Постанова

від 08.10.2024 по справі 563/1453/23

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2024 року

м. Рівне

Справа № 563/1453/23

Провадження № 22-ц/4815/1048/24

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Ковальчук Н. М.,

суддів: Гордійчук С. О., Боймиструка С. В.

секретар судового засідання Пиляй І. С.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Міатерра»

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Демчишена Андрія Васильовича на рішення Корецького районного суду Рівненської області від 12 червня 2024 року у складі судді Загородько Н.А., постановлене в м. Корець Рівненської області,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувсядо судуз позовомдо Товариства зобмеженою відповідальністю«Міатерра» пророзірвання договоруоренди земtльноїділянки.Свої позовнівимоги обґрунтовувавтим,що ТОВ «Міатерра» відповідно до договору від 10 травня 2016 року оренди земельної ділянки зобов`язалося протягом дії договору за кожен рік користування земельною ділянкою сплачувати 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, не пізніше 20 грудня щорічно. Вважає, що відповідач порушив свої зобов`язання за договором оренди щодо своєчасного внесення оплати за користування земельної ділянкою, оскільки орендна плата за 2019, 2020, 2021, 2022 роки позивачем отримана із затримкою більш як у два місяці. Просив суд розірвати договір оренди землі від 10 травня 2016 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Міатерра» договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5623082600:02:005:0078, площею 1,3063 га, а також стягнути з відповідача сплачений судовий збір в розмірі 1073 грн. 60 коп..

Рішенням Корецького районного суду Рівненської області від 12 червня 2024 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції вмотивоване положеннями земельного законодавства, яке передбачає, що систематична несплата земельного податку або орендної плати є підставою припинення права користування земельною ділянкою, та обґрунтоване відсутністю належних, достатніх і достовірних доказів на підтвердження того, що така несплата орендної плати відповідачем позивачу за користування його земельною ділянкою мала місце двічі поспіль і більше разів. Судом також враховано, що затримка виплати орендної плати на три дні не може вважатися істотним порушенням умов договору оренди з боку відповідача в частині виконання обов`язку виплати коштів.

Вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним, необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, представник ОСОБА_1 адвокат Демчишен Андрій Васильович оскаржив його в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі пояснює, що мій його довірителем ОСОБА_1 та ТОВ «Міатерра» 10.05.2016 укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 1,3063 га з кадастровим

номером 5623082600:02:005:0078, яка розташована на території Залізницької сільської ради Корецького району Рівненської області. Вказаним договором встановлено, що ТОВ «Міатерра» сплачує орендну плату за користування земельною ділянкою в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за кожен рік користування земельною ділянкою; орендна плата вноситься до 20 числа останнього у звітному році місяця, тобто щорічно до 20 грудня. Вказує, що незважаючи на досягнуті домовленості, ТОВ «Міатерра» систематично не виконує своє зобов`язання щодо сплати орендної плати за вказаним договором, несвоєчасно здійснюючи її сплату, допускаючи прострочення щороку, а саме за

2019,2020,2021,2022роки.Покликається напункт «д»частини першоїстатті 141ЗК України,згідно якоїпідставою дляприпинення правакористування земельноюділянкою єсистематична несплатаорендної плати.Наголошує,що систематичне порушеннядоговору орендиземельної ділянкищодо сплатиорендної платиє підставоюдля розірваннядоговору,незважаючи нате,чи виплаченав подальшомузаборгованість.Додає,що тойфакт,що відповідачсплатив сумузаборгованості зорендної платине маєправового значеннядля вирішенняданого спору,оскільки існуєфакт їїсистематичної несплатипротягом періодудії договоруоренди землі.Заперечує висновокмісцевого судупро те, що затримка виплатиорендної платиз бокувідповідача за2022рік булавимушеною череззбройну агресіюросійської федераціїпроти України,з оглядуна листТоргово-промисловоїпалати України,який бувоприлюднений наофіційному сайтіза №2024/02.0-7.1від 28лютого 2022року щодозасвідчення форс-мажорнихобставин,та ТОВ«Міатерра»,незважаючи навказані обставини,виконала взятіна себезобов`язання пооплаті орендноїплати,та пояснює,що вказаний листТоргово-промисловоїпалати Українимає загальнийінформаційний характербез доведенняпричинно-наслідковогозв`язку уконкретному зобов`язанні.Відповідачем ненадано жодногодоказу такогозв`язку ізневиконаним зобов`язанняміз своєчасноївиплати орендноїплати позивачу,не надановідповідний сертифікатТоргово-промисловоїпалати України,а Рівненськаобласть невіднесена КабінетомМіністрів Українидо територійна якихвелися бойовідії. Вважає доведеним факт систематичного порушення умов договору зі

сторони відповідача щодо порушення строків внесення орендної плати за період 2019, 2020, 2021, 2022 років, в той час, як відповідачем такі факти не спростовані належними та допустимими доказами, а суд першої інстанції зазначені вище норми матеріального та процесуального права не врахував, внаслідок чого надав неправильну оцінку доказам та фактичним обставинам справи. З наведених міркувань просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Відзиву на апеляційну скаргу не подано.

Дослідивши матеріали та обставини справина предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10 травня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Міатерра» та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого позивач передав відповідачу в оренду належну йому на праві власності земельну ділянку площею 1,3069 га, кадастровий номер якої 5623082600:02:005:0078, сільськогосподарського призначення, що знаходиться на території Залізницької сільської ради Корецького району Рівненської області, строком на 10 (десять) років.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна № 341181412 від 01 серпня 2023 року вказаний договір оренди земельної ділянки від 10 травня 2016 року зареєстрований 23 травня 2016 року.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі», частини першої статті 93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Спірні відносини між сторонами виникли з приводу неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань перед позивачем щодо своєчасної сплати орендної плати, у зв`язку з чим він звернувся до суду з позовом про розірвання договору оренди землі з підстав, передбачених п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України.

Частинами першою, другою ст. 21 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Як вбачається із п. 8 Договору оренди земельної ділянки від 10 травня 2016 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Міатерра» та ОСОБА_1 , обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації та уточнень нормативної грошової оцінки земельної ділянки згідно закону.

Відповідно до п.9 цього Договору орендна плата вноситься до 20 числа останнього у звітному році місяця, тобто до 20 грудня кожного року.

Як вбачається із відомості на виплату грошей № 1 (строк виплати 20 грудня 2019 року 31 грудня 2019 року) ОСОБА_1 орендну плату за 2019 рік отримав, про що свідчить його підпис.

Згідно відомості на виплату готівки № 1 (строк виплати 18 грудня 2020 року 04 січня 2021 року) ОСОБА_1 за 2020 рік орендну плату отримав, про що свідчить його підпис.

Згідно відомостей на виплату готівки № 3 (строк виплати 17 грудня 2021 року 31 грудня 2021 року) ОСОБА_1 за 2021 рік орендну плату отримав, про що свідчить його підпис.

Згідно платіжної інструкції № 162 від 07 квітня 2023 року орендну плату ОСОБА_1 сплачено 07 квітня 2023 року.

Згідно відомості на виплату безготівкових коштів через банк №15 за 07 квітня 2023 року та додатку до вказаної відомості ОСОБА_1 орендну плату за 2022 рік отримав, про що свідчить його підпис.

Заперечуючи проти позовних вимог, ТОВ «Міатерра» посилалося на форс-мажорні обставини, зокрема військову агресію російської федерації проти України, та вказувало, що до 01 квітня 2022 року до виводу військ із Київської, Чернігівської та Сумської областей ТОВ «Міатерра» не могло планувати посів та приступати до оброблення земель, адже територіально окуповані населені пункти Київщини були за 200 км від їх полів і не виключеним був повторний наступ, і тому підготовка полів у 2022 році була розпочата значно пізніше рекомендованих строків, а також зазначало, що підприємство понесло значні збитки у зв`язку із збройною агресією російської федерації і для виплат орендної плати було змушене залучати фінансову позику, і саме цими обставинами зумовлена затримка виплати орендної плати за 2022 рік.

У апеляційній скарзі сторона позивача доводить про те, що лист Торгово-промислової палати України, який був оприлюднений на офіційному сайті за №2024/02.0-7.1 від 28 лютого 2022 року щодо засвідчення форс-мажорних обставин, на які посилається відповідач як на підставу звільнення від відповідальності за порушення умов договору оренди земельної ділянки позивача, має загальний інформаційний характер без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні, а тому не є належним доказом.

Відповідно до статті 14-1 Закону України «Про Торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Згідно листа Торгово-промислової палати України, який був оприлюднений на офіційному сайті за № 2024/02.0-7.1 від 28 лютого 2022 року Торгово-промислова палата України на підставі статей 14, 14? Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Як вбачається із п.п. 34, 36 та 37 Договору оренди, сторони домовились, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається і за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору. Сторона, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини. Тобто будь-яких обставин, які сторони вважають форс-мажорними, вони у договорі оренди не визначили.

Матеріалами справи встановлено, що затримка виплати орендної плати за 2022 рік мала місце та була вимушеною через збройну агресію російської федерації проти України. Незважаючи на вказані обставини, які є форс-мажорними, ТОВ «Міатерра» виконала взяті на себе зобов`язання по оплаті орендної плати, затримавши виплату.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) вказано, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до частини першоїстатті 32 Закону України «Про оренду землі»у редакції, чинній на момент укладання договору, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями24і25цьогоЗаконута умовами договору, а також на підставах, визначенихЗК Українита іншими законами України.

Відповідно до пункту «д» частини першоїстатті 141 ЗК Українипідставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Аналіз вище вказаних норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

Таким чином, якщо договором оренди передбачена сплата орендної плати щорічно, то систематичною може бути визнана несплата протягом двох і більше років. Якщо сплата орендної плати передбачена щомісячно, то, відповідно, несплата протягом двох і більше місяців може бути визнана систематичною. Якщо ж має місце лише затримка виплати орендної плати, то вона не вважається підставою для розірвання договору оренди в судовому порядку.

Наявні у матеріалах справи відомості по виплаті орендної плати за 2019, 2020 роки підтверджують факт нарахування станом на 20 грудня поточного року орендної плати і отримання виплат ОСОБА_1 , про що свідчить його підпис. Затримка виплати орендної плати у 2021 році на три дні не може вважатися суттєвою та бути достатньою підставою для визнання систематичного невиконання умов договору. Затримка виплати орендної плати за 2022 рік та внесення сум в квітні 2023 року розцінюється судом як затримка виплати у зв`язку з форс-мажорними обставинами, а тому не є підставою для розірвання договору у зв`язку із систематичною несплатою, передбаченою ч. 1 ст. 141 ЗК України, якою обґрунтовано позовні вимоги.

Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов`язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано. Доводи апеляційної скарги апеляційним судом оцінюються критично, оскільки зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

Оцінюючи встановлені обставини справи у сукупності та взаємозв`язку з нормами закону, який регулює підстави розірвання договору оренди земельної ділянки, апеляційний суд доходить висновку про відсутність підстав для розірвання договору оренди землі від 10 травня 2016 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Міатерра» та ОСОБА_1 , з підстав систематичної несплати орендної плати.

Таким чином,апеляційний судприходить довисновку,що судомпершої інстанції булиправильно,всебічно іповно встановлені обставинисправи,характер правовідносин,які виниклиміж сторонамита застосованоправові норми,які підлягализастосуванню привирішенні даногоспору,в зв`язкуіз чимрішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1. ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Демчишена Андрія Васильовича залишити без задоволення.

Рішення Корецького районного суду Рівненської області від 12 червня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 10 жовтня 2024 року.

Головуючий Ковальчук Н. М.

Судді: Гордійчук С. О.

Боймиструк С. В.