Ухвала

від 10.10.2024 по справі 757/38787/24-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №757/38787/24-к Головуючий у І інстанції - ОСОБА_1

апеляційне провадження №11-сс/824/6107/2024 Доповідач у ІІ інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2024 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

Головуючий суддя: ОСОБА_2 ,

судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційні скарги захисників ОСОБА_9 та ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_10 з доповненнями на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 04 вересня 2024 року щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 191 КК України, у межах кримінального провадження №12024000000000253 від 30 січня 2024 року,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 04 вересня 2024 року клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_11 , погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_10 - задоволено.

Обрано у кримінальному провадженні №12024000000000253 від 30 січня 2024 року відносно підозрюваного ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Роз`яснено, що у такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Не погоджуючись з указаною ухвалою, захисники ОСОБА_9 та ОСОБА_8 подали в інтересах підозрюваного ОСОБА_10 апеляційні скарги з внесеними до кожної з них доповненнями.

Адвокат ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_10 у поданій нею апеляційній скарзі з внесеними доповненнями просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала постановлена слідчим суддею без належної оцінки доводів сторони захисту, встановлення обставин справи, дослідження та надання правової оцінки клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_10 у вигляді тримання під вартою та доданих до нього матеріалів, якими обґрунтовувалися доводи такого клопотання.

Вказує, що всі зазначені у клопотанні ризики є надуманими та не знаходять підтвердження у матеріалах, а тому не можуть бути взяті до уваги судом. Окрім того, копія клопотання про обрання запобіжного заходу не була направлена ОСОБА_10 .

Зауважує, що повідомлення про підозру не може ґрунтуватись на Висновку експертів №47/1-2/24 за результатами проведення комплексної судової економічної експертизи від 07 червня 2024 року та Звіті за результатами виконання узгоджених процедур стосовно аналізу фінансової інформації, що стосується окремих операцій ведення господарської діяльності з додатками, оскільки експертиза була проведена на підставі постанови неуповноваженого слідчого без наявності у матеріалах справи документів, поданих на експертизу.

Також зазначає, що слідчому судді не було надано доказів щодо належного повідомлення ОСОБА_10 про підозру та набуття ним статусу підозрюваного, який тривалий час не знаходиться в Україні та постійно проживає за її межами, востаннє приїздив до України 23 грудня 2021 року та залишив її межі 28 грудня 2021 року.

Апелянт зазначає, що твердження старшого слідчого про оголошення ОСОБА_10 у міжнародний розшук не має жодного підтвердження. Крім того, ОСОБА_10 взагалі не викликався слідчим у порядку, передбаченому для виклику особи, яка проживає за межами України, та взагалі не знає про притягнення його до кримінальної відповідальності, у зв`язку з чим його розшук є незаконним.

Уважає, що винесення постанов про оголошення ОСОБА_10 у державний та міжнародний розшук від 26 серпня 2024 року має формальний характер, а процедура оголошення у розшук не дотримана стороною обвинувачення.

У доповненнях до апеляційної скарги адвокат ОСОБА_9 вказує, що слідчим суддею в ході судового розгляду не надано жодного доказу того, що ОСОБА_10 взагалі знає про притягнення його до кримінальної відповідальності в Україні, зокрема, що йому вручено повідомлення про підозру або його викликано до слідчого чи прокурора.

У своїй апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_8 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_10 , з внесеними доповненнями до неї, також просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 04 вересня 2024 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого.

Уважає оскаржувану ухвалу незаконною та необґрунтованою, такою, що постановлена з порушенням норм кримінального процесуального законодавства та підлягає скасуванню.

У доповненнях до апеляційної скарги вказує, що повідомлення про підозру ОСОБА_10 складено, проте стороною обвинувачення не було вручено останньому належним чином, що вказує на недотримання порядку його вручення.

Зауважує, що стороні обвинувачення було достеменно відомо, що ОСОБА_10 перебуває за межами України до вручення повідомлення про підозру, у зв`язку з чим ОСОБА_10 не набув статусу підозрюваного в рамках кримінального провадження №12024000000000253.

Посилається на те, що на підтвердження оголошення ОСОБА_10 у міжнародний розшук стороною обвинувачення надано слідчому судді тільки постанову про оголошення його у міжнародний розшук без будь-якого документального підтвердження реалізації цієї постанови.

Наголошує, що згідно відповіді Департаменту карного розшуку Національної поліції України ОСОБА_10 станом на 01 серпня 2024 року оголошений саме у державний розшук.

Зазначає, що повідомлена ОСОБА_10 підозра є необґрунтованою, оскільки докази, на які посилається сторона обвинувачення у клопотанні про застосування до ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчому судді не надані, у зв`язку з чим не можуть бути ним оцінені та лягти в основу обґрунтування підозри.

Звертає увагу суду на те, що ОСОБА_10 став кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Амстор Трейд» тільки з 08 лютого 2019 року, тобто більше ніж через чотири роки з дати вчинення інкримінованого злочину, а відтак не міг розпоряджатися коштами, отриманими ТОВ «Амстор Трейд», що виключає їх заволодіння.

Також вказує, що фактично на підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованого діяння слідчий надає лише два протоколи допиту свідків, які є заінтересованими у цьому кримінальному провадженні, адже так чи інакше співпрацюють з потерпілим, що також виключає їх об`єктивність до описуваних ними подій, а їх показання жодним чином документально не підтверджуються, а в окремих питаннях навпаки суперечать документальним доказам, таким як факт бенефіціарного володіння ОСОБА_10 ТОВ «Амстор Трейд» у період, який інкримінується ОСОБА_10

Уважає, що жодного ризику на обґрунтування застосування найтяжчого запобіжного заходу слідчим суддею не наведено, а відтак відсутні і мотиви прийнятого рішення.

Заслухавши доповідь судді, доводи захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які підтримали подані апеляційні скарги з внесеними доповненнями до них, думку прокурора ОСОБА_6 , який заперечував проти задоволення апеляційних скарг, уважаючи ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України розслідується кримінальне провадження №12024000000000253 від 30 січня 2024 року за підозрою ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 191 КК України.

Досудовим розслідуванням зазначено, що ОСОБА_10 , будучи кінцевим бенефіціарним власником компанії LORLEY INVESTMENTS LIMITED, яку відповідно до пункту 7 протоколу №10 від 26 червня 2013 року Загальних Зборів ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК «АМСТОР» (ЄДРПОУ 32516492) (далі - ТОВ «ТБ «АМС`ГОР») призначено Головою Спостережної Ради ТОВ «ТБ «АМСТОР», за попередньою змовою з ОСОБА_12 , який займав посаду виконувача обов`язків директора ТОВ «ТБ «АМСТОР», у період з 07 грудня 2012 року по 30 грудня 2014 року здійснили заволодіння майном вказаного товариства в особливо великому розмірі шляхом зловживання своїм службовим становищем, а саме укладання завідомо збиткових для цієї юридичної особи договорів.

16 серпня 2024 року складено повідомлення про підозру ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Донецьк, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , громадянину України, не судимому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 191 КК України, яке направлено за останньою відомою адресою місця проживання ОСОБА_10 .

Зі змісту листа Державної прикордонної служби України від 10 листопада 2023 року встановлено, що 28 грудня 2021 року ОСОБА_10 виїхав до міста Відня Республіки Австрія.

26 серпня 2024 року, зважаючи на те, що місцезнаходження вказаного підозрюваного не відоме, останній перебуває за межами України, тяжкість покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років за вчинення особливо тяжкого злочину, у якому він підозрюється, переховується від органів досудового слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності, ОСОБА_10 оголошено у розшук, у тому числі міжнародний, про що винесено відповідну постанову.

26 серпня 2024 року оперативним працівникам ДКР НПУ за дорученням ГСУ НПУ №74438-2024 доручено заведення оперативно-розшукової справи та проведення слідчих (розшукових) дій у вказаному кримінальному провадженні, спрямованих на встановлення місця знаходження і місця проживання підозрюваного ОСОБА_10 та забезпечення його прибуття до Головного слідчого управління НП України для проведення з ним слідчих і процесуальних дій.

29 серпня 2024 року до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_11 , погоджене з прокурором третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 04 вересня 2024 року клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_11 , погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_10 - задоволено.

Обрано у кримінальному провадженні №12024000000000253 від 30 січня 2024 року відносно підозрюваного ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

З такими висновками погоджується і колегія суддів.

Відповідно до статті 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як на підставах та у порядку, встановлених законом.

Згідно пункту 9 частини другої статті 131 КПК України застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до частини третьої статті 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до положень частини першої статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

За змістом частин першої, шостої статті 193 КПК України, розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.

Слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Згідно частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Положеннями частини першої статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97 ВР (далі - Конвенція) визначено, що нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до пункту «с» частини першої статті 5 Конвенції законними є арешт або затримання особи, здійснені з метою допровадження особи до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Обираючи підозрюваному ОСОБА_10 у порядку частини шостої статті 193 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчим суддею встановлено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 191 КК України.

На підставі наданих органом досудового розслідування матеріалів, які обґрунтовують клопотання, колегія суддів установила, що зазначені у клопотанні обставини підозри підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних.

Крім того, слідчим суддею визнано доведеними вказані у клопотанні слідчого ризики, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.

Зокрема, врахувавши тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_10 та суворість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватості, дані про особу підозрюваного, відсутність його за місцем реєстрації та місцем свого проживання, у зв`язку з чим був оголошений у міжнародний розшук, слідчий суддя дійшов вірного висновку про наявність у кримінальному провадженні ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а саме, можливості ОСОБА_10 переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином.

З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність обрання виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_10 , оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Крім того, слідчим суддею враховано, що згідно наявних у матеріалах судового провадження відомостей, 28 грудня 2021 року ОСОБА_10 виїхав до міста Відня Республіки Австрія та місцезнаходження останнього на даний час не відоме, у зв`язку з чим 26 серпня 2024 року його оголошено у розшук, у тому числі міжнародний.

Здійснення розшуку підозрюваного ОСОБА_10 за межами України можливе шляхом внесення відповідних відомостей про міжнародний розшук ОСОБА_10 до баз даних Інтерпол.

У взаємовідносинах України та Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерполу саме Національна поліція України виступає як Національне центральне бюро Інтерполу. При цьому, робочим апаратом НЦБ Інтерполу в структурі Національної поліції є саме Департамент міжнародного поліцейського співробітництва.

Крім того, з метою організації розшуку підозрюваного ОСОБА_10 шляхом залучення Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України та у випадку встановлення місцезнаходження ОСОБА_10 за межами території України та затримання для екстрадиції останнього, необхідно надати копію ухвали слідчого судді про обрання щодо вказаної особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або вироку суду, завірених відповідно до вимог Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 20 серпня 2019 року №814.

Кримінальний процесуальний кодекс України жодним чином не обумовлює ухвалення судового рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного доведеністю факту перебування такої особи у міжнародному розшуку, а лише визначає необхідність оголошення такого розшуку (частина шоста статті 193, частина друга статті 281 КПК України).

З наведеного убачається, що слідчим суддею при розгляді клопотання у порядку частини шостої статті 193 КПК України, враховано обставини справи у сукупності з даними про особу підозрюваного, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, у зв`язку з чим відносно ОСОБА_10 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який, на думку колегії суддів, у сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю та конкретними ознаками інкримінованого йому кримінального правопорушення, є обґрунтованим та підстав для відмови у задоволенні клопотання слідчого колегія суддів не вбачає.

Викладені в апеляційних скаргах доводи про недоведеність наявності обґрунтованої підозри ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованого йому злочину, зокрема неналежність та недопустимість долучених до клопотання слідчого доказів є безпідставними.

Сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з`ясування істини у справі, є достатньою для обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об`єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.

Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на вищенаведені дані у слідчого судді наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_10 інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Посилання захисника підозрюваного в апеляційній скарзі на відсутність у матеріалах справи достатніх даних на підтвердження дотримання порядку повідомлення ОСОБА_10 про підозру є надуманими.

Згідно частини першої статті 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.

Письмове повідомлення про підозру згідно вимог частини першої статті 278 КПК України вручається особі в день його складання слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Порядок вручення повідомлення, передбачено статтею 135 КПК України, згідно частини першої якої, особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

Як убачається з матеріалів судового провадження, 16 серпня 2024 року складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_10 та у зв`язку з неможливістю його вручення у передбачений статтею 278 КПК України спосіб, письмове повідомлення про підозру направлено за останньою відомою адресою місця проживання ОСОБА_10 , що підтверджується відповідною поштовою накладною та описом вкладення (т. 1 а.с. 222).

Таким чином, органом досудового розслідування були вчинені всі можливі та необхідні дії щодо повідомлення про підозру ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбаченого шляхом направлення повідомлення про підозру, пам`ятки про процесуальні права та обов`язки підозрюваного всіма можливими способами, у зв`язку з чим ОСОБА_10 у повній відповідності до частини першої статті 42 КПК України набув статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні.

З урахуванням наведеного, на переконання колегії суддів, органом досудового розслідування дотримано вимоги статей 135, 278 КПК України та вжито відповідних заходів для повідомлення ОСОБА_10 про підозру у кримінальному провадженні №12024000000000253 від 30 січня 2024 року у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, а тому посилання апелянта у цій частині є необґрунтованими.

Посилання апелянтів на відсутність достатніх даних на підтвердження дотримання встановленого законом порядку оголошення ОСОБА_10 у міжнародний розшук спростовується даними долученої до клопотання постанови старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_11 від 26 серпня 2024 року про оголошення ОСОБА_10 у міжнародний розшук.

Порушень органом досудового розслідування встановленого законом порядку оголошення ОСОБА_10 у міжнародний розшук колегією суддів не встановлено.

Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують та не є самостійною підставою для скасування оскаржуваної ухвали та відмови у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_10 .

За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали слідчого судді.

Керуючись статтями 176-178, 183, 193, 376, 407, 418, 422 КПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги захисників ОСОБА_9 та ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_10 з доповненнями - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 04 вересня 2024 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_2

Судді ОСОБА_4

ОСОБА_3