УХВАЛА
14 жовтня 2024 року
м. Київ
cправа № 916/1015/23
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Баранця О.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "РІСТЕНС ІНВЕСТ",
на рішення Господарського суду Одеської області
у складі судді Степанової Л.В.
від 11.04.2024
та на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Діброви Г.І., Богатиря К.В., Ярош А.І.,
від 28.08.2024 (повний текст складено 29.08.2024)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РІСТЕНС ІНВЕСТ",
до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державної казначейської служби України,
про визнання недійсним результату електронного аукціону та стягнення гарантійного внеску 1 484 156 грн. 83 коп.
ВСТАНОВИВ:
Позов було подано про:
- визнання недійсним результату електронного аукціону №UA-PS-2002-09-24-000001-3 з продажу об`єкта малої приватизації Державний пакет акцій розміром 50% статутного капіталу Публічного акціонерного товариства "Машинобудівельне виробниче об`єднання "Оріон" у кількості 2883281 штук акцій і оформлені протоколом про результати електронного аукціону, що затверджений Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївський областях від 21.10.2022 №896;
- стягнення з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РІСТЕНС ІНВЕСТ"</a> грошові кошти у сумі 1 484 156, 83 грн.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 11.04.2024, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.08.2024, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
17.09.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "РІСТЕНС ІНВЕСТ" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 11.04.2024 та на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.08.2024 у справі №916/1015/23.
Склад колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду визначено відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2024 (головуючий суддя - Баранець О.М., судді Бакуліна С.В., Студенець В.І.).
Перевіривши матеріали касаційної скарги судом встановлено, що вона подана без дотримання вимог статті 290 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011.
За приписами підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", в редакції чинній на момент звернення з касаційною скаргою, за подання касаційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті під час подання позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру підлягає сплаті 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позов у цій справі подано у 2023 році.
Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2023 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року складає 2 684 грн.
У касаційній скарзі Публічне акціонерне товариство "Центренерго" просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 11.04.2024 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.08.2024 у справі №916/1015/23 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги про:
- визнання недійсним результату електронного аукціону №UA-PS-2002-09-24-000001-3 з продажу об`єкта малої приватизації Державний пакет акцій розміром 50% статутного капіталу Публічного акціонерного товариства "Машинобудівельне виробниче об`єднання "Оріон" у кількості 2883281 штук акцій і оформлені протоколом про результати електронного аукціону, що затверджений Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївський областях від 21.10.2022 №896;
- стягнення з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РІСТЕНС ІНВЕСТ"</a> грошові кошти у сумі 1 484 156, 83 грн.
Отже предметом касаційного оскарження є одна вимога немайнового характеру та вимога майнового характеру про стягнення 1 484 156, 83 грн.
Отже, за подання вказаної касаційної скарги Товариству з обмеженою відповідальністю "РІСТЕНС ІНВЕСТ" необхідно сплатити 49 892, 70 грн (1 484 156, 83 грн. х 1,5% х 200%) + (2 684 х 200%) судового збору.
Проте до матеріалів касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "РІСТЕНС ІНВЕСТ" не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, що підтверджується актом Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.09.2024 №32.1-13/459.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням та відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).
Європейський суд з прав людини в рішенні "Креуз проти Польщі" у справі № 28249/95 від 19.06.2001 зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Таким чином, скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати суду документ на підтвердження сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі, який має бути перерахований за реквізитами рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом.
Згідно з частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "РІСТЕНС ІНВЕСТ" на рішення Господарського суду Одеської області від 11.04.2024 та на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.08.2024 у справі №916/1015/23 має бути залишена без руху.
При цьому, суд касаційної інстанції зазначає, що Товариству з обмеженою відповідальністю "РІСТЕНС ІНВЕСТ" необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, а саме - у сумі 49 892, 70 грн на реквізити рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:
- Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102,
- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;
- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;
- Код банку отримувача (МФО): 899998;
- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"
- Символ звітності банку: 207
- Призначення платежу *;101;
З урахуванням наведеного касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України.
Усунувши недоліки касаційної скарги, скаржнику необхідно подати суду докази про дату вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, для визначення дотримання заявником касаційної скарги строку на усунення недоліків касаційної скарги, встановленого частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
Наслідком неусунення названих недоліків протягом установленого строку є повернення касаційної скарги відповідно до частини четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, відповідно до статті 291 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Проте, скаржником до касаційної скарги не додано доказів її надсилання - третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державній казначейській службі України.
Тому скаржнику необхідно надати Суду відповідні докази надсилання копії касаційної скарги.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РІСТЕНС ІНВЕСТ" на рішення Господарського суду Одеської області від 11.04.2024 та на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.08.2024 у справі №916/1015/23 залишити без руху.
2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "РІСТЕНС ІНВЕСТ" строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
3. Товариству з обмеженою відповідальністю "РІСТЕНС ІНВЕСТ" усунути недоліки, встановлені в даній ухвалі у такий спосіб:
- надати суду оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 49 892, 70 грн із зарахуванням сплаченої суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України;
- надати суду докази надсилання касаційної скарги у цій справі, третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державній казначейській службі України.
4. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга буде вважатись неподаною та буде повернута скаржнику.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач О. Баранець
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 14.10.2024 |
Оприлюднено | 15.10.2024 |
Номер документу | 122272775 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Баранець О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні