Постанова

від 10.10.2024 по справі 440/4664/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2024 р. Справа № 440/4664/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Русанової В.Б. , Курило Л.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.06.2024, головуючий суддя І інстанції: Г.В. Костенко, м. Полтава, повний текст складено 20.06.24 у справі № 440/4664/24

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства внутрішніх справ України , Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області

про визнання протиправною відмови, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі за текстом також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області (далі за текстом також - відповідачі), в якому просив:

- визнати протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України у призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції від 21.10.2015 за № 850;

- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства внутрішніх справ України, оформлене листом від 22.12.2023 за вих. № 96761/49-27400-2023, про відмову в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції від 21.10.2015 за № 850;

- зобов`язати Ліквідаційну комісію УМВС України в Полтавській області повторно надіслати до Міністерства внутрішніх справ України документи для призначення і виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції від 21.10.2015 за № 850;

- зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення щодо призначення і виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції від 21.10.2015 за № 850.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо не прийняття рішення за заявою (рапортом) ОСОБА_1 від 16.09.2022 щодо призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням другої групи інвалідності.

Зобов`язано Ліквідаційну комісію Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області повторно направити до Міністерства внутрішніх справ України заяву (рапорт) ОСОБА_1 від 16.09.2022 з доданими документами для прийняття рішення щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням другої групи інвалідності.

Зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення відповідно до вимог пункту 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 за № 850, за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 16.09.2022 з доданими документами щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням другої групи інвалідності.

В решті вимог позов залишено без задоволення.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, Міністерство внутрішніх справ України оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає його ухваленим з порушенням норм матеріального права та процесуального права, без урахування усіх обставин, які мають значення для справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач наводить обставини справи та нормативно - правове обґрунтування вимог апеляційної скарги шляхом викладення тексту норм, зазначених у відзиві на позовну заяву. Зазначає про помилкове задоволення позовних вимог судом першої інстанції з огляду на те, що ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності внаслідок захворювання, яке пов`язане з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а отже права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно Порядку № 850 позивач не має. Вказує, що суд першої інстанції неналежно дослідив докази та не врахував те, що позивач вважає лист МВС від 22.12.2024 № 96761/49-27400-2023, яким повернуто матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , рішенням МВС про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги, проте рішення про призначення чи про відмову у призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 не приймалося, а отже позовні вимоги у відповідній частині є передчасними та такими, що задоволенню не підлягають.

За результатами апеляційного розгляду відповідач просить скасувати оскаржуване рішення суду в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Від Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача та просить ухвалити рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивач правом на висловлення свого ставлення до апеляційної скарги не скористався.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 12.12.1984 (згідно з Наказом УВС виконкому Полтавської обласної ради № 148 о/с від 12.12.1984) по 22.11.1991 (згідно з Наказом РВВС УВС Полтавської області № 21 о/с від 21.11.1991). Вказане підтверджується, зокрема, довідкою УМВС України в Полтавській області № 53/115/12/02-2021 від 26.02.2021.

Під час проходження служби в органах внутрішніх справ ОСОБА_1 був направлений для виконання спецзавдання по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у період з 01.04.1989 по 02.07.1989, де поряд з іншими колегами, виконував свої службові обов`язки як працівник ОВС (міліціонер) по забезпеченню правопорядку при евакуації населення з зони відчуження, охороні громадського та державного майна від мародерства та інші функції працівника органів внутрішніх справ, передбачені діючим на той час в Українській РСР та Союзі РСР законодавством.

Зазначене підтверджується довідкою Чорнобильського РОВС з особової справи та архівним витягом № 527 від 27.01.2021 з Наказу УВС виконкому Полтавської обласної ради народних депутатів «По особовому складу» № 47л/с від 09.08.1989.

Статус ОСОБА_1 як учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1989 році також підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 24.01.2021, виданим Полтавською ОДА.

Наслідком несення служби у вищевказаному місці було отримання ОСОБА_1 дози іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, що в подальшому стало причиною тяжких захворювань, зокрема, у нього діагностовано стенокардію напруги ФК-ІІ, атеросклеротичний та постінфарктний (2013) кардіосклероз, атеросклероз вінцевих артерій, КВГ (2018), гіпертонічну хворобу ІІІ стадії, 3 ступеня з високим ризиком, СН-ІІ-А стадію.

Центральна міжвідомча експертна комісія МОЗ та МНС України в експертному висновку № 2782 від 23.11.2020 встановила, що діагностовані у ОСОБА_1 захворювання пов`язані з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.).

Характер та тяжкість виявлених у ОСОБА_1 захворювань, пов`язаних з виконанням обов`язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, стали підставою для, зрештою, безтермінового встановлення у нього другої групи інвалідності з 14.12.2020, що підтверджується довідкою до акта оглядку медико-соціальною експертною комісією Полтавської обласної ТР МСЕК (територіальна радіологічна медико-санітарна експертна комісія) серії 12ААВ № 095579 від 19.01.2021.

Відповідно до довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії АБ №0033332 від 19.01.2021 у ОСОБА_1 встановлено 80% втрати професійної працездатності.

На підставі наданих ОСОБА_1 документів 24.05.2021 Управлінням соціального захисту населення Полтавської РДА визнано його ветераном війни - особою з другою групою інвалідності та видано відповідне посвідчення серії НОМЕР_2 .

16.09.2022 ОСОБА_1 звернувся до Управління МВС України в Полтавській області із письмовою заявою (рапортом) встановленого зразка про нарахування та виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановленням другої групи інвалідності у зв`язку з захворюванням, що пов`язане з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (при проходженні служби в органах внутрішніх справ України), відповідно до Закону України «Про міліцію» в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.

До вказаної заяви (заповненого бланку додатку до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції № 850, затвердженому Постановою Кабінету міністрів України від 21.10.2015 (далі - Порядок № 850), ОСОБА_1 долучив усі необхідні документи, які передбачені у вказаному порядку, а саме: оригінал довідки МСЕК про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках); копію довідки до акту огляду МСЕК, засвідчену належним чином копію паспорта та картки платника податків, копію експертного висновку про встановлення причинного зв`язку інвалідності (хвороби) з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС .

Листом № 4/Ш 4151 л.к. від 06.10.2022 Управління МВС України в Полтавській області повідомило, що «заява не відповідає формі згідно з додатком до Порядку. Крім того, не надано повний пакет документів для розгляду відповідно до законодавства… Надані копії документів до заяви завірені не належним чином, тому не мають юридичної сили та не можуть братися до уваги… Ураховуючи те, що Ви отримали другу групу інвалідності від захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби з ЛНА на ЧАЕС, як це зазначено у довідці МСЕК про встановлення групи інвалідності, а не в період проходження служби в органах внутрішніх, дія Порядку та постанови на зазначений випадок не поширюються».

Вважаючи протиправними дії Управління МВС України в Полтавській області, а саме рішення відповідача, що викладено у листі № 4/Ш-4151 л.к. від 06.10.2022, та дії відповідача щодо утримання заяви ОСОБА_1 з додатками від 16.09.2022 та її ненадіслання до МВС України для розгляду, ОСОБА_1 оскаржив їх в судовому порядку.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2023 року у справі № 440/996/23, що набрало законної сили 27 вересня 2023 року, визнано протиправною бездіяльність Управління Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області, яка полягала у нерозгляді заяви ОСОБА_1 та у не направленні до Міністерства внутрішніх справ України документів, поданих ОСОБА_1 на отримання одноразової грошової допомоги, та висновку щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку зі встановленням другої групи інвалідності, у зв`язку зі захворюванням, пов`язаним з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відповідно до Закону України «Про міліцію» в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності; зобов`язано Управління Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області повторно розглянути подані документи про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 та в 15-денний строк, подати документи до Міністерства внутрішніх справ України щодо виплати грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку зі встановленням другої групи інвалідності відповідно до пункту 8 Порядку та умов призначення і виплати одноразової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2023 року у справі №440/996/23 апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області залишено без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.04.2023 по справі № 440/996/23 залишено без змін.

Листом від 15.11.2023 за № 4/Ш-4151л.к. за підписом голови ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області ОСОБА_1 повідомлено, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.04.2023 у адміністративній справі №440/996/23 ліквідаційною комісією УМВС України в Полтавській області надіслані на розгляд до МВС України надані ним матеріали на виплату одноразової грошової допомоги за вих. № 4/3882 від 15.11.2023.

Листом від 08.01.2024 № 4/Ш-4151л.к. за підписом голови ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області, ОСОБА_1 повідомлено, зокрема, таке: «Департаментом пенсійних питань та соціального захисту МВС України за дорученням керівництва Міністерства спільно з відповідальними підрозділами апарату Міністерства внутрішніх справ України розглянуто матеріали щодо призначення Вам одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку № 850, надіслані на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.04.2023 в адміністративній справі № 440/996/23. Листом ДППСЗ МВС України від 22.12.2023 за вих. №96761/49-27400-2023 повідомлено: "Згідно з доданою довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією від 1.01.2021 за № 095579 Вам з 14.12.2020 установлено другу групу інвалідності у зв`язку з захворюванням, пов`язаним із виконанням обов`язків військової служби з ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС.

Оскільки Вам встановлено другу групу інвалідності внаслідок захворювання, що пов`язане з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до зазначеного Порядку Ви не маєте.

До матеріалів долучена копія Експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України щодо встановлення причинного зв`язку хвороб, що привели до інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС від 23.11.2020 за № 2782, у якому зазначено зв`язок Ваших захворювань із виконанням обов`язків військової служби з ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, що не може бути враховано при прийнятті рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги Вам. Оскільки подання такого документу Порядком не передбачене.

Невідповідність надісланих матеріалів вимогам Порядку унеможливила прийняття Міністерством рішення за ними.

Висновок та матеріали щодо призначення Вам одноразової грошової допомоги повернуті МВС як такі, що не відповідають вимогам законодавства".

Вважаючи дії УМВС в Полтавській області та МВС протиправними, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у цій справі.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, враховуючи те, що відповідач жодного рішення відповідно до п. 9 Порядку № 850 не прийняв, натомість надав лише відповідь, викладену в листі щодо повернення матеріалів на доопрацювання, дійшов висновку про визнання протиправною бездіяльності МВС, яка виявилася у неприйнятті жодного рішення за заявою (рапортом) ОСОБА_1 від 16.09.2022 щодо призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням другої групи інвалідності.

З огляду на відсутність будь-якого рішення компетентного органу з питання призначення та виплати позивачу спірної грошової допомоги, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність зобов`язати МВС прийняти рішення відповідно до вимог пункту 9 Порядку № 850 за наслідками розгляду заяви (рапорту) ОСОБА_1 від 16.09.2022 з доданими документами щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням другої групи інвалідності, а також зобов`язати Ліквідаційну комісію УМВС в Полтавській області повторно направити до МВС заяву ОСОБА_1 від 16.09.2022 з доданими документами для прийняття рішення щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням другої групи інвалідності.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 6 ст. 23 Закону України "Про міліцію" (в редакції, чинній до 07.11.2015), у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

У зв`язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 за № 580-VIII, який набув чинності 07.11.2015, Закон України "Про міліцію" втратив чинність. Проте абзацом 3 пункту 15 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про національну поліцію" (пункт 15 розділу XI доповнено абзацом третім згідно із Законом України від 23.12.2015 № 900-VIII, який набрав чинності 29.12.2015) передбачено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

21.10.2015 Кабінетом Міністрів України прийнята Постанова № 850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" (далі - Порядок № 850 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

За змістом вказаної постанови, вона прийнята відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію".

Порядком № 850 установлено, що особам, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги у разі каліцтва працівника міліції до набрання чинності Законом України № 208-VІІІ від 13.02.2015 "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію", одноразова грошова допомога виплачується відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 707 від 12.05.2007.

Наведені норми є підставою для висновку про те, що колишні працівники міліції, яким внаслідок захворювання, що пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, встановлено інвалідність після набрання чинності Законом України № 208-VІІІ від 13.02.2015 "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію", мають право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до положень ст. 23 Закону України "Про міліцію" в порядку та на умовах, визначених Порядком № 850 від органу, підчас проходження служби в якому особою було набуто захворювання, що надалі спричинило інвалідність.

Пунктом 2 Порядку № 850 передбачено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги, зокрема, у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до положень п.п. 2 пункту 3 Порядку №850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.

Згідно з пунктом 7 Порядку №850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи:

заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов;

довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії:

довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;

постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;

акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС;

сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації;

документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Пунктом 8 Порядку № 850 передбачено, що керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції:

витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу;

витяг з особової справи про склад сім`ї загиблого (померлого) працівника міліції.

Відповідно пункту 9 Порядку №850 МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Аналіз наведених норм права дає суду підстави дійти таких висновків з метою їх застосування до спірних правовідносин:

- за працівниками міліції зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом №565-ХІІ відповідно до Порядку № 850, який діяв до набрання чинності Законом № 580-VІІІ;

- розгляд заяви (рапорту) і доданих до неї документів, поданих працівником міліції для призначення і виплати одноразової грошової допомоги, повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення (про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги). Повернення документів як таких, що не відповідають вимогам законодавства, для доопрацювання, Порядком №850 не передбачено;

- обов`язок прийняти рішення про призначення або про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги за наслідками розгляду поданих працівником міліції заяви (рапорту) та документів покладений на Міністерство внутрішніх справ України.

Судом установлено, що Ліквідаційна комісія УМВС в Полтавській області надіслала до МВС для прийняття відповідного рішення заяву (рапорт) разом з пакетом документів про призначення позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому інвалідності від захворювання, пов`язаного з проходженням служби в ОВС.

Разом з цим усупереч приписам п. 9 Порядку № 850 МВС листом від 22.12.2023 за №96761/49-27400-2023 повернув заяву (висновок та матеріали) позивача про призначення одноразової грошової допомоги без прийняття жодного рішення з числа тих, які передбачені вищезазначеним пунктом, а саме - про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що спосіб, у який МВС здійснило розгляд заяви та документів щодо виплати позивачеві одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності ані Законом № 565-ХІІ, ані Порядком № 850 не передбачені.

Враховуючи те, що відповідач жодного рішення відповідно до п. 9 Порядку №850 не прийняв, натомість надав лише відповідь, викладену в листі щодо повернення матеріалів на доопрацювання, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в спірних правовідносинах МВС фактично допущено протиправну бездіяльність щодо розгляду заяви про призначення одноразової грошової допомоги позивачу.

Перевіряючи доводи відповідачів про ненадання позивачем копії постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, суд встановив, що позивач надав експертний висновок Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України №2782 від 23.11.2020, яким підтверджується факт того, що захворювання позивача пов`язане з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" причинний зв`язок між захворюванням, пов`язаним з Чорнобильською катастрофою, частковою або повною втратою працездатності громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і Чорнобильською катастрофою визнається встановленим (незалежно від наявності дозиметричних показників чи їх відсутності), якщо його підтверджено під час стаціонарного обстеження постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи уповноваженою медичною комісією не нижче обласного рівня або спеціалізованими медичними установами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, які мають ліцензію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я.

Відповідно до цієї ж норми Закону Наказом Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 30.05.1997 за № 166/129, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.10.1997 за за №491/2295, затверджено та введено в дію через 10 днів після державної реєстрації у Міністерстві юстиції України Положення про систему експертизи по встановленню причинного зв`язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС; Склад Центральної міжвідомчої експертної комісії по встановленню причинного зв`язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Відповідно до п.п. 1.2 цього Положення складовими системи експертизи щодо встановлення причинного зв`язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС є експертні комісії:

для дорослих - Центральна міжвідомча експертна комісія (далі - Центральна МЕК), Донецька регіональна міжвідомча експертна комісія (далі - Донецька РМЕК) та Львівська регіональна міжвідомча експертна комісія (далі - Львівська РМЕК);

для дітей - Центральна дитяча спеціалізована лікарсько-консультативна комісія (далі - Центральна дитяча спецЛКК) та Рівненська обласна дитяча спеціалізована лікарсько-консультативна комісія (далі - Рівненська дитяча облспецЛКК).

Згідно з п.п. 1.4 цього ж Положення експертизі щодо встановлення причинного зв`язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС підлягають особи, які згідно з чинним законодавством мають статус осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

З огляду на таку систему експертизи колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що МВС необґрунтовано не взято до уваги наданий позивачем експертний висновок Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України, оскільки така установа є спеціалізованою, і покликана підтверджувати для дорослих факт того, що захворювання пов`язане з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Крім того, матеріали справи містять достатні докази того, що позивач був направлений на виконання завдання з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС як молодший сержант міліції у Чорнобильському РОВС, що підтверджується довідкою Чорнобильського РОВС з особової справи та архівним витягом № 527 від 27.01.2021 з Наказу УВС виконкому Полтавської обласної ради народних депутатів «По особовому складу» № 47л/с від 09.08.1989.

З огляду на наведене колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивач виконував завдання з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, перебуваючи у статусі міліціонера, а не військовослужбовця, а тому позбавлення його права на отримання одноразової грошової допомоги за Порядком №850 на підставі зазначення у медичній документації зв`язку встановленої інвалідності позивача з виконанням обов`язків військової служби, а не службових обов`язків органів внутрішніх справ, є проявом надмірного формалізму та суперечить принципу верховенства права.

Отже, на ОСОБА_1 , як на колишнього працівника міліції, розповсюджуються гарантії, що визначені ст. 23 Закону України "Про міліцію", а тому позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги як працівник міліції, що захворів та набув другу групу інвалідності під час проходження служби в органах внутрішніх справ.

Право на отримання одноразової грошової допомоги від МВС ОСОБА_1 як колишнім працівником міліції також констатовано і рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17.04.2023 у справі № 440/996/23, яке набрало законної сили 27.09.2023.

У зв`язку із зазначеним висновок суду першої інстанції про визнання протиправною бездіяльності МВС, яка виявилася у неприйнятті жодного рішення за заявою (рапортом) ОСОБА_1 від 16.09.2022 щодо призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням другої групи інвалідності, є обґрунтованим і законним.

Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом четвертим частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З огляду на відсутність будь-якого рішення компетентного органу з питання призначення та виплати позивачу спірної грошової допомоги, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про зобов`язання МВС прийняти рішення відповідно до вимог пункту 9 Порядку № 850 за наслідками розгляду заяви (рапорта) ОСОБА_1 від 16.09.2022 з доданими документами щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням другої групи інвалідності, а також про зобов`язання Ліквідаційної комісії УМВС в Полтавській області повторно направити до МВС заяву ОСОБА_1 від 16.09.2022 з доданими документами для прийняття рішення щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням другої групи інвалідності.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків, якими мотивоване рішення суду першої інстанції, та не дають підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими, а застосування судом норм матеріального права - неправильним.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.06.2024 у справі № 440/4664/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.В. П`янова Судді В.Б. Русанова Л.В. Курило