Постанова

від 08.10.2024 по справі 761/44823/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 761/44823/23 Головуючий у суді І інстанції: Саадулаєв А.І.

провадження №22-ц/824/13683/2024 Головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Кулікової С.В., Олійника В.І.,

секретар судового засідання: Дуб С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Чугуєнка Дмитра Віталійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 14 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Маркет Логістик» про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2023 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ОСОБА_1 та ТОВ «Авто Маркет Логістик», був укладений Договір доручення б/н від 10.12.2021 року. Позивач оплатив 4400 доларів США та 3600 доларів США він зобов`язується оплатити по прибуттю автомобіля в український порт. 06.09.2022 року на адресу відповідача, відповідно до відомостей із Договору та із ЄДР направлено претензію-вимогу, яка повернулась, у зв`язку із відсутністю адресата. У жовтні 2022 року від відповідача надійшов лист від 12.10.2022 р., в якому позивача було повідомлено про те, що він не сплатив затрати, які виникли в процесі доставки та відповідач покрив заборгованість замість позивача. В цьому листі також було зазначено, що відповідачем виконано всі обов`язки за умовами договору і авто «Dodge Journey» з vin-номером НОМЕР_1 знаходиться у Литві, за адресою: Dvaro g. 1, Gobergiskes k., LT-92498 Klaipedos r. Відповідачем було запропоновано сплатити додаткові витрати, що виникли внаслідок форс-мажорних обставин. Лист відповідача також містив застереження про те, що у разі несплати до 19.10.2022 року, автомобіль буде вважатися покинутим, а договір не виконаним із боку позивача. Внаслідок чого, позивач втрачає будь-яке право на авто і воно готується до продажу, щоб відповідач вилучив всі витрати. Позивач категорично не погоджується з запропонованим відповідачем порядком розрахунків, з огляду на те, що умови Договору виконав в повному обсязі та очікував на доставку автомобіля в Україну, але автомобіль так і не був доставлений та переданий позивачу, хоча грошові кошти у розмірі 4400 доларів США своєчасно сплачено відповідачу, на виконання умов Договору.

Позивач, який є довірителем за Договором, не бажає продовжувати дію цього договору доручення, не бажає виконувати протиправні вимоги відповідача щодо сплати коштів, які нічим не підтверджуються, 18.10.2023 року направив поштою та на електронну адресу відповідачу заяву про відмову від Договору та повернення всього отриманого за цим Договором, а саме 4400 доларів США. Всі витрати, які поніс відповідач, у зв`язку із доставкою автомобілю в інші місця, аніж порт міста Одеси, здійснені без дозволу, згоди та подальшого схвалення позивачаДовірителя, не підлягають відшкодування, а тому вся сума підлягає поверненню позивачу. Станом на дату звернення із цим позовом до Товариства, місцезнаходження автомобілю невідоме, вимоги Договору Товариством не виконано, чим порушено права позивача, передбачені Цивільним кодексом України та Договором доручення.

Просив суд стягнути з відповідача на його користь грошові кошти у розмірі 4400 доларві США, що за офіційним курсом НБУ на момент подання позову становить 158 614,28 грн.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 14 травня 2024 року позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Маркет Логістик» про стягнення коштів залишено без задоволення.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, адвокат Чугуєнко Дмитро Віталійович, який діє в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги обгрунтовані тим, що позивач, який є довірителем за Договором, не бажаючи продовжувати дію цього договору доручення, не бажаючи виконувати протиправні вимоги відповідача щодо сплати коштів, які нічим не підтверджуються, 18 жовтня 2023 року направив поштою та на електронну адресу відповідачу заяву про відмову від Договору та повернення всього отриманого за цим Договором, а саме 4400 доларів США.

Відповідно до ч. 3 ст. 1008 ЦК України, Договір доручення є розірваним через 30 днів, після повідомлення відповідача про розірвання договору, а саме з 18 листопада 2023 року.

Представник апелянта вважає, що оскільки позивач вже відмовився від Договору доручення № б/н від 10 грудня 2021 року, він має право вимагає повернення всього одержаного, у зв`язку з виконанням доручення, в порядку визначеному пунктом 3 ч. 1 ст. 1006 Цивільного кодексу України, а саме сплачені грошові кошти, які були передані, на виконання умов Договору доручення.

Доводи апеляційної скарги обгрунтовані також тим, що суд першої інстанції помилково посилався на те, що позивачем не надано суду жодного доказу не виконання договору доручення зі сторони відповідача, оскільки як зазначає апелянт, виконання чи невиконання умов договору відповідачем не є предметом договору доручення у зв`язку з його розірванням на підставі п. 3 ч. 1 ст. 1006 ЦК України, відповідно до якого повірений зобов`язаний негайно передати довірителеві все одержане у зв`язку з виконанням доручення.

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги посилався на те, що сам факт виникнення форс-мажорних обставин зумовлює зупинення виконання договору та необхідність повідомлення іншої сторони про такі обставини. Повірений не має права вчиняти будь-яких дій які виходять за межі договору без дозволу Довірителя, а якщо він такі дії вчинив, вони не мають юридичних наслідків, якщо довіритель їх не схвалив.

Законом не передбачено автоматичне схвалення дій Повіреного, якщо він, відхиляючись від умов договору вчиняє такі дії. В будь-якому випадку, Повірений мав запитати в Довірителя, чи згоден він на переадресування вантажу, та чи взагалі потрібно виконувати далі договір з урахуванням форс-мажорних обставин.

Також вважає безпідставними посилання суду першої інстанції на вчинення повіреним певних дій щодо часткового виконання договору доручення. У разі понесення повіреним певних витрат у зв`язку із виконанням доручення, після припинення договору він мав можливість обрати належний спосіб захисту та звернутись до суду із позовом або зустрічним позовом щодо стягнення понесених витрат. Однак цього зроблено не було. Розрахунок понесених відповідачем витрат також до суду не надавався, а вимога про зарахування зустрічних вимог чи зустрічний позов не заявлялись.

Станом на дату розгляду цієї справи, місцезнаходження автомобіля невідоме, вимоги Договору відповідачем не виконано, чим порушено права позивача, передбачені Цивільним кодексом України та Договором доручення.

Таким чином вважає, що вимоги позивача щодо стягнення сплачених грошових коштів у розмірі 4 400,00 доларів США є абсолютно правомірними, а рішення суду першої інстанції є протиправним.

25 липня 2024 року до Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від представника ТОВ «Авто Маркет Логістик» - адвоката Щербакова Анни Олексіївни, в якому просила у задоволенні апеляційної скарги відмовити в повному обсязі.

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги посилалась на те, що судом раніше вже встановлено факт того, що відповідачем виконано свої зобов`язання за договором доручення, а саме у цивільній справі № 761/20463/22.

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги посилалась на те, що відповідач свої зобов`язання за договором доручення виконав, а відтак, підстави для його розірвання та стягнення сплачених за договором коштів, відсутні.

Вказувала, що ТОВ «Авто Маркет Логістик» на жодній із стадій спілкування з позивачем не відмовлявся від своїх обов`язків, надавав варіанти по вирішенню питання із доставкою автомобіля до України, проте позивач наполягав на доставці автомобіля до Одеси та відмовлявся від оплати додаткових витрат.

Зважаючи на позицію позивача та попередження про конфіскацію авто за несплату витрат Клайпедському порту (Литовська Республіка) ТОВ «Авто Маркет Логістик» була змушена доставити автомобіль в Україну за власний кошт. І вже по прибуттю транспортного засобу в Україну, компанія, знову ж таки, надавала можливість отримати автомобіль замовнику після оплати всіх витрат з доставки автомобіля.

01 серпня 2024 року до Київського апеляційного суду надійшли додаткові пояснення від представника ОСОБА_1 - адвоката Чугуєнка Д.В..

Заперечуючи проти доводів відповідача щодо посилання на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10.03.2023 року у справі № 761/20463/22, які викладені у відзиві на апеляційну скаргу, вказував, що предметом позиву у справі № 761/20463/22 було розірвання укладеного 10 грудня 2021 року між сторонами договору доручення №б/н. Однак, у цій справі не йде мова про скасування договору доручення.

Договір доручення вже є припиненим з 18 листопада 2023 року, у зв`язку з відмовою довірителя, про що було письмово повідомлено повіреного відповідною заявою, що прямо передбачено нормами ст. 1008 ЦК України.

Тому представник позивача переконаний, що всі ті висновки, до яких призодив суд при розгляді справи № 761/20463/22 щодо відсутності підстав для розірвання договору доручення в судовому порядку, не мають значення у даній справі, оскільки вказаний договір доручення вже є розірваним, на підставі прямих норм ЦК України. Предметом спору є лише стягнення грошових коштів.

Звернув увагу суду також на те, що у відзиві на апеляційну скаргу відповідач фактично визнав, що довіритель не погоджується на зміну умов договору, не погоджувався зі зміною вартості доставки, не погоджувався зі зміною місця призначення, тобто фактично не погодив зміни Договору доручення: «ТОВ «Авто Маркет Логістик» на жодній із стадій спілкування з позивачем не відмовлявся від своїх обов`язків, надавав варіанти по вирішенню питання із доставкою автомобіля до України, проте позивач наполягав на доставці автомобіля до Одеси та відмовлявся від оплати додаткових витрат».

Заперечуючи проти посилання відповідача на вчинення повіреним певних дій спрямованих на часткове виконання договору доручення, вказував на те, що всі витрати, які поніс відповідач у зв`язку з доставкою автомобілю в інші місця, аніж порт міста Одеси, здійснені без дозволу, згоди та подальшого схвалення позивача-довірителя. Жодних документів, які б підтверджували надання довірителем згоди на зміну умов договору.

Заперечуючи проти посилання відповідача на наявність форс-мажорних обставин, вказував на те, що передумовою для звільнення від відповідальності внаслідок настання форс-мажорних обставин (обставинами непереборної сили) відповідач зобов`язаний надати сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також довести, що такі обставини об`єктивно унеможлилюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору.

Представник позивача просив прийняти до уваги надані додаткові пояснення та апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

05 серпня 2024 року до апеляційного суду надійшли заперечення (на відповідь на відзив на апеляційну скаргу) від представника ТОВ «Авто Маркет Логістик» - адвоката Щербакова Анни Олексіївни. Вважала заперечення позивача необгрунтованими та просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи даний спір та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що позивачем не надано суду жодного доказу не виконання договору доручення зі сторони відповідача, судом не встановлено протиправних дій відповідача, та встановлено добровільну відмову позивача від виконання договору, сплати коштів за договором та витрати пов`язані із транспортуванням та зберіганням автомобіля до порту Литовської Республіки, а тому, суд першої інстанції дійшов висновку, що відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у розмірі 4400,00 доларів США.

Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до частин 1-5 статі 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 631 ЦК України договір набирає чинності з моменту його укладення.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

Відповідно до ч.2 ст. 651 ЦК України визначена можливість зміни або розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Встановлено, що 10 грудня 2021 року між ОСОБА_2 (довіритель) та ТОВ «Авто Маркет Логістик» (повірений) укладено договір доручення відповідно до п. 1.1 якого, повірений, діючи вiд iменi та за рахунок довірителя, зобов`язується вчинити дії щодо купівлі-продажу (поставки) колишнього у вживанні автомобіля/техніки або нового автомобіля/техніки (далі - товар), які продаються за страховими аукціонами після дорожньо-транспортної пригоди, інших страхових випадків на території Сполучених Штатів Америки, а також у будь-яких інших продавців товару, з метою їх придбання і доставки довірителю.

Відповідно до ч.1 ст. 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя.

Відповідно до ч.1 ст. 1008 ЦК України договір доручення припиняється на загальних підставах припинення договору, а також у разі: відмови довірителя або повіреного від договору.

10 грудня 2021 року між ОСОБА_2 (довіритель) та ТОВ «Авто Маркет Логістик» (повірений) укладено договір доручення відповідно до п. 1.1 якого, повірений, діючи вiд iменi та за рахунок довірителя, зобов`язується вчинити дії щодо купівлі-продажу (поставки) колишнього у вживанні автомобіля/техніки або нового автомобіля/техніки (далі - товар), які продаються за страховими аукціонами після дорожньо-транспортної пригоди, інших страхових випадків на території Сполучених Штатів Америки, а також у будь-яких інших продавців товару, з метою їх придбання і доставки довірителю.

Відповідно до п.п. 2.2. договору доручення, повірений зобов`язаний:

- 2.2.1. Здійснити вiд iменi i за рахунок Довірителя всі необхідні юридично значимі дії, необхiднi для доставки Товару в порт вiдправлення для доставки товару в порт м. Одеси (в тому числі, у разі необхідності, укласти від імені, за рахунок та в інтересах Довірителя договір перевезення, страхування тощо).

- 2.2.2. Здійснити всі необхідні юридично значимi дії, необхiднi для доставки товару довірителя і надати довірителю документи на придбаний продукт Title або Bill of sale i надати консультацію довірителю щодо отримання документів на автомобіль в порту України.

- 2.2.3. Повірений зобов`язується надати довірителю номер контейнера для відстежування руху судна із авто.

Пунктом 5 договору встановлено, що вартість автомобіля «Dodge Journey», VIN: НОМЕР_1 , з транспортуванням та розмитненням з США в Україну становить 8000 доларів США. ОСОБА_1 оплатив 4400 доларів США, та 3600 доларів США зобов`язався оплатити по прибуттю автомобіля в український порт.

Сторони не відповідають за невиконання або часткове невиконання договору, якщо воно було викликане обставинами непереборної сили, а саме: війни, блокади, саботажу, пожежі, повені, землетрусу, громадських заворушень, які вони не могли передбачити, уникнути і які настали після підписання договору (п. 6.1 договору).

Згідно п. 4.7 договору, повірений не несе відповідності за терміни доставки і розмитнення товару, а також за терміни відправлення і доставки «Title» з аукціону або дилерської компанії, що в свою чергу може позначатися на термінах завантаження товару в контейнери.

Згідно докової розписки/коносамент, автомобіль «Dodge Journey», VIN: НОМЕР_1 мав прибути до порту вивантаження м. Одеса у контейнері ООLU8486642. Вантажовідправником/експортером товару є Автомаркет логістікс ЛЛС, а отримувачем - ТОВ «Авто маркет Україна».

Згідно коносаменту № ООLU2689562000, ТОВ «Авто маркет Україна» здійснено оплату вартості транспортування та завантаження, зокрема, автомобіля «Dodge Journey», VIN: НОМЕР_1 .

Листом від 28 лютого 2022 року ТПП України повідомила, що на підставі ст.ст. 14, 14- 1 ЗУ «Про торгово-промислові палати в Україні» та інших документів вона засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) - військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Окрім того, ТПП повідомила, що через надзвичайну і важку ситуацію, з якою зіткнулась наша країна, ТПП з метою спрощення процедури засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), розмістила 28 лютого 2022 року на своєму сайті загальний офіційний лист ТПП щодо засвідчення форс-мажору.

За інформацією диспетчерської служби ДП «АМПУ», станом на 08:00 год. 26 лютого 2022р.: вхід/вихід до портів Скадовськ, Херсон, Миколаїв, Ольвія, Одеса, Чорноморськ, Південний, Б-Дністровськ, Ізмаїл, Рені, Усть-Дунайськ - закрито.

Відповідно до переписки у месенджері Viber між ТОВ «Авто Маркет Логістик» та ОСОБА_1 , товариство повідомляло останнього про виконання своїх зобов'язань за договором. Вказуючи, що автомобіль Dodge journey VIN: НОМЕР_1 знаходиться в порту Литви, а також, про необхідність оплати ОСОБА_1 суми, що залишилась несплаченою за договором та додаткових витрат пов'язаних з форс-мажорними обставинамию. У разі несплати до 08 жовтня 2022 року автомобіль буде передано на продаж для покриття боргу (а.с. 69-90 том 1).

Офіційним листом позивача було повідомлено відповідача про місцезнаходження автомобіля Dodge journey VIN: НОМЕР_1 та про додаткові витрати, які треба внести для того, що б забрати автомобіль. Також у листі зазначено, що у разі несплати до 19 жовтня 2022 року автомобіль буде вважатися покинутим, а договір не виконаним із сторони відповідача. Повідомлено, що відповідач втрачає будь-яке право на авто і воно готується до продажу, щоб компанія вилучила всі витрати (а.с. 100 том 1).

ТОВ «Авто Маркет Логістик» надіслав ОСОБА_1 лист/звернення із пропозиціями щодо вирішення питання із автомоіблем Dodge journey VIN: 3C4PDCABXDT583948, а саме: перший варінт - повернення коштів після вирахування всіх витрат, які виникли в процесі доставки по опрту Литви включно, сума витрат - 4239,35 доларів США; другий варіант - покриття всіх затрат які виникли, та отримання авто, сума витрат - 10907,35 доларів США. В разі використання другого варіанту компанія Авто Маркет зобов'язується після отримання повної компенсації всіх витрат, які виникли по авто в процесі транспортування (до оплаченої суми 4400 доларів США доплатити 10907,35 доларів США) передати авто у власність ОСОБА_1 (а.с. 116-118 том 1).

В подальшому, ОСОБА_1 у відповідь на лист/звернення відхилив всі запропоновані варіанти вирішення питання (а.с. 122-125 том 1).

Директором ТОВ «Авто Маркет Логістик» ОСОБА_3 на адресу ОСОБА_1 та його представників було направлено ще один лист, де повідомили, що для уникнення конфіскації автомобіля його викуплено та буде продано для погашення всіх витрат, запропоновано надати реквізити, на які буде перераховано залишок коштів від його продажу (160,65 доларів США) (а.с. 119-121 том 1).

18 жовтня 2023 року ОСОБА_1 направив поштою та на електронну адресу відповідача заяву про відмову від договору та повернення всього отриманого за цим договором, а саме 4400 доларів США (а.с. 29-31 том).

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку відмовляючи у задоволенні позовних вимог, оскільки позивач не надав ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції доказів в підтвердження того, що відповідач не приступив до виконання (чи не виконав) умов підписаного договору, а також, що позивач відмовившись від договору в односторонньому порядку може претендувати на повернення всієї суми переданих коштів, включаючи завдаток, який згідно умов підписаного договору, з якими останній погодився, не підлягає поверненню та з урахуванням того, що в разі незабирання авто в порту Латвії, останній підлягав конфіскації.

Позивачем не доведено, що він відмовився від виконання даного договору внаслідок грубого порушення відповідачем своїх зобов`язань за цим договором.

Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що позивачем не доведено факту порушення його прав та охоронюваних законом інтересів в межах спірних правовідносин, а тому судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивач відмовився від договору доручення № б/н від 10 грудня 2021 року, тому останній має право вимагати повернення всього одеражного, у зв`язку з виконанням доручення, в порядку визначеному п. 3 ч. 1 ст. 1006 ЦК України, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки матеріали справи не містять доказів, що відповідач не виконав свої зобов`язання за договором доручення. Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідач відповідно до умов укладеного Договору приступив до його виконання, вчиняв усі необхідні дії на виконання зобов`язань, покладених на нього умовами Договору, не ухилявся від виконання умов Договору, та сприяв в отриманні очікуваних результатів виконання Договору Замовником, зокрема шляхом узгодження зміни вартості супутніх послуг.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не посилається на норму права, відповідно до якої у повіреного (відповідача) виникають форс-мажорні обставини, суд апеляційної відхиляє як безпідставні, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 617 ЦК та ст. 14-1 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні і невідворотні обставини за даних умов здійснення господарської діяльності, що об`єктивно унеможливлюють виконання особою зобов`язань за умовами договору, обов`язків, передбачених законодавством.

Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.

Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п. 38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі N 912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.

Між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок. Тобто неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.

Для застосування форс-мажору (обставин непереборної сили) як умови звільнення від відповідальності судам необхідно встановити, які саме зобов`язання за Договором були порушені / невиконані та причину такого невиконання.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан, строк дії якого в наступному неодноразово продовжувався Указами Президента України.

За повідомленням ДП «АМПУ» (Адміністрація морських портів України), і така обставина є загальновідомою, станом на 08:00 26.02.22: вхід/вихід до портів Скадовськ, Херсон, Миколаїв, Ольвія, Одеса, Чорноморськ, Південний, Б-Дністровськ, Ізмаїл, Рені, Усть-Дунайськ було закрито.

Відповідно до п. 6.3. договору доручення сторона, яка своєчасно і в порядку, передбаченому цим договором, не сповістила іншу сторону про початок дії обставин непереборної сили, порушуючи тим самим вищезазначену процедуру, не може посилатися на ці обставини, виключаючи ті випадки, коли сама обставина непереборної сили завадила стороні повідомити іншу сторону нележним чином.

Позивач у встановленому Договором порядку, а саме засобами електронного зв`язку неодноразово повідомляв Замовника про настання таких обставин та про зміну вартості супутніх послуг, у зв`язку із виникненням таких обставин, і такі повідомлення отримувалися позивачем.

Відповідно до п. 6.1 договору доручення сторони не відповідають за невиконання або часткове невиконання договору, якщо воно було викликане обставинами непереборної сили, а саме: війни, блокади, саботажу, пожежі, повені, землетрусу, громадських заворушень, які вони не могли передбачити, уникнути і які настали після підписання договору.

Позивачу було надано можливість отримати автомобіль Dodge Journey, VIN: НОМЕР_1 оплативши залишок суми за договором та витрати пов`язані із транспортуванням та зберіганням автомобіля до порту Литовської Республіки, що підтверджується перепискою сторін у месенджері Viber.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що позивачем не доведено факту порушення його прав та охоронюваних законом інтересів в межах спірних правовідносин.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції, вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог та вірно застосував до правовідносин що виникли між сторонами положення ст.ст. 526, 629, 1008 ЦК України.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, рішення суду ухвалене з додержанням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права, і не може бути скасоване з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374, 375 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Чугуєнка Дмитра Віталійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 14 травня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено «11» жовтня 2024 року.

Головуючий суддя Л.П. Сушко

Судді С.В. Кулікова

В.І. Олійник