між сторонами договору, свідчать про виникнення між ними майново-господарських зобов`язань, у силу яких у відповідності до приписів статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша (управнена) сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
За частиною 1 статті 175 того ж Кодексу майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Зміст та умови договору, аналіз правовідносин та господарсько-договірних зобов`язань (майново-господарських зобов`язань у відповідності до частини 1 статті 179 ГК України), які виникли між сторонами на підставі вказаного договору (правочину), з огляду на вказані правові положення, свідчать, що за своєю юридичною природою між ними укладений договір оренди.
Приписами частини 1 статті 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до частин 1, 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Згідно преамбулою Закону України Про оренду державного та комунального майна (далі Закон), цей Закон регулює: правові, економічні та організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, а також передачею права на експлуатацію такого майна; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим.
Відповідно до ст. 17 Закону, орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендна плата визначається за результатами аукціону. У разі передачі майна в оренду без проведення аукціону орендна плата визначається відповідно до Методики розрахунку орендної плати, яка затверджується Кабінетом Міністрів України щодо державного майна та представницькими органами місцевого самоврядування - щодо комунального майна. У разі якщо представницький орган місцевого самоврядування не затвердив Методику розрахунку орендної плати, застосовується Методика, затверджена Кабінетом Міністрів України. Орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності. Порядок розподілу орендної плати для об`єктів, що перебувають у державній власності, між державним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається Порядком передачі майна в оренду. Порядок розподілу орендної плати для об`єктів, що належать Автономній Республіці Крим, між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим. Порядок розподілу орендної плати для об`єктів, що перебувають у комунальній власності, між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається представницьким органом місцевого самоврядування. Стягнення заборгованості з оплати орендної плати може здійснюватися в безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Згідно ч.2 ст. 26 Закону, контроль за виконанням умов договорів оренди нерухомого та рухомого майна покладається на орендодавців майна.
Частинами 1, 4 статті 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Згідно п. 3.5, та п.3.8 Договору орендна плата перераховується Орендарем Орендодавцеві щомісячно до 25 числа місяця, наступного за звітним. Нарахування орендної плати за користування комунальним майном розпочинається з дня підписання акта приймання-передачі.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що всупереч взятим на себе зобов`язанням за Договором відповідач не сплатив орендну плату в сумі 12646,03 грн за період з лютого 2023 по березень 2024.
Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).
За приписами статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в сумі 12646,03 грн є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.
Щодо стягнення пені.
Згідно п. 3.6 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації та стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Згідно з частиною 1 статті 199 ГК України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Частиною 1 статті 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором, а за частинами 1 та 2 статті 217 ГК України такими санкціями є заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, серед яких - застосування штрафних санкцій.
У пункті 8.32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 Суд надав правові висновки стосовно застосування положень статей 216 та 217 ГК України та вказав, що: господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника; такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.
Згідно із частиною 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
За частиною четвертою статті 231 ГК України розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
В статті 549 ЦК України конкретизовано визначення штрафних санкцій, а саме пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3).
У пункті 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 216/3521/16-ц Суд надав правові висновки стосовно застосування вказаних правових положень та вказав, що: пеня є особливим видом відповідальності за неналежне виконання зобов`язання, яка має на меті, крім відшкодування збитків після вчиненого порушення щодо виконання зобов`язання, додаткову стимулюючу функцію для добросовісного виконання зобов`язання; до моменту вчинення порушення пеня відіграє забезпечувальну функцію і, навпаки, з моменту порушення є мірою відповідальності.
Таким чином, пеня у договорі мала безпосередню мету стимулювати відповідача до виконання зобов`язання; за її допомогою забезпечуються права позивача шляхом створення таких умов, що підвищують рівень вірогідності виконання зобов`язання; вона стягується по факту невиконання чи неналежного виконання зобов`язання відповідачем, трансформуючись у такий спосіб у міру цивільно-правової відповідальності.
Позивач у зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов`язань нарахував суму пені в розмірі 4551,36 грн за період лютий 2023 березень 2024.
Розрахунок пені судом перевірено та встановлено, що він здійснений відповідачем арифметично та методологічно вірно та підлягає задоволенню.
Щодо вимоги про розірвання договору оренди.
Частиною 1 статті 782 ЦК України передбачено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону, договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.
Як встановлено судом, зазначаючи про обґрунтованість вимог про розірвання спірного договору оренди нежитлового приміщення, що належить до комунальної власності, позивач у позовній заяві посилається на обставину порушення відповідачем істотної умови договору, а саме систематичної несплати орендних платежів.
Так, розірвання договору в судовому порядку з причин істотного порушення договору є правовим наслідком порушення зобов`язання іншою стороною договору у відповідності до п.1 ч. 1 ст. 611 ЦК України, тобто, способом реагування та захисту права від порушення договору, яке вже відбулося. Отже, однією з підстав розірвання договору є істотне порушення стороною цього договору.
При цьому, істотним є таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилась порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.08.2018 у справі № 910/22259/17, від 14.08.2018 у справі № 910/22454/17, від 28.08.2018 у справі № 910/20932/17, від 02.10.2018 у справі № 910/21033/17, від 16.10.2018 у справі № 910/3568/18, від 19.02.2019 у справі №910/4427/18, від 07.05.2020 у справі № 910/5027/19.
Оцінка істотного порушення договору здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені законом. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати. Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 18.09.2013 у справі № 6-75цс13.
Як указав Верховний Суд у постанові від 21.12.2022 у справі № 925/421/21, істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди комунального майна, як систематичне (два і більше разів) своєчасне (у строк встановлений договором) невнесення орендної плати або несплата її повністю, а також невиконання сторонами інших своїх зобов`язань, в тому числі несплата інших обов`язкових платежів, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю) згідно з частиною третьою статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна". При цьому, сплата заборгованості з орендної плати та інших обов`язків платежів як після відкриття провадження у справі, так і напередодні подання позову не може виправдовувати бездіяльність відповідача, як господарюючого суб`єкта, якщо має місце неодноразове прострочення сплати цих платежів по договору, та бути підставою для висновку про відсутність істотного порушення умови договору оренди, оскільки однією із кваліфікуючих ознак договору оренди є його оплатний характер. Відповідно до частини першої статті 19 цього ж Закону орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Судом встановлено, що відповідач, в порушення взятих на себе договірних зобов`язань, відповідач не сплатив оренду плату в 4551,36 грн за період лютий 2023 березень 2024.
Приймаючи до уваги, що допущене відповідачем порушення зобов`язання фактично позбавило орендодавця за спірним договором того, на що останній розраховував при його укладенні, таке порушення ТОВ "Інвесттеплопостач" свідчить про наявність обставини істотного порушення умов спірного договору, а отже вимога позивача про розірвання договору є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Щодо повернення орендованого майна.
Статтею 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону, у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.
Із аналізу вказаних положень чинного законодавства вбачається, що наслідком розірвання договору оренди є обов`язкове повернення об`єкта оренди орендодавцю, з огляду на що позовна вимога прокурора про повернення орендованого приміщення в селі Панка по вул. Головній, 65, площею 16,30 кв.м. підлягає задоволенню.
Висновки суду з предмету судового розгляду.
На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів, обставин справи та вказаних правових положень, суд вважає, що ТОВ "Інвесттеплопостач" допустило порушення умов договору оренди в частині сплати орендної плати, що є підставою для дострокового його розірвання та зобов`язання повернути об`єкт оренди.
З огляду на зроблені висновки позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат.
Судовими витратами у справі є витрати Прокурора, які здійснені Чернівецькою обласною прокуратурою, на сплату судового збору відповідно до платіжної інструкції № 603 від 19.04.2024 у сумі 9084,00 грн, які відповідно до приписів статті 129 ГПК України підлягають стягненню з Відповідача.
На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 129, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
У Х В А Л И В:
1.Позовні вимоги задовольнити.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвесттеплопостач" (59006, вул. Головна, 65, с. Панка, Чернівецького району Чернівецької області, код ЄДРПОУ 38791537) заборгованість по сплаті орендної плати за приміщення у розмірі 17197,39 грн, з яких 12646,03 грн - сума основного боргу та 4551,36 грн - пеня, на користь держави в особі (59000, Чернівецька область, Чернівецький район, м. Сторожинець, вул. Чернівецька, 6-А, код ЄДРПОУ 04062179, розрахунковий рахунок UA238999980334159850000024327, МФО 899998, ДКСУ в м. Київ, код отримувача 37836095, код платежу 22080402, призначення платежу - орендна плата за приміщення).
3.Розірвати договір оренди комунального майна від 20.11.2019, укладеного між Сторожинецькою міською радою та ТОВ «Інвесттеплопостач», згідно якого ТОВ "Інвестттеплопостач" передано в оренду комунальне майно в селі Панка по вул. Головній,65, площею 16,30 кв.м., для розміщення офісу.
4.Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвесттеплопостач" (59006, вул. Головна, 65, с. Панка, Чернівецького району, Чернівецької області, код ЄДРПОУ 38791537) повернути по акту прийому-передачі в комунальну власність Сторожинецької міської ради (59000, Чернівецька область, Чернівецький район, м. Сторожинець, вул. Чернівецька, 6-А, код ЄДРПОУ 04062179) орендоване приміщення в селі Панка по вул. Головній, 65, площею 16,30 кв.м.
5.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвесттеплопостач" (59006, вул. Головна, 65, с. Панка, Чернівецького району, Чернівецької області, код ЄДРПОУ 38791537) на користь Чернівецької обласної прокуратури (58002, Чернівецька область, м. Чернівці, вул. М. Кордуби, 21, код ЄДРПОУ 02910120, банк платника ДКСУ м. Київ, МФО 820172, р/р UA378201720343110001000004946, класифікація видатків бюджету - 2800) - 9084,00 грн судового збору.
6.Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 14.10.2024.
Суддя Вікторія ЯРОШЕНКО
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.
Суд | Господарський суд Чернівецької області |
Дата ухвалення рішення | 03.10.2024 |
Оприлюднено | 16.10.2024 |
Номер документу | 122272536 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань оренди |
Господарське
Господарський суд Чернівецької області
Ярошенко Вікторія Петрівна
Господарське
Господарський суд Чернівецької області
Ярошенко Вікторія Петрівна
Господарське
Господарський суд Чернівецької області
Ярошенко Вікторія Петрівна
Господарське
Господарський суд Чернівецької області
Ярошенко Вікторія Петрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні