Рішення

від 26.09.2024 по справі 753/11052/22

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/11052/22

провадження № 2/753/478/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2024 року Дарницький районний суд м. Києва в складі

головуючого судді Колесника О.М.

при секретарі Малишенко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку „Престиж" до ОСОБА_1 , 3-тя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Миргородська Наталія Грогорівна про витребування майна з чужого незаконного володіння,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про витребування майна з чужого незаконного володіння.

В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позовні вимоги змінили, змінені підтримали, просили їх задовольнити, пояснивши, що 1.10.1998 року на виконання Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 21.05.1998 року №1110 „Про розподіл загальної площі в жилих будинках на 1998 рік" Приватним акціонерним товариством „Холдингова компанія „Київміськбуд"було передано для службового користування ОСББ „Престиж" за актом прийому-передачі №1/577 квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 129,0 м2. Факт приймання квартири АДРЕСА_1 ОСББ „Престиж" за вказаним актом прийому-передачі №1/577 свідчить про набуття позивачем права власності на вказане нерухоме майно. Вказана подія регламентується положеннями ст.128 ЦК України в редакції 1963 року, який діяв на момент 1.10.1998 року і втратив чинність 1.01.2004 року. Зазначена норма на той час вказувала, що момент набуття права власності на річ наступав з моменту передачі речі особі, а не з моменту державної реєстрації на нерухоме майно, як передбачає нинішній ЦК України, який діє з 1.01.2004 року. Оскільки ст.58 Конституції України зазначає, що прийняті закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, тому, керуючись ст.128 ЦК України в редакції 1963 року, ОСББ „Престиж" з 1.10.1998 року набув права власності на квартиру АДРЕСА_1 . З 1998 року позивач протягом 24 років користувався спірною квартирою для службових потреб, але як стало відомо ОСББ в подальшому, дана квартира була поділена на дві окремі квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_2 і незаконно переоформлена спочатку на ОСОБА_4 , яка її відчужила на користь ТОВ „Торговий дім „Поштовий", після чого товариство відчужило цю квартиру ОСОБА_5 , а квартира АДРЕСА_2 була передана в іпотеку. 16.08.2017 року державним реєстратором Київської філії Комунального підприємства „Новозаводське" Новозаводської сільської ради Пулинського району Житомирської області Осиповичем Ігорем Віталійовичем було прийнято рішення індексний номер 36646294 про державну реєстрацію за ОСОБА_4 права власності на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта 1328599480000). Підставою для реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_2 за ОСОБА_4 було свідоцтво про право власності на квартиру серії НОМЕР_1 від 7.02.2000 року, видане Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації. Крім того, 7.09.2017 року державним реєстратором Покровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області Замфір Олегом Михайловичем було прийнято рішення індексний номер 36959713 про державну реєстрацію за ОСОБА_4 права власності на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта 1345560580000). Підставою для реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_2 за ОСОБА_4 було свідоцтво про право власності на квартиру серії НОМЕР_2 від 7.02.2000 року, видане Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації. Згідно листа Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду „Житло-Сервіс" Департаменту будівництва та житлового забезпечення Виконавчого органу Київської ради (Київської міської державної адміністрації) від 18.12.2017 року за вих. №110/906-1994;1995;2011 вбачається, що Головним управленням житлового забезпечення за період з 1.10.1996 року по 31.12.2012 року свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_2 та квартиру АДРЕСА_1 не оформлювались. Приймаючи до уваги вказану інформацію, позивач вважає, що ОСОБА_4 набула право власності на вище вказані квартири без належної правової підстави. Станом на даний час квартира АДРЕСА_1 має статус нежитлового приміщення і збільшена у своїй загальній площі на 50 м2. Як вбачається з листа №04854/0/2-17 від 19.12.2017 року ПрАТ „Холдингова компанія „Київміськбуд" на виконання Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 21.05.1998 року №1110 „Про розподіл загальної площі в жилих будинках на 1998 рік" Приватним акціонерним товариством „Холдингова компанія „Київміськбуд"було передано для службового користування ОСББ „Престиж" за актом прийому-передачі №1/577 квартиру АДРЕСА_1 ; Компанія не передавала квартиру АДРЕСА_1 чи її окрему частину будь-яким іншим фізичним чи юридичним особам, окрім ОСББ „Престиж". За змістом інформаційної довідки ББ-2018 №55 від 29.05.2018 року Київського міського бюро технічної інвентаризації згідно даних реєстрових книг Бюро квартира АДРЕСА_2 та квартира АДРЕСА_1 на праві власності не зареєстровані. З листа-відповіді на запит слідчого у кримінальному провадженні №12017100020013558 від 29.12.2017 року за №062/14-5077 (И-2020) від 22.05.2020 року Комунальне підприємство „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна" не оформлювало замовлення у 2017 році за №52527 на ім`я ОСОБА_4 , тобто інформаційна довідка КВ-2017 №52527 від 28.07.2017 року на ОСОБА_4 не виготовлялась і не видавалась. Крім того, рішенням Дарницького районного суду м. Києва від від 15.09.2021 року у справі №753/15296/20 (провадження №2/753/3103/21), яке набрало законної сили 18.10.2021 року, було визнано свідоцтво про право власності на квартиру серії НОМЕР_1 від 7.02.2000 року, видане Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації та свідоцтво про право власності на квартиру серії НОМЕР_2 від 7.02.2000 року, видане Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації недійсними. Однак як стало відомо після відкриття провадження у даній справі за договором дарування нежитлового приміщення ОСОБА_5 подарував, а ОСОБА_6 прийняв у дар нежитлове приміщення АДРЕСА_1 . За описаних вище обставин просять витребувати квартиру АДРЕСА_1 з незаконного володіння ОСОБА_6 на користь ОСББ „Престиж", а також стягнути з відповідача на користь позивача всі понесені останнім судові витрати.

Представник відповідача ОСОБА_6 ОСОБА_7 в судовому засіданні позов не визнав, пояснивши, що положення ст.387-388 ЦК України вказують, що саме власник майна має право витребувати з чужого незаконного володіння своє майно, яке належить власнику на праві власності. Однак протягом всього цивільного провадження позивач ОСББ „Престиж" не довів суду, що спірна квартира належить ОСББ на праві власності, яке оформлене в установленому законом порядку. Пред`явлений суду акт прийому-передачі спірної квартири для службових потреб не є правоустановчим документом про право власності ОСББ „Престиж" не спірне нерухоме майно. Позивач ні до 1.01.2004 року, ні після 1.01.2004 року не оформив належним чином право власності на спірну квартиру, тому не має права на вимогу про витребування у ОСОБА_6 з чужого незаконного володіння квартири АДРЕСА_1 на користь ОСББ „Престиж". Крім того, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 5.11.2018 року у справі №826/11/18, залишеному без змін Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2019 року, було зазначено, що ОСББ „Престиж" не набув права власності на квартиру АДРЕСА_1 в установленому законом порядку і вона не перебуває в його оперативному управлінні. І хоча обидва рішення судів першої і апеляційної інстанцій були скасовані Постановою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 23.12.2020 року, але вони скасовані на підставі не підсудності справи в адміністративному провадженні, відсутність права власності у позивача на вказане нерухоме майно не була предметом скасування. За таких обставин просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

3-тя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу МиргородськаН.Г. в судові засідання не з`явилась, про розгляд справи була повідомлена судом належним чином, але у направлених листах до суду просила розглянути справу за наявними документами у матеріалах справи у її відсутність (т.1, а.с.85; 100; 176; 224).

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.4, ст.41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Як зазначає ч.1, ст.321 ЖК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих сторонами доказів по справі встановив наступні обставини та правовідносини.

У відповідності до ч.1, ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Як встановлено судом, 1.10.1998 року на виконання Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 21.05.1998 року №1110 „Про розподіл загальної площі в жилих будинках на 1998 рік" Приватним акціонерним товариством „Холдингова компанія „Київміськбуд"було передано для службового користування ОСББ „Престиж" за актом прийому-передачі №1/577 квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 129,0 м2 (т.1, а.с.17).

Однак вказаний акт №1/577 від 1.10.1998 року приймання-передачі квартири не є підставою виникнення цивільних прав у розумінні Цивільного кодексу України, а лише підтверджує факт передачі однією юридичною особою іншій нерухомого майна в користування (для службових потреб). Вказаний акт не визначає ні правового режиму наданого ОСББ "Престиж" права, зокрема, право власності чи право користування, ні строки користування об`єктом нерухомого майна. Позивач ОСББ „Престиж" вважає себе єдиним належним власником квартири АДРЕСА_1 , які після введення будинку в експлуатацію створили ОСББ „Престиж" та прийняли в управління від Акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" квартиру АДРЕСА_2 .

Разом з тим, відповідно до частини другої статті 382 Цивільного кодексу України власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

За законодавством України допоміжне приміщення у дво- або багатоквартирному будинку, гуртожитку має своє функціональне призначення, яке полягає у забезпеченні експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців.

В Рішенні Конституційного Суду України від 02.03.2004 №4-рп/2004 зазначено, що допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього. Власник (власники) неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласником (співвласниками) допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир.

Таким чином, з вищенаведеного вбачається, що Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку автоматично набуває право спільної власності лише на допоміжні приміщення багатоквартирного будинку, натомість, квартира не є допоміжним приміщенням будинку. Квартира є житлом у розумінні законодавства України та не є допоміжним приміщенням будинку АДРЕСА_3 , а тому права ОСББ "Престиж" на вказану квартиру підлягають належному оформленню та підтвердженню і не виникають автоматично. Разом з тим, позивач не надав суду доказів укладення правочину щодо вказаного майна або інших правовстановлюючих документів на підтвердження виникнення у ОСББ "Престиж" права власності на вказаний об`єкт нерухомого майна, у тому числі не надано доказів перебування вказаної квартири на балансі ОСББ "Престиж". Посилання представників позивача на положення ст.128 ЦК України (в редакції 1963 року) про те, що ОСББ „Престиж" набуло право власності 1.10.1998 року на вказане нерухоме майно при передачі квартири забудовником, суд не може покласти в основу рішення, оскільки позивачем на той час не був оформлений правоустановчий документ на житлове приміщення в державному органі відповідно до діючого законодавства на той час.

З 1998 року позивач протягом 24 років користувався спірною квартирою для службових потреб, однак в подальшому дана квартира була поділена на дві окремі квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_2 і переоформлена спочатку на ОСОБА_4 , яка її відчужила на користь ТОВ „Торговий дім „Поштовий", після чого товариство відчужило цю квартиру ОСОБА_5 , а квартира АДРЕСА_2 була передана в іпотеку.

16.08.2017 року державним реєстратором Київської філії Комунального підприємства „Новозаводське" Новозаводської сільської ради Пулинського району Житомирської області Осиповичем Ігорем Віталійовичем було прийнято рішення індексний номер 36646294 про державну реєстрацію за ОСОБА_4 права власності на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта 1328599480000). Підставою для реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_2 за ОСОБА_4 було свідоцтво про право власності на квартиру серії НОМЕР_1 від 7.02.2000 року, видане Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації. Крім того, 7.09.2017 року державним реєстратором Покровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області Замфір Олегом Михайловичем було прийнято рішення індексний номер 36959713 про державну реєстрацію за ОСОБА_4 права власності на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта 1345560580000). Підставою для реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_2 за ОСОБА_4 було свідоцтво про право власності на квартиру серії КВ №741988 від 7.02.2000 року, видане Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації.

Згідно листа Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду „Житло-Сервіс" Департаменту будівництва та житлового забезпечення Виконавчого органу Київської ради (Київської міської державної адміністрації) від 18.12.2017 року за вих. №110/906-1994;1995;2011 вбачається, що Головним управленням житлового забезпечення за період з 1.10.1996 року по 31.12.2012 року свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_2 та квартиру АДРЕСА_1 не оформлювались (т.1, а.с.19).

Станом на даний час квартира АДРЕСА_1 має статус нежитлового приміщення і збільшена у своїй загальній площі на 50 м2. Як вбачається з листа №04854/0/2-17 від 19.12.2017 року ПрАТ „Холдингова компанія „Київміськбуд" на виконання Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 21.05.1998 року №1110 „Про розподіл загальної площі в жилих будинках на 1998 рік" Приватним акціонерним товариством „Холдингова компанія „Київміськбуд"було передано для службового користування ОСББ „Престиж" за актом прийому-передачі №1/577 квартиру АДРЕСА_1 ; Компанія не передавала квартиру АДРЕСА_1 чи її окрему частину будь-яким іншим фізичним чи юридичним особам, окрім ОСББ „Престиж" (т.1, а.с.20).

За змістом інформаційної довідки ББ-2018 №55 від 29.05.2018 року Київського міського бюро технічної інвентаризації згідно даних реєстрових книг Бюро квартира АДРЕСА_2 та квартира АДРЕСА_1 на праві власності не зареєстровані.

З листа-відповіді на запит слідчого у кримінальному провадженні №12017100020013558 від 29.12.2017 року за №062/14-5077 (И-2020) від 22.05.2020 року Комунальне підприємство „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна" не оформлювало замовлення у 2017 році за №52527 на ім`я ОСОБА_4 , тобто інформаційна довідка КВ-2017 №52527 від 28.07.2017 року на ОСОБА_4 не виготовлялась і не видавалась (т.1, а.с.23).

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від від 15.09.2021 року у справі №753/15296/20 (провадження №2/753/3103/21), яке набрало законної сили 18.10.2021 року, було визнано свідоцтво про право власності на квартиру серії НОМЕР_1 від 7.02.2000 року, видане Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації та свідоцтво про право власності на квартиру серії НОМЕР_2 від 7.02.2000 року, видане Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації недійсними (т.1, а.с.115-124). В даному рішенні встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить позивачу на праві власності, однак суд при розгляді даної цивільної справи не може покласти в основу даного рішення такий висновок, оскільки рішення суду першої інстанції не є обов`язковим для іншого суду також першої інстанції згідно діючого цивільно-процесуального законодавства.).

За приписами ч.1-2, ст.717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. Договір, що встановлює обов`язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.

За договором дарування нежитлового приміщення від 17.08.2023 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Миргородською Н.Г. і зареєстрованого у реєстрі за №825, ОСОБА_5 подарував, а ОСОБА_6 прийняв у дар нежитлове приміщення АДРЕСА_1 (т.1, а.с.143-144).

Щодо посилання позивача про виникнення цивільних прав на спірний об`єкт нерухомого майна на підставі акту органу державної влади, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Надане ОСББ "Престиж" розпорядження Київської міської державної адміністрації від 21.05.1998 №1111 "Про розподіл загальної площі у жилих будинках на 1998 рік" (т.2, а.с.55-57) не містить прямої вказівки про передачу частини загальної площі жилих будинків на 1998 рік певним фізичним чи юридичним особам або підприємствам, установам та організаціям саме у господарське відання чи право оперативного управління. Крім того, з вказаного розпорядження Київської міської державної адміністрації чи його додатків не випливає, що воно створило юридичні наслідки у вигляді виникнення цивільних прав у позивача.

Аналізуючи зміст та положення вказаного розпорядження, вбачається, що воно стосується розподілу загальних площ житлових будинків на 1998 рік та здебільшого спрямоване на забезпечення реалізації соціальних програм та передачу у власність частини загальної житлової площі соціально незахищеним верствам населення: інвалідам, дітям-сиротам, військовослужбовцям, багатодітним сім`ям.

Крім того, на даний час, як право власності так і інші речові права на об`єкти нерухомого майна підлягають державній реєстрації, з моменту якої і виникає відповідне право - власності, користування тощо.

Згідно статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

В силу положень частини четвертої статті 334 Цивільного кодексу України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Зі змісту статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації прав підлягають: 1) право власності; 2) речові права, похідні від права власності: право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки; іпотека; право довірчої власності; інші речові права відповідно до закону; 3) право власності на об`єкт незавершеного будівництва; 4) заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Умови та порядок реєстрації права власності на нерухоме майно станом на день підписання позивачем та Акціонерним товариством "Холдингова компанія "Київміськбуд" акту від 01.10.1998 передачі квартири АДРЕСА_1 було встановлено Інструкцією про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №121 від 09.06.1998 року.

Пунктом 1.6 Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, визначено, що державна реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна в бюро технічноїінвентаризації є обов`язковоюдля власників, незалежно від форми власності.

Відповідно до пункту 1.8 Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, - державній реєстрації підлягають тільки ті об`єкти нерухомості, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію увстановленому порядку незалежно від форм їхньої власності й при наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим бюро технічної інвентаризації, яке проводить державну реєстрацію права власності на ці об`єкти.

Пунктом 1.9 Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, - передбачено, що до об`єктів нерухомого майна, що підлягають державній реєстрації, відносяться: а) житлові і нежитлові будинки, садові будинки, дачі, гаражі, будівлі виробничого, господарського, соціально-побутового та іншого призначення, розташовані на окремих земельних ділянках вулиць, площ і провулків під окремими порядковими номерами; б) вбудовані в житлові будинки нежитлові приміщення (як частини цих будинків); в) квартири багатоквартирних будинків.

Таким чином, право власності на об`єкт нерухомого майна виникає після відповідної державної реєстрації. Проте, таких доказів позивач суду не надав. Відповідно, не підтвердив належними доказами своє право власності на спірну квартиру АДРЕСА_2 .

Також суд вважає, що позивачу не належить право оперативного управління на спірну квартиру.

Право оперативного управління - це речове право суб`єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом). Власник майна, закріпленого на праві оперативного управління за суб`єктом господарювання, здійснює контроль за використанням і збереженням переданого в оперативне управління майна безпосередньо або через уповноважений ним орган і має право вилучати у суб`єкта господарювання надлишкове майно, а також майно, що не використовується, та майно, що використовується ним не за призначенням. Право оперативного управління захищається законом відповідно до положень, встановлених для захисту права власності (ст. 137 Господарського кодексу України).

Разом з тим, доказами наявними у матеріалах справи не підтверджено, що власником спірного майна залишається Акціонерне товариство "Холдингова компанія "Київміськбуд" і що Акціонерне товариство "Холдингова компанія "Київміськбуд" передало позивачу квартиру АДРЕСА_1 на праві оперативного управління.

Тобто, суд дійшов висновку, що реєстраційні дії щодо об`єктів нерухомого майна можуть стосуватись прав та законних інтересів саме особи щодо якої вчинено оспорювані реєстраційні дії, а також іншої особи, яка має достатні та переконливі докази наявності законних прав на даний об`єкт нерухомого майна, а саме, власник або особа, яка на законній підставі користується майном (орендар, особа, яка використовує майно на праві оперативного управління чи господарського відання).

Суд вважає, що оскільки права позивача не порушені та не призведуть до поновлення права ОСББ "Престиж" (оскілпозивач не є власником спірного майна та не надав доказів на підтвердження правових підстав користування об`єктом нерухомого майна), а судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи та інтереси позивача, то підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

При цьому, судом враховано, що відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Як передбачає ч.1, ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилами ч.4, ст.16 ЦК Українни кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 4) відновлення становища, яке існувало до порушення.

У відповідності до ч.1, ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом ч.1, ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Як регламентує ч.1-2, ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як наголошує ч.1, ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

За приписами ч.1, ст.388 ЦК України наголошує, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Як вказує п.19 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України №5 від 7.02.2014 року „Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав"застосовуючи положення статті 387 ЦК, суди повинні виходити з того, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним. Пункт 21 цієї Постанови зазначає, що спір про повернення майна, що виникає з договірних відносин або відносин, пов`язаних із застосуванням наслідків недійсності правочину, підлягає вирішенню відповідно до законодавства, яке регулює ці відносини. У разі коли між особами відсутні договірні відносини або відносини, пов`язані із застосуванням наслідків недійсності правочину, спір про повернення майна власнику підлягає вирішенню за правилами статей 387, 388 ЦК. А п.25 роз'яснено, що До вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (пункт 3 частини першої статті 388 ЦК) відносяться, зокрема, такі випадки, як вчинення правочину під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника власника з другою стороною, тобто у всіх випадках, коли майно вибуло з володіння поза волею власника (або законного володільця).

Аналізуючи докази, зібрані у судовому засіданні, суд приходить до висновку, що оскільки позивач не набув права власності в установленому законом порядку на спірну квартиру, не отримав правоустановчий домент про право власності на неї, тому він не має права витребовувати з чужого володіння це майно. Таким чином, у задоволенні позову необхідно відмовити.

Відповідно до ч.9, ст.158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Оскільки суд в повному обсязі відмовляє у задоволенні позову, тому в даному випадку необхідно скасувати і заходи забезпечення позову у вигляді ухвали судді Дарницького районного суду м. Києва Колесника О.М. від 1.11.2023 року про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 131,8 м2, реєстраційний номер 1328599480000.

Згідно ст.133; 141 ЦПК України так як суд відмовляє у задоволенні позову позивачу, тому не підлягає і задоволенню його вимога про стягнення з відповідача на його користь всіх судових витрат.

Керуючись ст.2; 4-5; 10; 12-13; 76-80; 81-82; 133; 141; 158; 258-259; 263-265ЦПК України, на підставі ст.41; 55; 58 Конституції України, ст.15-16; 182; 319; 321; 328; 334; 387; 388 ЦК України, ст.128 ЦК України (в редакції 1963 року), п.19; 21; 25 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України №5 від 7.02.2014 року „Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав", суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку „Престиж" до ОСОБА_1 , 3-тя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Миргородська Наталія Грогорівна про витребування нерухомого майна: квартири АДРЕСА_1 з чужого незаконного володіння ОСОБА_6 на користь ОСББ „Престиж", стягнення судових витрат відмовити.

Скасувати ухвалу судді Дарницького районного суду м. Києва Колесника О.М. від 1.11.2023 року про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 131,8 м2, реєстраційний номер 1328599480000.

Повний текст рішення виготовлено 14.10.2024 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня виготовлення повного тексту рішення.

Суддя :