Рішення

від 09.10.2024 по справі 380/17067/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2024 рокусправа № 380/17067/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергобіо-Т» про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергобіо-Т», в якій просить стягнути з відповідача борг на суму 30 952,86 грн з розрахункових рахунків в банках, які обслуговуються дане товариство, та за рахунок готівки, що належать відповідачу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач має податковий борг з орендної плати з юридичних осіб та фінансових санкцій. Оскільки заборгованість відповідачем добровільно не погашається, просить стягнути таку у судовому порядку.

Щодо процесуальних дій, вчинених у зв`язку із розглядом цієї справи, суд зазначає наступне.

Ухвалою судді від 09.08.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали подати відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України.

Копія ухвали судді від 09.08.2024 надіслана рекомендованим листом на адресу місцезнаходження відповідача. Однак, конверт з судовою кореспонденцією повернуто на адресу суду із зазначенням причин невручення «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ч. 11 ст. 126 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Станом на момент розгляду цієї справи, жодних заяв по суті справи на адресу суду від відповідача не надходило.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергобіо-Т» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань із присвоєнням коду ЄДРПОУ 39602341.

Згідно з довідкою про податкову заборгованість, копія якої міститься в матеріалах справи, податкова заборгованість відповідача станом на 23.07.2024 становить 30 952,86 грн.

Вказана заборгованість виникла на підставі наступного:

з орендної плати з юридичних осіб:

- податкова декларація на 2021 рік на суму 40 017,86 (до стягнення заявлено суму 29 932,86 грн);

фінансові (штрафні) санкції:

- податкове повідомлення-рішення форми «ПС» №00/6748/0405 від 18.03.2024 на суму 680,00 грн, винесене на підставі акту камеральної перевірки №5035/09-19-04-05/39602341 від 16.03.2024;

- податкове повідомлення-рішення форми «ПС» №00/3707/09-19-04-05 від 20.09.2022 на суму 340,00 грн, винесене на підставі акту камеральної перевірки №2995/09-19-04-05/39602341 від 20.09.2022.

Головне управління ДПС у Івано-Франківській області 08.06.2021 сформувало податкову вимогу №0025485-1304-0920, згідно з якою станом на 04.06.2024 сума податкового боргу відповідача становить 3254,28 грн.

Оскільки заборгованість відповідачем добровільно не погашається, просить стягнути таку у судовому порядку.

Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України (надалі - ПК України).

У відповідності до припису норми пп. 14.1.137 п. 14.1 ст. 14 ПК України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пп. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 ПК України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з осіб, що вчинили податкове правопорушення або порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 15.1. ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (п. 16.1.4. ст. 16 ПК України).

У відповідності до п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України). Не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків (п. 56.11 ст. 56 ПК України).

Отже, самостійно нараховані відповідачем суми податкового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб у податковій декларації вважаються узгодженими.

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (п. 57.3. ст. 57 ПК України).

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню за штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Як встановлено в абз. 4 п. 56.18 ст. 56 ПК України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу, податкове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З аналізу наведених положень слідує, що у разі несплати платником податків протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, визначених контролюючим органом грошових зобов`язань та не оскарження у зазначений строк відповідного рішення контролюючого органу, такі податкові зобов`язання вважаються узгодженими.

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (п. 57.3. ст. 57 ПК України).

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню за штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Як встановлено в абз. 4 п. 56.18 ст. 56 ПК України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу, податкове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З аналізу наведених положень слідує, що у разі несплати платником податків протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, визначених контролюючим органом грошових зобов`язань та не оскарження у зазначений строк відповідного рішення контролюючого органу, такі податкові зобов`язання вважаються узгодженими.

Як випливає з матеріалів справи, податкові повідомлення-рішення, якими відповідачу визначено грошові зобов`язання, надсилались відповідачу. Податкове повідомлення-рішення №00/3707/09-19-04-05 від 20.09.2022 вручене відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Конверт з податковим повідомленням-рішенням №00/6748/0405 від 18.03.2024 повернувся адресанту із зазначенням причин невручення «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до п. 4 розділу ІІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року № 1204 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 року за № 124/28254, якщо пошта (поштова служба) не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення через відсутність за місцезнаходженням платника податків (посадових осіб платника податків), їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштою (поштовою службою) в повідомленні про вручення, із зазначенням причин невручення.

З урахуванням зазначених вище правових норм, вищеназвані податкові повідомлення-рішення вважаються належним чином врученими відповідачу.

Таким чином, враховуючи, що доказів оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень в судовому порядку відповідачем не надано, суд доходить висновку, що станом на момент звернення позивача із даним позовом до суду та станом на момент розгляду даної справи, заявлені позивачем до стягнення грошові зобов`язання відповідача вважаються узгодженими.

У той же час, зазначені грошові зобов`язання не сплачені у встановлений строк, що підтверджується обліковими даними, та, відповідно, набули статусу податкового боргу.

Доказів на спростування вказаного факту відповідачем не надано.

Згідно з п. 59.1, 59.5 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

З матеріалів справи встановлено, що Головне управління ДПС у Івано-Франківській області 08.06.2021 сформувало податкову вимогу №0025485-1304-0920, згідно з якою станом на 04.06.2024 сума податкового боргу відповідача становить 3254,28 грн.

Вказана податкова вимога вручена відповідачу 15.06.2021, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Доказів оскарження та скасування зазначеної податкової вимоги та визначеної у ній суми податкового боргу відповідачем не надано.

Проте вказана податкова вимога залишилась без виконання. Податкова заборгованість відповідача в повному обсязі не погашалась, а навпаки збільшилась.

Порядок реалізації права органу державної податкової служби на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу визначено ст. 95 ПК України. Зокрема, відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПК України).

Зазначена норма встановлює послідовність стягнення податкового боргу за рахунок різних джерел: спочатку за рахунок коштів, а у разі їх недостатності - за рахунок майна, яке перебуває в податковій заставі. Таким чином, законом закріплено пріоритет погашення податкового боргу за рахунок коштів.

Таким чином, з наведеного вбачається, що, по-перше, позивачем дотримані вимоги п. 95.2 ст. 95 ПК України, а відтак і дотримана встановлена ПК України процедура, яка передує зверненню до суду із позовом про стягнення податкового боргу; по-друге, вимоги позивача про стягнення податкового боргу за рахунок грошових коштів на банківських рахунках платника податків, відповідають приписам чинного законодавства.

З огляду на наведене, а також враховуючи, що узгоджена сума податкового зобов`язання набула статусу податкового боргу, а її розмір підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, беручи до уваги направлення контролюючим органом податкової вимоги та відсутність доказів добровільної сплати відповідачем визначеної суми боргу, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для стягнення з відповідача спірної суми заборгованості, яка є предметом розгляду даної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень. Разом з тим, як зазначає Верховний Суд в постанові від 13.11.2018 по справі №805/528/17-а (адміністративне провадження №К/9901/3571/17, К/9901/3590/17), згідно з принципом змагальності суб`єкт господарювання має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.

Такий зміст правового регулювання відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленій у постанові від 08.06.2016 у справі № 21-804а16, а також у постанові 25.06.2018 у справі №808/5439/13-а.

Натомість відповідач по справі не надав жодного доказу на спростування позовних вимог.

Отже, з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд доходить висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до приписів ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки позивач не надав доказів понесення таких судових витрат, суд не має підстав вирішувати питання про їх розподіл.

Керуючись ст. ст. 2, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд

в и р і ш и в :

позов Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергобіо-Т» про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергобіо-Т» до бюджету кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, податковий борг у розмірі 30 952 (тридцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят дві) гривні 86 копійок.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (79018, м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 20; код ЄДРПОУ 43968084).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергобіо-Т» (81700, Львівська обл., м. Жидачів, вул. Залізнична, 5; код ЄДРПОУ 39602341).

СуддяСидор Наталія Теодозіївна