Ухвала

від 11.10.2024 по справі 639/3457/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Провадження №1-кп/639/153/24

Справа №639/3457/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2024 року суд Жовтневого району м. Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника, адвоката ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР 04 червня 2021 року за №42021222030000068 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Високий Харківського району Харківської області, громадянина України, з вищою освітою, працюючого на посаді директора ТОВ «ХОЛОД», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 будучи керівником ТОВ «ХОЛОД» (код ЄДРПОУ 24486674) у період невстановленого часу по дату проведення огляду місця події, а саме: 04.10.2021, маючи умисел на самовільне зайняття земельної ділянки в охоронній зоні, діючи в супереч вимогам статей 112, 116, 118, 123, 124, 125, 126 Земельного Кодексу України, які регламентують набуття і реалізацію права на землю, при відсутності відповідного рішення уповноваженого органу місцевого самоврядування та державної реєстрації про передачу йому у власність чи надання у користування земельної ділянки, а також статі 76 Земельного Кодексу України, в порушення ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», статей18, 21, 22, 24 Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів», відповідно до яких для забезпечення надійної експлуатації та охорони енергогенеруючих об`єктів і об`єктів передачі електричної та теплової енергії, а також безпеки населення і охорони навколишнього природного середовища встановлюються спеціальні зони об`єктів енергетики, а саме: охоронні зони об`єктів енергетики, а також вказаними статтями, передбачений правовий порядок користування землями охоронних об`єктів енергетики, ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та у порушення вимог п. 5 «Правил охорони електричних мереж», затверджених Постановою КМУ № 209 від 04.03.1997, відповідно до яких охоронні зони електричних мереж встановлюються уздовж повітряних ліній електропередач у вигляді земельної ділянки і повітряного простору, обмежених вертикальними площинами, що виділені по обидві сторони лінії від крайніх проводів, діючи умисно, достовірно знаючи та усвідомлюючи про відсутність відповідного рішення органів місцевого самоврядування про передачу вказаної земельної ділянки у власність, передачу її у користування (оренду), та за відсутності вчиненого правочину щодо неї, а також державної реєстрації, самовільно зайняв земельну ділянку в охоронній зоні об`єкту енергетики, розміром 0,7580 га, що розташована та має фактичну адресу: АДРЕСА_2 , що знаходиться поруч з земельною ділянкою з кадастровим номером 6310137900:11:015:0007, у межах охоронної зони повітряних ліній електропередачі 110 кВ, загальною площею 0, 2006 га, одночасно огородивши вказану земельну ділянку парканом та здійснивши будівництво одноповерхової нежитлової будівлі, загальною площею 0, 0134 га в межах вказаної охоронної зони, чим порушив вимоги п. 5 «Правил охорони електричних мереж», затверджених Постановою КМУ № 209 від 04.03.1997, статей18,21,22,24 Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів», статей112,116,118,123,124,125,126 Земельного Кодексу України щодо обмеження у використанні земельних ділянок охоронних зон електричних мереж.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 2 ст. 197-1 КК України, тобто самовільне зайняття земельної ділянки щодо земель в охоронних зонах.

Крім того, ст. 44 КК України передбачено, що особа,яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 49 КК України визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.

Строк давності - це передбачений ст.49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.

Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язкуіз закінченням строків давності є: - закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 та ст. 106 КК України строків; - відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частини 24 ст. 49 КК).

Процесуально - правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: - притягнення особи як обвинуваченого; - згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності (статті 284288 Кримінального процесуального кодексу України).

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_5 у період часу до 04.10.2021 р. вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 197-1 КК України.

Санкція ч. 2 ст. 197-1 КК україни передбачає покарання у виді обмеження волі на строк від двох до чотирьох років або позбавлення волі на строк до двох років.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 КК України це кримінальне правопорушення є злочином не великої тяжкості.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину не великої тяжкості і до дня набрання вироком законної силиминуло три роки.

Початком перебігу строку давності є день, коли злочин був вчинений, тобто, згідно обвинувального акту - у період невстановленого часу до 04.10.2021 р. коли цей злочин було припинено.

Закінченням перебігу строку давності є день набрання вироком законної сили.

Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України є лише таке закінчення відповідного строку давності, який сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо особи, яка вчинила кримінальне правопорушення певноїтяжкості.

Таким чином, строк давності спливає і під час досудового розслідування, і під час судового провадження, і після проголошення обвинувального вироку суду. Будь - які процесуальні дії протягом цих строків не припиняють їх перебіг. Якщо строк давності сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду, то особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження щодо цієї особи.

Згідно з ч. 2 ст. 49 КК України перебіг строків давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років.

Відповідно до ч.3 ст.49 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин ,за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено пеокарання у вигляді позбавлення волі на строк не більне двох років.

Судом не встановлено обставин і не отримано об`єктивних доказів на підтвердження підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених ч. 2, 3 ст.49 КК України.

Згідно п. 1 ч. 2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Закриття кримінального провадження з цієї підстави не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує (ч.8 ст.284 КПК України).

Також суд зазначає, що дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст. 49 КК України є безумовною і звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язковим.

Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (справа) досудове розслідування, попередній розгляд справи суддею, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.

Суд, за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України, та за згодою підозрюваного, обвинуваченого, підсудного ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого, підсудного від кримінальної відповідальності.

У судовому засіданні захисник, адвокат ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням, яке підтримав обвинувачений ОСОБА_5 , про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності.

Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні надав свою згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності за нереабілітуючих підстав і закриття кримінального провадження відносно нього з цих підстав. Така згода (заява) викладена ним письмово та підтверджена усно в судовому засіданні.

Прокурор ОСОБА_3 не заперечував проти задоволення клопотання захисника, адвоката ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження відповідно до п.2 ч.1 ст.49 КК України.

У відповідності до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Враховуючи вищенаведене, перевіривши законність заявленого клопотання та отримавши згоду на таке звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 з огляду на те, що злочин, за яким обвинувачується останній є злочином не великої тяжкості, та з моменту скоєння кримінального правопорушення минуло більше трьох років, перебіг давності притягнення докримінальної відповідальності, врозумінні ст. 49 КК України, не зупинявся і не переривався, суд приходить до переконання, що клопотання прокурора про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, а відтак слід задовольнити клопотання прокурора та звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі п. 2 ч. 1 ст.49 КК України, закривши відносно нього кримінальне провадження за ч. 2 ст. 197-1 КК України.

Також суд зазначає, що відмова суду у звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давностібуде порушенням прав обвинуваченого, що є недопустимим.

Крімцього, така відмова може призвести до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо розгляду справи упродовж розумного строку, що є також неприйнятним.

З огляду на наведене, на час судового розгляду у даному кримінальному провадженні і розгляду клопотання захисника, адвоката ОСОБА_4 , закінчився 3-х річний строк давності, передбачений п.2 ч.1 ст.49 КК України.

Керуючись ст.ст. 284, 288, 369-372 КПК України, п.2 ч.1 ст.49 КК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника, адвоката ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.197-1 КК України на підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021222030000068 від 04.06.2021 року - закрити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1