Ухвала

від 11.10.2024 по справі 206/5251/24

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 206/5251/24

Провадження № 2-а/206/44/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2024м. Дніпро

Суддя Самарського районного суду міста Дніпропетровська НестеренкоТ.В., перевіривши матеріали та зміст позовної заяви ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Садівниче Товариство «Петровка» про запобігання та припинення протиправної діяльності установ,-

ВСТАНОВИВ:

До Самарського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Садівниче Товариство «Петровка» про запобігання та припинення протиправної діяльності установ.

Дослідивши подані матеріали, вважаю, що наявні підстави для відмови у відкритті провадження, з огляду на наступне.

Приписами п. 4 ч. 1ст.171Кодексу адміністративногосудочинства України (далі КАС України)визначено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Частиною 1статті 5 КАС Українипередбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Положенням частини 1статті 2 КАС Українивстановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За визначенням, наведеним в пункті 1 частини 1ст. 4 КАС Україниадміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. В свою чергу, публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи (пункт 2 частини 1статті 4 КАС України); суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1статті 4 КАС України).

Адміністративна юрисдикція визначаєтьсяКодексом адміністративного судочинства Україниза допомогою трьох критеріїв, а саме: предметної (родової), інстанційної (функціональної) та територіальної (просторової) (підсудності).

Предметна юрисдикція визначена параграфом 1 Глави 2 Розділу І Загальні положенняКАС України. Так, згідно пункту 1 частини 1статті 19 КАС Україниюрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Крім того, статтею 20 КАС України визначено розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів.

За усталеною судовою практикою Великої Палати Верховного Суду, публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суд виходить із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Частиною 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвстановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті6розділу1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справіПеретяка та Шереметьєв проти Українивід 21 грудня 2010 року).

Урішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011зазначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина 2статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановленихКонституцієюі законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення (стаття 55 Конституції України).

Як вбачається з позовних вимог, позивач просить змусити адміністрацію Обслуговуючого Кооператива «Садівниче товариство «Петровка» вжити максимально суворих заходів щодо жителів ділянки № 233, тобто зобов`язати вчинити певні дії.

Слід звернути увагу, що відповідач - Обслуговуючий Кооператив «Садівниче товариство «Петровка» не є суб`єктом владних повноважень, і його дії чи бездіяльність не можуть бути оскаржені в суді.

Слід також зазначити, що предмет даного спору, у розмінністаттей 19, 20 КАС України, не встановлює права та обов`язки позивача.

Таким чином, зобов`язання вчинення вищевказаного суб`єкта певних дій в розумінніКодексу адміністративного судочинства України, не створюють, припиняють чи змінюють будь-яких правовідносин, між даними особами не існує публічно-правового спору, що в свою чергу виключає його розгляд за правилами адміністративного судочинства.

Водночас, суд звертає увагу на те, що згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, визначеній в постанові від 11.04.2018 в справі № 820/583/16 (К/9901/7053/18), поняттяспір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинстваслід тлумачити в більш ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Пунктом першим частини першоїстатті 170 Кодексу адміністративного судочинства Українипередбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи наведене, керуючись статтями2,4,5,19,170,241-243,КАС України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадженняу справі за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Садівниче Товариство «Петровка» про запобігання та припинення протиправної діяльності установ.

Роз`яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала набуває законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя Т.В. Нестеренко