Рішення

від 10.10.2024 по справі 320/49131/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2024 року м.Київ № 320/49131/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області

про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області, в якому просить суд:

визнати протиправними дії Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області, щодо стягнення з позивача адміністративного збору всупереч Закону України №3551-XII від 22.10.1993 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» стаття 13 пункт 23) при оформленні паспорта громадянина України для виїзду за кордон;

зобов`язати Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області виплатити позивачу нанесений прямий матеріальний збиток в сумі: 465 (чотириста шістдесят п`ять) гривень 00 копійок;

зобов`язати Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області відшкодувати ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що своїми діями відповідач ввів його в оману внаслідок чого ним безпідставно сплачено 465 гривень за адміністративні послуги при зверненні із заявою про оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Вказані дії відповідача спричинили моральні страждання позивача та завдали йому моральну шкоду у розмірі 10 000 грн. Просить суд задовольнити позов.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі відкрито провадження у справі №320/49131/23, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов та витребуваних документів.

14 лютого 2024 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області надійшов відзив на позов.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що позивач 02 листопада 2023 року звернувся до Управління (Центр) НАП Оболонської районної в місті Києві ДА із заявою -анкетою №25961412 про внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, а саме для оформлення паспорту громадянина України для виїзду за кордон. Управління (Центр) НАП Оболонської районної в місті Києві Державної адміністрації є окремою юридичною особою (код в ЄДРПОУ: 42436885) і не підпорядковане ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області.

Вирішення питання про надання пільги при оформленні паспорта громадянина України для виїзду за кордон не належить до компетенції Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області так як оформлення паспорту громадянина України для виїзду за кордон ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області не здійснювалося, а здійснювалося Управлінням (Центр) НАП Оболонської районної в місті Києві Державної адміністрації.

Згідно із правовим висновком, викладеним у Постанові Верховного Суду від 25 січня 2018 року, по справі №П/9901/5/181800/399/17, обов`язковою умовою надання правового захисту судом е наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області не вчинено жодних протиправних дій відносно позивача у справі, оскільки заяву про видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області не розглядало.

Враховуючи вищезазначене позивачем ані в позові, ані доказами до позову не надано жодного підтвердження вчинення ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області протиправних дій стосовно заяви щодо видачі паспорту громадянина України для виїзду за кордон.

А тому, позовна вимога, щодо зобов`язання ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області виплатити позивачу понесений прямий матеріальний збиток в сумі 465 грн., є безпідставною, оскільки законодавством визначені повноваження не відносяться до компетенції ЦМУ ДМС м. Києві та Київській області.

Отже, позов є необґрунтованим та безпідставним та таким, що не відповідає обставинам справи. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Правом надання відповіді на відзив згідно положень статті 163 КАС України позивач не скористалась.

З метою додержання розумного строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд визнав за можливе розгляд справи здійснювати за наявними матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_1 виданого Слов`янським МВ УМВС України в Донецькій області 18 червня 1997 року.

Відповідно до довідки МСЕК серії ДОН №293014 ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи.

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 від 23 січня 2014 року ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни.

ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою Управління соціального захисту населення Оболонської районної в м. Києві Державної адміністрації від 29 серпня 2022 року №3005-5002056097/37887.

Позивач 02 листопада 2023 року звернувся до Управління (Центр) НАП Оболонської районної в місті Києві ДА із заявою-анкетою №25961412 про внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, а саме для оформлення паспорту громадянина України для виїзду за кордон.

28 листопада 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області в якій просив вжити заходів щодо повернення ОСОБА_1 незаконно стягнутих коштів в сумі 356грн всупереч Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Листом Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області від 13 грудня 2023 року №Д-2236/6/8010-23/8010.5/4169-23 повідомлено позивача, що Закон №1474 надає право місцевим громадам самостійно визначатися, яким категоріям громадян надавати пільги по сплаті адміністративного збору та в якому розмірі. Вирішення питання про надання пільги при оформленні паспорта громадянина України для виїзду за кордон не належить до компетенції Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області.

Вважаючи дії Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (далі - Закон №3351-ХІІ) визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

Пунктом 23 частини першої статті 13 Закону №3351-ХІІ визначено, що особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам (стаття 7) надаються такі пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 02.11.2023 звернувся до Управління (Центр) НАП Оболонської районної в місті Києві ДА із заявою-анкетою №25961412 про внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, а саме для оформлення паспорту громадянина України для виїзду за кордон.

Управління (Центр) НАП Оболонської районної в місті Києві Державної адміністрації є окремою юридичною особою (код в ЄДРПОУ: 42436885) і не підпорядковане ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області.

Законом України від 14 липня 2016 року №1474-VШ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, спрямовану на лібералізацію Європейським Союзом візового режиму для України» (далі - Закон № 1474), визначено, що органи місцевого самоврядування можуть звільняти окремі категорії осіб від оплати вартості адміністративної послуги за оформлення ( у тому числі замість втрачених або викрадених), обмін документів підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, яка зараховується до місцевих бюджетів, а також приймати рішення про компенсацію таким категоріям осіб вартості адміністративної послуги за оформлення ( у тому числі замість втрачених або викрадених), обмін документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, вартості бланка документа, його персоналізації, яка зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Отже, Закон № 1474 надає право місцевим громадам самостійно визначатися, яким категоріям громадян надавати пільги по сплаті адміністративного збору та в якому розмірі.

Тобто у даному конкретному випадку, вирішення питання про надання пільги при оформленні паспорта громадянина України для виїзду за кордон не належить до компетенції Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області так як оформлення паспорту громадянина України для виїзду за кордон ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області не здійснювалося, а здійснювалося Управлінням (Центр) НАП Оболонської районної в місті Києві Державної адміністрації.

Управління (Центр) НАП Оболонської районної в місті Києві Державної адміністрації не є відповідачем в цій справі.

При цьому, порядок заміни неналежної сторони в адміністративній справі регламентований статтею 48 КАС України.

Частинами третьою - шостою статті 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.

Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.

Зміст наведених вище положень статті 48 КАС України свідчить на користь того, що питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача вирішується судом у разі, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом.

Разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження факту звернення позивача до Управління (Центр) НАП Оболонської районної в місті Києві Державної адміністрації із заявою щодо повернення йому неправомірно сплаченого адміністративного збору, що є предметом спору у цій справі. Також матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження того, що Управління (Центр) НАП Оболонської районної в місті Києві Державної адміністрації відмовило позивачу в поверненні вказаного збору.

Суду не надано жодних доказів, які б свідчили про наявність між позивачем та Управлінням (Центр) НАП Оболонської районної в місті Києві Державної адміністрації будь-яких спірних правовідносин.

Натомість, доводи позовної заяви ґрунтуються, зокрема, на тому, що саме Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області є органом, яке повинно повернути позивачу неправомірно сплачений адміністративний збір, встановлений .

Відтак, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для заміни в цій судовій справі первісного відповідача Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області на Управління (Центр) НАП Оболонської районної в місті Києві Державної адміністрації.

Згідно зі статтею 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Спірні рішення повинні оцінюватися на відповідність дотримання принципу законності. Такий принцип відображено у частині другій статті 19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із правовим висновком, викладеним у Постанові Верховного Суду від 25 січня 2018 року, по справі №П/9901/5/181800/399/17, обов`язковою умовою надання правового захисту судом е наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Отже, при вирішенні даної справи по суті суд виходить з того, що у разі, якщо норма матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, вказує на те, що відповідальність повинна нести інша особа, а не та, до якої пред`явлено позов, оскільки не є учасником спірних правовідносин, то підстави для задоволення такого позову відсутні.

Аналогічну правову позицію з питання неналежного відповідача у справі висловив Верховний Суд у постанові від 21 грудня 2018 року в справі № 803/1252/17.

Згідно із частиною п`ятою статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також суд зазначає, що інші доводи позивача не підлягають оцінці судом при розгляді даної справи, оскільки стосуються особи, яка не є стороною по справі, а тому і законність їх дій може бути перевірена лише у випадку пред`явлення позову до особи, яка є належним відповідачем у справі.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так у пункті 23 Рішення у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що адміністративний позов було заявлено до неналежного відповідача, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу його право на звернення до суду із позовом до належного відповідача та клопотанням про поновлення строку звернення до суду як такого, що пропущений з поважних причин.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, а позивач в силу закону звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

2. Розподіл судових витрат не здійснювати

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жукова Є.О.