Постанова

від 02.10.2024 по справі 932/6741/24

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 932/6741/24

Провадження № 3/932/3227/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2024 року м. Дніпро

Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Юдіна Н.М. розглянувши матеріали, що надійшли від Головного Управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , головного бухгалтера ТОВ «ІНТЕР ІНВЕСТ ГРУП» за частиною 1 статтею 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 09.07.2024 № 1023 посадова особа ОСОБА_1 , головний бухгалтер ТОВ «ІНТЕР ІНВЕСТ ГРУП» вчинила правопорушення:

- підпункту 141.4.4 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) у зв`язку з тим, що підприємством не задекларовано, не утримано та не сплачено податок з доходів із джерелом їх походження з України на користь нерезидента «NAVISTAR» М.І.К.Е» (Грецька Республіка) у вигляді фрахту в сумі 147000,00 євро (еквівалент 4502890,70 грн), що призвело до заниження податку з доходів нерезидентів (код бюджетної класифікації 11020500 податок на прибуток іноземних юридичних осіб) на загальну суму 287419 грн, в тому числі: за І півріччя 2022 року на суму 207347 грн та за ІІІ квартал 2022 року на суму 80071 грн;

- підпункту 16.1.3 п. 16.1 ст. 16, п. 46.1 ст. 46, п..49.18 ст. 49, п. 103.9 ст. 103 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями) в частині не подання до податкового органу за місцем реєстрації платника податків Розрахунків (звітів) податкових зобов`язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України (Додаток ПН до рядка 23 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства) за І півріччя 2022 року (1 додаток ПН), за три квартали 2022 року (1 додаток ПН) та за 2022 рік (1 додаток ПН).

Таким чином, ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки не повідомила.

Згіднозі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.

У поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов`язки (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява № 50966/99 від 14.10.2003).

Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19.06.2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб`єктами такими правами.

Статтею 277 КУпАПвизначені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, відповідно до яких вказана справа про адміністративне правопорушення, розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Згідно з одним із принципів судочинства визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. Безпідставне умисне затягування розгляду справи нівелює завданняКУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, зміцнення законності та виховання громадян.

Крім того, недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист і негативно впливає на ефективність та авторитет судової влади, а не понесення відповідальності за скоєне правопорушення дискредитує державу та руйнує моральні цінності суспільства.

Отже, суд виконав всі можливі заходи для виклику ОСОБА_1 у судове засідання, враховуючи, що остання не з`явилась за судовою повісткою та вимоги ст. 268 КУпАП, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення.

Відповідно до частини 1 статті 163-1 КУпАП відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, -

тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п`яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При прийнятті остаточного рішення суд досліджує докази, які містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення складений відносно ОСОБА_1 від 09.07.2024 №1023, відповідно до якого ОСОБА_1 пояснила, що порушення зазначені в акті перевірки допущені у зв`язку з великим документообігом; акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 03.07.2024 за № 1831/04-36-23-04/37805868; акт від 03.07.2024 №1331/04-36-23-02/37805868 про неможливість вручення акта перевірки від 03.07.2024 №1831/04-36-23-02/37805868 посадовим особам ТОВ «ІНТЕР ІНВЕСТ ГРУП»; наказ №02/к від 18 липня 2011 року про призначення ОСОБА_1 на посаду головного бухгалтера ТОВ «ІНТЕР ІНВЕСТ ГРУП»; повідомлення про виклик ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Дніпропетровській області для складання та підписання протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Відповідно дост. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 280 КУпАПпередбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд визнає докази належними, допустимими, достовірними та достатніми у своїй сукупності для встановлення судом усіх обставин, що підлягають з`ясуванню.

Суду не надано доказів та не наведено доводів, які б викликали сумніви або вказували на суперечності в обставинах встановлених судом.

Відповідно до ст. 34 КУпАП обставини, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення судом не встановлені.

Відповідно до ст. 35 КУпАП обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення судом не встановлено.

При призначенні адміністративного стягнення суд виходить із змісту статті 33 КУпАП і враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини, а також особу яка притягається до адміністративної відповідальності, її майновий стан, те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 163-1 КУпАП України.

Окрім цього, відповідно до вимогстатті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушеннятаЗакону України "Про судовий збір", з правопорушника необхідно стягнути судовий збір в розмірі, встановленому цим законом.

Керуючись статями 34,35,163-1,284,285 КУпАП, а також іншими наведеними положеннями законодавства, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, та накласти на останню адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в сумі п`яти неоподатковуваних мінімумівдоходів громадян,що становить- 85 (вісімдесят п`ять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 605 грн 60 коп.

Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП України роз`яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ч. 1 ст. 308 КУпАП роз`яснити, що у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установленийчастиною першоюстатті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Суддя Н.М. Юдіна