Рішення

від 07.10.2024 по справі 932/2539/23

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа №932/2539/23

Провадження №2/932/760/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«07» жовтня 2024 року м.Дніпро

Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Цитульський В.І. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, справу за позовом акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

До Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська у березні 2023 року надійшов вищезазначений позов в якому позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 12.08.2019, що станом на 13.12.2022 становить 35966,51 грн. та складається з: 35966,51 грн. - заборгованість за тілом кредита.

Ухвалою судді від 24 квітня 2023 року відкрито провадження у справі та вирішено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 серпня 2024 року зазначену цивільну справу передано до розгляду судді Цитульському В.І. здійсненого на підставі розпорядження керівника апарату суду від 06 серпня 2024 року №339.

Ухвалою судді від 08 серпня 2024 року прийнято справу до провадження та вирішено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Доводи позивача викладені у позові.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказав на те, що 12 серпня 2019 року відповідач отримав кредит у розмірі 30000 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором, станом на 13.12.2022 року, відповідач має заборгованість у розмірі 35966,51 грн. за тілом кредиту. Оскільки позичальник не виконав взяті на себе зобов`язання, Банк був вимушений звернутися до суду з даним позовом для стягнення заборгованості в примусовому порядку.

Відповідач відзиву не надав.

Фактичні обставини встановлені судом.

12 серпня 2019 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до Акціонерного товариства «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, в якій просив відкрити на його ім`я поточний рахунок та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у Додатку, відповідно до умов Договору.

Відповідач погодився, що Анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладення якого він підтверджує і зобов`язується виконувати.

Відповідач підтвердив, що ознайомився з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту та отримав примірники у мобільному додатку вказаних документів, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Окрім того, він беззастережно погодився із тим, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. Погодився з тим, що про зміну доступу розміру дозволеного кредитного ліміту Банк повідомляє його шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток.

Позивач стверджує, що на підставі укладеного Договору від 12.08.2019 року відповідач отримав кредит у розмірі 30000, 00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом є платіжна карта НОМЕР_1 .

Згідно розрахунку заборгованості за Договором б/н від 12.08.2019 р., станом на 13.12.2022 року, відповідач має заборгованість у розмірі 35966,51 грн.

Норми права, що застосував суд.

За змістом статей4,5 ЦПК України, статті 15ЦК України правомірність і обґрунтованість задоволення позовних вимог вимагає наявності та доведеності наступної сукупності елементів: наявність у позивача захищуваного суб`єктивного права/охоронюваного законом інтересу, порушення (невизнання або оспорювання) такого права/інтересу з боку визначеного відповідача та належність (адекватність характеру порушення та відповідність вимогам діючого законодавства) застосованого способу судового захисту.

Відповідно до частини 2статті 639ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно зі статтею 634ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частини 1статті 640ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно з частинами 1, 2статті 1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (частини 1, 3статті 1049 ЦК України).

Відповідно до частини 1статті 1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частинами 1-2статті 1056-1ЦК України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частин 4статті 1056-1ЦК України якщо інше не встановлено законом, у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитодавець самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов`язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов`язаний письмово повідомити позичальника, а в разі збільшення процентної ставки - поручителя та інших зобов`язаних за договором осіб про зміну процентної ставки протягом 15 календарних днів, що настають за днем, з якого застосовується нова ставка.

Як на тому наголошено у постанові Верховного Суду від 25.05.2022 у справі № 645/59/16-ц, належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно із зазначеною нормою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Відповідно до п. 57 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, що затверджений Постановою Правління НБУ від 04.07.2018 № 75(далі Положення) інформація, що міститься в прийнятих для обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Регістри синтетичного та аналітичного обліку ведуться на паперових носіях або в електронній формі. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного).

Пунктом 60 Положення визначено, що клієнтські рахунки та рахунки з обліку внутрішньобанківських операцій є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня. Банк забезпечує ведення синтетичного обліку за допомогою рахунків II, III, IV порядків Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 11 вересня 2017 року за № 89(зі змінами). Детальна інформація про кожного контрагента та кожну операцію фіксується на рівні аналітичного обліку на аналітичних рахунках. Аналітичні рахунки повинні містити обов`язкові параметри, визначені нормативно-правовими актами Національного банку України. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожними відповідним рахункам синтетичного обліку.

Згідно з п. 61 Положення форма клієнтських рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Клієнтські рахунки та виписки з них мають містити такі обов`язкові реквізити: 1) номер клієнтського рахунку; 2) дату здійснення останньої (попередньої) операції; 3) дату здійснення поточної операції; 4) код Єдиного ідентифікатора Національного банку України (далі - ID НБУ) банку, у якому відкрито рахунок; 5) код валюти; 6) сума вхідного залишку за рахунком; 7) код ID НБУ банку-кореспондента; 8) номер рахунку кореспондента; 9) номер документа; 10) суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); 11) сума оборотів за дебетом та кредитом рахунку; 12) суму вихідного залишку.

Виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із клієнтських рахунків обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку (п. 62 Положення).

Таким чином, виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Отже, саме виписка по рахунку є належним доказом підтвердження видачі кредиту.

Висновок суду.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Позивачем не надано до суду банківської виписки з рахунку позичальника, що підтверджує рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщує записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Виходячи з наведеного суд зазначає, що належних доказів наявності заборгованості за наданим кредитом та її розміру матеріали справи не містять.

Як вбачається з анкети-заяви, долученої до позовної заяви, в ній не зазначена погоджена сума/ліміт кредиту, про отримання якого сторони дійшли згоди, відсутні відомості про те, що відповідач отримав платіжну картку, строк дії цієї картки.

Крім того, матеріали справи не містять доказів, яке рішення було прийнято банком за заявою відповідача, яка картка йому була видана, а також доказів про розмір кредитних коштів/встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Розрахунок заборгованості, на який посилається позивач, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані банком в позовній заяві, а отже не є належним доказом існування боргу.

Такий відображає методику нарахування позивачем заборгованості, але не відображає операції з надходження кредитних коштів на рахунки клієнта та їх повернення.

За відсутності доказів про розмір наданого кредиту суд позбавлений можливості зробити висновок про належність, достовірність та достатність розрахунку позову, який є одностороннім документом позивача та не був погоджений з відповідачем.

Виходячи з наведеного суд зазначає, що позивачем всупереч вимог ст.81ЦПК України не було надано суду жодних належних доказів тих обставин, про які він заявляє у позовній заяві, а саме, що відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку за договором від 12.08.2019 року та наявність заборгованості за наданим кредитом в сумі 35966,51 грн.

Слід зазначити, що позивач є юридичною особою та його представник вже тривалий час звертається до судів із позовами про стягнення заборгованості.

При цьому, судами були ухвалені численні рішення про відмову у задоволенні позову з підстав ненадання первинних бухгалтерських документів, таких як виписка з рахунку позичальника. Обов`язковість подання якої визначена Верховним Судом у сформованому правовому висновку, який мають враховувати суди під час ухвалення рішення.

Однак, не зважаючи на це, представник позивача продовжує подавати до суду позовні заяви без надання зазначених доказів, саботуючи усталену практику сформовану Верховним Судом.

До позовної зокрема долучене клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, наголошуючи при цьому, що необхідні докази є в матеріалах справи, клопотання з боку позивача відсутні.

Наслідком не надання доказів встановлених законом на підтвердження свої позовних вимог, чи клопотання на витребування відповідних доказів в порядку процесуального законодавства - є відмова у задоволенні позовних вимог.

Таким чином, враховуючи обставини справи, неподання позивачем доказів отримання та користування відповідачем кредитними коштами, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 141ЦПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 3, 15, 16, 258, 525, 526, 527, 530, 549, 598, 599, 612, 625, 629, 651, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст.12,13,76-82,89,128,141,223,229,247,258-259,263-265,273,280-284,352,354-355 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

В задоволенні позовних вимог акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні надіслати копію судового рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Рішення судунабираєзаконноїсили післязакінченнястрокуподання апеляційноїскаргивсімаучасниками справи,якщоапеляційнускаргу небулоподано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Строк подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено та підписано 07.10.2024.

Суддя: В.І.Цитульський