Справа № 758/9972/24
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
/заочне/
02 жовтня 2024 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді - Якимець О. І.,
за участю секретаря судового засідання Карпишиної К. С.,
учасники справи не з`явились.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом Дочірнього підприємства «Експлуатаційна Служба «Місто квітів» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,
в с т а н о в и в :
позивач звернувся до суду з позовною заявою в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 7039,20 грн та вирішити питання розподілу судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 . Відповідач здійснювала часткову оплату за житлово-комунальні послуги за зазначеною адресою, але станом на момент звернення до суду утворився борг, оскільки договірні відносини відповідачем не виконувалися у повному обсязі. Зазначає, що позивач належним чином надає житлово-комунальні послуги. Відтак оскільки відповідач належним чином зобов`язання не виконує, тому позивач звернувся з даним позовою заявою. Позовні вимоги підтримує та просить задовольнити та просить вирішити питання про розподіл судових витрат, згідно з ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідачем не подано до суду відзив, який би містив заперечення на позов.
29 серпня 2024 року ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Представником позивача подано до суду заяву про розгляд справи у відсутності позивача. Позовні вимоги підтримує повністю та просить такі задовольнити. Не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час, дату та місце судового засідання, про причини неявки не повідомив, не подав відзив на позовну заяву, а відтак, враховуючи що позивач не заперечує проти заочного вирішення справи та враховуючи наявність умов передбачених ст. 280 ЦПК України, суд постановив ухвалу, яка внесена до протоколу судового засідання, про заочний розгляд справи з дотриманням вимог, встановлених ст. 281 Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов наступного.
Суд установив, відповідач є користувалась житлово-комунальними послугами за адресою : АДРЕСА_2 .
Між сторонами встановились договірні відносини з приводу надання житлово-комунальних послуг на підставі договору №446 від 06.04.2019 року, копія наявні в матеріалах справи.
За у мовами договору позивач забезпечує виконання комплексу робіт по управлінню багатоквартирного будинку, а відповідач оплачує за надані управителем послуги з управління не пізніше 20-го числа поточного місяця.
Відповідач частково сплачував надані позивачем послуги, що підтверджується розрахунком заборгованості за період з 16.04.2019 по 01.08.2024, який поданий разом з позовною заявою.
Згідно з ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги щомісячно, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отримання ним до укладення відповідного договору.
Згідно з розрахунку заборгованості відповідача за житлово-комунальні послуги заборгованість за з оплати за житлово-комунальні послуги становить у розмірі 7039,20 грн.
Даний розрахунок відповідач не оспорювався, заперечень не надходило, а відтак є чинним та приймається судом до уваги.
Відповідно до положень ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 903 ЦК України).
Відносини з приводу надання житлово-комунальних послуг регулюється Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Згідно з ст. 1 вказаного Закону житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Також, Законом України «Про житлово-комунальні послуги» визначено суб`єктний склад відносин з надання житлово-комунальних відносин. Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.
Відповідно до ст. 1 Закону виконавець - суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.
Частиною 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Згідно із п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 68 ЖК України споживачі повинні щомісячно здійснювати оплату за отримані комунальні послуги у строки встановлені договором або законом.
Враховуючи наведене вище, суд прийшов висновку, що відповідач взятих на себе зобов`язань належним чином не виконав, прострочив виконання грошового зобов`язання, а тому суд приходить до переконання, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за житлово-комунальні послуги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню та становлять у розмірі 7039,20 грн за період з 16.04.2019 по 01.08.2024, а відтак позов підлягає до задоволення.
У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір у сумі 3028,00 грн, що підтверджено платіжною інструкціє, яка міститься у матеріалах справи. Таким чином, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у сумі 3028,00 грн.
Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд прийшов до наступного.
Із матеріалів справи убачається, що 01.08.2023 між позивачем та адвокатським об`єднанням «АО» вособі партнера адвоката Мучінської Ольги Володимирівни укладено договір № 0108/23 про надання професійної правничої допомоги.
12.07.2024 було укладено додаткову угоду №15/01 до договору №0108/23 про надання професійної правничої допомоги.
Відповідно до даної угоди адвокатське об`єднання разом з позивачем визначили обёєм правничої допомоги , а саме такі послуги: збір необхідної інформації та доказів, формування правової позиції, підготування позовної заяви та розрахунку заборгованості, підготовлені та направлені листи та інші процесуальні документі, представництво інтересів Клієнта в Подільському районному суді м. Києва. За надані правничі послуги сторони дійшли згоди та визнчили гонорар у розмірі 5000,00 грн.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаннях з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 2 ст. 137 цього Кодексу за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При цьому, за приписами частини 3 наведеної статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Тобто, витрати на правову допомогу відшкодовуються лише у тому випадку, якщо правова допомога реально надавалася у справі тими особами, які одержали за це плату.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 цього Кодексу розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
З урахуванням наведеного, оцінюючи об`єктивно складність цієї справи, предмет спору з урахуванням ціни позову за майновою вимогою, задоволення судом позовних вимог; з огляду на приписи ч. 2 ст. 141 ЦПК України, суд вбачає наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача про стягнення з відповідача у даній справі витрат на правничу допомогу, а саме у розмірі 2000,00 грн, що відповідає критерію реальності та розумності, та є співмірним, виходячи зі складності, категорії справи, виконаних адвокатом робіт та наданих адвокатських послуг, а відтак заяву представника позивача задовольнити частково.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 17, 76-80, 259, 265, 273, 280-284, 354 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
позовну заяву Дочірнього підприємства «Експлуатаційна Служба «Місто квітів» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Дочірнього підприємства «Експлуатаційна Служба «Місто квітів» заборгованість за спожиті житлово - комунальні послуги в сумі 7039 (сім тисяч тридцять дев`ять ) гривень 20 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Дочірнього підприємства «Експлуатаційна Служба «Місто квітів» судовий збір у розмірі 3028,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
позивач Дорічне підприємство «Експлуатаційна Служба «Місто Квітів»: місцезнаходження: 04079, місто Київ, вулиця Тираспольська, будинок 54, приміщення 751/1, ЄДРПОУ 41683084;
відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя О. І. Якимець
Суд | Подільський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 02.10.2024 |
Оприлюднено | 15.10.2024 |
Номер документу | 122273373 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них надання послуг |
Цивільне
Подільський районний суд міста Києва
Якимець О. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні