Постанова

від 25.09.2024 по справі 397/1071/19

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 вересня 2024 року м. Кропивницький

справа № 397/1071/19

провадження № 22-ц/4809/1307/24

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Єгорової С. М.,суддів: Карпенка О. Л., Чельник О. І.

секретар судового засідання Діманова Н. І.,

учасники справи:

стягувач - ОСОБА_1 ,

боржник (заявник) - ОСОБА_2 ,

особа, дії якої оскаржуються - старший виконавець Новомиргородського відділу державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Власенко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами Новомиргородського відділу державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) та ОСОБА_1 на ухвалу Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 28.06.2024 у складі головуючого судді Максимовича І. В.

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст скарги та ухвали суду першої інстанції.

У липні 2023 року ОСОБА_2 , в інтересах якого діє його представник адвокат Жеребенко О. В., звернувся до суду зі скаргою, в якій просив:

- визнати дії старшого державного виконавця Новомиргородського відділу державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Власенко К. В. щодо не врахування здійснених скаржником платежів згідно платіжних доручень у період з 01.12.2020 по 01.12.2022 на загальну суму 49784 грн 70 коп. неправомірними та скасувати розрахунок заборгованості зі сплати аліментів по ВП НОМЕР_3 від 04.07.2023 року №7976;

- зобов`язати старшого державного виконавця Новомиргородського відділу державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Власенко К. В. врахувати, як аліменти сплачені платежі згідно платіжних доручень у період з 01.12.2020 року по 01.12.2022 року на загальну суму 49784 грн 70 коп.

В обгрунтування зазначеної скарги зазначено, що рішенням Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 29.11.2019 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з дня пред`явлення позову до суду, з 22.07.2019 і до повноліття сина, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Аліменти за вказаним рішенням ОСОБА_2 сплачував щомісячно.

При цьому, згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 04.07.2023 року №7976 старшим державним виконавцем незараховані в якості аліментів платежі, які перераховані на виконання рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 29.11.2019.

Наразі у Новомиргородському районному суді Кіровоградської області розглядається справа №395/302/22 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:Новомиргородський відділ державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про стягнення пені за прострочення по сплаті аліментів.

Заявник стверджує, що аліменти сплачені, а тому нарахування пені суперечить нормам чинного законодавства.

Аліменти сплачувались щомісячно, що підтверджується відповідними виписками з банку, де зазначено призначення перерахованих коштів - сплата аліментів.

ОСОБА_2 тривалий час, з серпня 2020, перебуває у Республіці Польща. З метою виконання своїх зобов`язань зі сплати аліментів, ОСОБА_2 за попередньою домовленістю з ОСОБА_5 та зі своєю матір`ю ОСОБА_6 , перераховував власні кошти на ім`я останньої з метою подальшої сплати нею на користь стягувачки коштів від його імені в рахунок погашення аліментів на утримання сина ОСОБА_4 .

Загальна сума, сплачених ОСОБА_2 аліментів на утримання сина у період з 01.12.2020 по 01.12.2022 складає 19784,70 грн.

Стягувачка факт добровільної сплати аліментів заперечує, а державний виконавець відмовляється зараховувати відповідні суми в якості погашення заборгованості зі сплати аліментів.

Будь-які інші фінансові зобов`язання перед ОСОБА_3 у ОСОБА_2 відсутні.

Ухвалою Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 28.06.2024 скаргу адвоката Жеребенко Олени Валеріївни в інтересах ОСОБА_2 про визнання дій старшого державного виконавця Новомиргородського відділу державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Власенко К. В. неправомірними, скасування розрахунку заборгованості та зобов`язання вчинити дії, задоволено частково.

Визнано дії старшого державного виконавця Новомиргородського відділу державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Власенко К.В. щодо не врахування здійснених скаржником платежів згідно платіжних доручень у період з 01.12.2020 по 01.12.2022 на загальну суму 49784 грн 70 коп. при проведенні розрахунку заборгованості зі сплати аліментів по ВП НОМЕР_3 від 04.07.2023 №7976 неправомірними.

Зобов`язано старшого державного виконавця Новомиргородського відділу державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Власенко К.В. провести перерахунок заборгованості за аліментами в межах виконавчого провадження ВП НОМЕР_4 з урахуванням сплачених як аліменти платежів згідно платіжних квитанцій у період з 01.12.2020 по 01.12.2022 на загальну суму 49784 грн 70 коп.

У задоволенні решти вимог відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд прийшов до висновку, що квитанції від платника ОСОБА_7 з зазначенням призначення платежу, зокрема, «аліменти від ОСОБА_2 на малолітнього сина ОСОБА_4 » та «аліменти на малолітнього сина ОСОБА_4 », а також квитанції без зазначення призначення платежу "аліменти", надані на підтвердження сплати боржником ОСОБА_4 на користь стягувача аліментів, повинні бути враховані державним виконавцем при обчисленні заборгованості скаржника за аліментами, оскільки в них зазначено призначення платежу та доказів на підтвердження наявності інших зобов`язань боржника та ОСОБА_6 (матері останнього) перед стягувачем матеріали справи не містять, як і не надано доказів відмови останньої від отримання вищевказаних грошових переказів.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги Новомиргородського відділу державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).

Новомиргородський відділ державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) подав до апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування ухвали Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 28.06.2024 та винесення рішення про відмову у задоволенні скарги.

Вказує, що 22.01.2020 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_4 по виконанню виконавчого листа № 397/1071/19, виданого Олександрівським районним судом 29.11.2019, про стягнення з боржника ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів у розмірі 1/4 частини заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 22.07.2019, до досягнення ним повноліття, яку направлено сторонам рекомендованою кореспонденцією 22.01.2020 за вихідними номерами 4983, 4984.

18.02.2020 державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату боржника ОСОБА_2 , яку направлено до ТОВ «Тропік» у зв`язку з працевлаштуванням боржника.

З березня 2020 року по серпень 2020 року відрахування аліментів проводилось із заробітної плати боржника.

Зазначає, що сторони виконавчого провадження (зокрема, боржник) зобов`язані ознайомлюватись з матеріалами виконавчого провадження у автоматизованій системі виконавчого провадження.

Відповідно до частини 3 Розділу 16 Інструкції з організації примусового виконання рішень, у разі якщо боржник не працює і сплачує аліменти самостійно стягувачу, квитанції (або їх копії) про перерахування аліментів надаються виконавцю не пізніше наступного робочого дня після сплати та долучаються до матеріалів виконавчого провадження.

01.02.2022 боржнику ОСОБА_2 направлено виклик державного виконавця щодо явки до відділу та надання доказів про сплату аліментів, у зв`язку з наявністю заборгованості зі сплати аліментів.

Боржник ОСОБА_2 до відділу не з`явився, проте з`явилась мати боржника, яка надала платіжні доручення про сплату аліментів, у яких платником є ОСОБА_6 , отримувачем є ОСОБА_3 , призначення платежу «переказ власних коштів для поповнення картки».

Державним виконавцем було повідомлено матері боржника ОСОБА_6 , що вона не є боржником у виконавчому провадженні № НОМЕР_3, а тому не може бути платником аліментів, та запропоновано звернутись до установи банку для отримання (за можливості) більш розгорнутих квитанцій (зокрема, призначення платежу). Також, до відділу не надавалось доручення на представлення інтересів боржника у виконавчому провадженні ОСОБА_6 .

Щодо призначення платежу в платіжних дорученнях, наданих до відділу ОСОБА_6 , відсутні будь-які відмітки про те, що дані платежі є аліментами, а також про те, що платником є ОСОБА_2 . До того ж, призначення платежу в платіжних дорученнях, наданих до Новомиргородського ВДВС та до суду, відрізняється.

Самого лише факту перерахування коштів на користь стягувача аліментів недостатньо. Важливо, щоб у відповідній квитанції чи платіжному дорученні було вказано, що такі кошти є аліментами.

За 2022 рік докази про сплату аліментів до відділу подавались лише за лютий, березень, травень та грудень 2022 року.

Станом на 01.07.2023 згідно поданих доказів про сплату заборгованість по аліментам становить 68276,82 грн.

У скарзі від 12.07.2023 в абзаці 6 зазначається, що аліменти сплачувались щомісячно, проте в скарзі, в абзаці 8 міститься спростування і зазначено, що заборгованість на даний час частково погашено.

Апелянт вказує, що зі змісту скарги взагалі не зрозуміло, що саме оскаржує скаржник, який саме розрахунок заборгованості зі сплати аліментів за 2018, 2019, 2020, 2021, 2022 чи за 2023.

Державним виконавцем зарахувались квитанції, де в призначені платежу є платником ОСОБА_2 , не зараховуються лише квитанції де платником є ОСОБА_6 та в призначені платежу відсутнє посилання на боржника (платника аліментів).

Мати боржника ОСОБА_6 , яка здійснювала перерахування коштів на ім`я стягувача ОСОБА_3 , не є стороною та учасником виконавчого провадження, де чітко визначено в ст.ст. 14, 15 ЗУ «Про виконавче провадження», а саме учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій. Доручення на представництво ОСОБА_6 свого сина ОСОБА_2 по виконавчому провадженні до відділу не надано.

Враховуючи викладене, держаний виконавець не міг долучити квитанції без зазначення призначення платежу, де платник повинен бути ОСОБА_2 .

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Сьора О. М., подала до Кропивницького апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування ухвали Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 28.06.2024 та постановлення нової ухвали про відмову у задоволенні скарги.

Вказує, що у всіх платіжних дорученнях, які боржник ОСОБА_2 просить врахувати в рахунок аліментів, платником зазначена ОСОБА_6 , яка не є стороною та учасником виконавчого провадження (в розумінні ст. ст. 14-15 Закону України "Про виконавче провадження"). У всіх платіжних дорученнях міститься визначення про переказ власних коштів, тобто коштів, які належать не боржнику, а третій особі - ОСОБА_6 , яка є бабусею ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Отже, жодного відношення до виконання судового рішення про аліментні зобов`язання у ВП № НОМЕР_3 між стягувачем ОСОБА_1 та боржником ОСОБА_2 - ОСОБА_6 не має, не може користуватися правами та обов`язками сторін представників та учасників провадження відповідно до ст. 19 ЗУ «Про виконавче провадження» та ніякими судовими рішеннями не зобов`язана сплачувати кошти на користь стягувача ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 3 Розділу 16 «Інструкції з організації примусового виконання рішень», затвердженої наказом МЮУ № 512/5 від 02.04.2012 у разі якщо боржник не працює і сплачує аліменти самостійно стягувачу, квитанції (або їх копії) про перерахування аліментів надаються виконавцю не пізніше наступного робочого дня після сплати та долучаються до матеріалів виконавчого провадження. Проте, боржник ОСОБА_2 вказаного обов`язку не виконав, квитанції (або їх копії) про перерахування аліментів виконавцю не надав.

Крім того, боржник ОСОБА_2 не звертався до державного виконавця з клопотанням про зарахування грошових коштів-аліментів, які, як він зазначає, сплачував стягувачу в добровільному порядку. І відповідно розрахунок заборгованості зі сплати аліментів по ВП НОМЕР_3 від 04.07.2023 № 7976 державним виконавцем Власенко К. В. проведено на підставі наявних в нього відомостей станом на 04.07.2023, в межах повноважень наданих йому законом, а тому підстави для визнання дій державного виконавця неправомірними відсутні.

Таким чином, державний виконавець діяв в межах повноважень, а оскільки боржник не надав до суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про протиправність дій державного виконавця, та докази щодо необхідності скасування розрахунку заборгованості по аліментам, оскільки сума заборгованості по аліментам, була визначена державним виконавцем на підставі даних, що містилися у виконавчому провадженні, копії квитанцій та переказів про сплату аліментів боржник не надав до ВДВС, тому підстав для визнання нечинною та скасування довідки-розрахунку заборгованості по аліментам з доводів, викладених у скарзі, немає.

Скаржником у прохальній частині скарги у 2 пункті зазначено: прошу зобов`язати старшого державного виконавця Новомиргородського відділу державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Власенко К.В. врахувати, як аліменти сплачені платежі згідно платіжних доручень у період з 01.12.2020 по 01.12.2022 на загальну суму 49 784 грн 70 коп.

В той час як суд першої інстанції у своїй ухвалі вказав: зобов`язати старшого державного виконавця Новомиргородського відділу державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Власенко К. В. провести перерахунок заборгованості за аліментами в межах виконавчого провадження ВП НОМЕР_4 з урахуванням сплачених як аліменти платежів згідно платіжних квитанцій у період з 01.12.2020 по 01.12.2022 на загальну суму 49 784 грн 70 коп.

Таким чином, у своєму рішенні суд першої інстанції порушив принцип диспозитивності, закріплений у ст. 13 ЦПК України - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. А саме: суд зобов`язав державного виконавця провести перерахунок заборгованості за аліментами, тоді як у скарзі заявлено вимогу про зобов`язання державного виконавця врахувати, як аліменти, сплачені платежі.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що фактично між боржником та стягувачем виник спір щодо розміру заборгованості.

Однак, позову про визначення розміру заборгованості боржник не пред`являв.

Предметом розгляду справи є рішення, дія або бездіяльність державного виконавця, що визначено ст. 447 ЦПК України. А отже, у межах оскарження діяльності державного виконавця вказана вимога не може бути пред`явлена, досліджена судом та вирішена судом по суті у судовому рішенні.

Скаржником не додано до скарги розрахунків суми сплачених аліментів, а зазначена та сума, що визначена державним виконавцем у довідці-розрахунку від 04.07.2023. Крім того, судом теж не проводилися розрахунки сум сплачених аліментів, про які зазначає скаржник у своїй скарзі, проте у резолютивній частині оскаржуваної ухвали ця сума 49 784 грн 70 коп. зазначена як безспірна.

Отже, суд першої інстанції, розглянувши по суті скаргу боржника ОСОБА_2 , як суд, який видав виконавчий документ на виконання ухваленого ним судового рішення, не звернув уваги на те, що такий спір не підлягає розгляду в межах цієї справи за правилами цивільного судочинства, тому припустився порушення відповідних норм процесуального права.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

У відзивах на вказані апеляційні скарги адвокат Жеребенко О. В., яка діє в інтересах ОСОБА_2 , просила залишити ухвалу Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 28.06.2024 без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

Позиція апеляційного суду.

Відповідно до ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Заслухавши пояснення представника Новомиргородського відділу державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Чупика В. В. та представника стягувача адвоката Сьори О. М., які підтримали доводи та вимоги апеляційних скарг, пояснення представника скаржника адвоката Жеребенко О. В., яка заперечувала щодо задоволення апеляційних скарг, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційних скарг, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги Новомиргородського відділу державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Встановлені судом першої інстанції неоспорені обставини, а також обставини встановлені апеляційним судом.

Рішенням Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 29.11.2019 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з дня пред`явлення позову до суду, тобто з 22.07.2019 і до повноліття сина, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.35-37 том 1).

22.01.2020 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_4 по виконанню виконавчого листа № 397/1071/19, виданого Олександрівським районним судом 29.11.2019, про стягнення з боржника ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів у розмірі 1/4 частини заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 22.07.2019 року, до досягнення ним повноліття.

Згідно пояснень ОСОБА_2 , поданих начальнику Новомиргородського відділу Державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Чупику В. В., ОСОБА_2 у період з 01 січня 2020 року по 01 червня 2022 року щомісячно перераховував кошти на картковий рахунок НОМЕР_1 своєї матері ОСОБА_6 , які в подальшому були перераховані на картковий рахунок НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , у якості аліментів, на утримання малолітнього сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.61 том 1).

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 04.07.2023 №7976, здійсненого старшим державним виконавцем Власенко К. В., заборгованість ОСОБА_2 за аліментами станом на червень 2023 року, становить 68 276,82 грн (а.с.36 том 1).

Мотиви, з яких виходить колегія суддів апеляційного суду.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Серед основних засад (принципів) цивільного судочинства є обов`язковість судового рішення (стаття 18 ЦПК України).

Частиною першою та третьою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що порядок стягнення аліментів визначається законом. Визначення суми заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частки від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому СК України.

Відповідно до частини восьмої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» спори щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Статтею 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи обов`язки.

Отже, боржник вправі звернутися до суду зі скаргою щодо розміру, способу виконання рішення суду зі сплати аліментів у порядку виконання судового рішення.

Такий правовий висновок виклав Верховний Суд у постанові від 05 серпня 2020 року у справі №464/6206/18.

Питання з приводу правомірності визначення державним виконавцем розміру аліментів підлягає розгляду в порядку судового контролю за виконанням судових рішень, шляхом подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця.

Згідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч.1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2, п.1, 22 ч. 3 ст.18 вказаного Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Частиною 3 ст. 195 СК України передбачено, що розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Відповідно законодавець визначив обов`язок виконавця обчислювати розмір заборгованості за аліментами та водночас імперативно передбачив, що у разі незгоди заінтересованої особи з визначеним (обчисленим) виконавцем розміром заборгованості за аліментами, спір вирішується судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Представник скаржника ОСОБА_2 звернулась до суду зі скаргою, в якій просила:

- визнати дії старшого державного виконавця Новомиргородського відділу державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Власенко К.В. щодо не врахування здійснених скаржником платежів згідно платіжних доручень у період з 01.12.2020 по 01.12.2022 на загальну суму 49784 грн 70 коп. неправомірними та скасувати розрахунок заборгованості зі сплати аліментів по ВП НОМЕР_3 від 04.07.2023 року №7976;

- зобов`язати старшого державного виконавця Новомиргородського відділу державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Власенко К.В. врахувати, як аліменти сплачені платежі згідно платіжних доручень у період з 01.12.2020 по 01.12.2022 на загальну суму 49784 грн 70 коп.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково вимоги скаржника, вказав, що квитанції від платника ОСОБА_7 із зазначенням призначення платежу, зокрема, «аліменти від ОСОБА_2 на малолітнього сина ОСОБА_4 » та «аліменти на малолітнього сина ОСОБА_4 », а також квитанції без зазначення призначення платежу "аліменти", надані на підтвердження сплати боржником ОСОБА_4 на користь стягувача аліментів, повинні бути враховані державним виконавцем при обчисленні заборгованості скаржника за аліментами, оскільки в них зазначено призначення платежу та докази на підтвердження наявності інших зобов`язань боржника та ОСОБА_6 (матері останнього) перед стягувачем матеріали справи не містять, як і не надано доказів відмови останньої від отримання вищевказаних грошових переказів.

Апеляційний суд вважає такі висновки суду помилковими з огляду на таке.

Порядок стягнення аліментів здійснюється відповідно до вимог статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», норм Сімейного Кодексу України (далі - СК України), Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 04 квітня 2012 року № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 року № 489/20802 (далі - Інструкція).

Відповідно до частини 3 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» (далі-Закон) визначення суми заборгованість зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому СК України.

Виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Виконавець зобов`язаний повідомляти про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі:

1)находження виконавчого документа на виконання від стягувача;

2)подання заяви стягувачем або боржником;

3)надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи-підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідну заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи;

4)надіслання виконавчого документу за належністю до іншого органу державної виконавчої служби;

5)закінчення виконавчого провадження (частина 4 статті 71 Закону).

Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів видається органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем на вимогу стягувача протягом трьох робочих днів у випадках, встановлених законом.

Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів дійсна протягом одного місяця з дня її видачі (частина 13 статті 71 Закону).

Згідно частини 2 статті 195 СК України заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості.

Пунктом 3 Розділу XVI Інструкції визначено, що у разі якщо боржник не працює і сплачує аліменти самостійно стягувачу, квитанції (або їх копії) про перерахування аліментів надаються виконавцю не пізніше наступного робочого дня після сплати та долучаються до матеріалів виконавчого провадження.

Виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця та у випадках, передбачених частиною 4 статті 71 Закону, повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника.

Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із:

звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів.

Згідно частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У запереченнях на скаргу та апеляційній скарзі представник Новомиргородського відділу державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі вказав, що державним виконавцем зараховувались в рахунок аліментів квитанції, де в призначенні платежу є платником ОСОБА_2 , не зараховувались лише ті квитанції, де в призначенні платежу відсутнє посилання на боржника (платника аліментів).

Мати боржника ОСОБА_6 , яка здійснювала перерахування коштів на ім`я стягувача ОСОБА_3 , не є стороною та учасником виконавчого провадження.

Крім того, боржник ОСОБА_2 не звертався до державного виконавця з клопотанням про зарахування грошових коштів-аліментів, які, як він зазначає, сплачував стягувачу в добровільному порядку. І відповідно розрахунок заборгованості зі сплати аліментів по ВП НОМЕР_3 від 04.07.2023 № 7976 державним виконавцем Власенко К. В. проведено на підставі наявних в нього відомостей станом на 04.07.2023, в межах повноважень наданих йому законом.

З урахуванням наявних у матеріалах справи доказів, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для визнання неправомірними дій старшого державного виконавця Новомиргородського відділу державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Власенко К.В. щодо не врахування здійснених скаржником платежів згідно платіжних доручень у період з 01.12.2020 по 01.12.2022 на загальну суму 49784 грн 70 коп.

За викладеного, висновок суду першої інстанції не відповідає обставинам справи, наданим учасниками справи доказам, суперечить вимогам наведених норм матеріального права.

Посилання скаржника на те, що він як боржник перераховував стягувачу грошові кошти за період з 01.12.2020 по 01.12.2022 у сумі 49 784 грн 70 коп. на погашення боргу зі сплати аліментів, суд не приймає, оскільки на підтвердження вказаного не надано належних та допустимих доказів.

Боржником не доведено, що спірні квитанції, в яких платником значиться ОСОБА_6 , а в призначенні платежу зазначено: переказ особистих коштів для поповнення картки, мали призначення саме як аліменти, сплачені ним на утримання сина ОСОБА_4 .

Так, згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 14 липня 2021 року у справі №753/14154/19 за відсутності відомостей про призначення платежу "Аліменти" у документах у підтвердження здійснення платежів, підстави для здійснення перерахунку заборгованості з аліментів відсутні.

Дії державного виконавця вчинені відповідно до закону і в межах повноважень, надані до виконавчого провадження квитанції до платіжних інструкцій (а.с.63-77, 79-80, 82-84 т. 1), де призначення платежів, здійснених від імені ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , вказане - на виплату аліментів на ОСОБА_4 , були враховані,про що є інформація у виконавчому провадженні та розрахунках заборгованості, що залишилось без належної оцінки суду першої інстанції.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку про те, що дії державного виконавця по неврахуванню платіжних документів, наданих боржником, при обчисленні розміру його заборгованості зі сплати аліментів, при наявності спору між сторонами виконавчого провадження щодо цієї заборгованості, були правомірними, під час здійснення такого розрахунку державним виконавцем враховані усі платежі, що були здійснені боржником на виконання аліментних зобов`язань та підтверджені наданими до ВДВС належними та допустимими доказами.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно вимог п. п. 1, 3, 4 ч. 1, 2 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм процесуального та матеріального права, яке призвело до неправильного вирішення справи, тому оскаржувану ухвалу необхідно скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні скарги за її безпідставністю.

Керуючись ст. 367, 368, 371, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Новомиргородського відділу державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 28.06.2024 скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_2 на дії старшого державного виконавця Новомиргородського відділу державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Власенко К.В. в повному обсязі.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий С. М. Єгорова

Судді О. Л. Карпенко

О. І. Чельник